Рішення

від 06.11.2023 по справі 910/10264/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2023Справа № 910/10264/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «В.Г.В.»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

про визнання недійсним рішень загальних зборів

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача ОСОБА_3 ;

від відповідача Ліхтанський В.І. (директор);

від третьої особи ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «В.Г.В.» (далі - Товариство, відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 20.03.2023 № 20/03/2023 про затвердження статуту в новій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача, зокрема, порушенням процедури скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів та відсутністю кворуму на таких зборах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 судом відкрито провадження у справі № 910/10264/23 та призначено проведення підготовчого засідання на 31.07.2023.

27.07.2023 представником ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа) подано заяву про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 31.07.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , відкладено підготовче засідання на 28.08.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

25.08.2023 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких третя особа просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 28.08.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.09.2023.

20.09.2023 позивачем подані заперечення на пояснення третьої особи.

21.09.2023 відповідачем подано заяву про визнання позову.

Ухвалою суду від 21.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, та в підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.10.2023.

05.10.2023 третьою особою подані додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.10.2023.

У судовому засіданні 30.10.2023 було оголошено перерву до 06.11.2023.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників позивача, відповідача та третьої особи, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 06.11.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, пояснення, заперечення, заяву про визнання позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 володіє часткою розміром 60% статутного капіталу Товариства, що складає 2 827 010,53 грн.

Слід зазначити, що на момент реєстрації Статуту Товариства 04.08.2004 позивач мала прізвище ОСОБА_1 , однак, у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяла прізвище чоловіка ( ОСОБА_1 ).

Окрім ОСОБА_1 учасниками Товариства є:

- ОСОБА_2 , якому належить частка розміром 10% статутного капіталу відповідача, що складає 471 168,42 грн;

- ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ), якому належить частка розміром 30% статутного капіталу Товариства, що складає 1 413 505,26 грн.

Позивач вказує, що 20.03.2023 рішенням Загальних Зборів Учасників Товариства, оформленим протоколом № 20/03/2023, затверджено Статут Товариства в новій редакції.

Слід зазначити, що вказані загальні збори відбулися за участі ОСОБА_2 і ОСОБА_10 , які сукупно володіють частками у розмірі 40% статутного капіталу відповідача.

Водночас, в оспорюваному протоколі зазначено, що від імені ОСОБА_1 діяв ОСОБА_10 .

У подальшому, 22.03.2023 о 13:08:51 приватним нотаріусом Тарасенко В.М. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 1000741070008000216, втім, вказана реєстраційна дія була скасована відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 20.06.2023.

Позивач вказала, що Загальні Збори Учасників 20.03.2023 проведенні з порушенням Статуту та чинного законодавства України.

Так, про їх проведення (дату, місце, час) та порядок денний ОСОБА_1 повідомлена не була, участі в голосуванні не брала і будь-яку третю особу не уповноважувала це робити (будь-яких довіреностей від свого імені не видавала).

Позивач просить врахувати суд, що з моменту зміни прізвища вона видавала довіреності від імені саме ОСОБА_1 , що достеменно було відомо іншим учасникам Товариства, на підтвердження чого до позову долучено копії довіреностей від 01.06.2006 та від 30.06.2020.

Крім того, з 2015 року ОСОБА_1 проживає за кордоном, що достеменно відомо іншим учасникам Товариства, тому фізично не мала змоги взяти участь в Загальних Зборах Учасників Товариства та підписувати будь-які документи за результатами їх проведення без завчасного письмового повідомлення про їх проведення.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсним рішення Загальних Зборів Учасників Товариства, оформлене Протоколом від 20.03.2023 № 20/03/2023.

У свою чергу, третя особа просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_10 мав повноваження на участь у загальних зборах від імені позивача (довіреність від 08.11.2004, зареєстрована в реєстрі за номером 8521).

Втім, відповідач подав суду заяву про визнання позову, яка підписана директором Товариства Ліхтанським В.І .

Крім того, у вказаній заяві Товариством було підтверджено, що ним не було повідомлено ОСОБА_1 про проведення загальних зборів (дату, місце, час) та порядок денний останніх.

Відповідно до частини першої статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина четверта статті 191 ГПК України).

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 11.5 Статуту кожен з Учасників має на Зборах Учасників кількість голосів, пропорційну розміру своєї Частки Участі у Статутному фонді.

Відповідно до статті 14 Статуту:

14.1. Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності 60% (шістдесятьма відсотками) голосів Товариства;

14.2. З питань, зазначених у пунктах 11.6.1 [визначення основних напрямків діяльності Товариства та затвердження планів та звітів про діяльність Товариства], 11.6.2 [затвердження будь-яких змін у статуті Товариства, включаючи, без обмежень, зміни, що стосуються збільшення чи зменшення Статутного Фонду Товариства], 11.6.12 [виключення учасника з Товариства], рішення приймається, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників Товариства.

Статтею 12 Статуту передбачено, що чергові Збори Учасників скликаються Генеральним Директором не менш як два рази на рік (пункт 12.1).

Письмове повідомлення, де зазначені місце, день, час проведення Зборів Учасників та їх порядок денний, доставляється на адресу кожного Учасника, зазначену у цьому Статуті, не менш ніж за 30 (тридцять) днів до дати проведення Зборів (пункт 12.2).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Слід зазначити, що суду не подано жодного належного, достовірного, належного та вірогідного доказу, який би підтверджував факт повідомлення позивачки про проведення загальних зборів.

Отже, порушені приписи як Статуту Товариства, так і статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Що ж до посилань на довіреність від 08.11.2004 та наявність у ОСОБА_10 повноважень на участь у загальних зборах від імені позивачки, то слід зазначити таке.

Зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що повідомлення ОСОБА_10 про проведення загальних зборів є належним повідомленням про такі збори саме довірителя - ОСОБА_12 .

Також слід зазначити, що без участі учасника ОСОБА_1 у Загальних Зборах Учасників, яка володіє часткою розміром 60% статутного капіталу Товариства, не могло бути прийнято жодне рішення в силу приписів Статуту.

Крім того, в оскаржуваному Протоколі вказується що серед учасників наявна ОСОБА_1 , однак, з 2005 року позивачка має прізвище ОСОБА_1 і про цю обставину були обізнані інші учасники Товариства; доказів протилежного суду не подано.

У даному випадку слід звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 такого змісту:

- Велика Палата Верховного Суду вважає, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

У постанові від 17.11.2022 у справі № 910/13788/21 верховний Суд вказав, що:

- встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень, адже право позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним;

- при цьому Верховний Суд відхилив довід касаційної скарги про те, що позивач не міг жодним чином вплинути на прийняття рішення загальними зборами, оскільки позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням;

- права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними;

- необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18.

У постанові від 30.11.2021 у справі № 909/869/20 Верховним Судом зазначено, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, щодо підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства через недотримання порядку скликання загальних зборів, є чітким, зрозумілим та сприяє однозначному застосуванню, а практика щодо застосування зазначеного висновку є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16) та Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.10.2021 у справі № 908/1767/20, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20.

У постанові від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21 Верховний Суд вказав, що:

- права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними;

- отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, на які посилається скаржник у касаційній скарзі;

- необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Враховуючи вищевикладені обставини, які встановлені судом, приписи Статуту Товариства та норми права (Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного суду, зважаючи на неповідомлення позивачки про проведення загальних зборів, які відбулися 20.03.2023, наявні підстави для визнання недійсним рішення Загальних Зборів Учасників Товариства, оформленого Протоколом від 20.03.2023 № 20/03/2023, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов слід задовольнити повністю

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «В.Г.В.» (код 18094591), оформлене Протоколом від 20.03.2023 № 20/03/2023.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «В.Г.В.» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 6, код 18094591) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.11.2023.

Суддя О.Г. Удалова