Рішення
від 27.11.2023 по справі 910/9688/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023Справа № 910/9688/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Шиліна Є.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» (50103, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Домнобудівників, будинок 10/2, квартира 138, Ідентифікаційний код юридичної особи 39748440) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (03028, місто Київ, провулок Феодосійський, будинок 12, офіс 122, Ідентифікаційний код юридичної особи 44292576) стягнення заборгованості у розмірі 121 234 грн. 73 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (03028, місто Київ, провулок Феодосійський, будинок 12, офіс 122, Ідентифікаційний код юридичної особи 44292576) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» (50103, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Домнобудівників, будинок 10/2, квартира 138, Ідентифікаційний код юридичної особи 39748440) стягнення заборгованості у розмірі 83 822 грн. 66 коп.

Представники:

від Позивача: Горбачевська І.П. (представник на підставі ордеру);

Гребенюк С.Я. (керівник);

від Відповідача: Пономаренко М.В. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 121 234 грн. 73 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 року відкрито провадження у справі №910/9688/23, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

06.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

12.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про стягнення заборгованості у розмірі 83 822 грн. 66 коп.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про стягнення заборгованості у розмірі 83 822 грн. 66 коп. залишено без руху.

17.07.2023 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про розгляд справи №910/9688/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

19.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» надійшла заява про усунення недоліків.

20.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Е.Р.І." до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.08.2023 року.

25.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

08.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

16.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 року первісну та зустрічну позовні заяви залишено без руху, встановлено Позивачам строк для усунення недоліків.

22.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

31.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача за первісним позовом надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

07.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 року постановлено продовжити розгляд справи №910/9688/23 після усунення недоліків позовних заяв, підготовче судове засідання призначено на 27.09.2023 року.

26.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У підготовче судове засідання 27.09.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк для надання письмових пояснень чи заперечень щодо клопотання Позивача про виклик свідка, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 18.10.2023 року.

09.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення.

16.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення.

У підготовче судове засідання 18.10.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2023 року.

У судове засідання 15.11.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 27.11.23.

В судовому засіданні 27 листопада 2023 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи первісної позовної заяви, просили суд задовольнити у повному обсязі, відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник Відповідача заперечив проти первісного позову, просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27 листопада 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (Замовник) було укладено Договір на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Виконавець зобов?язується виконати за завданням Замовника роботи по створенню веб-сайту (Веб-сайт) на підставі технічного завдання (далі - Т3), узгодженого Сторонами, та розміщення його в мережі «Інтернет» (далі - роботи), а Замовник зобов?язується прийняти виконані роботи та оплатити їх в розмірі та порядку, передбаченому договором.. (т.1 а.с.17-27)

Результатом виконуваних за договором робіт є створення веб-сайту, що відповідає вимогам Т3, і розміщення його в мережі «Інтернет». (п. 1.2. Договору).

Виконавець приступає до виконання робіт за договором після його підписання Сторонами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання передоплати відповідно до п.4.2. даної угоди. (п. 2.1. Договору).

Згідно з п.2.2 Договору перелік виконуваних робіт і вимог до них затверджується Сторонами в Т3, підписаному Виконавцем і Замовником, після завершення етапу. 1. (Концепт) робіт, яке є невід?ємною частиною цього договору (в подальшому Додаток №1.1), на підставі попереднього Т3, що додається до Договору (Додаток № 1).

Т3 до договору (Додаток №1.1) вважається затвердженим після викладу його письмово в двох примірниках та підписання Сторонами в тому ж порядку, що і даний договір, і передачі по одному примірнику Виконавцю та Замовнику. (п.2.3 Договору)

Відповідно до п.2.4 Договору термін виконання робіт складається з 4 (чотирьох) основних етапів, передбачених Календарним планом (Додаток №2, що є невід?ємною частиною договору), який виконуються в наступному порядку:

- перший етап робіт виконується Виконавцем протягом 22 (двадцяти двох) - 33 (тридцяти трьох) робочих днів, без урахування прийняття, у т.ч. проміжних етапів, з дня підписання договору, за умови отримання передоплати першого етапу виконання робіт, згідно п. 4. 2. договору;

