Рішення

від 27.11.2023 по справі 354/260/23

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/260/23

Провадження по справі № 2-др/354/3/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Єрмак Н.В., за участю секретаря Подюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче Івано-Франківської області, заяву Державного закладу «Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський», третя особа Генеральний директор Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Прикарпатський» Мельник Роман Михайлович про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідача, Державного закладу Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський», третя особа Генеральний директор Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Прикарпатський» Мельник Роман Михайлович про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09.10.2023р. в задоволені позову відмовлено.

До суду подана заява Державного закладу Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський» про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених відповідачем судових витрат.

Представником позивача подано заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить відмовити в задоволенні заяви з підстав недоведеності.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись судом належним чином.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема,: 1) на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем подано: ордер про надання правничої ( правової допомоги) від 01.06.2023року та квитанцію №004 серія АЕ від 01.06.2023 року про сплату відповідачем Державним закладом Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський» адвокату Романко В.М. 6500 грн.

Проте, всупереч вищезазначеному, відповідачем не було надано суду договору про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

У зв`язку з неподанням вказаних вище документів, суд позбавлений можливості визначити обсяг робіт виконаних адвокатом, витрачений час, вид робіт, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що неподання розрахунку (детального опису робіт, наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови в стягненні витрат на правову допомогу.

Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відсутні.

Керуючись ст.ст.133,137,141,270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви Державного закладу «Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу Дитячий спеціалізований ( спеціальний) санаторій «Прикарпатський», третя особа Генеральний директор Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Прикарпатський» Мельник Роман Михайлович про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, що приймала участь у справі, але не була присутньою під час проголошення рішення в той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Головуючий суддя: Н.В.Єрмак