Постанова

від 23.11.2023 по справі 567/793/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року

м. Рівне

Справа № 567/793/22

Провадження № 22-ц/4815/574/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Мороз А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича

компанія";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро";

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора,-

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" про повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора.

В обґрунтування позову зазначала, що їй на праві власності належать земельна ділянка - кадастровий номер: 5624287100:06:003:0028 площею 4, 7706 га на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області (зараз Острозька міська територіальна громада Рівненського району Рівненської області) з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ділянка № НОМЕР_1 площею 0,14 га сіножаття).

06.01.2022 року з відомостей, одержавних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що відносно належної їй вищевказаної земельної ділянки зареєстровано право оренди за відповідачем ТОВ "Західна агровиробнича компанія", та підставою для державної реєстрації права оренди земельної ділянки вказано договір оренди землі № б/н від 12.07.2016 року, укладені між нею, як орендодавцем, та третьою особою ТОВ "Захід Агро", як орендарем, а також зазначено додаткову угоду № 872 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі №б/н від 12.07.2016 року), згідно якої орендодавцем залишилася вона, а орендаря було замінено з ТОВ "Захід Агро" на нового орендаря ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

Вказує, що первісно право оренди вищевказаної земельної ділянки було зареєстровано за третьою особою ТОВ "Захід Агро" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. від 15.07.2016 року, та в подальшому перехід права оренди земельної ділянки від третьої особи ТОВ "Захід Агро" до відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" було зареєстровано на підставі іншого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. від 15.07.2016 року.

Вказує, що вищевказаний договір оренди землі та додаткову угоду до нього вона особисто не підписувала, інших осіб на їх підписання не уповноважувала, з нею як з власником земельної ділянки не узгоджували умови вищевказаного договору та додаткової угоди і їх примірники вона не отримувала, а відтак вважає їх неукладеними.

Зазначає, що факт реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі спірного договору та додаткової угоди за ТОВ "Захід Агро" та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" не може бути підтвердження її волевиявлення на їх укладення.

Вказує на існуванні спору між нею та відповідачем ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо користування належною їй земельною ділянкою, оскільки на підставі неукладеного договору оренди землі спочатку ТОВ "Захід Агро" зареєструвало за собою право оренди, та в подальшому на підставі неукладеної додаткової угоди, підписаної між ТОВ "Захід Агро" та ТОВ "Західна агровиробнича компанія", таке право оренди перейшло до останнього.

На даний час відповідач ТОВ "Західна агровиробнича компанія" продовжує користуватися належною їй земельною ділянкою без достатніх правових підстав, чим порушує її право на користування та розпорядження належним їй майном, що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Просила суд повернути належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:003:0028, площею 4,77 га (після уточнення площа 4,7706 га), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасувати рішення приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30479844 від 15 липня 2016 року, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія", номер запису про інше речове право 15418209 від 12 липня 2016 року, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:003:0028, площею 4,77 га (після уточнення площа 4,7706 га).

Рішенням Острозького районного суду від 23 серпня 2022 року позов задоволено.

Зобов`язано ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 5624287100:06:003:0028 площею 4, 7706 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області (зараз Острозька міська територіальна громада Рівненського району Рівненської області).

Скасовано рішення приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. (далі нотаріус Тишкун Ж.Я.) як державного реєстратора, індексний номер рішення: 30479844 від 15.07.2016, про державну реєстрацію права оренди ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", номер запису про інше речове право: 15418209 від 12.07.2016, з одночасним припиненням права оренди ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 5624287100:06:003:0028 площею 4, 7706 га.

Стягнуто із ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь позивача 1 984, 80 гривень судового збору.

Рішення мотивовано тим, що договір оренди землі № б/н від 12.07.2016 року та додаткова угода №872 від 20.12.2017 року до такого договору щодо належної позивачці земельної ділянки площею 4,7706 га з кадастровим номером 5624287100:06:003:0028 є неукладеними, а відтак записи про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) порушують права позивачки щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ТзОВ Західна агровиробнича компанія" адвокат Андросюк І.С. оскаржив його в апеляційному порядку.

Зазначає, що матеріали справи містять докази укладення позивачем договорів оренди землі, а саме копії договору оренди від 12 липня 2016 року та додаткової угоди від 20 грудня 2017 року.

На думку апелянта, єдиним належним доказом на підтвердження того факту, що позивач не підписувала договори оренди землі та додаткові угоди, був би висновок експерта. При цьому, посилається на норми ст.ст.10,60,78,103 ЦПК Українита ч. 1ст. 218 ЦК України.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дана справа вже була предметом розгляду у судах. Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року справу направлено до Рівненського апеляційного суду на новий розгляд.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,7706 га, кадастровий номер 5624287100:06:003:0028, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ № 018299 від 09.01.2022 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №293906554 від 06.01.2022 року (а.с. 13-14).

12 липня 2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТзОВ "Захід Агро" (орендар) укладено договір оренди землі, за яким в оренду передано земельну ділянку площею 4,7706 га, кадастровий номер 5624287100:06:003:0028, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області (а.с. 77, том 1).

20 грудня 2017 року укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору від 12 липня 2016 року, яким замінено орендаря ТзОВ "Захід-Агро" на нового орендаря ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", а також викладено п. 5, п. 8, п. 9 в новій редакції (а.с. 82, том 1).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.01.2022 року вбачається, що державним реєстратором приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.07.2016 р. (індексний номер 30479844) зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки за ТОВ "Західна агровиробнича компанія", орендодавцем яких вказано позивачку ОСОБА_1 , та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено договір оренди землі №б/н від 12.07.2016 року (орендар ТОВ «Захід Агро») та додаткову угоду №872 від 20.12.2017 року до договору оренди землі №б/н від 12.07.2016 року (а.с. 14 зворот, том 1).

Згідно ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Звертаючись до суду з позовом про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації за відповідачем їх оренди, позивач обґрунтовувала заявлені позовні вимоги тим, що вона не підписувала та не укладала договору оренди землі та додаткового договору з новим орендарем а тому вважала, що не було її волевиявлення на укладення цих договорів.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі"

(тут і далі у редакції, чинній на дати, зазначені в спірних договорах)договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 46, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24 постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) зазначає, що: "увипадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством".

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не укладала оспорюваних правочинів, істотні та інші умови вищевказаного договору та додаткової угоди з нею, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались, а відповідачем вищевказані доводи позивача не спростовано.

Водночас, стверджуючи, що правочини між сторонами не укладалися, суд мав врахувати, що позивач повинен доводити не лише те, що вона не підписувала договір та додатковий договір (як окремі документи), а й не укладала такі договори (тобто тут двосторонні правочини як результат домовленості двох сторін, спрямованої на встановлення певних цивільних прав та обов`язків ), відповідно що між сторонами не виникли правові відносини з договору оренди землі, оскільки позивач не виявив своєї волі на укладення таких правочинів. Натомість відповідач має доводити виникнення між сторонами правовідносин з договору оренди землі, виконання такого договору сторонами внаслідок досягнення домовленості з приводу користування земельною ділянкою орендодавця.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21.

На спростування доводів ОСОБА_1 про не укладення договорів відповідач надав до суду оригінали укладених між сторонами договорів оренди землі від 12 липня 2016 року та додаткової угоди від 20 грудня 2017 року (а.с. 21, 24, том 2).

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 27 липня 2023 року призначено по справі почеркознавчу експертизу для вирішення питання чи виконано підписи на оскаржуваних договорах від імені ОСОБА_1 іншою особою, проте експертиза проведена не була, у зв`язку з не проведенням ОСОБА_1 оплати вартості експертизи.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження №61-22315сво18).

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачкою не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факту відсутності між нею та ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" правовідносин з договору оренди землі (не спростовано факт використання спірного майна орендарем, внесення орендарем плати за таке використання та прийняття такої оплати).

Також позивачкою не доведено, що вона не підписувала договір оренди землі та додаткову угоду, оскільки нею не виконано вимоги ухвали Рівненського апеляційного суду від 27 липня 2023 року в частині оплати вартості проведення експертизи. Копію рахунку для проведення оплати вартості експертизи Рівненським апеляційним судом направлено ОСОБА_1 та її представнику 23 серпня 2023 року, та отримано нею 30.08.2023 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 98, том 2).

У зв`язку з наведеним висновок суду першої інстанції про неукладеність між сторонами договору оренди землі та додаткової угоди до нього та, як наслідок, наявність підстав для повернення земельної ділянки є передчасним та помилковим.

Ураховуючи те,що судомпершої інстанціїнеповно з`ясованофактичні обставинисправи,висновки судуне відповідаютьобставинам справи,судом неправильнозастосовано нормиматеріального права,постановлене нимрішення підлягаєскасуванню зухваленням новогопро відмовуу задоволенніпозову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора.

На підставі ст.ст. 6, 15, 16, 202, ч. 3 ст. 203, 205, 207, 218 ЦК України, ст.ст. 14,15 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 76, 102 ЦПК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" задовольнити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" 2977,50 грн судові витрати сплачені за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2023 року.

Головуючий суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.