Ухвала

від 27.11.2023 по справі 360/1325/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 листопада 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1325/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року вищевказану позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій уточнити зміст позовних вимог та привести їх у відповідність до обставин позову або визначитись з належним колом відповідачів за даною позовною заявою та у разі подання позову до кількох відповідачів, зазначити відомості щодо всіх відповідачів за позовом, викласти обставини позову та зміст позовних вимог щодо кожного з них.

10.11.2023 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять календарних днів з дати отримання вказаної ухвали шляхом надання суду уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій вказати: відомості про наявність або відсутність у представника позивача електронного кабінету, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника позивача та уточнити місцезнаходження представника позивача або викласти письмові пояснення щодо розбіжностей в адресах представника позивача, що вказані в уточненій позовній заяві та в ордері, доданому до позовної заяви.

Вищевказану ухвалу суду було надіслано за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету позивача - Бузовері Миколи Миколайовича. Документ в електронному вигляді доставлено до Електронного кабінету 15.11.2023.

23.11.2023 від представника позивача адвоката Бухана Валерія Григоровича на електронну пошту суду надійшла уточнена позовна заява, на виконання вищевказаної ухвали суду від 15.11.2023.

Перевіривши вказану уточнену позовну заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі норми КАС України наведено в редакції цього Закону).

Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В той же час, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац перший частини восьмої статті 18 КАС України).

Відтак, з 18.10.2023 процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 24, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12 жовтня 2023 року) визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Судом встановлено, що уточнену позовну заяву від 23.11.2023 від імені ОСОБА_1 надіслано адвокатом Буханом Валерієм Григоровичем не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а на електронну пошту суду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що уточнену позовну заяву в інтересах позивача подано адвокатом, а отже в силу приписів статті 18 КАС України останній зобов`язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов`язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Наведене дає підстави стверджувати, що представник позивача використав спосіб звернення до суду з уточненою позовною заявою від 23.11.2023, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

З огляду на те, що перевірка електронного цифрового підпису здійснюється за умови дотримання порядку подачі документів із використанням сервісу підсистеми «Електронний суд», уточнена позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала, як така, що не підписана належним чином.

Отже, враховуючи чинні норми процесуального законодавства, суд зазначає, що незважаючи на те, що уточнений позов від 23.11.2023 засвідчений електронним підписом, проте поданий представником позивача на електронну пошту суду, він не може вважатися уточненим позовом, підписаним у встановленому законом порядку.

Необхідно звернути увагу, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Подібні правові висновки викладено в ухвалах Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 320/21250/23, від 02.11.2023 у справі № 160/19328/22, від 08.11.2023 у справі № 520/9607/21, від 16.11.2023 у справі № 440/1839/23.

Крім того, суд зазначає, що адвокат Бухан Валерій Григорович має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) (дата реєстрації: 14.12.2021), що підтверджується відповіддю № 298758 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Отже, представник позивача не був позбавлений можливості надати до суду уточнену позовну заяву в спосіб, що встановлений законом.

З огляду на наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду уточненої позовної заяви від 23.11.2023 та про повернення її заявнику без розгляду.

Також суд зазначає, що в ухвалі суду від 15.11.2023 наголошувалось, що процесуальні наслідки, передбачені КАС України у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Станом на 27.11.2023 інших заяв (документів), на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2023 не надходило.

Отже, позивачем не усунуто недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом.

При цьому суд зауважує, що за ухвалами суду від 07.11.2023 про залишення позовної заяви без руху та від 15.11.2023 про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, позивачу встановлено максимальний строк для усунення недоліків позовної заяви (десять днів), визначений частиною другою статті 169 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28- 36, Series A № 18)».

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а останній не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому логічним є застосування передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 3, 18, 44, 72, 73, 77, 79, 159, 167, 169, 241, 242, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву від 23.11.2023, подану адвокатом Буханом Валерієм Григоровичем у справі № 360/1325/23 повернути заявнику без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позову не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.М. Качанок