Ухвала

від 21.11.2023 по справі 642/6255/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 642/6255/20 Номер провадження 11-кп/814/2546/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника особи, щодо якої закрито кримінальне провадженняОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року за №32020100110000015, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 07 вересня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою залишено без задоволення заяву першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого.

Ухвалене рішеннямісцевий судмотивував тим,що прокуроромне наведенов заяві нововиявленихобставин,які бислугували підставамидля скасуваннязазначеної вище ухвали суду, в розумінніположень ст.459КПК України,оскільки відсутнібудь-які даніпро штучнестворення абопідроблення доказівіз урахуваннямтого,що квитанціявід 19 листопада 2020 рокупідтвердила фактперерахування коштівдо бюджету,а їхповернення відбулосячерез тривалийпроміжок часупісля ухваленнярішення прозвільнення відкримінальної відповідальностіна підставіподаних заяв.

Водночас суд першої інстанції зауважив, що обставини повернення ОСОБА_8 коштів можуть бути предметом окремої перевірки правоохоронними органами.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 07 вересня 2023 року та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити заяву прокурора про перегляд ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами, відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України й повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: ОСОБА_8 умисно до повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення створив видимість відшкодування шкоди, оскільки внесення ним коштів із призначенням платежу «єдиний податок 2020», а не відшкодування шкоди, завданої державі його несвоєчасною сплатою, були наслідком зарахування як надмірно сплачених коштів; під час розгляду клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України та закриття провадження по справі існували обставини фактичного невідшкодування шкоди ОСОБА_8 , але вони не були відомі та не могли бути відомі суду й автору клопотання, натомість стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення.

У запереченні захисник ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора, просить залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду без зміни.

Колегія суддівСудової палатиз розглядукримінальних справзаслухала суддю-доповідача,думку прокурорана підтримкуапеляційної скарги,заперечення особи,що якоїзакрито кримінальнепровадження,та захисникапроти задоволенняапеляційної скарги,перевірила матеріаликримінального провадження,обговорила доводиапеляційної скарги та дійшлависновку проте,що вонане підлягаєдо задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зіст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи прокурора щодо скасування ухвали місцевого суду та задоволення клопотання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів уважає необґрунтованими.

З матеріалів провадження вбачається, що 25 листопада 2020 року прокурор подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України у зв`язку зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів) та відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, до притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 (т.1 а.п.1-14).

08 грудня 2020 року Ленінським районним судом м. Харків задоволено зазначене вище клопотання, на підставі ч.4 ст.212 КК України звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України й закрито кримінальне провадження щодо нього, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року за №32020100110000015.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема, додатки до клопотання, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 були відшкодовані в повному обсязі завдані збитки, а саме сплачений єдиний податок в розмірі 3154 146 гривень (т.1 а.п.172-178).

20 серпня 2021 року прокурор вищого рівня подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року з підстав невідповідності висновківсуду,викладених усудовому рішенні,фактичним обставинамкримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України, повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку. При цьому, свої вимоги прокурор вищого рівня мотивував тим, що:

в даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування не було отримано інформації з органів Державної податкової служби України та Державної казначейської служби України щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, проте, незважаючи на відсутність підтвердження вказаними органами факту сплати ОСОБА_8 єдиного податку, 24 листопада 2020 року прокурор у кримінальному провадженні звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності й закриття кримінального провадження щодо останнього;

суд першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора не перевірив реальне відшкодування ОСОБА_8 збитків, факт чого мав бути належним чином підтверджений, а наведені в ухвалі обставини не свідчили про можливість звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності й не давали суду жодної підстави для закриття кримінального провадження на підставі ч.4 ст.212 КК України, оскільки на час подання прокурором клопотання та ухвалення судового рішення були відсутні належні документи, які би підтверджували відшкодування збитків з огляду на те, що кошти до державного бюджету не надійшли як сплата податку особою, винною в умисному ухиленні від слати податку;

у подальшому органом прокуратури під час вивчення стану дотримання вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства під час звільнення осіб від кримінальної відповідальності відповідно до ч.4 ст.212 КК України направлено до ГУ ДПС у Харківській області запит, за змістом відповідні на який установлено, що від ФОП ОСОБА_8 19 листопада 2020 року на розрахунковий рахунок єдиного податку з фізичних осіб надійшли кошти за платіжними дорученнями від 19 листопада 2020 року №68632051 на суму 3154 146 гривень із призначенням «єдиний податок 2020», між тим, за інформацією, зазначеною в платіжному документі неможливо було ідентифікувати платника податків, тому вказане доручення рознесено до інтегрованої картки по єдиному податку з фізичних осіб умовного платника «Платежі до вияснення». Цими обставинами надалі (05 та 13 квітня 2021 року) скористався ОСОБА_8 , подавши до ГУ ДПС у Харківській області дві заяви про перерахування сплаченого єдиного податку на його поточний рахунок і сплачені ним суми в зазначеному вище розмірі були повернуті на його рахунок (т.1 а.п.187-203).

18 жовтня 2021 року Харківським апеляційним судом залишено без задоволення клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року (т.1 а.п.219-220).

26 листопада 2021 року прокурор подав до суду заяву, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України й повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку, посилаючись на обставини, аналогічні тим, що були наведені попередньо в апеляційній скарзі, але в контексті того, що вони є нововиявленими (т.2 а.п.1-5).

07 вересня 2023 року Київський районний суд м. Полтава залишив без задоволення заяву прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року, мотивуючи тим, що прокуроромне наведенов заяві нововиявленихобставин,які бислугували підставамидля скасуваннязазначеної вище ухвали суду, в розумінніположень ст.459КПК України (т.2 а.п.70-71).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За змістом ч.4 ст.212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені ч.ч.1, 2 ст.212 КК України, або діяння, передбачені ч.3 ст.212 КК України (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Наявність обставин і підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України, зокрема, факт виконання зазначених у цій статті кримінального закону умов, підлягає з`ясуванню та перевірці під час вирішення питання щодо подання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та його судового розгляду.

Як засвідчує судова практика, в ході розгляду згаданого вище клопотання при дослідженні того, чи виконала особа умови, передбачені ч.4 ст.212 КК України, досліджується відповідні документація, надана Державною податковою службою України.

Системне ж тлумачення положень КПК України свідчить про те, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлено обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульованийглавою 34КПК України, в якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до п.п.4, 5ст.462КПК України в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Згідно з ч.2ст.459КПК Українинововиявленимиобставинами визнаються: штучнестворення абопідроблення доказів,неправильність перекладувисновку іпояснень експерта,завідомо неправдивіпоказання свідка,потерпілого,підозрюваного,обвинуваченого,на якихґрунтується вирок; скасуваннясудового рішення,яке сталопідставою дляухвалення вирокучи постановленняухвали,що належитьпереглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто нововиявленими є обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Об`єктивність існування обставин означає, що ці факти були такими на момент ухвалення відповідних судових рішень незалежно від будь-якої суб`єктивної оцінки. Наприклад, підпис був підробленим, експертний висновок був завідомо неправдивим. Такі обставини мають бути встановлені належними процесуальними рішеннями, зокрема, висновком експертизи щодо підробки підпису, рішенням про притягнення до кримінальної відповідальності експерта та інше.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що нововиявленими є саме обставини, а не їх інтерпретація. Розбіжності у оцінці фактів справи і можливість іншої думки щодо значення цих фактів не є достатньою підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Однією із визначальних ознак для обставини, яка може бути визнана нововиявленою є те, що така обставина одночасно не була відома та не могла бути відома суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, у даному кримінальному провадженні встановлено, що сторона обвинувачення, констатуючи наявність обставин, передбачених ч.4ст.212КК України, самостійно подала до суду відповідне клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України й закриття кримінального провадження щодо нього з долученням до матеріалів справи даних, які, на думку прокурора, свідчили про повне виконання ОСОБА_8 визначених у ч.4 ст.212 КК України умов.

Під чассудового розглядуцього клопотаннявирішувалось питанняпро те,чи сплатив ОСОБА_8 податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодував шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Квитанція №68632051 від 19 листопада 2020 року про перерахунок ОСОБА_8 з призначенням «єдиний податок 2020» була предметом дослідження як під час досудового розслідування, так і судового розгляду, є наявною в матеріалах справи (т.1 а.п.168). Будь-яких відомостей про те, що вона підроблена чи сфальсифікована іншим чином перевіркою матеріалів провадження не встановлено та не зазначено прокурором, який не оспорює її достовірність. Навпаки надходження коштів до бюджету згідно з цією квитанцією підтверджується в самій заяві прокурора з посиланням на повідомлення ГУ ДПС у Харківській області №08/2-80953вих.21 від 11 серпня 2021 року.

Згідно з даними повідомлення ГУ ДПС у Харківській області №08/2-80953вих.21 від 11 серпня 2021 року в зазначеному вище платіжному документі неможливо було ідентифікувати платника податків, через це його рознесено до інтегрованої картки по єдиному податку з фізичних осіб умовного платника «Платежі до вияснення». Сплачені ОСОБА_8 грошові кошти було повернуто на його поточний рахунок 09 та 28 квітня 2021 року (т.2 а.п.14-16).

Між тим, сторона обвинувачення на стадіях ініціювання питання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та розгляді даного питання в суді першої інстанції мала й могла знати про обставини виконання ОСОБА_8 умов, передбачених ч.4 ст.212 КК України, шляхом достатньої перевірки та з`ясування їх із використанням необхідних засобів доказування, мала можливість зібрати й отримати необхідні дані для встановлення таких обставин до подання клопотання або у звичайному порядку судового провадження, а тому наведені в заяві прокурора обставини не є нововиявленими.

Обставин, які би свідчили про те, що констатовані в заяві прокурора обставини неможливо було виявити під час судового розгляду провадження в звичайному порядку в межах перевірки предмета розгляду, не встановлено та їх апелянтом не наведено.

Окрім того, якщо керуватись запропонованою в заяві та апеляційній скарзі логікою, то констатовані стороною обвинувачення обставини також не є нововиявленими за тим критерієм, що сплачені ОСОБА_8 грошові кошти було повернуто на його поточний рахунок 09 та 28 квітня 2021 року, тобто факт повернення коштів відбувся через тривалий час після ухвалення судом рішення про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності (т.2 а.п.14-16).

Суть доводів сторони обвинувачення фактично зводиться до оспорювання встановлених судом обставин та не містить обставин, які би вважались нововиявленими в розумінні положень ч.2 ст.459 КПК України. Апелянтом також не обґрунтовано, чому обставини виконання ОСОБА_8 умов, закріплених у ч.4 ст.212 КК України, є нововиявленими відповідно до приписів кримінального процесуального закону.

Проте для перегляду судових рішень у зв`язку з незгодою з висновками суду на підставі досліджених у судовому засіданні доказів чи навпаки з підстав їх недослідження, нез`ясування та неврахування судом під час прийняття рішення передбачено інший порядок (інститути апеляційного та касаційного оскаржень), і це не може бути визнано судом як нововиявлені обставини.

Так, наведені вище колегією суддів висновки додатково вбачаються і з процесуальної позиції сторони обвинувачення, яка насамперед оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Ленінського районного суду м. Харків від 08 грудня 2020 року з підстав невідповідності висновківсуду,викладених усудовому рішенні,фактичним обставинамкримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зазначаючи в цій апеляційній скарзі про те, що на час подання прокурором клопотання та ухвалення судового рішення були відсутні належні документи з приводу виконання ОСОБА_8 вимог ч.4 ст.212 КК України з огляду на те, що кошти до державного бюджету не надійшли як сплата податку особою, винною в умисному ухиленні від слати податку, а тому, на думку прокурора, були відсутні підстави для задоволення названого клопотання.

І після відмови судом апеляційної інстанції в поновленні строку на апеляційне оскарження прокурором подано заяву про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами.

Натомість, процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2ст.459 КПК Україниобставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та у випадку їх наявності надає їм оцінку.

Тому перегляд за нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція на судове рішення, яке набрало законної сили, тобто для повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин, про що фактично порушується питання стороною обвинувачення в даному провадженні.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для перегляду та скасування ухвали суду саме в межах екстраординарної процедури - за нововиявленими обставинами.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави не знайшли свого підтвердження, а тому вона не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 07 вересня 2023 року щодо ОСОБА_8 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4