Постанова

від 23.11.2023 по справі 524/4262/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/4262/22 Номер провадження 22-ц/814/3702/23Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження зповідомленням учасниківсправи апеляційну скаргу представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка», адвоката Басай М.М., на заочне рішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

УСТАНОВИВ:

короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до збільшених позовних вимог (а.с. 56), прохав стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 20241,23 грн та 101642,40 грн середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.05.2022 по 20.01.2023.

Заочним рішеннямАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 20241,23 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.05.2021 по 20.01.2023 у розмірі 101642,40 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» на користь держави судовий збір у сумі 1218,84 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року залишено без задоволення.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

Відповідачем ТОВ «Торговий дім Комунальна техніка» оскаржено заочне рішення в апеляційному порядку через свого представника, адвоката Басай М.М.

В апеляційній скарзі прохали рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказували, що за даними їх бухгалтерського обліку заборгованість по заробітній платі на час звільнення позивача склала 15 325,62 грн.

Також, зазначили про відсутність їх вини у несвоєчасному проведенні розрахунку, оскільки у зв`язку із введеним військовим станом в Україні підприємство перебуває у вимушеному простої та факт військової агресії є форс-мажорною обставиною.

узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Вказував, що саме відповідач повинен довести наявність форс-мажорних обставин у зв`язку із збройною агресією російської федерації та причинний зв`язок між цими обставинами та невиплатою йому заробітної плати.

встановлених судомпершої інстанціїта неоспоренихобставин,а такожобставин,встановлених судомапеляційної інстанції,і визначенихвідповідно доних правовідносин;доводів,за якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Судом установлено, що з 06.10.2020 ОСОБА_1 працював на посаді менеджера зі збуту ТОВ «Торговий дім Комунальна техніка» згідно наказу від 06.10.2020 № 127-К, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 5).

Відповідно до п. п. 1, 2 наказу ТОВ «Торговий дім Комунальна техніка» від 29.04.2022 № 39 «Про призупинення дії трудових договорів», починаючи з 30.04.2022 припинено дію наказу № 23 від 24.02.2022 «Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану»; призупинено з 01 травня 2022 року дію трудових відносин з усім особовим складом підприємства ТОВ «Торговий дім Комунальна техніка» до відновлення сталих економічних відносин та можливості випускати та реалізовувати готову продукцію та виконувати роботу.

Згідно з наказом № 41-к від 13.05.2022 позивач ОСОБА_1 13.05.2022 звільнений з посади менеджера зі збуту за угодою сторін відповідно до п. 1ст. 36 КЗпП України.

В день звільнення роботодавець не виплатив працівнику належні грошові суми.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд врахував, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осібплатників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 11.07.2022, датованими 11.07.2022 за № 1603-22-02853, за останні два місяці, які передували виникненню заборгованості із заробітної плати (листопад-грудень 2021 року) ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 24 846, грн. (12 423 грн за листопад 2021 року + 12 423 грн за грудень 2021 року).

Судом перевірено розрахунок заборгованості по заробітній платі, поданий позивачем.

В листопаді 2021 року - 22 робочих днів, у грудні 2021 року - 22 робочих днів, всього - 44 робочих дня.

Розмір середньоденної заробітної плати позивача складає: 24 846 / 44 = 564,68 грн.

За період часу з 01.01.2022 по 23.02.2022 розмір заробітної плати ОСОБА_1 становить 20 328,48 грн. (564,68 грн середньоденна заробітна плата позивача х 36 робочих днів)

За період часу з 24.02.2022 по 30.04.2022 розмір заробітної плати ОСОБА_1 , враховуючи наказ № 23 від 24.02.2022 «Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану», - становить 17 316,85 грн. (564,68 грн середньоденна заробітна плата позивача х 46 робочих днів х 2/3).

Згідно з випискою по картці/рахунку за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 від 31.01.2023, виданою АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 частково виплачена заборгованість по заробітнійплаті у розмірі 17 404,10 грн.

На підставі викладеного, місцевий суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 241,23 грн (37 645,33 грн нарахована заробітна плата,17 404,10 грн частково виплачена заробітна плата = 20 241,23 грн).

Оскільки з моменту звільнення та на момент звернення позивача із позовом до суду у ТОВ «Торговий дім Комунальна техніка» існує заборгованість по заробітній платі, таким чином підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені, що обмежується предметом позову.

За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за періодз 14.05.2022по 20.01.2023,що складає180робочих днів, у розмірі101642,40грн (564,68 грн середньоденна заробітна плата позивача х 180 робочих днів = 101 642,40 грн).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків

Частинамипершою, четвертою та п`ятою статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиноюпершою статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частиною першою статті 94 КЗпП Українивстановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиноютретьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п`ятій статті 97 КЗпП України.

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.

Заробітна платавиплачується лишеза виконанупрацівником роботу,а якщопрацівник такоїроботи невиконував,то заробітнаплата йомуне виплачується,за виняткомвиплат,передбачених законодавством(зокрема,увипадку простою).Саме такоговисновку дійшовВерховний Суду складіоб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судуу постановівід 10.10.2019у справі№243/2071/18

Відповідно до ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідност.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, в день звільнення позивача відповідач не провів з ним повного розрахунку щодо виплати належних працівнику грошових сум при звільненні.

Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Сторони таінші особи,які берутьучасть усправі,мають рівніправа щодоподання доказів,їх дослідженнята доведенняперед судомїх переконливості.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених ЦПКУкраїни. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

Ані в ході розгляду справи місцевим судом, ані в ході апеляційного перегляду справи, відповідачем не надано належних, достатніх та достовірних доказів на спростування розміру заборгованості підприємства перед позивачем із виплати заробітної плати в розмірі 20 241,23 грн.

З апеляційної скарги вбачається, що відповідачвизнає наявністьзаборгованості позаробітній платіпозивачу в розмірі 15 325,62 грн.

Разом з тим, жодного доказу на спростування визначеного судом розміру заборгованості по заробітній платі (контр розрахунку) чи інших бухгалтерських документів не надав, взявши на себе всі ризики ненадання таких доказів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині висновків місцевого суду не спростували.

Щодо стягнення середнього заробітку з час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст.117КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. (Закон набрав чинності 19.07.2022)

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті. {Стаття 117 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 3248-IV від 20.12.2005; текст статті 117 в редакції Закону№ 2352-IX від 01.07.2022}

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настаєвідповідальність, установленастаттею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (наведена позиція викладена в пунктах67, 69, 70, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №905/857/19 (провадження № 12-56гс21) зазначено про відступ від правових висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 243/2071/18 про те, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні статті 617 ЦК України, від якоїроботодавець може бути звільненийвнаслідок випадку або непереборної сили.

Місцевий суд вірно встановив, що відповідачем не надано належних і достатніх доказів на підтвердження факту того, що несвоєчасний розрахунок з позивачем мав місце з об`єктивних причин, та що в цьому відсутня вина відповідача у справі.

Так, місцезнаходженням відповідача є місто Кременчук, який не був окупований та на території якого не велися активні бойові дії.

Доводи апеляційної скарги в частині наявності форс-мажорних обставин, які є об`єктивними причинами непроведення розрахунку з позивачем свого підтвердження не знайшли.

Статтею 27 Закону № 108/95-ВР передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, вякомувідбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата,працівникнепрацював, середнязаробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Місцевий суд визначив розмір середньоденного заробітку позивача - 564,68 грн, та середньомісячної заробітної плати - 12423,00 грн.

За правилами ст. 117 КЗпП України середньомісячна заробітна плата стягується не більше як за шість місяців.

Таким чином, граничний розмір стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить: 6 місяців х 12 423 гривень середньомісячної заробітної плати позивача = 74538,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що, в порушення зазначених вимог матеріального права, місцевий суд стягнув середній заробіток за 180 робочих днів, а не за шість місяців.

За таких обставин рішення місцевого суду в цій частині необхідно змінити, зменшивши суму стягнутого на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 74538,00 грн. В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. (ч. 4 ст. 376 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, рішення місцевого суду підлягає зміні в частині стягнутого на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Щодо перерозподілу судового збору.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору лише вчастині стягненнязаборгованості позаробітній платі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, відповідно до якої на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, не поширюється, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Отже, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір в дохід держави за подачу позову до суду в цій частині позовних вимог, але не сплатив.

Судом першої інстанції стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» на користь держави судовий збір у сумі 1218,84 грн.

Враховуючи те, що за результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про зменшення суми задоволених позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно, заочне рішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року слід змінити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» на користь держави судового збору за подачу позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з 1 218,84 грн до 889,75 грн (із розрахунку: 1218,84 х 73% (відсоток задоволених позовних вимог за результатом апеляційного перегляду).

За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у сумі 1828,26 грн ((із розрахунку: 1218,84 (судовий збір, який підлягав сплаті за подачу позову 1% від ціни позову) х 150%)).

Враховуючи та, що апеляційна скарга задоволена на 27% (в частині оскарження суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), таким чином, з позивача на користь відповідача в рахунок компенсації витрат за подачу апеляційної скарги необхідно стягнути 493,63 грн (із розрахунку: 1828,26 х 27%).

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ч. 4 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка», адвоката Басай М.М., - задовольнити частково.

Заочне рішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року змінити в частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши суму стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 101642,40 грн до 74538,00 грн.

Заочне рішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року змінити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» на користь держави судового збору, зменшивши суму з 1 218,84 грн до 889,75 грн.

В іншій частині заочне рішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 15 березня 2023 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комунальна техніка» 493,63 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль