Ухвала

від 09.11.2023 по справі 876/53/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.11.2023 м.Дніпро Справа № 876/53/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши заяву Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22

за позовом Приватного підприємства "Олнайт", м.Кривий Ріг

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 1 223 677,22грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у трейській справі №14/53К-22 (головуючий третейський суддя: Палій Є.А, третейські судді: Манелюк Д.В., Петрова Т.А.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Олнайт" 987120,00грн основного боргу з оплати обладнання, поставленого за договором №6975-08 від 28.10.2021 року, 52 514,78грн - пені, 10 790,71грн. 3% річних, 10504,25грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

12.06.2023 року ПП "Олнайт" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання вказаного вище рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 року у справі №876/53/23 (суддя Вечірко І.О.) прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023року у третейській справі №14/53К-22. Розгляд заяви призначено на 29.06.2023року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.07.2023 року у зв`язку з поданням суддею Вечірко І.О. заяви про відставку було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у справі №875/53/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 року для розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у справі №875/53/23 визначено суддю Верхогляд Т.А.

27.07.2023 року від ПП"Олнайт" через підсистему "Електронний суд" надійшла заява, в якій заявник просив повернути заяву про видачу наказу без розгляду та повернути судовий збір. В обгрунтування даної заяви заявник зазначив, що ПРАТ «ІНГЗК» добровільно сплачено борг. Дана заява не містила додатків.

Також, в заяві заявником вказана адреса: 02137, м. Київ, вул. Осокорська, 2-а, кв. 920 саме на цю адресу ПП"Олнайт" (код ЄДРПОУ 24065501) просить направити ухвалу про повернення судового збору, оскільки юридична адреса ПП"Олнайт" знаходиться на тимчасово окупованій території України у Донецькій област м. Маріуполь, вул Гугеля, буд. 12, індекс 87505 (справа №876/53/23 а.с. 52) .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 року прийнято до свого провадження суддею Верхогляд Т.А. заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у справі №875/53/23. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 07.08.2023 року.

У судове засідання 07.08.2023 року сторони не з`явились. Про належне повідомлення сторін у суду апеляційної інстанції відсутня інформація.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 року розгляд заяви відкладено на 04.09.2023 року.

04.09.2023 року через підсистему "Електронний суд" від ПРАТ «ІНГЗК» надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви до опублікування повного тексту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №876/50/23.

Заявник зазначає, що правова позиція Верховного Суду, яка буде викладена в постанові у справі № 876/50/23, має значення для розгляду справи №876/53/23, оскільки апеляційний суд ухвалою від 04.07.2023 року задовольнив заяву у справі № 876/50/23 про видачу судового наказу після того, як стороною була добровільно погашена заборгованість.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 року розгляд заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у трейській справі №14/53К-22 зупинено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №876/50/23.

Зобов`язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

15.09.2023 року через підсистему "Електронний суд" від ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі у зв`язку з добровільним погашенням суми стягнення на підставі ст.231 Господарського процесуального кодексу України. Також, відповідач послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №876/50/23 від 10.08.2023 року, в якій була викладена правова позиція щодо подальшого руху заяви про видачу судового наказу на примусове виконання рішення третейського суду коли відбулось добровільне погашення суми заборгованості.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2023 року у справі справи №876/50/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено повністю.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 876/50/23 скасовано повністю.

Провадження з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 - закрито.

Суд касаційної інстанції зазначив:

"... 45. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (див. постанову Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 року № 13/51-04).

46Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 року у справі № 924/641/20).

47. У справі, що розглядається, предметом вимог за заявою ПрАТ "Берті" є видача наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

48. Водночас судом установлено, що після звернення ПрАТ "Берті" до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 14.06.2023 року перерахувало на рахунок ПрАТ "Берті" стягнуту з нього суму коштів за рішенням третейського суду, на підтвердження чого в справі наявні платіжні доручення від 14.06.2023 року.

49. Зазначений факт повної оплати стягнутої заборгованості за рішенням третейського суду в загальному розмірі 1 157 634,08 грн не заперечується ПрАТ "Берті", який на вимогу Верховного Суду листом від 10.08.2023 вих. № 1 надав підтверджуючі документи оплати боргу в повній сумі.

50. Тобто, на час розгляду судом заяви ПрАТ "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду має місце обставина припинення існування передумов (наявності невиконаного зі сторони відповідача рішення третейського суду) звернення позивача до суду із заявою та видачі судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду. ...".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2023 року розгляд заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22 поновлено та призначено до розгляду на 09.11.2023 року.

Згідно частини першої статті 354 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, заяву про закриття провадження у справі, Центральний апеляційний господарський суд вважає, що провадження з розгляду заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у трейській справі №14/53К-22 підлягає закриттю.

Дані висновки узгоджуються з висновками викладеними у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2023 року у справі справи №876/50/23.

Відповідно до частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з частиною третьою статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

За приписами статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення третейського суду не скасовано, справа підвідомча третейському суду, строк для видачі наказу не пропущено, розгляд цього спору третейським судом передбачено третейським застереженням, третейське застереження не визнано недійсним, склад третейського суду відповідає вимогам закону, рішення третейського суду не містить способів захисту прав і охоронюваних законом інтересів, не передбачених законом, питання про права та обов`язки третіх осіб третейським судом не вирішувалося.

Між тим, ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у трейській справі №14/53К-22 згідно платіжних інструкцій № 450001364 від 13.06.2023 на суму 10 504,25 грн.; № 450001366 від 13.06.2023 на суму 10 000,00 грн.; № 450001365 від 13.06.2023 на суму 52 514,78 грн.; № 450001362 від 13.06.2023 року на суму 987 120,00 грн на загальну суму 1 070 929,70 грн. (справа №876/53/23 а.с. 43-47) сплатило ПП "Олнайт" заборгованість. Тобто, рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22 виконано в повному обсязі.

Таким чином на даний час рішення суду є виконаним. Підстави для відмови в видачі наказу, передбачені законом, відсутні.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (частина перша статті 56 Закону України "Про третейські суди").

Статтею 57 Закону України Про третейські суди встановлено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

З даних норм випливає, що рішення третейського суду підлягає добровільному виконанню в порядку та строки встановлені рішенням. І невиконання рішення в установлений строк є підставою для звернення стягувача до компетентного суду з заявою про видачу наказу.

В даному випадку стягувач звернувся до суду з заявою про видачу наказу, а боржник виконав рішення суду до розгляду апеляційною інстанцією заяви стягувача і склалася ситуація коли рішення третейського суду виконане і відсутні передбачені законом підстави для відмови у видачі наказу, а згідно з гл.2 розділу VII ГПК України суд має право або видати наказ або відмовити в його видачі. В такій ситуації апеляційний суд вважає за можливе, оскільки справи про видачу наказу розглядає як суд першої інстанції, скористуватися правами наданими, суду першої інстанції.

Положеннями глави 2 розділу VII "Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів" Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо процесуальних рішень суду у разі виконання відповідачем в повному обсязі рішення третейського суду до моменту постановлення судом ухвали про задоволення заяви позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду. Однак подібні за змістом процесуальні відносини регулюються пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року у справі №2-591/11 (провадження № 14-31цс21) звертала увагу, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.09.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к (провадження N 13-70кс19), від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21)).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань ( постанова Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 № 13/51-04).

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб ( постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 924/641/20).

Враховуючи, що рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у трейській справі №14/53К-22 виконано в повному обсязі, суд дійшов до висновку про закриття провадження з розгляду заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, колегія суддів роз`яснює, що відповідно до частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

30.10.2023 року через підситему "Електронний суд" від заявника надійшла заява про повернення судового збору сплаченого за розгляд заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22. Також, заявник просив розгляд заяви провести без участі їх представника.

За змістом частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній чи касаційній інстанціях.

За вищевикладеного заява про повернення судового збору, сплаченого за розгляд заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 231, 234, 235, 354 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Центральний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження з розгляду заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у трейській справі №14/53К-22 закрити.

Повернути Приватному підприємству "Олнайт" (юридична адреса: 87505

Донецька область м. Маріуполь, вул. Гугеля, буд. 12, код ЄДРПОУ 24065501; адреса для повернення судового збору: 02137, м. Київ, вул. Осокорська, 2-а, кв. 920) з Держаного бюджету України судовий збір за подання заяви Приватного підприємства "Олнайт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 року у третейській справі №14/53К-22 у розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.), сплаченого за платіжною інструкцією № 31 від 02.06.2023 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.11.2023 року.

Суддя Т.А. Верхогляд