Постанова

від 24.04.2024 по справі 910/10264/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 910/10264/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Лавріненко І.А.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Каравасілі Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2023 (повне судове рішення складено 28.11.2023)

у справі № 910/10264/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "В.Г.В."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання недійсним рішень загальних зборів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

В червні 2023 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ; позивачка) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "В.Г.В." (далі - ТОВ "ВКФ "В Г В""; відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 20.03.2023 №20/03/2023 про затвердження статуту у новій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивачки, процедур скликання та проведення загальних зборів товариства та відсутністю кворуму на таких зборах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2023 залучено ОСОБА_1 до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/10264/23 позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "В Г В"", оформлене протоколом від 20.03.2023 № 20/03/2023; стягнуто з ТОВ "ВКФ "В Г В"" на користь ОСОБА_2 2 684 грн судового збору.

Ухвалюючи рішення місцевий суд виходив з того, що позивачку не було повідомлено про проведення загальних зборів, які відбулися 20.03.2023. Суд визнав неналежним повідомленням позивачки в особі її представника - ОСОБА_3 на підставі довіреності від 08.11.2004. Суд зазначив, що без участі учасника позивачки у загальних зборів учасників, яка володіє часткою розміром 60 % статутного капіталу товариства, не могло бути прийнято жодне рішення в силу приписів статуту товариства.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (третя особа) просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі №910/10264/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Підставою апеляційного оскарження судового рішення скаржник вказує на: неповне та неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи; неефективність обраного способу захисту та відсутність порушеного права; порушення судом першої інстанції права третьої особи на справедливий судовий розгляд і недотримання положень статті 238 ГПК України.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на:

належне повідомлення позивачки в особі її уповноваженого на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 08.11.2004 представника - ОСОБА_3 , про дату, час і місце проведення та порядок денний загальних зборів товариства;

неможливість повідомлення позивачки про проведення спірних загальних зборів шляхом направлення відповідного листа на адресу її проживання у зв`язку з тривалою відсутністю за даною адресою, що підтверджується листами про повернення поштової кореспонденції з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою";

неповідомлення позивачкою товариства свого фактичного місця проживання та актуальної адреси для листування, про зміну контактних та паспортних даних;

суперечливу поведінку позивачки, враховуючи її волевиявлення на зборах через її представника;

дотримання виконавчим органом товариства чинного законодавства та статуту під час скликання та проведення 20.03.2023 загальних зборів;

необґрунтованість порушення прав позивачки прийняттям загальними зборами спірного рішення;

обрання неефективного способу захисту порушеного права, що є окремою підставою для відмови у позові;

ігнорування доводів третьої особи, що спростовують вимоги позивачки та докази, які їх підтверджують.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін, посилаючись на:

неповідомлення її, як мажоритарного учасника товариства, про проведення загальних зборів;

неуповноваження третьої особи у цій справі на участь у загальних зборах;

те, що чинним законодавством передбачена саме вимога про повідомлення учасника товариства, а не його представника;

визнання колишнім генеральним директором товариства (третя особа у цій справі) факту неповідомлення позивачки, як учасника товариства, про проведення загальних зборів;

відсутність волі довірителя щодо необхідності участі представника у загальних зборах учасників, що виключає сам факт представництва, так як довіритель був необізнаний про існування відповідного скликання загальних зборів;

належність та ефективність обраного позивачем способу захисту, враховуючи природу спірних правовідносин.

Скаржником подані заперечення на відзив на апеляційну скаргу, у яких він зокрема посилається на те, що:

на момент скликання та проведення спірних загальних зборів у товариства була відсутня актуальна інформація про нову адресу місця реєстрації ОСОБА_2 , її фактичне місце проживання або актуальну адресу для листування;

неповідомлення позивачкою своєї актуальної адреси місця реєстрації, для отримання кореспонденції від товариства є свідченням її відмови від отримання повідомлення про проведення загальних зборів, право на яке передбачено п. 12.2 ст. 12 статуту товариства;

лист позивачки від 23.08.2021 про зміну своєї адреси місця реєстрації не був направлений та вручений генеральному директору товариства ОСОБА_1 до проведення зборів та про існування такого листа він не знав;

нотаріально посвідчена довіреність, якою уповноважено ОСОБА_3 на представництво інтересів позивачки, як засновника товариства з питань, пов`язаних з її діяльністю та участю в управлінні товариством, не містить будь-яких обмежень чи заборон або завдання на голосування;

право позивачки не порушеним, а обраний нею спосіб захисту не є ефективним з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.02.2022 у справі №916/3828/20 та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18.

затвердження 20.03.2023 загальними зборами учасників товариства нової редакції статуту повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Позивачкою подані до суду додаткові письмові пояснення, які обґрунтовуються посиланням на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 320/26026/23. До цих пояснень долучена роздруківка зазначеного судового рішення з Єдиного реєстру судових рішень.

Відповідно до імперативних положень частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16).

В своїх письмових поясненнях позивачка посилається на доказ, який датований вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто доказ, якого взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи наведене, колегія суддів у судовому засіданні 24.04.2024 вирішила відхилити зазначені пояснення.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В. , Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/10264/23 та призначено її до розгляду на 13.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В. , Демидова А.М.) розгляд справи відкладено на 17.04.2024 та продовжено строк її розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) розгляд справи відкладено на 24.04.2024.

У судовому засіданні 24.04.2024 взяв участь представник третьої особи, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

У судовому засіданні 24.04.2024 взяв участь представник позивачки, який заперечив проти апеляційної скарги і просив відмовити у її задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 24.04.2024 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_6 володіє часткою розміром 60 % статутного капіталу ТОВ "ВКФ "В Г В"", що складає 2 827 010,53 грн.

На момент реєстрації статуту цього товариства 04.08.2004 позивачка мала прізвище ОСОБА_7 , однак, у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_8 25.07.2005, взяла прізвище чоловіка ( ОСОБА_9 ).

Окрім ОСОБА_2 учасниками товариства є:

- ОСОБА_1 , якому належить частка розміром 10 % статутного капіталу відповідача, що складає 471 168,42 грн;

- ОСОБА_3 , якому належить частка розміром 30 % статутного капіталу товариства, що складає 1 413 505,26 грн.

Позивачка вказала, що 20.03.2023 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "В Г В"", оформленим протоколом № 20/03/2023, затверджено статут товариства у новій редакції.

Загальні збори відбулися за участі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , які сукупно володіють частками у розмірі 40 % статутного капіталу відповідача.

В оспорюваному протоколі зазначено, що від імені ОСОБА_10 діяв ОСОБА_3 .

У подальшому, 22.03.2023 о 13:08:51 приватним нотаріусом Тарасенко В.М. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1000741070008000216.

Вказана реєстраційна дія була скасована відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.06.2023.

У висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.05.2023 (щодо розгляду скарги ОСОБА_2 на реєстраційну дію № 1000741070008000216) серед іншого зазначено, що за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо ТОВ "ВКФ "В Г В"" колегією встановлено, що довіреність, на підставі якої від імені скаржниці діяв представник ОСОБА_3 , приватному нотаріусу Тарасенко В.М. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії не подавалася (пункт 5 мотивувальної частини Висновку).

Позивачка у позовній заяві стверджує, що загальні збори учасників 20.03.2023 проведені з порушенням статуту товариства та вимог чинного законодавства України.

Так, про їх проведення (дату, місце, час) та порядок денний ОСОБА_2 повідомлена не була, участі в голосуванні не брала і будь-яку третю особу не уповноважувала це робити (будь-яких довіреностей від свого імені не видавала щодо спірних загальних зборів).

Також як зазначає позивачка, з моменту зміни прізвища вона видавала довіреності від імені саме ОСОБА_2 , що достеменно було відомо іншим учасникам товариства, на підтвердження чого до позову долучено копії довіреностей від 01.06.2006 та від 30.06.2020. Крім того, з 2015 року ОСОБА_2 проживає за кордоном, що достеменно відомо іншим учасникам товариства, тому вона фізично не мала змоги взяти участь в загальних зборах учасників товариства та підписувати будь-які документи за результатами їх проведення без завчасного письмового повідомлення про їх проведення.

У свою чергу, ОСОБА_1 (третя особа у справі) просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_3 мав повноваження на участь у загальних зборах від імені позивача (довіреність від 08.11.2004, зареєстрована в реєстрі за номером 8521).

Водночас відповідач подав до суду першої інстанції заяву про визнання позову, яка підписана директором товариства ОСОБА_11 . У цій заяві зазначається, що товариством не було повідомлено ОСОБА_2 про проведення загальних зборів та їх порядок денний, які відбулися 20.03.2023.

Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВКФ "В Г В"", оформлене протоколом від 20.03.2023 № 20/03/2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.

Відповідно до пункту 11.5 Статуту ТОВ "ВКФ "В Г В"" кожен з Учасників має на Зборах Учасників кількість голосів, пропорційну розміру своєї Частки Участі у Статутному фонді.

Відповідно до статті 14 Статуту:

14.1. Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності 60% (шістдесятьма відсотками) голосів Товариства;

14.2. З питань, зазначених у пунктах 11.6.1 [визначення основних напрямків діяльності Товариства та затвердження планів та звітів про діяльність Товариства], 11.6.2 [затвердження будь-яких змін у статуті Товариства, включаючи, без обмежень, зміни, що стосуються збільшення чи зменшення Статутного Фонду Товариства], 11.6.12 [виключення учасника з Товариства], рішення приймається, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників Товариства.

Статутом товариства також передбачено, що чергові Збори Учасників скликаються Генеральним Директором не менш як два рази на рік (пункт 12.1). Письмове повідомлення, де зазначені місце, день, час проведення Зборів Учасників та їх порядок денний, доставляється на адресу кожного Учасника, зазначену у цьому Статуті, не менш ніж за 30 (тридцять) днів до дати проведення Зборів (пункт 12.2).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачки про проведення 20.03.2023 загальних зборів учасників, із зазначенням порядку денного, чим порушено право позивачки, як учасника товариства з часткою у статутному капіталі у 60 % на участь у таких зборах, права одержати інформацію про такі загальні збори учасників товариства, підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів учасників товариства.

Разом з тим, у заяві про визнання позову відповідачем зазначається про те, що в результаті проведеного внутрішнього аудиту питання законності проведення загальних зборів 20.03.2023 було встановлено наявність в документах товариства повідомлення на адресу ТОВ "ВКФ "В Г В"" від позивачки, у якому остання повідомляла, що її актуальним місцем проживання з 01.11.2019 є: АДРЕСА_1 . Також відмічалося, що у зв`язку з тим, що позивачка постійно проживає за кордоном (Словаччина), то просила якщо листи не будуть отримані за адресою у селі Гнідин, робити міжнародне відправлення на адресу: АДРЕСА_2 . Протоколом засідання за результатами проведення перевірки від 04.09.2023 було встановлено відсутність будь-яких доказів поштового відправлення (на зазначені позивачкою адреси) повідомлення про проведення Загальних зборів учасника ТОВ "ВКФ "В Г В"" 20.03.2023 та порядок денний. У зв`язку з цим, відповідач погодився із доводами позивачки про її неповідомлення про скликання Загальних зборів ані на її адресу, вказану у листі від 23.08.2021, ані на адресу, вказану в Статуті товариства.

Отже, порушені приписи як Статуту товариства, так і статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку скликання загальних зборів учасників.

Щодо довіреності від 08.11.2004 та наявності у ОСОБА_3 повноважень на участь у загальних зборах від імені позивачки, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що повідомлення ОСОБА_3 про проведення загальних зборів є належним повідомленням про такі збори саме довірителя - ОСОБА_12 .

Чинним корпоративним законодавством передбачено повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів, а не їх представників, оскільки саме учасники товариства є носіями корпоративних прав і саме вони вирішують чи брати участь у загальних зборах товариства, чи довірити це питання своєму представникові.

Тому у цьому аспекті волю учасника товариства, яка формується виконанням законодавчих вимог про його повідомлення, не можна підміняти волею його представника, так як останній наділений правом лише виражати волю свого довірителя, яка за даних конкретних умов навіть не могла сформуватися, враховуючи відсутність доказів повідомлення позивачки про проведення загальних зборів товариства.

Без участі учасника ОСОБА_2 у загальних зборах учасників, яка володіє часткою розміром 60 % статутного капіталу товариства, не могло бути прийнято жодне рішення в силу приписів Статуту.

Щодо обраного позивачкою способу захисту у вигляді визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом, колегія суддів, ураховуючи природу спірних правовідносин, вважає його належним та ефективним.

Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі №910/10264/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 13.05.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова