Постанова

від 23.11.2023 по справі 904/8367/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/8367/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Гордієнко А.І., адвокат (поза межами суду); Нежигай С.А., керівник;

від відповідача-2 та третьої особи: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" та представника Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" адвоката Гордієнко А.І. про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу та Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення додаткових витрат, пов`язаних із розглядом справи №904/8367/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА", м. Київ

до Відповідача-1: Селянське (фермерське) господарство "Нежигай", с. Лозуватка, Криворізького району Дніпропетровської області

Відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Лозуватка, Криворізького району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон-Тех 2006", м.Пологи Запорізької області

про стягнення 1 810 029 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" та ОСОБА_1 заборгованості за договором поставки №КГ-150 від 18.01.2017 у розмірі 1 810 029 грн. 73 коп. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки №КГ-150 від 18.01.2017, укладеного між позивачем та відповідачем-1, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, та невиконання відповідачем-2, як поручителем, умов договору поруки від 18.01.2017, укладеного з позивачем в забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки.

Позовні вимоги ґрунтуються також на укладенні 06.07.2021 між приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" договору №1/КГ-150 про заміну кредитора в зобов`язанні, відповідно до умов якого Первісний кредитор (ПП "Бізон-Тех 2006") передав Новому кредитору (ТОВ "Дюпон Україна") всі свої права та вимоги за Основним договором (договором поставки №КГ-150 від 18.01.2017).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з Селянського (Фермерського) господарства "НЕЖИГАЙ" та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА" заборгованість 1 810 029 грн. 73 копійки., судовий збір 27 150 грн. 45 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 заяву про прийняття додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства "НЕЖИГАЙ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 43 200 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням та додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Селянське (фермерське) господарство "Нежигай", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі; скасувати додаткове рішення; в частині вимог до ОСОБА_1 закрити провадження у справі; стягнути витрати на правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 у справі №904/8367/21 - задоволено.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 у справі №904/8367/21- скасовано.

Прийнято у справі нове рішення, яким закрито провадження у справі щодо відповідача-2 - ОСОБА_1 на підставі п.6 ч.1 ст.175 ГПК України.

У задоволенні позову до відповідача-1 - Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" - відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову покладено на позивача.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 у справі №904/8367/21- скасовано.

Прийнято у справі нове рішення, яким в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА" про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА" на користь Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" 40 725,70 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги та 28 476,76 грн. судових витрат за проведення експертизи.

03.11.2023 від Селянського (Фермерського) господарства "НЕЖИГАЙ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА" на користь Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" судові витрати у розмірі 6922,84 грн., які складаються з:

- поштові витрати в розмірі чотириста одна гривна 80 коп. (401 грн. 80 коп.), які підтверджуються квитанціями ( додатки1,2,3,4,5 );

- витрати на комісійний збір банку в розмірі шістсот дев`яносто дві гривні 04 коп. (692грн.04 коп.), які підтверджуються квитанціями (додаток 6);

- витрати на повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть на ОСОБА_1 , в розмірі двісті сорок чотири гривен 00 коп. (244 грн.00 коп.), які підтверджуються квитанціями ( додаток 7 );

- витрати на проїзд в громадському транспорті для участі в судовому засіданні та для ознайомлення з матеріалами справи в розмірі п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривен 00 коп.(5585 грн.00 коп), які підтверджуються квитками (додатки 8,9,10,11,12,13,14,15,16, 17).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.11.2023 для розгляду заяви визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2023 розгляд заяви відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення у справі №904/8367/21 призначено у судовому засіданні на 23.11.2023.

06.11.2023 до суду надійшла заява від відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення щодо 15000 грн витрат на правничу допомогу, про які було заявлено в апеляційній скарзі та щодо яких судом не прийнято рішення.

Дану заяву приєднано до первісної заяви відповідача-1 для розгляду в одному провадженні.

08.11.2023 заява аналогічного змісту щодо ухвалення додаткової постанови про витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн надійшла до суду апеляційної інстанції від представника відповідача-1 - адвоката Гордієнко А.І., яка також приєднана до попередніх заяв СФГ «Нежигай» щодо ухвалення додаткового рішення.

17.11.2023 від представника відповідача-1 - адвоката Гордієнка А.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

22.11.2023 до суду від позивача надійшли заперечення щодо задоволення відповідних заяв, позивач просить їх залишити без розгляду. Щодо заяв СФГ «Нежигай», поданих суду 03 та 06 листопада 2023 позивач наголошує, що вказані заяви з доданими до них документами не направлено у належний спосіб, а саме через підсистему «Електронний суд» ні Позивачу, ні представнику Позивача, які в цій системі зареєстровані, ні, ймовірно, третій особі, яка залучена до участі у справі; в той же час, також вказані заяви з додатками не направлено у паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, що позбавило Позивача у справі можливості ознайомлення з додатками до заяви; до закінчення судових дебатів у справі голова СФГ «Нежигай» Нежигай С.А., яка була присутня у судових засіданнях, не зробила відповідну заяву про розмір судових витрат, які вона понесла у зв`язку з розглядом справи; у доданих до заяви документах та матеріалах справи не міститься Акту надання послуг, підписаного між СФГ «Нежигай» та адвокатом Гордієнко А.І., що засвідчує належне виконання взятих на себе обов`язків адвокатом та погодження з виконанням таких обов`язків з боку Замовника; компенсація поштових витрат, витрат на комісійний збір банку, витрат на повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, витрат на проїзд в громадському транспорті для участі в судовому засіданні та для ознайомлення з матеріалами справи не передбачено положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви представника відповідача-1 - адвоката Гордієнко А.І., поданої 08.11.2023, позивач звертає увагу суду, що вказану заяву створено у підсистемі «Електронний суд» 08.11.2023, натомість, постанову у справі за участю сторін прийнято 31.10.2023, тобто заяву подано з пропуском визначеного ч.8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку після ухвалення постанови. У доданих до заяви документах та матеріалах справи не міститься Акту надання послуг, підписаного між СФГ «Нежигай» та адвокатом Гордієнко А.І., що засвідчує належне виконання взятих на себе обов`язків адвокатом та погодження з виконанням таких обов`язків з боку Замовника. Вказана заява з доданими до неї документами не направлена у належний спосіб, а саме через підсистему «Електронний суд» ні Позивачу, ні представнику Позивача, які в цій системі зареєстровані, ні, ймовірно, третій особі, яка залучена участі у справі. В той же час, також вказані заяви з додатками не направлено у паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

Також у запереченнях просить розглянути зави без участі позивача та його представника.

22.11.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/8367/21 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023, справу №904/8367/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

В судовому засідання 23.11.2023, призначеному на 09:45 годину оголошено перерву до 11:15 годину, з урахуванням зайнятості члена колегії суддів - судді Паруснікова Ю.Б. у інших судових засіданнях, про що представника відповідача-1 повідомлено у телефонному режимі.

В судовому засіданні 23.11.2023 оголошена вступна та резолютивна частина додаткової постанови у справі.

Колегія суддів розглянувши заяви Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" та представника Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" адвоката Гордієнко А.І. про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу та Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення додаткових витрат, пов`язаних із розглядом справи №904/8367/21, вважає, що заяви стосовно витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню, а заява відповідача-1 про стягнення додаткових витрат не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У апеляційній скарзі відповідач-1 зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 15 000 грн.

До скарги додані докази понесення витрат, а саме: копія договору про надання правничої допомоги № 2/22 від 17.02.2022, копія доручення №1 від 17.02.2022, копія довідки про розмір коштів, що сплачені адвокату від 22.02.2022 (а.с.42-46, т.2).

Так, 17.02.2022 між СФГ «НЕЖИГАЙ» та адвокатом Гордієнком А.І. укладено договір про надання правової допомоги №2/22.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати протягом терміну дії цього договору правову допомогу та представляти інтереси клієнта в правоохоронних органах, судах, державних установах та перед іншими юридичними та фізичними особами.

Клієнт зобов`язується прийняти надану Адвокатом правову допомогу, визначену у п. 1.1 цього договору та оплатити її у повному розмірі відповідно до умов цього договору (п.1.2. Договору).

Сторони домовились, що гонорар за надання правової допомоги визначається в Дорученні клієнта на надання правової допомоги, які є Додатками до цього Договору (невід`ємними частинами) та сплачується в строки зазначені в дорученні (п.2.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №2/22 від 17.02.2022 Адвокат зобов`язується здійснити представництво Клієнта в Центральному апеляційному господарському суді під час подання та розгляду апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8367/21 від 27.01.2022 (повне рішення складено 02.02.2022). В межах цього доручення Адвокат бере на себе зобов`язання узгодити правову позицію з Клієнтом, підготувати (скласти) апеляційну скаргу на Рішення Господарського суд Дніпропетровської області по справі №904/8367/21 від 27.01.2022, підготувати та подати клопотання необхідні для досягнення позитивного для Клієнта результату розгляду Апеляційної скарги, здійснити представництво Клієнта під час судових засідань в Центральному апеляційному господарському суді. Відповідно до домовленості між Адвокатом та Клієнтом вартість наданих послуг в межах цього Доручення складає 15 000 грн. та сплачується протягом 5 календарних днів з дати підписання Доручення.

Підтвердженням оплати послуг Адвоката є Довідка №2 від 22.02.2022, відповідно до якої Адвокат отримав від клієнта за надані послуги - 15 000 грн.

Відповідача-1 у суді апеляційної інстанції представляв адвокат Гордієнко А.І. згідно ордеру серії АЕ №1129038 від 22.02.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2687 від 15.10.2012 (а.с.44-45, т.2).

Матеріалами справи підтверджується складання документів у справі адвокатом Гордієнко О.І. та його представництво апелянта у судових засіданнях.

Таким чином, станом на момент подачі апеляційної скарги до неї надані всі документи, що підтверджують надання правової допомоги відповідачу-1 адвокатом Гордієнком О.І. та її фактичну оплату, втім, питання відшкодування витрат на правничу допомогу не вирішено у постанові суду апеляційної інстанції.

Постанова апеляційної інстанції, якою рішення господарського суду скасовано, у справі ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, ухвалена 31.10.2023.

03.11.2023 до апеляційного суду надійшла заява від відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування додаткових витрат пов`язаних з розглядом справи в сумі 6922,84 грн.

А 06.11.2023 та 08.11.2023 відповідачем-1 та його представником подані заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.244 ГПК України).

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що заява відповідача-1 та його представника про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн підлягає задоволенню.

З огляду на викладені обставини щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному вище розмірі доведені відповідачем-1 згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Здійснивши аналіз матеріалів справи і доказів понесення витрат відповідача-1 на правову допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви відповідача-1 та вважає необхідним стягнути з позивача 15000 грн. понесених СФГ «Нежигай» витрат в суді апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача стосовно пропуску строку відповідачем-1 та його представником щодо подачі відповідних заяв (з приводу правничої допомоги), оскільки ч.8 ст.129 ГПК України встановлює саме строк подачі відповідних доказів, в той час, як у цій справі вони були подані одночасно з апеляційною скаргою. Натомість, ч.2 ст.244 ГПК України наголошує на тому, що сама заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на його виконання. Таким чином, строк подачі заяв про ухвалення додаткового рішення щодо правничих витрат відповідачем-1 і його представником не пропущений, як не відповідають обставинам справи доводи позивача, щодо ненадіслання заяви, поданої представником відповідача-1 (адвокатом Гордієнко А.І.), позивачу, оскільки до його заяви надана сформована системою ЄСІТС квитанція №301435 від 08.11.2023 про доставку документів до електронного кабінету ТОВ «Дюпон Україна», зокрема заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с.171, т.3).

Щодо доводів позивача про відсутність Акту надання послуг, підписаного між СФГ «Нежигай» та адвокатом Гордієнко А.І., що засвідчує належне виконання взятих на себе обов`язків адвокатом та погодження з виконанням таких обов`язків з боку Замовника, то вони відхиляються, з урахуванням наявності у справі доказів фактичної оплати цих послуг, що свідчить про беззаперечне прийняття виконаних адвокатом робіт з боку замовника послуг; до того ж, зміст послуг (детальний опис робіт) можна встановити із додатку №1 до договору - доручення.

При цьому, колегія суддів наголошує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).».

Стосовно ж заяви відповідача-1 про ухвалення додаткової постанови щодо понесених додаткових витрат в сумі 6922,84 грн., колегія суддів вважає частково слушними доводи позивача та зазначає наступне.

Так, комісія банку взагалі не відноситься до судових витрат, відтак, питання щодо витрат на комісійний збір банку в розмірі шістсот дев`яносто дві гривні 04 коп. (692грн.04 коп.), взагалі не підлягає вирішенню в порядку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Натомість, поштові витрати, витрати на повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть на ОСОБА_1. та витрати на проїзд в громадському транспорті для участі в судовому засіданні та для ознайомлення з матеріалами справи, можна віднести до витрат пов`язаних з витребуванням доказів, забезпеченням доказів; пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, що визначено п.п.3, 4 ч.3 ст.123 ГПК України.

В той же час, частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

За приписами ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив чітку процедуру розгляду питання про стягнення судових витрат, в тому числі і за надання правничої допомоги стороні спору, яке можливо винести за межі розгляду справи по суті, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що недотримання унормованої Господарським процесуальним кодексом України процедури, у відповідності до приписів, зокрема, ст. ст. 124, 126, 129 ГПК України, є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат.

Щодо досліджуваної справи, то як правильно зауважив позивач, крім витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн, апелянтом у скарзі не зазначено про понесення інших витрат, або, що зазначений розмір орієнтовний і остаточний розмір витрат з відповідними доказами буде поданий в порядку ч.8 ст.129 ГПК України. Відповідні докази понесення додаткових витрат відповідачем-1 до судових дебатів (31.10.2023) не подані, як в судовому засіданні 31.10.2023 ні керівником СФГ «Нежигай», яка була присутня у засіданні, ні її представником - адвокатом Гордієнко А.І. не заявлено такої заяви, попри подання доказів протягом 5 днів з моменту ухвалення постанови (03.11.2023).

Недотримання відповідачем-1 процедури заявлення додаткових витрат до відшкодування виключає можливість задоволення клопотання СФГ «Нежигай» про стягнення з позивача додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи в сумі 6922,84 грн., внаслідок чого у її задоволенні слід відмовити.

Додатково слід зауважити, як правильно вказав позивач, в порушення норм ч.9 ст.80 ГПК України копії відповідних доказів щодо понесених додаткових витрат не направлялись йому заздалегідь, відповідних доказів матеріали справи не містять, СФГ «Нежигай» до заяви не додані, як відсутній адресат - ТОВ «Дюпон Україна», у адресній розсилці, при направленні заяви засобами електронного зв`язку, що позбавляє сторону можливості заперечити такі витрати, та також є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача-1 про ухвалення додаткової постанови щодо додаткових судових витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяви Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" та представника Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" адвоката Гордієнко А.І. про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу у справі №904/1836738/21 - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮПОН УКРАЇНА"на користь Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

У задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Нежигай" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення додаткових витрат, пов`язаних із розглядом справи №904/8367/21 - відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 28.11.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков