Рішення

від 21.11.2023 по справі 643/8610/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/8610/23

Провадження № 2/643/3645/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватне підприємство «КРИСТАЛ БУК» про визнання авторського права та припинення порушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 25.08.2023 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: визнати за ОСОБА_3 авторське право (право вважатися творцем) на твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим»; припинити порушення авторського права ОСОБА_3 шляхом заборони ОСОБА_4 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_6 твору ОСОБА_7 « ОСОБА_8 про інтимні речі»; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 зазначив, що позивач ОСОБА_3 є кандидаткою медичних наук, доцентом, педіатром, дитячим пульманологом, працювала на кафедрі пропедевтики педіатрії №2 Харківського національного медичного університету з 2012 по 2023 рік, з 2017 по 2019 очолювала клінічну роботу кафедри, проводила клінічні та патологоанатомічні конференції на клінічній базі кафедри пропедевтики педіатрії №2 в ОДКБ-1. Є авторкою більше ніж 35 наукових статей з педіатрії, 2 патентів на корисну модель. В жовтні 2022 року позивачем було завершено створення твору під назвою «Про інтимне просто малюкам і дорослим», надалі Твір, який було створено нею в рамках договору №22/08/01-А про створення за замовленням і використання твору, укладеного між Позивачем та видавництвом ПП «КРИСТАЛ БУК». Власником прав на Твір відповідно до зазначеного договору є ПП «КРИСТАЛ БУК». Автором ілюстрації до Твору та дизайну обкладинки є ОСОБА_5 , з якою Позивач працювала у постійній творчій взаємодії, ухвалюючи творчі рішення стосовно того, яких фрагментів тексту мають стосуватися ілюстрації, на чому має бути закцентувано увагу, вибору стилю виконання ілюстрацій тощо. Твір є результатом індивідуальної творчої праці позивача, що містить низку творчих рішень, отже є об`єктом авторського права. Твір є зразком науково-популярної літератури, присвячений питанням статевого виховання малюка через просту та зрозумілу розповідь про будову тіла, фізіологічні процеси, гігієну, зачаття та появу малюка на світ, кордони тіла та безпечну поведінку. Твір призначений для читання дітьми від 5 до 9 років та їхніми батьками. 09.03.2023 Твір було підписано до друку з готового оригінал-макета та надруковано у ПП «Юнісофт» накладом 5000 примірників, що підтверджується вихідними даними друкованого ОСОБА_9 , виданню якого було присвоєно ISBN 978-617- 547-386-3, після чого розпочалося розповсюдження. Відповідач є авторкою іншого науково-популярного видання під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке

присвячене питанням статевого виховання дітей від 4 до 10 років та, як зазначено в вихідних даних надрукованого примірнику, «розповідає про дуже важливі речі - органи, які ми прикриваємо білизною.».

Як зазначено у вікіпедії (ОСОБА_10 ),та на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належить відповідачеві ОСОБА_4 , вона є український секс-педагог, експертка з сексуальної освіти, блогерка, колишня журналістка. ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтернеті на сторінці соціальної мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_4 ,яка належитьвідповідачеві ОСОБА_4 ,з`явився допис(пост),яким,зокрема,було поширенонаступну інформацію:«А теперпро книгу." ОСОБА_8 про інтимніречі"вкрало видавництво ОСОБА_11 і харківськалікарка ОСОБА_12 .Я завждивідстежую усікнижкові новинкипо темісекспросвіти,щоб радитибатькам новівидання,тож майжеодразу побачилаплагіат".Схожими булине тількиназва,анотація,оформлення обкладинки(вонинавіть заокругленікуточки повторили),але йілюстрації,структура,текст,підписи домалюнків.Звісно,слова переставленімісцями,у "плагіаті"додано розділпро вагітністьі пологи,чого немав "Малечі"....»,що свідчитьпро невизнаннявідповідачем авторськогоправа позивачана створенийнею Твір.Приналежність Відповідачевізазначеної Facebook-сторінки,а такожзміст вказаногопосту підтверджуютьсяДовідкою звідомостями провласника веб-сайтуабо інформацієюпро йоговстановлення від18.08.2023№176/2023-Дта Звітомза результатамипроведеної фіксаціїі дослідженнязмісту веб-сторіноку мережіІнтернет від18.08.2023№195/2023-ЗВ,складеними ДП«Центр компетенціїадресного просторумережі Інтернет»консорціуму «Українськийцентр підтримкиномерів іадрес».Позивач ставитьдо відома,що сторінкавідповідача наFacebookмає 56202підписників.Відповідач єтакож власникомакаунту вInstagram(https://www.instagram.com/sexinforia/,де зазначено,що ОСОБА_4 має317000підписників.З появоювказаної вищепублікації ОСОБА_13 ,яку такожбуло продубльованона їїакаунті вInstagram,до позивачачерез мережуFacebookта вInstagramпочали надходити,ймовірно відприхильників відповідача,багаточисельні ненависницькіповідомлення іззвинуваченнями вплагіаті,цькуванням тавимаганням знищити ОСОБА_14 .Через цевидавництву ПП«КРИСТАЛ БУК» довелосяприбрати книгу ОСОБА_3 зпродажу доз`ясування всіхобставин.Станом надату подачіцієї позовноїзаяви Твірпозивача незнаходиться вцивільному обороті(нерозповсюджується).Вищевикладене змусилопозивача звернутисядо судуз захистомсвого порушеногоправа.Зазначає,що Твірпозивача немістить плагіатута незаконнихзапозичень зкниги відповідача. Книги «Про інтимне просто малюкам і дорослим» та « ОСОБА_8 про інтимні речі» є самостійними, незалежними один від одного творами.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 18.09.2023 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання авторського права та припинення порушення відмовити в повному обсязі. Зазначає, що позовна заява не містить жодних доказів того, що авторське право позивач (право вважатися творцем) на твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим» є порушеним (оспорюється чи не визнається), в цьому випадку немає жодних підстав щодо застосуванням до даних правовідносин норм права, що регулюють захист порушених авторських прав, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в частині визнання за ОСОБА_3 авторське право (право вважатися творцем) на твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим» є безпідставними і необґрунтованими. Щодо позовної вимоги припинити порушення авторського права ОСОБА_3 шляхом заборони ОСОБА_4 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_6 твору ОСОБА_7 « ОСОБА_8 про інтимні речі», зазначає, що положення норми ст.278 ЦК України дають суду підстави заборонити розповсюдження лише відповідної інформації, яка готується до випуску у світ через публікацію у газеті, книзі, поширенні у кінофільмі, на радіо чи телебаченні. Отже, необхідною умовою для звернення до суду є факт порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи на час звернення до суду. Захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні. Таким чином, оскільки позовна вимога позивача заборонити ОСОБА_4 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_6 твору ОСОБА_7 « ОСОБА_8 про інтимні речі» спрямована на майбутнє і не стосується вже порушених на цей час прав позивача, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 22.09.2023 подав до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій просить задовольнити позов про визнання авторського права та припинення порушення в повному обсязі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30.08.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.10.2023, закрито підготовчепровадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, з підстав викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи ПП «КРИСТАЛ БУК» в особі директора А.І. Лупіна в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності представника ПП «КРИСТАЛ БУК», позов задовольнити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши сторінку Facebook відповідача у мережі інтернет, суд дійшов до наступного.

Відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1ст. 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно дост. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що 19.08.2022 між ПП «КРИСТАЛ БУК» в особі директора Лупіної А.І. (замовник) та позивачем ОСОБА_3 (автор) укладено договір №22/08/01-А про створення за замовленням і використанням Твору.

Відповідно до розділу 1 Договору, замовник доручає, а Автор бере на себе виконання замовлення на створення твору під робочою назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », українською мовою, обсягом 46 стор., та передає майнові права на твір передбачені цим Договором Замовнику. Термін виконання замовлення до 24 жовтня 2022р. Особисті немайнові права на твір, створений за замовленням, належать автору.

Судом оглядався примірник книги «Про інтимне просто малюкам і дорослим» ПП «КРИСТАЛ БУК», з якої вбачається,що автором літературно-художнього твору «Про інтимне просто малюкам і дорослим» є ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 , є автором художніх ілюстрацій та дизайну обкладинки. 09.03.2023 Твір було підписано до друку з готового оригінал-макета та надруковано у ПП «Юнісофт» накладом 5000 примірників, виданню було присвоєно ISBN 978-617- 547-386-3.

Судом також оглядався примірник книги «Малечі про інтимні речі» з якою вбачається,що автором Твору «Малечі про інтимні речі» є відповідач ОСОБА_15 .

09 липня 2023 року в інтернеті на сторінці соціальної мережі Facebook, яка належить відповідачу ОСОБА_4 , надруковано допис (пост), яким, поширено наступну інформацію: «А тепер про книгу. " ОСОБА_8 про інтимні речі" вкрало видавництво ОСОБА_11 і харківська лікарка ОСОБА_12 . Я завжди відстежую усі книжкові новинки по темі секспросвіти, щоб радити батькам нові видання, тож майже одразу побачила плагіат". Схожими були не тільки назва, анотація, оформлення обкладинки (вони навіть заокруглені куточки повторили), але й ілюстрації, структура, текст, підписи до малюнків. Звісно, слова переставлені місцями, у "плагіаті" додано розділ про вагітність і пологи, чого нема в "Малечі". ...»,

Належність відповідачу ОСОБА_4 . Facebook-сторінки, а також зміст вказаного посту підтверджуються Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 18.08.2023 №176/2023-Д та Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 18.08.2023 №195/2023-ЗВ, складеними ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».

Відповідно до висновку експерта №162-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності підготовлений для використання в судочинстві від 14.08.2023: «Ідея, тема та зміст творів ОСОБА_16 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) та ОСОБА_17 ( ОСОБА_8 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) є загальновідомими. Ілюстрації у творах ОСОБА_16 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) та ОСОБА_17 ( ОСОБА_8 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) є такими, що тісно та нерозривно, за смислом, пов`язані зі змістом кожного твору відповідно. Спірний твір ОСОБА_16 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) не є таким, що представляє собою повне або часткове відтворення тексту та ілюстрацій з твору ОСОБА_17 ( ОСОБА_8 про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) за формою вираження. Як вбачається з висновку, експерт ОСОБА_18 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно із ст.384 КК України.

Щодо вимог позивача ОСОБА_3 про визнання за нею авторського права (право вважатися творцем) на твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим».

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності (п. 1 та 2 ч. 2ст. 11 ЦК України).

Відповідно дост. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

За змістом п. 1 ч. 1ст. 433 ЦК Україниоб`єктами авторського права є літературні та художні твори, зокрема письмові твори та ілюстрації.

Первинним суб`єктом авторського права є автор твору (ч. 1ст. 435 ЦК України).

Згідно 437ЦК Україниавторське право виникає у його автора в момент створення твору.

Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», особисті немайнові авторські права на твір, створений за замовленням, належать автору.

За змістом п.1 ч. 1ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»автору належать особисте немайнове право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.

Відповідно дост.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права»,Авторське правона твірвиникає внаслідокфакту йогостворення. Твірвважається створенимз моментупервинного наданняйому будь-якоїоб`єктивної форми(письмової,речової,електронної (цифрової)тощо). Завідсутності доказівіншого,автором творувважається фізичнаособа,ім`я якої,як автора,зазначено уоригіналі абокопії твору(презумпціяавторства). Длявиникнення іздійснення авторськогоправа невимагається реєстраціяавторського правачи будь-якеінше спеціальнейого оформлення,а такожвиконання будь-якихінших формальностей. Суб`єкт авторського права для повідомлення про свої майнові права може використовувати знак охорони авторського права, що складається з латинської літери "С", обведеної колом - ©, поряд з яким зазначаються ім`я (найменування) суб`єкта майнових прав на твір, рік першого опублікування твору.

Так, судомвстановлено,що ОСОБА_3 є авторомТвору «Про інтимнепросто малюкамі дорослим».У спірномувиданні книги«Про інтимнепросто малюкамі дорослим»зазначено ПІБпозивача якавтора ОСОБА_9 . Указані обставини відповідачем не оспорюються, про що зазначено у відзиві.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем авторського права та твір «Про інтимне просто малюкам і дорослим», оскільки авторство позивача не оспорюється, у виданні належним чином зазначено всю інформацію, яка вимагається діючими стандартами та законодавством України, а саме, останній розворот Книги містить відомості про те, що автором є ОСОБА_3 , а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача припинити порушення авторського права ОСОБА_3 шляхом заборони ОСОБА_4 поширювати недостовірну інформацію про плагіат К.Яновською твору ОСОБА_7 «Малечі про інтимні речі».

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Також суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або санкцій, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (частини перша та друга статті 34 Конституції України).

За змістом частин другої та четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно достатті 275 ЦКзахист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановленийглавою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Відповідно до частини четвертоїстатті 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї таправа вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина першастатті 277 ЦК України).

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачітощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книгитощоз метою його знищення (частина другастатті 278 ЦК України).

Тлумачення частини другоїстатті 278 ЦК Українисвідчить, що з метою захисту особистого немайнового права, законодавець допускає застосування різних способів захисту.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2023 року у cправі № 910/8510/21 зазначено, що: «Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 748/2794/20 (провадження № 61-13474св21) зазначено, що: «Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб».

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з пунктом 1 ч.2 статті 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Як вжебуло встановленосудом, відповідно до висновку експерта №162-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності підготовлений для використання в судочинстві від 14.08.2023: «Спірний твір ОСОБА_16 (Про інтимне просто малюкам і дорослим. ПП «КРИСТАЛ БУК», - 2023. 48 с.) не є таким, що представляє собою повне або часткове відтворення тексту та ілюстрацій з твору ОСОБА_17 (Малечі про інтимні речі. ПП «Юнісофт», - 2019. 48 с.) за формою вираження», а тому не є плагіатом в розумінні статті 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Так, представник позивача зазначає, що за умови визнання за позивачем авторського права, поширена ОСОБА_4 інформація про плагіат буде вважатися недостовірною, а отже такий цивільно-правовий спосіб захисту, передбачений ст.278 ЦК України, як «припинення та/або заборона вчиняти дії, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення» може полягати у застосуванні спеціального способу захисту як заборона розповсюдження (поширення) відповідної інформації.

При реалізації права на захист позивач, в межах, встановлених законом, самостійно обирає способи, за допомогою яких він прагне захисти свої порушення права, виходячи з правової природи порушеного права, сутності його порушення, доцільності застосування способу захисту.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.55 Закону України «Про авторське право і суміжні права», особи, зазначені вчастині першійцієї статті, мають право звертатися за захистом авторського права та/або суміжних прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Метою цього способу захисту є повернення до безперешкодного здійснення відповідним суб`єктом своїх прав, що може бути реалізовано шляхом примушення чи спонукання порушника припинити дії, які порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу його порушення, або попередити такі дії. Умовою для застосування зазначеного способу захисту є порушення авторського права чи суміжних прав, яке триває у часі, чи наявність незавершеної дії, яка утворює реальну загрозу такого порушення. Якщо правопорушення відбулося, але вже закінчене, якщо дія не створює загрози порушення права чи вже вчинена, підстав для пред`явлення зазначених позовних вимог не буде.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Упостанові ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-цперелічено підстави, необхідні для висновку про дотримання чи недотримання принципу процесуальної економії.

Так, ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом заборони ОСОБА_4 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_6 твору ОСОБА_7 « ОСОБА_8 про інтимні речі» не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача, оскільки правопорушення відбулося, вже закінчене, та дія яка створює загрози порушення права вже вчинена, а тому обраний позивачем спосіб захисту не відновить порушеного права позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині припинення порушення авторського права ОСОБА_3 шляхом заборони ОСОБА_4 поширювати недостовірну інформацію про плагіат ОСОБА_6 твору ОСОБА_7 « ОСОБА_8 про інтимні речі» не підлягають задоволенню.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка порушуєособисте немайнове право особи,позивач не позбавлена можливості звернутися до суду із вимогою про спростування недостовірної інформації або про видаленнястатті з мережі Інтернет, які на думку судує належними способами захисту в даному випадку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з ч.2 п.2ст.141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватне підприємство «КРИСТАЛ БУК» про визнання авторського права та припинення порушення відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.11.2023.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватне підприємство «КРИСТАЛ БУК», код ЄДРПОУ 35378762, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 50.

Суддя Т.М.Довготько