Ухвала

від 15.05.2024 по справі 910/9688/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/9688/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.»

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

подану за наслідками розгляду

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023, повний текст якого складений 27.11.2023,

у справі № 910/9688/23 (суддя Чинчин О.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.»

про стягнення заборгованості у розмірі 121 234 грн. 73 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС»

про стягнення заборгованості у розмірі 83 822 грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача основний борг в сумі 81 638,00 грн. за виконані за договором на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021, але неоплачені роботи, пені в сумі 12 704,21 грн., інфляційних втрат в сумі 23 691,86 грн. та 3 % річних в сумі 3 200,66 грн. Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 11 061,73 грн.

Відповідач проти задоволення первісного позову заперечив, пославшись на невиконання позивачем робіт за спірним договором, з огляду на що відповідач в односторонньому порядку розірвав спірний договір.

За таких обставин відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив стягнути з позивача перерахований на виконання умов договору на виконання робіт зі створення веб-сайту «Emery» №ВС/310821/1 від 31.08.2021 аванс в сумі 62 544,00 грн., а також 3 % річних в сумі 2 754,52 грн. та інфляційні втрати в сумі 18 554,14 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/9688/23:

- у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено у повному обсязі,

- зустрічний позов задоволено частково, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» присуджено заборгованість у розмірі 62 544,00 грн., 3% річних у розмірі 2 601,14 грн., інфляційні у розмірі 17 915,57 грн. та судовий збір у розмірі 2 659,60 грн., в іншій частині позову відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/9688/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» про стягнення грошових коштів, а в задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» відмовити в повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023, справу № 910/9688/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9688/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/9688/23.

04.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/9688/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/9688/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/9688/23 залишено без змін.

23.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить поновити строк для подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, призначити додаткове судове засідання у справі №910/9688/23 для визначення розміру судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, стягнути з позивача на користь відповідача, витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.04.2024, вказана заява передана на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 постановлено здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/9688/23 у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справ, Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» запропоновано надати письмові пояснення щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у строк до 03.05.2024.

25.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» надішли заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у яких заявник просить:

- відмовити у поновленні строку для подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- відмовити у призначенні додаткового судового засідання у справі №910/9688/23 для визначення розміру судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги;

- відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача, витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн.

10.05.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» надійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник, посиланням на те, що при направленні ним 23.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з технічними несправностями роботи системи «Електронний суд» до суду не було надіслано акт надання послуг №220 від 15.04.2024, просить долучити такий акт до розгляду.

У період з 06.05.2024 по 10.05.2024 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про долучення до матеріалів справи копії акту надання послуг №220 від 15.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка надійшла до суду 23.04.2024 заявником не було додано копію акту надання послуг №220 від 15.04.2024, проте, як слідує за змісту заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ВЕБ ОПТИМІЗЕЙШЕН ТЕХНОЛОДЖІС» на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, такий доказ ним було отримано (про вказане свідчать заперечення останнього з яких слідує, що він був обізнаний зі змістом такого акту - примітка суду), що, враховуючи порядок робот системи «Електронний суд», свідчить про технічний збій у роботі останньої.

За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне долучити акт надання послуг №220 від 15.04.2024 до матеріалів справи та здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з врахуванням вказаного акту.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20 оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, а в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат при розгляді справи у спрощеному провадження до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови.

При цьому, за змістом положень ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Слід зауважити на тому, що

З матеріалів справи слідує, що:

- у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, зазначивши про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в суді апеляційної інстанції складає 10 000,00 грн.;

- 23.04.2024 до суду від Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить поновити строк для подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, призначити додаткове судове засідання у справі №910/9688/23 для визначення розміру судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, стягнути з позивача на користь відповідача, витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та недотримання ним строків подання доказів понесення судових витрат

Щодо наведеного у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу клопотанні на поновлення позивачу строку на подачу понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

У обґрунтування поданого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» зазначає про те, що постанова була оприлюднена в реєстрі 12.04.2024, іншим чином сторона заявника не була повідомлена про прийняття такої постанови, а тому не могла звернутися з заявою раніше, оскільки дізналась про її опублікування лише 23.04.2024.

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до вказаного реєстру постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 надіслано судом 15.04.2024, забезпечено надання загального доступу 16.04.2024.

Враховуючи, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень заявник також мав можливість бути обізнаним про зміст постанови від 05.04.2024 з дати її оприлюднення у вказаному реєстрі.

Слід окремо зауважити на тому, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Здійснивши запит на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (відповідь №791529 додано до матеріалів справи) колегією суддів встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І.» (код ЄДРПОУ 44292576) не виконано вимоги ч. 6 ст. 6 ГПК України та не зареєстровано Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, чим останнє позбавило себе можливості вчасно отримувати судові рішення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Колегія суддів зазначає про те, що апелянт, безумовно будучі обізнаним про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, мав вживати заходів, щоб дізнатись наявність судового рішення винесеного за наслідками апеляційного розгляду, проте доказів неможливості вчинення відповідних дій у період з 05.04.2024 (дата постановлення оскаржуваного рішення - примітка суду) до 23.04.2024 (дата у яку за твердженням заявника він з цим рішення ознайомився - примітка суду), ним не надано.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» не обґрунтувалонеможливість подати відповідні докази згідно із строками встановленими ГПК України, а відтак несвоєчасне подання доказів зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про поновлення йому строку на подачу доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Слід окремо зауважити і на наступному.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) стосовно застосування норм ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом положення містять ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

У постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20 зазначено, що за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, де об`єднана палата Касаційного адміністративного суду сформувала загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції (в тому числі в порядку письмового провадження) аналізуючи статті 139, 143, 252 КАС України. Зазначені статті КАС України відповідають статтями 129, 221, 244 ГПК України. Зокрема об`єднана палата відзначила таке:

«З уваги на визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу (понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції), як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.

Іншими словами, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення».

Колегія суддів зазначає про те, що в ухвалі Верховного Суд від 14.09.2023 у справі № 902/1144/22 вказаний правовий висновок підтримано та зазначено про те, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.

При розгляді заяви про прийняття додаткової постанови у справі № 902/1144/22 Верховний Суд, встановивши, що, оскільки ТОВ «Адама Україна» у цій справі своєчасно не подало заяву (не заявило прохання, намір, не подало заяву, клопотання), тобто не дотрималося вище вказаних процесуальних норм ГПК України, у суду касаційної інстанції відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статей 221, 244 ГПК України.

З матеріалів справи слідує, що хоча у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу сумі 10 000,00 грн., проте як у відзиві на апеляційну скаргу, так і у інших наданих суду апеляційної інстанції письмових поясненнях заявник не визначив суму таких витрат та не просив стягнути їх з іншої сторони

Статтею 118 ГПК України встановлено, що:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З огляду на пропущення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» процесуальних строків на подання заяви про понесення судових витрат та доказів їх понесення, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про відшкодування витрат на правову допомогу залишається без розгляду в порядку приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118, 123, 124, 129, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про поновлення строку на подачу доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем.Е.Р.І» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

3. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко