Ухвала

від 27.11.2023 по справі 914/2148/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2148/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С.В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (головуючий суддя - Зварич О.В., судді: Гриців В.М., Кравчук Н.М.) та рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2023 (суддя Яворський Б.І.)

у справі №914/2148/22

за позовом ОСОБА_5 ,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_6 ,

до Гаражно-будівельного кооперативу № 1 "Ластівка"

про визнання недійсним рішення загальних зборів ГБК №1 "Ластівка", оформлених протоколом №10 від 20.12.2021,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу №1 "Ластівка" (далі - ГБК №1 "Ластівка") про визнання недійсними рішень загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу №1 "Ластівка", оформлених протоколом №10 від 20.12.2021.

Господарський суд Львівської області рішенням від 25.05.2023 у справі №914/2148/22, яке Західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 16.10.2023, закрив провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ГБК №1 "Ластівка" про визнання недійсним (неправомірним) рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК №1 "Ластівка", оформлених протоколом №10 від 20.12.2021. Відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до ГБК №1 "Ластівка" про визнання недійсним (неправомірним) рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК №1 "Ластівка", оформлених протоколом №10 від 20.12.2021.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись 04.11.2023 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2023 у цій справі і прийняти нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

1. Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

В тексті касаційної скарги скаржники зазначають, про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, про суперечність висновків судів правовим висновкам Верховного Суду в аналогічних справах, без зазначення про правозастосування яких саме норм права та про які конкретно висновки йдеться. Також скаржники зазначають про правову проблему, розв`язання якої має значення для загальної правозастосовної практики у категорії подібних справ, а саме щодо взаємного кореспондування положень різних частин статті 15 Закону України "Про кооперацію" у їх взаємозв`язку. Втім такі зазначення самі по собі не підтверджують дотримання скаржниками вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Навівши на початку касаційної скарги норму частини другої статті 287 ГПК скаржники не вказали конкретну правову підставу/підстави касаційного оскарження, наведену/наведені у цій нормі .

З урахуванням викладеного касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

На виконання вимог цієї ухвали скаржникам необхідно вказати конкретну правову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2023 у цій справі є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

2. Щодо сплати судового збору.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн.

Скаржниками оскаржуються судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні однієї вимоги немайнового характеру.

Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги складає 4 962,00 грн ((2481,00 (одна немайнова вимога) х 200 % (ставка)).

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (частина сьома статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Касаційну скаргу подано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Одним з скаржників - ОСОБА_3 не додано до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, при цьому заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого цей скаржник зазначає, що судовий збір, який він має сплатити, перевищує 5 відсотків розміру доходу, отриманого ним за минулий календарний рік.

Розглянувши вищезазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

На підтвердження свого майнового стану заявник надає копію довідки від 01.11.2023 №5916 2899 7995 1728 про доходи Пенсійного фонду України про розмір отриманої пенсії за період: з 01.11.2022 по 31.10.2023, згідно з якою загальна сума отриманої пенсії складає 63 005, 16 грн.

Наданий скаржником документ не може вважатися доказом, який би підтверджував, що на момент подання касаційної скарги майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, адже він свідчить про отриманий ОСОБА_3 пенсії починаючи з листопада 2022 року по жовтень 2923 року, а не за попередній календарний 2022 рік (з 01.01.2022 по 31.12.2022).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2023 у цій справі підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникам строку для усунення зазначених недоліків, а саме: (1) в частині вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подати Суду касаційну скаргу в новій редакції, в якій скаржники мають зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК з відповідним обґрунтуванням; (2) в частині вимог ОСОБА_3 , подати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 962,00 грн за наведеними нижче реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржників на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2023 у справі №914/2148/22.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2023 у справі №914/2148/22 залишити без руху.

3. Надати скаржникам строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що невиконання визначених для них вимог цієї ухвали, у встановлений строк є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

5. Роз`яснити ОСОБА_3 , що невиконання визначеної для нього вимоги в частині сплати судового збору у встановлений строк є підставою для повернення касаційної скарги в частині його вимог без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Бакуліна