- другий етап робіт виконується Виконавцем протягом 22 (двадцяти двох) - 33 (тридцяти трьох) робочих днів з дня підписання договору, за умови отримання оплати всіх виконаних робіт першого етапу та передоплати другого етапу виконання робіт, згідно п. 4. 2. Договору;

- третій етап робіт виконується Виконавцем протягом.22. (двадцяти. двох) - 33 (тридцати трьох) робочих днів з дня підписання договору, за умови отримання оплати другого етапу та передоплати третього етапу виконання робіт, згідно п. 4. 2. Договору;

- четвертий етап робіт виконується Виконавцем протягом 33 (тридцяти трьох) - 55 (п?ятдесяти п?яти) робочих днів з дня підписання договору, за умови отримання оплати другого етапу та передоплати третього етапу виконання робіт, згідно п. 4. 2. Договору.

Згідно з п. 2.9 Договору загальний термін виконання робіт по створенню веб-сайту та розміщення його в мережі «Інтернет» орієнтовно складає від 99 робочих днів до 154 робочих днів, без урахування приймання. Виконавець має право виконати роботи і надати їх результат достроково. При достроковому виконанні робіт за етапом невикористані робочі дні зараховуються на користь наступного етапу (-iB), a Виконавець має право використати їх за необхідності.

Відповідно до п.2.10 Договору Замовник підтверджує, що всі істотні аспекти щодо реалізації вказано ним у Т3. Всі аспекти не зазначені в Т3 виконуються на розсуд Виконавця. У разі якщо реалізація Виконавця щодо аспектів не зазначених у Т3 не влаштовує Замовника та в нього з?явились додаткові уточнення до реалізації пунктів не зазначені в Т3, а також всі суб?єктивні правки Замовника по моментам не описаним конкретно в ТЗ виконуються за доплату, згідно п.3.3.3 Договору.

У п.2.13 Договору визначено, що після виконання останнього етапу робіт за договором Виконавець відправляє на вказаний у реквізитах сторін e-mail Замовника дані доступу до адміністративної панелі веб-сайту, розміщеного на сервері Виконавця.

Згідно з п.2.13 Договору протягом 3 робочих днів Замовник здійснює приймання результатів за кожним проміжним етапом в межах одного з основних етапів створення сайту. За наявності зауважень Замовник надсилає Виконавцю їх список у письмовій формі, оформлену належним чином в табличному форматі (далі - ітерацію), наданому Виконавцю. При цьому час на приймання Замовником результатів проміжних етапів не враховуються у строки виконання етапу.

Протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання результатів робіт за кожним етапом, Замовник перевіряє їх згідно Т3. При наявності обґрунтованих зауважень, Замовник надсилає на адресу Виконавця в зазначений строк ітерацію письмових зауважень до робіт. При цьому час на приймання Замовником результатів етапів та прийняття рішень за кожним етапом не враховуються у строки виконання етапу. (п.2.15 Договору)

Після отримання в порядку і в терміни, передбачені п. 2.12.-2.13. Договору, зауважень до виконаних робіт, Виконавець протягом 3 (трьох робочих днів після їх отримання розглядає зауваження і в разі їх підтвердження усуває недоліки роботи протягом 5 (п?яти) робочих днів, якщо Виконавцем не обумовлено іншого терміну необхідного йому для їх усунення, виходячи з їх трудоємності. Виконавець надсилає письмове повідомлення про усунення зауважень або їх обґрунтоване відхилення будь-яким зручним способом. При цьому в рамках вказаного у п.4.2 бюджету виконуються лише об?єктивні правки по моментам реалізація яких не відповідає вказаній у ТЗ. (п.2.16 Договору)

Пунктом 2.17 Договору передбачено, що у разі усунення Виконавцем недоліків роботи в порядку, передбаченому п.2.14. договору, і відсутності зауважень Замовника протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту повідомлення останнього про усунення недоліків, робота вважається виконаною належним чином і підлягає оплаті.

Пунктом 2.18 Договору передбачено, що у разі повторної заяви Замовником зауважень до роботи, Сторони застосовують процедуру, передбачену п. 2.12.- 2.15. договору, але не більше 2 (двох) разів. У разі повторної заяви Замовником зауважень (зміна реалізації) до виконаних згідно першої постановки правок, такі зауваження виконуються за погодження Виконавцем за доплату, згідно п.3.3.3 Договору. При цьому, виконання будь-яких моментів не передбачених Т3 (доробок) здійснюється за окрему плату згідно п.3.3.3 на розсуд Виконавця під час правок етапу робіт (та вказується у його рахунок) або після виконання робіт за даним договором (згідно додаткової угоди), та не може впливати на прийняття Замовником результатів робіт за Договором. У разі наявності у результатах прийнятих Замовником робіт за етапом відхилень від Т3, внаслідок доробок ініційованих Замовником, затверджені результати робіт мають вищий пріоритет за Т3, але не звільняють Замовника від оплати доробок, що виникли у зв?язку з цим.

Після виконання робіт за Договором і усунення можливих зауважень за Т3 в порядку, передбаченому п.2.14-2.16 Договору, робота вважається виконаною належним чином підлягає оплаті, а Виконавець направляє на адресу, зазначену в реквізитах Замовника (далі - адреса Замовника) цінним листом з описом вкладення та повідомленням про доставку або іншим способом, що гарантує підтвердження відправки Акта Виконавцем та / або його отримання Замовником два примірника акта здачі-приймання виконаних робіт (далі - Акт) та рахунок на оплату етапу, згідно переліку наданих Виконавцем фактично отриманих на кінець етапу: трудовитрат на виконаних робіт по Т3; а також (за наявності) трудовитрат на додаткові роботи понад Т3; неустойки та штрафи, згідно п.5.3-5.5. (п.2.19 Договору)

Згідно з п.2.20 Договору протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Актів Замовник зобов?язується підписати їх і надати Виконавцю один екземпляр Акту способом, що гарантує його отримання Виконавцем.

У разі відсутності Замовника за адресою, вказаною в реквізитах, і відсутності відомостей про зміну місця знаходження Замовника, або неотримання / не підписання актів наданих згідно п.2.17, чи не відправки Виконавцю його примірника акту згідно п.2.18, спрямовані на адресу Замовника рахунки, Акти та інші документи, що "стосуються договору і порядку його виконання Сторонами, вважаються отриманими та підписаними Замовником, а обов`язки Замовника, що виникли в зв?язку з цим - підлягають виконанню. У разі оплати Замовником рахунку та відсутності підписаного ним Акту, Акти вважаються отриманими та підписаними Замовником, а роботи виконаними належним чином і прийнятими. (п.2.21 Договору)

Відповідно до п.4.2 Договору оплата робіт за договором здійснюється в наступному порядку:

- оплата першого етапу робіт здійснюється Замовником шляхом внесення передоплати розмірі 62 541,00 грн. протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору, і оплати різниці трудовитрат в розмірі до 87 765,00 грн. за Т3, а також доробок (за наявності) згідно фактичних трудовитрат та п.3.3.3, протягом 5 робочих днів після Прийняття Замовником робіт першого етапу в порядку, передбаченому п.2.12. - 2.17. договору;

- оплата другого етапу робіт здійснюється Замовником шляхом внесення передоплати у розмірі 44 118,00 грн. протягом з робочих днів з моменту закінчення першого етапу робіт і оплати в розмірі до 62 248,00 грн (шістдесят дві тисячі двісті сорок вісім гривень 00 коп.) за Т3, а також доробок (за наявності) згідно фактичних трудовитрат та п.3.3.3, протягом 5 робочих днів після прийняття Замовником робіт другого етапу в порядку, передбаченому п.2.12. - 2.17. договору.

- оплата третього етапу робіт здійснюється Замовником шляхом внесення передоплати в розмірі 78 143,00 грн. протягом 5 робочих днів з моменту закінчення другого етапу робіт і оплати в розмірі до 104 506,00 грн. (сто чотири тисячі п?ятсот шість гривні 00 коп.) за Т3, а також доробок (за наявності) згідно фактичних трудовитрат та тарифу за п.3.3.3, протягом 5 робочих днів після прийняття Замовником робіт третього етапу в порядку, передбаченому п.2. 12. - 2.17. договору;

- оплата четвертого етапу робіт здійснюється Замовником шляхом внесення передоплати в розмірі 224 141,00 грн. протягом 5 робочих днів з моменту закінчення третього етапу робіт і оплати в розмірі до 302 425,00 грн. (триста дві тисячі чотириста двадцять п?ять гривні 00 коп.) за Т3, а також доробок (за наявності) згідно фактичних трудовитрат та тарифу за п.3.3.3, протягом 5 робочих днів після прийняття Замовником робіт третього етапу в порядку, передбаченому п.2.12. - 2.17. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» рахунок №ВС/310821/1-1 від 31.08.2021 року на суму 62 544 грн. 00 коп., який був сплачений останнім 10.09.2021 року, що підтверджується платіжною інструкцією №54 від 10.09.2021 року. (т.1 а.с.28-29)

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року він виконав роботи за першим етапом, визначеним у Календарному плані (Додаток №2 до Договору), які відповідають технічному завданню, погодженому Сторонами в Додатку №1 до Договору, а саме проміжний етап 1.1 було погоджено та затверджено підписами Сторін 31.08.2021, що є Додатком №1 до Договору. 27 жовтня 2021 року згідно з календарним планом Замовнику було надіслано в онлайн месенджері "Telegram" проміжний етап 1.2. Прототипування, який був погоджений Замовником 15 грудня 2021 року після його правок, після чого було внесено уточнення до затвердженого Технічного завдання (проміжний етап 1.1.), а 10.01.2022 Виконавець приступив до 3 проміжного етапу 1.3 Дизайн Головної сторінки сайту, який було надіслано Замовнику для приймання в онлайн месенджері 16 грудня 2021р. та після виконання першої ітерації правок - 30 грудня 2021 р., а після впровадження другої ітерації правок - 18 січня 2022р. та продубльовано електронною поштою 19 січня 2022 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» у листі №01/2022 від 13.01.2022 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про порушення строку виконання робіт, неприйняття Акту виконаних робіт від 11.01.2022, про недоцільність подальшої співпраці на підставі п.3.3.2 Договору та надіслало проєкт договору про розірвання Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року. (т.1 а.с.49-50) У відповідь на який останній листом №1/вих від 02.02.2022 повідомив Відповідача про виконання робіт за договором за першим етапом й вимагав здійснення оплати за виконані роботи, додавши до листа Акт прийому - передачі виконаних робіт №1 від 02.02.2022 на суму 144 182 грн. 00 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 04.02.2022, фіскального чеку, накладної. (т.1 а.с.51-57)

Претензією №0402-22 від 04.02.2022 Відповідач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» повернути сплачені грошові кошти у розмірі 62 544 грн. 00 коп. (т.1 а.с.58-59)

Запереченнями №1002-22 від 10.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» повідомило Позивача про те, що договір є розірваним 19.01.2022, а тому Акт прийому - передачі виконаних робіт №1 від 02.02.2022 не приймається до розгляду. (т.1 а.с.60) У відповідь на які останній листом №3/вих від 06.05.2022 повідомив Відповідача про виконання умов Договору та необхідність здійснення оплати за фактично виконані роботи, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 01.06.2022, фіскального чеку, накладної. (т.1 а.с.61-68)

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату вартості виконаних робіт у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» перед Позивачем становить 81 638 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» пеню у розмірі 12 704 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 3 200 грн. 66 коп., інфляційні у розмірі 23 691 грн. 86 коп.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, Відповідач за первісним позовом зазначав, що Виконавець не мав права приступати до наступних проміжних етапів до моменту розробки ТЗ Додатку №1.1 - технічного завдання, а тому останній всупереч умов Договору не здійснив виконання робіт у передбачені договором строки.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив виконання робіт у повному обсязі у строки, передбачені договором, а тому Позивач скористався своїм правом на розірвання Договору з 24.01.2022 року. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» заборгованість у розмірі 62 544 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 754 грн. 52 коп., інфляційні у розмірі 18 554 грн. 14 коп.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, Відповідач за зустрічним позовом зазначав, що попереднє технічне завдання було погоджено сторонами та підписано 31.08.2021 року, а подальші уточнення до технічного завдання доцільно вносити після затвердження остаточної структури сторінок, тому спочатку був виконаний етап проектування інтерфейсу (прототипування).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» не підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ч. 1 ст. 324 ГК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Що стосується первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС», Суд зазначає.

Частиною 1 статті 889 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За змістом ч. 4 ст. 882 ЦК України, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин за аналогією права (ч. 1 ст. 8 ЦК України), передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція, щодо застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором». Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.

Положення статті 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального виконання робіт за договором підряду у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

Згідно з ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Таким чином, враховуючи п.2.1 Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» зобов`язано було приступити до виконання робіт за договором у строк по 15.09.2021 року.

Згідно з п.2.2 Договору перелік виконуваних робіт і вимог до них затверджується Сторонами в Т3, підписаному Виконавцем і Замовником, після завершення етапу 1. (Концепт) робіт, яке є невід?ємною частиною цього договору (в подальшому Додаток №1.1), на підставі попереднього Т3, що додається до Договору (Додаток № 1).

- третій етап робіт виконується Виконавцем протягом.22 (двадцяти. двох) - 33 (тридцати трьох) робочих днів з дня підписання договору, за умови отримання оплати другого етапу та передоплати третього етапу виконання робіт, згідно п. 4. 2. Договору;

Календарним планом на виконання робіт з розробки веб-сайту «Emery», що є Додатком №2 до Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, Сторони узгодили, що Етап 1. Концепт складається з етапів:

Етап 1.1. Технічне завдання (ТЗ): складання/уточнення, редагування та узгодження ТЗ, основні результати робіт - Доопрацьоване Т3, у якому будуть зазначені всі істотні вимоги до функціонала на основі алгоритму кроків користувацького сценарію. Більш точне відбиття в Т3 із технічної сторони алгоритму кроків для кожної з ролей користувачів; строки виконання - 8 (сім) - 10 (десять) роб. днів після підписання договору, з початком протягом 3 роб.днів з моменту надходження передоплати на першому етапі.

Етап 1.2. Прототипування: проектування користувацьких інтерфейсів основних сторінок сайту (UX), основні результати робіт - Інтерактивні прототипи основних сторінок сайту (де здійснюються основні дії користувачів) з нестандартним складним інтерфейсом: 16 сторінок (тільки Користувацька частина або основних 16 сторінок відібраних з користувацької і адмінської частини); 7 основних поп-апів; строки виконання - 10 (десять) - 18 (чотирнадцять) роб. днів після закінчення (затвердження) результатів робіт підетапу 1.1 (Т3).

Етап. 1.3. Дизайн Головної сторінки сайту; основні результати робіт - затверджена Головна сторінка сайту, у т.ч. затверджена (на Головній сторінці) загальна стилістика сайту та основних елементів (відображених на Головній); строки виконання - 4 (чотири) - 5 (п`ять) роб. днів після закінчення (затвердження) прототипу Головної на підетапі 1.2. (т.1 а.с.26-27, 240-243)

Враховуючи вищенаведений Календарний план на виконання робіт з розробки веб-сайту «Emery», що є Додатком №2 до Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» зобов`язано було виконати роботи за Етапом 1.1. у строк 27.09.2021 - 29.09.2021 (з моменту здійснення попередньої оплати 10.09.2021 + 3 робочі дні), роботи за Етапом 1.2. у строк 10 - 18 роб. днів після закінчення (затвердження) результатів робіт підетапу 1.1 (Т3), роботи за Етапом 1.3 у строк 4 - 5 роб. днів після закінчення (затвердження) прототипу Головної на підетапі 1.2, а взагалі роботи за 1 етапом виконання робіт у строк по 15.10.2021 - 01.11.2021.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року 27 жовтня 2021 року згідно з календарним планом Замовнику було надіслано в онлайн месенджері "Telegram" проміжний етап 1.2. Прототипування, який був погоджений Замовником 15 грудня 2021 року після його правок, після чого було внесено уточнення до затвердженого Технічного завдання (проміжний етап 1.1.), а 10.01.2022 Виконавець приступив до 3 проміжного етапу 1.3 Дизайн Головної сторінки сайту, який було надіслано Замовнику для приймання в онлайн месенджері 16 грудня 2021 р. та після виконання першої ітерації правок - 30 грудня 2021 р., а після впровадження другої ітерації правок - 18 січня 2022р. та продубльовано електронною поштою 19 січня 2022 р. (т.1 а.с.31-48)

Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У частині 2 ст. 96 ГПК України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У ч. 3 зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №922/51/20 та 14.12.2021 у справі №910/17662/19).

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20.

Окрім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17 та 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації. Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Враховуючи викладене, Суд приймає до уваги електронне листування між сторонами щодо надіслання Виконавцем на адресу Замовника результатів виконання робіт за Договором на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, про що не заперечував Відповідач у поданих заявах по суті спору.

Що стосується доводів Позивача в частині того, що проміжний етап 1.1 було погоджено та затверджено підписами Сторін 31.08.2021, що є Додатком №1 до Договору, Суд зазначає.

Суд звертає увагу, що Технічне завдання на розробку web-сайту навчання англійській мові «Emery», що є Додатком №1 до Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, є лише попереднім технічним завданням, а результатом робіт за Етапом 1.1 є саме доопрацьоване Т3, у якому будуть зазначені всі істотні вимоги до функціонала на основі алгоритму кроків користувацького сценарію, більш точне відбиття в Т3 із технічної сторони алгоритму кроків для кожної з ролей користувачів.

За таких підстав, Суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС», що ТЗ було затверджено сторонами 31.08.2021 з урахуванням того, що початок виконання Етапу 1.1, наслідком якого є затвердження технічного завдання, пов`язується із здійсненням попередньої оплати Відповідачем (протягом 3 роб.днів з моменту надходження передоплати на першому етапі). При цьому, Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача щодо доцільності уточнення технічного завдання після затвердження остаточної структури сторінок, оскільки умовами Договору сторони визначили чіткий календарний графік виконання робіт, який є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України, а жодних додаткових угод до договору в цій частині сторонами укладено не було.

Проте, матеріали справи не містять, а Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання робіт за Етапом 1.1. Технічне завдання (ТЗ): складання/уточнення, редагування та узгодження ТЗ, надіслання на адресу Замовника результатів виконаних робіт й їх прийняття шляхом затвердження Сторонами доопрацьованого Т3 у строки, визначені умовами Договору.

Як зазначає Позивач, він виконав роботи за першим етапом, визначеним у Календарному плані (Додаток №2 до Договору), які відповідають технічному завданню, погодженому Сторонами в Додатку №1 до Договору. При цьому, у відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» зазначало, що спочатку був виконаний етап проектування інтерфейсу (прототипування) для отримання кінцевої структури сторінок і відображення її в технічному завданні, а тому сторонами було змінено порядок виконання робіт (проміжних етапів) по етапу 1.

Згідно з п.8.3 Договору зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткових угод, викладених письмово та скріплених підписами і печатками сторін. Зазначені додаткові угоди є невід`ємною частиною договору з моменту їх укладення.

Проте, матеріали справи не місять жодних доказів на підтвердження укладення Сторонами додаткових угод до Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року в частині зміни порядку виконання робіт (проміжних етапів) по етапу 1.

Суд зазначає, що з огляду на Календарний план на виконання робіт з розробки веб-сайту «Emery», що є Додатком №2 до Договору, та умов Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, виконання кожного наступного підетапу робіт за Етапом 1 є можливим лише після затвердження попереднього підетапу робіт й якщо Сторони не погодили результат першого проміжного етапу, неможливо перейти до другого проміжного етапу та не погодивши другий, неможливо перейти до третього проміжного етапу, оскільки роботи зі створення сайту є послідовно пов?язаними, й виконуються одна за одною, що закріплено в пункті 2.14 Договору. При цьому, про зазначений порядок виконання робіт зазначив Позивач у своїй позовній заяві.

В той же час, Судом встановлено й не заперечувалось представниками Сторін у поданих заявах по суті спору, що на виконання умов Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» розпочало виконання робіт за Етапом 1 з виконання підетапу 1.2. Прототипування, що є недопустимим з огляду на вищенаведені й оцінені Судом доказами.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що всупереч умов Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» не були виконані роботи згідно з Календарним планом на виконання робіт з розробки веб-сайту «Emery», зокрема, за Етапом 1.1. Технічне завдання (ТЗ) у повному обсязі у строк по 29.09.2021 року, тобто порушено умови вказаного договору в частині граничного строку виконання робіт за першим підетапом Етапу 1.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» порушено умови Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року в частині дотримання порядку виконання робіт за Договором, Судом не досліджується питання належного виконання умов Договору за етапом 1.2. Прототипування й за етапом 1.3. Дизайн Головної сторінки сайту, оскільки приступати до виконання вказаних етапів робіт Виконавець міг лише після завершення етапу 1.1. Технічне завдання (ТЗ), чого останнім зроблено не було.

В контексті вирішення по суті первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС», Судом одночасно досліджуються вимоги зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.», з огляду на викладене Суд зазначає.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин другої - четвертої статті 849, частини другої статті 852, частини третьої статті 858 Цивільного кодексу України.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз положень статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої та четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Так, у випадку відмови замовника від договору на підставі частини другої вказаної статті, у зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт, замовник має право на відшкодування збитків. Тоді як, частина третя цієї статті надає можливість замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у зв`язку з неналежними виконанням робіт за договором.

Разом з цим, частина 4 вказаної статті передбачає окрему (самостійну) підставу для відмови замовника від договору, з можливістю виплати замовником підряднику плати за виконану роботу з відшкодуванням збитків підряднику, у зв`язку з розірванням договору.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується саме повернення грошових коштів (попередньої оплати за договором підряду), у зв`язку з відмовою замовника від договору підряду, для правильного вирішення спору у справі пов`язаного з односторонньою відмовою замовника від договору підряду, необхідно достовірно з`ясовувати обставини, щодо підстав такої відмови, та з урахуванням положень статті 849 ЦК України, застосувати певні правові наслідки.

При цьому, при застосуванні положень вказаної статті слід також враховувати, що законність відмови замовника від договору підряду на підставі частин другої, третьої цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті. (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19).

Згідно з п.3.3.2 Договору у разі недоцільності подальшої співпраці замовник має право достроково розірвати договір до закінчення повного виконання робіт, письмово попередивши про це Виконавця не пізніше ніж за 10 робочих днів, при цьому підлягають оплаті всі виконані Виконавцем на момент розірвання договору роботи, за умови їх відповідності Т3. Дострокове розірвання договору оформлюється додатковою угодою Сторін до договору.

Суд звертає увагу, що листом №01/2022 від 13.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про розірвання Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, у зв`язку з невиконанням останнім робіт за договором у строки, передбачені Договором.

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин, Суд зазначає, що Позивачем за зустрічним позовом вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір вважається розірваним в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 ЦК України без згоди на те іншої сторони з моменту отримання Відповідачем за зустрічним позовом листа №01/2022 від 13.01.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» 19.01.2022 року, про що зазначено у листі Виконавця №1/вих від 02.02.2022.

Таким чином, відповідно до п.3.3.2 Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року, він припинив свою дію 02.02.2022 року, у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку Позивачем за зустрічним позовом.

Відповідно до п.4.2 Договору оплата робіт за договором здійснюється в наступному порядку:

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» порушено умови Договору в частині строку виконання робіт за етапом 1, Договір на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року припинив свою дію 02.02.2022 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» в свою чергу не прийняло виконані Виконавцем роботи за підетапами 1.2, 1.3, у зв`язку з порушенням порядку їх виконання, Суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» в частині стягнення заборгованості у розмірі 81 638 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, не підлягають задоволенню первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» пені у розмірі 12 704 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 3 200 грн. 66 коп., інфляційних у розмірі 23 691 грн. 86 коп., як похідні вимоги від основного зобов`язання, в задоволенні якого Судом відмовлено.

При зверненні до суду з зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» попередню оплату у розмірі 62 544 грн. 00 коп.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Водночас, Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 849 ЦК України у сукупності з приписами ст. 1212 ЦК України, оскільки припинення договору за односторонньою відмовою замовника від договору у даному випадку надає йому право на повернення сплаченого за таким правочином авансового платежу в заявленій сумі.

Враховуючи припинення дії Договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 року внаслідок його розірвання з 02.02.2022 року, з урахуванням того, що Відповідачем за зустрічним позовом не доведено виконання робіт по договору на сплачену Позивачем суму попередньої оплати у розмірі 62 544 грн. 00 коп., Суд зазначає, що Відповідач за зустрічним позовом зберігає грошові кошти у розмірі 62 544 грн. 00 коп. без достатніх правових підстав.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем за зустрічним позовом його зобов`язань з виконання робіт за Договором та припинення дії такого Договору, Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення Відповідачем за зустрічним позовом отриманої ним від Замовника попередньої оплати у розмірі 62 544 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» в розмірі 62 544 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виконання робіт за Договором та не повернув сплачені грошові кошти в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 62 544 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом 3% річних за загальний період прострочки з 24.01.2022 р. по 07.07.2023 р. у розмірі 2 724 грн. 52 коп. та інфляційні у розмірі 18 554 грн. 14 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі №910/10156/17.

Відповідно до ч.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №0402-22 від 04.02.2022 Позивач за зустрічним позовом звернувся до Відповідача за зустрічним позовом з вимогою повернути грошові кошти в сумі 62544 грн. (т.1 а.с.58-59) Суд звертає увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» не заперечувався факт отримання вказаної претензії, оскільки її примірник був поданий останнім до матеріалів первісної позовної заяви, проте матеріали справи не містять доказів направлення й отримання вказаної претензії Виконавцем.

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Правилами поштового зв`язку визначено, що:

адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці;

поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці;

реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Також в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.1 глави ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Враховуючи те, що відправлення здійснено з м. Києва у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, у даному випадку нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції становлять 5 днів. Таким чином, Відповідач за зустрічним позовом мав отримати вимогу 09.02.2022 року, а відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України Виконавець повинен був протягом 7 днів з моменту отримання вимоги здійснити повернення сплачених грошових коштів, тобто у строк по 16.02.2022 року, а тому з 17.02.2022 року розпочалась прострочка Відповідача.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за загальний період прострочки з 24.01.2022 р. по 07.07.2023 р. у розмірі 2 724 грн. 52 коп., вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 17.02.2022 по 07.07.2023 у розмірі 2 601 грн.14 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 17.02.2022 по 07.07.2023 у розмірі у розмірі 18 554 грн. 14 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні за загальний період прострочки з 17.02.2022 по 07.07.2023 у розмірі 17 915 грн. 57 коп.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» підлягає стягненню заборгованість у розмір 62 544 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 601 грн.14 коп., інфляційні у розмірі 17 915 грн. 57 коп.

За таких підстав, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» заборгованості у розмірі 121 234 грн. 73 коп. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про стягнення заборгованості у розмірі 83 822 грн. 66 коп. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову залишаються за Позивачем, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову - покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» про стягнення заборгованості у розмірі 121 234 грн. 73 коп. - відмовити у повному обсязі.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» (50103, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Домнобудівників, будинок 10/2, квартира 138, Ідентифікаційний код юридичної особи 39748440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (03028, місто Київ, провулок Феодосійський, будинок 12, офіс 122, Ідентифікаційний код юридичної особи 44292576) заборгованість у розмірі 62 544 (шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок чотири) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 14 коп., інфляційні у розмірі 17 915 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 2 659 (дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 60 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 листопада 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	27.11.2023
Оприлюднено	28.11.2023
Номер документу	115192890
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Чинчин О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.11.2023 по справі 910/9688/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/9688/23

Рішення від 27.11.2023

Рішення
від 27.11.2023 по справі 910/9688/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА