Рішення
від 16.11.2023 по справі 927/812/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2023 року м. Чернігів справа № 927/812/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Чернявської Юлії, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9 (ch.obl.prok.08@gmail.com)) в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19 (ukb@chernigiv-rada.gov.ua)До відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» 14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, 17-а, офіс 304 (UTB-ENG@ukr.net) 14000, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 114-а (адреса для листування) (advokatkhaitov@gmail.com) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 14010, м. Чернігів, вул. Кримська, 39 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 131 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНТОН 32» 49107, м. Дніпро, вул. Шинна, 27 (banton32@ukr.net) (3150414415@mail.gov.ua) (adv.o.shevchenko@gmail.com)про визнання недійсними договорів та стягнення 1 992 747 грн 22 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Хайтов П.В. - директор

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від відповідача-4: Шевченко О.В. - адвокат (ордер серії АР № 1131488 від 06.07.2023)

В судовому засіданні прийняв участь прокурор Чернігівської обласної прокуратури Кравченко А.А. (посв. від 01.03.2023 № 073954).

В судовому засіданні 16.11.2023р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНТОН 32» про визнання недійсними договорів та стягнення 1 992 747,22 грн. в якій прокурор просить:

визнати недійсним договір № 21-06-2019 про закупівлю товарів від 21.06.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ- ІНЖИНІРИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ»;

визнати недійсним договір № 8-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000»;

визнати недійсним договір № 9-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАНТОН 32»;

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» на користь Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради заподіяні місцевому бюджету збитки в сумі 1 992 747,22 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує, що за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42020270000000042 від 02.04.2020, відкритого за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, встановлено, що у ході виконання ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» договору підряду № 111-19 від 26.07.2019, укладеного з Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради в частині придбання гумового покриття для дитячого майданчика в кількості 2036 м2 вартістю 3 149 235,94 грн, відповідачем-1 укладено договір про закупівлю товарів з ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ», яким вказане майно придбано у ТОВ «ПРОСКО 2000», а ТОВ «ПРОСКО 2000 - у ТОВ «БАНТОН 32», згідно договорів про закупівлю товарів № 8-1 та № 9-1 від 02.07.2019, у зв`язку з чим його реальна остаточна вартість становила 1 156 488,42 грн, що призвело до переплати бюджетних коштів на суму 1 992 747,52 грн.

На думку прокурора, оскільки вищевказані договори про закупівлю товарів суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, положенням Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, волевиявлення учасників не спрямоване на настання правових наслідків, що обумовлені ними, наявні підстави для визнання їх недійсними.

Також, прокурор стверджує, що договір № 8-1 від 02.07.2019 про закупівлю товарів між ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «ПРОСКО 2000», а також договір № 9-1 від 02.07.2019 про закупівлю товарів між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32», є фіктивними договорами і такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Крім того, особа, яка вчинила зазначені правочини - ТОВ «ПРОСКО 2000», не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочинів не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі, а правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними судом.

Внаслідок протиправної поведінки відповідачів та укладення ними недійсних правочинів, а також реальне придбання товару для освітнього закладу на значно меншу суму, ніж визначено договором підряду від 26.07.2019 № 111-19, місцевому бюджету заподіяно збитки в розмірі 1 992 747,22 грн (3 149 235,94 грн - 1 156 488,72 грн).

При обрахуванні суми заподіяних збитків взято вартість поставленого товару за м2 та робіт на його встановлення згідно договору від 02.07.2019 № 9-1 про закупівлю товарів, укладеного між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32» (568,02 грн х 2036 м2, що реально використані на об`єкті) та суму сплачених коштів з місцевого бюджету на виконання договору підряду від 26.07.2019 № 111-19, укладеного між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» на проведення робіт на об`єкті: «Будівництво дитячого садку-ясел в першому мікрорайоні житлового району «Масани» в м. Чернігові».

Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, не дивлячись на наявність повноважень, наданих законодавством з метою захисту інтересів держави, а також поінформованість про виявлені порушення законодавства, не вжило заходів до їх усунення та відновлення порушених інтересів держави. Відсутність позовної роботи з відповідачами у справі свідчить про нездійснення захисту законних інтересів відповідним уповноваженим органом та наявність відповідних підстав для вжиття заходів представницького реагування прокурором.

При цьому, кошти місцевого бюджету, витрачені на закупівлю гумового покриття, що використовувалось підрядником при виконанні робіт на об`єкті: «Будівництво дитячого садку-ясел в першому мікрорайоні житлового району «Масани» в м. Чернігові», використані відповідачем-1 в порушення принципів, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим підлягають стягненню на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження; призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 18 липня 2023 року; встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; викликано для участі в судовому засіданні представників сторін.

Ухвала суду від 19.06.2023 отримана позивачем 22.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400057355796, однак процесуальним правом на участь в призначеному на 18.07.2023 підготовчому засіданні позивач не скористався.

26 червня 2023 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані пояснення від 23.06.2023 № 577 щодо заявленого прокурором позову в яких позивач вказує, що згідно умов укладеного між позивачем та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» договору підряду № 111-19 від 26.07.2019, ціна визначається згідно кошторисної документації та тендерної пропозиції і є твердою. Тверда договірна ціна визначається на основі твердого кошторису і може коригуватися лише в передбачених договором випадках. Під час виконання підрядних робіт, в т.ч. і по улаштуванню травмобезпечного гумового покриття, позивач позбавлений можливості контролювати процес придбання відповідачем-1 матеріалів та вимагати будь - які підтверджуючи документи щодо вартості матеріалів.

Примірник ухвали суду від 19.06.2023, що направлявся відповідачеві-1 на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвала суду від 19.06.2023, є такою, що отримана відповідачем-1 22.06.2023, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 18.07.2023 підготовчого засідання (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

До початку підготовчого засідання 18.07.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 17.07.2023 № 42/02-ю відповідача-1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з терміновим відрядженням директора товариства до м. Києва; на підтвердження даного факту відповідачем-1 подано належним чином засвідчену копію наказу від 17.07.2023 № 122/02-к «Про відрядження директора П.В.Хайтова у м. Київ».

Ухвала суду від 19.06.2023 отримана відповідачем-4 03.07.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400057355699.

Крім того, ухвала суду від 19.06.2023 була направлена на офіційну електронну адресу повноважного представника відповідача-4 - адвоката Шевченка Олександра Валерійовича (адресу електронної пошти, вказану ним в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 13.07.2023 01:41.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.06.2023 є такою, що отримана повноважним представником відповідача-4 14.07.2023.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 18.07.2023 підготовчому засіданні відповідач-4 не скористався.

При цьому, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2023 заяву відповідача-4 про участь в призначеному на 18.07.2023 підготовчому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення оскільки 18.07.2023 система відеоконференцзв`язку суду є заброньованою у період з 09:00 до 11:00.

До початку підготовчого засідання 18.07.2023, у встановлений судом процесуальний строк, на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 17.07.2023 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач-4 заперечує проти заявлених позовних вимог, не визнаючи їх в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач-4 вказує, що Договір № 9-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019 дійсно укладався між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32». Зобов`язання, які виникли на підставі даного договору, були виконані його сторонами, що підтверджується первинними документами (рахунком на оплату товару, видатковою накладною та платіжними дорученнями). Також, по цим операціям відповідачем-4 були складені та зареєстровані податкові накладні.

На думку відповідача-4, вищезазначені факти та обставини виключають будь - яке твердження прокурора про те, що даний правочин є фіктивним і не спрямований на реальне настання правових наслідків, а навпаки свідчить про його реальність та дійсність, як правочину в розумінні законодавства України, ділових звичаїв та судової практики в Україні. Тому вимога прокурора про визнання недійсним договору № 9-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019 року, укладеного між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32» є незаконною та необґрунтованою.

Також відповідач-4 ставить під сумнів наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Крім того, на думку товариства, необхідним є роз`єднання заявлених прокурором позовних вимог, виділивши в окреме провадження розгляд вимоги про визнання недійсним договору № 9-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019, укладеного між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32».

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи відомостей щодо повідомлення відповідачів-2, 3 про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, а також враховуючи подання відповідачем-1 клопотання про відкладення підготовчого засідання, 18 липня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08 серпня 2023 року, задовольнивши відповідне клопотання відповідача-1.

Примірники ухвали суду від 18.07.2023, що направлялись відповідачам-2, 3 на адреси, зазначені в позові і які відповідають адресам, наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.

Отже, ухвала суду від 18.07.2023, є такою, що отримана відповідачами-2, 3 25.07.2023 та 27.07.2023 а тому останні є такими, що належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 08.08.2023 підготовчого засідання.

Ухвала суду від 18.07.2023, адресована відповідачу-4, була направлена на офіційну електронну адресу його повноважного представника - адвоката Шевченка Олександра Валерійовича (адресу електронної пошти, вказану ним в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 19.07.2023 12:50.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.07.2023 є такою, що отримана повноважним представником відповідача-4 19.07.2023.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 08.08.2023 підготовчому засіданні відповідачі-2, 3 не скористались.

До початку підготовчого засідання 08.08.2023 повноважний представник відповідача-4 повідомив про виникнення технічних проблем, що унеможливлюють його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03 серпня 2023 року прокурором подано відповідь на відзив ТОВ «БАНТОН 32» в якій він не погоджується з доводами відповідача-4 та вважає, що є всі підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді та задоволення пред`явленого прокурором позову. Також, прокурор заперечив проти клопотання відповідача-4 про роз`єднання позовних вимог.

В підготовчому засіданні 08.08.2023, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, які мотивовані наступним:

відповідно до ст. 1311 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Згідно вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

В даному випадку, підставою представництва прокуратурою в суді інтересів держави є порушення економічних інтересів держави та її громадян внаслідок протиправних дій юридичних осіб - відповідачів у справі, що не може залишатись без відповідного прокурорського реагування.

Звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування територіальної громади.

Можливість використання відповідачами безпідставно набутого майна, яким є бюджетні кошти, що отримані внаслідок укладення незаконних договорів, беззаперечно становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. При цьому факт перерахування на адресу відповідачів зайвих бюджетних коштів за незаконними угодами порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності їх використання, а тому призводить до протиправного витрачання, унеможливлює раціональне та ефективне використання публічних коштів. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Виходячи з викладеного, у даній справі наявний як державний, так і суспільний інтерес.?

Таким чином, звернення прокурора до суду в даних спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав сторін по справі.

Відповідно до Положення про Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2019 № 49/VІІ - 10, Управління є виконавчим органом міської ради. Управління має статус юридичної особи, самостійний баланс, рахунки в територіальних підрозділах Державної казначейської служби України.

Управління утворюється, реорганізується та ліквідується згідно з чинним законодавством за рішенням міської ради, є підконтрольним і підзвітним міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету та міському голові.

Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету та коштів, передбачених у вартості будівництва на утримання служб замовника, які зараховуються до спеціального фонду міського бюджету, та інших надходжень, не заборонених чинним законодавством України.

Управління є неприбутковою установою та не має на меті отримання доходів.

Також Управління здійснює функції замовника з будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єктів житла, соціальної сфери, комунального будівництва і інших, які фінансуються з державного, місцевих бюджетів та інших джерел.

Факт незвернення до суду позивача - суб`єкта владних повноважень з позовом, що відповідав би вимогам процесуального законодавства, та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження - така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Тобто, не дивлячись на наявність повноважень, наданих законодавцем з метою захисту інтересів держави, а також поінформованість про виявлені порушення законодавства, позивачем не вжито заходів до їх усунення та відновлення порушених інтересів держави.

Відсутність позовної роботи з відповідачами у справі свідчить про нездійснення захисту законних інтересів відповідним уповноваженим органом та наявність відповідних підстав для вжиття заходів представницького реагування прокурором.

Розглянувши клопотання відповідача-4 про роз`єднання заявлених прокурором позовних вимог шляхом виділення в окреме провадження вимоги про визнання недійсним договору № 9-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019, укладеного між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32», суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без задоволення.

Згідно ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Так, прокурором в позовній заяві об`єднані три вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними правочинів), які є основними вимогами, і одна похідна вимога - про стягнення солідарно з відповідачів-1-3 заподіяних місцевому бюджету збитків.

При цьому, прокурор просить розглянути спірні правовідносини в комплексі, адже вважає, що збитки були завдані спільними неправомірними діями відповідачів.

Оскільки заявлені прокурором вимоги, пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, підстави для роз`єднання позовних вимог відсутні.

Присутній в підготовчому засіданні 08.08.2023 повноважний представник відповідача-1 повідомив про намір скористатись своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

08 серпня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14 вересня 2023 року. Одночасно судом було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Примірники ухвали суду від 08.08.2023, що направлялись відповідачам-2, 3 на адреси, зазначені в позові і які відповідають адресам, наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.

З огляду на вищенаведені приписи п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 08.08.2023, є такою, що отримана відповідачами-2, 3 15.08.2023 та 11.09.2023, а тому останні є такими, що належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 14.09.2023 підготовчого засідання.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 14.09.2023 підготовчому засіданні відповідачі-1-3 не скористались.

16 серпня 2023 року, у встановлений судом процесуальний строк, на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНТОН 32» в яких відповідач-4 серед іншого вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц сформувала правовий висновок заради необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування пункту 6 статті 3 ЦК України та доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорах про недійсність договору для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень. У праві України зазначена доктрина проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі - продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема, про його схвалення. Тому, вимога прокурора про визнання недійсним договору № 9-1 про закупівлю товарів від 02.07.2019 року є неправомірною та необґрунтованою.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18 вересня 2023 року.

Оскільки станом на 18.09.2023 в матеріалах справи були відсутні відомості щодо повідомлення відповідачів-2, 3 про дату, час та місце проведення даного судового засідання, 18 вересня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 04 жовтня 2023 року.

Примірники ухвали суду від 18.09.2023, що направлялись відповідачам-2, 3 на адреси, зазначені в позові і які відповідають адресам, наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.

Зважаючи на положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.09.2023, є такою, що отримана відповідачами-2, 3 26.09.2023, а тому останні є такими, що належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 04.10.2023 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

В судовому засіданні 04.10.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 17.10.2023.

Примірники ухвали суду від 04.10.2023, що направлялись відповідачам-2, 3 на адреси, зазначені в позові і які відповідають адресам, наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.

Зважаючи на положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.10.2023, є такою, що отримана відповідачами-2, 3 11.10.2023, а тому останні є такими, що належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 17.10.2023 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

В судовому засіданні 17.10.2023 оголошено перерву до 02.11.2023.

Примірник ухвали суду від 17.10.2023, що направлявся відповідачу-2 на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Зважаючи на положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 17.10.2023, є такою, що отримана відповідачем-2 25.10.2023, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 02.11.2023 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався (як і позивач, повноважний представник якого під розписку був повідомлений про дане судове засідання).

Копія ухвали суду від 17.10.2023, адресована відповідачу-3, була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

До початку судового засідання 02.11.2023 прокурор подав до Господарського суду Чернігівської області клопотання від 02.11.2023 № 24-3731-23 про долучення документів до матеріалів справи з одночасним клопотанням про поновлення встановленого законом процесуального строку на їх подання.

Звертаючись з даним клопотанням прокурор зазначає, що в ході вивчення матеріалів справи у судовому засіданні 17.10.2023 виникла необхідність приєднання до матеріалів справи постанови прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020270000000042 від 02.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, на підставі яких пред`явлено даний позов та які здобуті у ході досудового розслідування.

Статтею 222 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Тобто, слідчий та/або прокурор самостійно визначаються які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.

Прокурор зазначає, що при зверненні до суду з позовом вказана постанова приєднана не була, оскільки мотивувальна частина постанови надає дозвіл саме посадовим особам Чернігівської обласної прокуратури (в межах відповідних повноважень) на розголошення відомостей досудового розслідування в обсязі, наведеному в мотивувальній частині цієї постанови, з метою забезпечення вжиття заходів представницького характеру, що і було реалізовано шляхом пред`явлення до суду даного позову.

Присутні в судовому засіданні повноважні представники відповідачів-1, 4 заперечили проти даного клопотання прокурора.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та можливість задоволення, зважаючи на те, що постанова про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування не є доказом, в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а є формою процесуального рішення, прийнятого прокурором в кримінальному провадженні, яке надає можливість використати зібрані під час досудового розслідування докази з метою, зокрема, забезпечення вжиття заходів представницького характеру.

В заявах по суті справи відповідачі не вказували на недопустимість доданих до позовної заяви прокурора доказів. Фактично дане питання виникло лише 17.10.2023 під час дослідження доказів в судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Тому, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Присутній в судовому засіданні повноважний представник відповідача-1 заявив усне клопотання про виклик гр. ОСОБА_1 в якості свідка, розглянувши яке суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без задоволення.

Постановляючи дану ухвалу, суд виходив з того, що згідно ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, свідок викликається судом для допиту за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

При цьому, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (ст. 88 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, до позовної заяви не було додано заяви свідка ОСОБА_1 , оформленої відповідно до вимог ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, підстави для виклику ОСОБА_1 в якості свідка відсутні.

Крім того, в судовому засіданні 02.11.2023 повноважний представник відповідача-1 заявив усне клопотання про надання прокурором оригіналу Висновку від 27.11.2020 № 5223-5236/20-24 експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42020270000000042.

В обґрунтування даного клопотання відповідач-1 посилається на положення ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що він ставить під сумнів наявність у прокурора оригіналу Висновку від 27.11.2020 № 5223-5236/20-24 експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42020270000000042, копію якого додано до позову, її достовірність та справжність, а тому має гарантоване право пересвідчитись в наявності оригіналу такого документу.

Ухвалою від 02.11.2023 суд задовольнив клопотання представника ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» про витребування доказів та зобов`язав прокурора в строк до 14.11.2023 включно надати суду оригінал Висновку від 27.11.2020 № 5223-5236/20-24 експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42020270000000042.

На виконання вимог суду прокурор, у встановлений процесуальний строк, надав оригінал вищевказаного висновку експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 05.07.2016, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 337 102 0000 001126. Основний вид діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 03.05.2018, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 102 0000 013834. Основний вид діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 12.11.2018, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 070 102 0000 079476. Основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАНТОН 32» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 17.07.2012, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 224 102 0000 054981. Основний вид діяльності: виробництво інших гумових виробів.

21 червня 2019 року між ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» (Продавцем) та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (Покупцем) був укладений договір про закупівлю товарів № 21-06/2019 згідно умов якого Продавець зобов`язався в 2019 році поставити та встановити гумове покриття у місці вказаному Покупцем на умовах даного договору, за цінами, визначеними в специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити товар. Кількість товару: 2036 м2. Загальна сума договору становить - 3 149 235,94 грн. Строк поставки та установки товару - до 01.09.2019. Місце поставки: м. Чернігів, вул. Незалежності, 20.

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 договору, оплата проводиться Покупцем на умовах 50% передплати у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця після підписання договору та виставлення рахунку. Залишок коштів 50% сплачується після виконання робіт за умовами договору не пізніше ніж 14 календарних днів. До рахунку Продавця додається видаткова накладна.

У відповідності з п. 6.1 - 6.4, 6.6 договору, здача - приймання товару провадиться уповноваженими представниками сторін у місці, вказаному в п. 5.2 договору. Поставка товару здійснюється транспортом Продавця та за рахунок Продавця. Момент передачі товару визначається днем підписання видаткової накладної належним чином уповноваженими представниками сторін в місці поставки, зазначеного в п. 5.2 договору. Зобов`язання Продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він передав товар Покупцю в місці поставки. Перехід права власності на товар від Продавця до Покупця здійснюється в момент отримання товару Покупцем від Продавця, що підтверджується документально підписами відповідальних осіб у приймально - здавальних документах.

Продавець зобов`язаний: поставити товар за цінами, визначеними у специфікації та забезпечити поставку товару у встановлені дійсним договором строки; забезпечити поставку товару якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору; забезпечити поставку товару, здійснити необхідну підготовку площадки для встановлення товару, забезпечити встановлення товару за адресою, яка вказана в п. 5.2 договору (п. 7.3 Договору).

Згідно специфікації ціна за одиницю товару 1288,98 грн. (без ПДВ). Загальна сума договору - 3 149 235,94 грн.

01 липня 2019 року платіжним дорученням № 12973 ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 500 000,00 грн з призначенням платежу «часткова сплата за товар зг. рах. на опл. № 1 від 26.06.2019».

02 липня 2019 року між ТОВ «ПРОСКО 2000» (Продавцем) та ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» (Покупцем) був укладений договір про закупівлю товарів № 8-1 згідно умов якого Продавець зобов`язався в 2019 році поставити та встановити гумове покриття дитячих майданчиків (товщиною 10-12 мм) у місці вказаному Покупцем на умовах даного договору, за цінами, визначеними в специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити товар. Кількість товару: 2036 м2. Загальна сума договору становить - 3 054 757,39 грн. Строк поставки та установки товару - до 01.09.2019. Місце поставки: м. Чернігів, вул. Незалежності, 70.

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 договору, оплата проводиться Покупцем на умовах 15% передплати у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця після підписання договору та виставлення рахунку. Залишок коштів 85% сплачується після виконання робіт за умовами договору не пізніше ніж 14 календарних днів. До рахунку Продавця додається видаткова накладна.

Згідно специфікації ціна за одиницю товару 1250,31 грн. (без ПДВ). Загальна сума договору - 3 054 757,39 грн.

В цей же день, 02 липня 2019 року між ТОВ «БАНТОН 32» (Продавцем) та ТОВ «ПРОСКО 2000» (Покупцем) був укладений договір про закупівлю товарів № 9-1 згідно умов якого Продавець зобов`язався в 2019 році поставити та встановити Гумове покриття дитячих майданчиків (товщиною 10-12 мм) у місці вказаному Покупцем на умовах даного договору, за цінами, визначеними в специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити товар. Кількість товару: 2036 м2. Загальна сума договору становить - 1 156 488,72 грн. Строк поставки та установки товару - до 01.09.2019. Місце поставки: м. Чернігів, вул. Незалежності, 70.

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 договору, оплата проводиться Покупцем на умовах 70% передплати у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця після підписання договору та виставлення рахунку. Залишок коштів 30% сплачується після виконання робіт за умовами договору не пізніше ніж 14 календарних днів. До рахунку Продавця додається видаткова накладна.

Згідно специфікації ціна за одиницю товару 473,35 грн. (без ПДВ). Загальна сума договору - 1 156 488,72 грн.

На виконання умов договору про закупівлю товарів № 9-1, ТОВ «БАНТОН 32» виставило ТОВ «ПРОСКО 2000» рахунок від 02.07.2019 № 12 на оплату товару на загальну суму 1 156 488,72 грн.

03 липня 2019 року о 11:25 платіжним дорученням № 87 ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «ПРОСКО 2000» 470 000,00 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку на оплату № 070301 від 03.07.2019».

В цей же день, 03 липня 2019 року о 15:46 платіжним дорученням № 5 ТОВ «ПРОСКО 2000» перерахувало на рахунок ТОВ «БАНТОН 32» 470 000,00 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку № 12 від 02.07.2019».

Після отримання коштів від ТОВ «ПРОСКО 2000» на суму 470 000,00 грн ТОВ «БАНТОН 32» склало та зареєструвало податкову накладну № 2 від 03.07.2019.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 08 липня 2019 року по 19 липня 2019 року, а також з 23.07.2019 по 26.07.2019 працівники ТОВ «БАНТОН 32» були направлені у відрядження до м. Чернігів на ТОВ «ПРОСКО 2000» для виконання робіт по улаштуванню гумового покриття дитячих майданчиків (товщиною 10-12 мм) за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 70, що підтверджується наказами по ТОВ «БАНТОН 32» від 05.07.2019 № 1, 2, 3, 4, від 22.07.2019 № 5, 6, 7, 8, а також посвідченнями про відрядження.

26 липня 2019 року між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради (Замовником) та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (Підрядником) був укладений договір підряду № 111-19 згідно умов якого Підрядник, в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектної документації по об`єкту: «Будівництво дитячого садку - ясел в першому мікрорайоні житлового району «Масани» в м. Чернігові» (45214100-1 «Будівництво дитячих садків»), виконує та здає в установлені договором строки закінчені роботи, а Замовник - приймає та оплачує їх. Строк дії договору - до 31.12.2019. Строки виконання робіт по договору - до 15.08.2019. Початок та закінчення робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного договору. Договірна ціна визначається згідно кошторисної документації та тендерної пропозиції. Договірна ціна по договору (тверда) становить 28 587 027,74 грн.

Пунктами 7.1, 11.4, 14.1, 14.2, 14.3 договору підряду № 111-19 визначено, що замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування, необхідного для виконання робіт за договором, здійснюється за рахунок та силами Підрядника. Він контролює якість, кількість і комплектність постачання цих ресурсів. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт. Взаєморозрахунки за виконані роботи проводяться на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні. У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті. Кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються протягом 14 календарних днів після підписання актів ф. № КБ-2в і КБ-3 та надання Підрядником виконавчої документації, при наявності коштів на рахунках.

Згідно Договірної ціни (додаток № 1 до договору підряду № 111-19) вартість матеріальних ресурсів для будівництва становить 11 919 721,93 грн. Згідно Календарного графіку (додаток № 2 до договору підряду № 111-19) строки виконання робіт по покриттю дитячих майданчиків травмобезпечним гумовим покриттям з 22.07.2019 по 31.07.2019.

В доданому до позовної заяви локальному кошторисі на будівельні роботи № 7-1-1/ок на дорожні покриття (зміна). Благоустрій території та дитячі майданчики, складеного в поточних цінах станом на 05.04.2019, в розділі 8 «Покриття дитячих майданчиків травмобезпечним гумовим покриттям» вказано, що під час будівництва передбачено улаштування плиткового поліуретанового травмобезпечного покриття в кількості 1980 м2 по ціні 1288,98 грн. за 1 м2 на загальну суму 2 552 180 грн. Разом з будівельними роботами та загальновиробничими витратами вартість робіт по покриттю дитячих майданчиків травмобезпечним гумовим покриттям становить 3 804 515,00 грн.

В період з 29 липня 2019 року по 01 серпня 2019 року працівники ТОВ «БАНТОН 32» знову були направлені у відрядження до м. Чернігів на ТОВ «ПРОСКО 2000» для виконання робіт по улаштуванню гумового покриття дитячих майданчиків (товщиною 10-12 мм) за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 70, що підтверджується наказами по ТОВ «БАНТОН 32» від 26.07.2019 № 9, 10, 11, 12, а також посвідченнями про відрядження.

02 серпня 2019 року представниками ТОВ «БАНТОН 32» і ТОВ «ПРОСКО 2000» була підписана видаткова накладна № 7 згідно якої ТОВ «БАНТОН 32» передало у власність ТОВ «ПРОСКО 2000» гумове покриття дитячих майданчиків (товщиною 10-12 мм) в кількості 2036 м2 на загальну суму 1 156 488,72 грн.

Після передачі товару у власність ТОВ «ПРОСКО 2000» ТОВ «БАНТОН 32» склало та зареєструвало податкову накладну № 1 від 02.08.2019 на залишок заборгованості в сумі 686 488,72 грн.

В цей же день, 02 серпня 2019 року представниками ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» і ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» була підписана видаткова накладна № 1 згідно якої ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» передало у власність ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» гумове покриття в кількості 2036 м2 на загальну суму 3 149 235,94 грн.

09 серпня 2019 року представниками Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» були підписані:

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року форми КБ-3;

акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року форми КБ-2в;

акт № 9 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року форми КБ-2в.

З цих документів вбачається, що на виконання умов договору підряду від 26.07.2019 № 111-19, ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» виконало будівельні роботи з початку будівництва на загальну суму 21 306 192,87 грн, в т.ч. згідно локального кошторису 7-1-1 на дорожні покриття «Покриття дитячих майданчиків травмобезпечним гумовим покриттям», а Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради - прийняло їх.

Зокрема, в акті № 9 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, враховані роботи по улаштуванню плиткового поліуретанового травмобезпечного покриття в кількості 1980 м2 по ціні 1288,98 грн. за 1 м2 на загальну суму 2 552 180 грн.

20 серпня 2019 року платіжним дорученням № 12 ТОВ «ПРОСКО 2000» перерахувало на рахунок ТОВ «БАНТОН 32» 170 000,00 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку № 12 від 02.07.2019».

22 серпня 2019 року платіжним дорученням № 14305 ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 1 062 616,48 грн з призначенням платежу «оплата за товар зг. рах. № 1 від 26.06.2019».

23 серпня 2019 року о 12:18 платіжним дорученням № 93 ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «ПРОСКО 2000» 1 027 505,20 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку на оплату № 070301 від 03.07.2019».

23 серпня 2019 року о 13:36 платіжним дорученням № 14 ТОВ «ПРОСКО 2000» перерахувало на рахунок ТОВ «БАНТОН 32» 516 488,72 грн з призначенням платежу «оплата за гумове покриття згідно рахунку № 12 від 02.07.2019».

16 вересня 2019 року платіжним дорученням № 15002 ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 75 000,00 грн з призначенням платежу «часткова оплата за товар зг. рах. № 1 від 26.06.2019».

17 вересня 2019 року о 12:54 платіжним дорученням № 15237 ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 750 000,00 грн з призначенням платежу «часткова оплата за товар зг. рах. № 1 від 26.06.2019».

17 вересня 2019 року о 14:21 платіжним дорученням № 101 ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «ПРОСКО 2000» 825 000,00 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку на оплату № 070301 від 03.07.2019».

11 жовтня 2019 року платіжним дорученням № 15884 ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 675 000,00 грн з призначенням платежу «часткова оплата за товар зг. рах. № 1 від 26.06.2019».

18 жовтня 2019 року платіжним дорученням № 106 ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «ПРОСКО 2000» 645 500,00 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку на оплату № 070301 від 03.07.2019».

25 жовтня 2019 року платіжним дорученням № 16109 ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» 86 619,46 грн з призначенням платежу «оплата за товар зг. рах. № 1 від 26.06.2019».

28 жовтня 2019 року платіжним дорученням № 107 ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «ПРОСКО 2000» 86 752,19 грн з призначенням платежу «часткова сплата за гумове покриття згідно рахунку на оплату № 070301 від 03.07.2019».

Таким чином, поданими документами підтверджується, що:

ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» грошові кошти в загальному розмірі 3 149 235,94 грн, що відповідає умовам договору про закупівлю товарів від 21.06.2019 № 21-06-2019;

ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» перерахувало на рахунок ТОВ «ПРОСКО 2000» грошові кошти в загальному розмірі 3 054 757,39 грн, що відповідає умовам договору про закупівлю товарів від 02.07.2019 № 8-1;

ТОВ «ПРОСКО 2000» перерахувало на рахунок ТОВ «БАНТОН 32» грошові кошти в загальному розмірі 1 156 488,72 грн, що відповідає умовам договору про закупівлю товарів від 02.07.2019 № 9-1.

Також, із матеріалів справи вбачається, що до договору підряду від 26.07.2019 № 111-19, укладеного між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», неодноразово були внесені зміни в частині умов щодо строку дії договору, строку виконання робіт, договірної ціни та порядку фінансування будівництва.

Так, згідно додаткової угоди № 8 від 11.12.2019 до договору підряду від 26.07.2019 № 111-19, строки виконання робіт по договору - до 21.12.2019; початок та закінчення робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного договору. Договірна ціна визначається згідно кошторисної документації та тендерної пропозиції. Договірна ціна по договору (тверда) становить 24 641 945,59 грн. Будівництво фінансується за рахунок міського бюджету - 4 525 022,39 грн; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку окремих територій - 19 530 993,40 грн; співфінансування з місцевого бюджету на субвенцію державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку окремих територій - 585 929,80 грн.

Згідно Договірної ціни (додаток № 1 до додаткової угоди № 8 від 11.12.2019 до договору підряду від 26.07.2019 № 111-19) вартість матеріальних ресурсів для будівництва становить 9 937 673,95 грн.

Також в Електронній системі публічних закупівель Prozorro 26.12.2019 був розміщений Звіт про виконання договору про закупівлю (договору підряду від 26.07.2019 № 111-19) в якому вказано, що сума оплати за договором становить 24 641 945,59 грн.

Як вказує прокурор у своїй позовній заяві, внаслідок протиправної поведінки відповідачів та укладення ними недійсних правочинів, а також придбання товару для освітнього закладу на значно меншу суму, ніж визначено договором підряду від 26.07.2019 № 111-19, місцевому бюджету заподіяно збитки в розмірі 1 992 747,22 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент укладення договору підряду від 26.07.2019 № 111-19), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

У відповідності з ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Статтями 319, 320 Господарського кодексу України передбачено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

За змістом ст. 321 Господарського кодексу України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Статтею 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Умовами укладеного між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» договору підряду від 26.07.2019 № 111-19 саме на Підрядника покладений обов`язок щодо замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування, необхідних для виконання робіт за договором (п. 7.1). Крім того, підряднику надано право залучати до виконання робіт субпідрядні організації (п. 8.1).

Актом № 9 від 09.08.2019 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року підтверджується, що ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» виконало будівельні роботи, в т.ч. по улаштуванню плиткового поліуретанового травмобезпечного покриття в кількості 1980 м2 по ціні 1288,98 грн. за 1 м2 на загальну суму 2 552 180 грн, а Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради - прийняло їх без жодних зауважень.

За таких обставин слід зробити висновок, що ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» не порушило умови договору підряду від 26.07.2019 № 111-19.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття «інтереси держави» має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у справах про визнання правочину таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін. Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Така правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.

В позовній заяві прокурор, серед іншого, стверджує, що оспорювані правочини суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки в ході виконання ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» договору підряду № 111-19 від 26.07.2019 в частині придбання гумового покриття для дитячого майданчика, між відповідачами були укладені три договори про закупівлю товарів. Предметом цих договорів є гумове покриття для дитячого майданчика в кількості 2036 м2. Однак, якщо за умовами першого договору, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, ціна за одиницю товару склала 1288,98 грн. (без ПДВ), а загальна сума договору - 3 149 235,94 грн., то за умовами останнього в ланцюгу договору, укладеного між відповідачем-3 та відповідачем-4, ціна за одиницю товару склала вже 473,35 грн. (без ПДВ), а загальна сума договору - 1 156 488,72 грн., що призвело до переплати бюджетних коштів на суму 1 992 747,52 грн.

На думку прокурора, придбання відповідачем-1 товару по значно завищеним цінам порушує вимоги чинного законодавства, принципи здійснення закупівель щодо максимальної економії та ефективності, призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово - економічні основи держави.

Однак, суд не може погодитись з такими доводами прокурора, адже всі три оспорювані правочини були укладені між відповідачами ще до моменту укладення між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» договору підряду № 111-19 від 26.07.2019. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі розпочали виконання своїх зобов`язань за оспорюваними правочинами, також до моменту укладення договору підряду.

Крім того, ціна 1 м2 гумового покриття для дитячого майданчика, яка вказана в локальному кошторисі на будівельні роботи № 7-1-1/ок, співпадає з ціною 1 м2 гумового покриття, вказаною в договорі про закупівлю товарів № 21-06/2019 від 21.06.2019, згідно якого ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» придбало цей товар.

Зважаючи на те, що оспорювані правочини були укладені до моменту оголошення ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» переможцем процедури закупівлі, підстави вважати їх такими, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам у зв`язку з порушенням принципів здійснення публічних закупівель, відсутні.

Щодо фіктивності оспорюваних правочинів, суд зазначає наступне:

Частинами першою, другою статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (такі правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19)).

Отже, при кваліфікації оспорюваного правочину як фіктивного судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.

Така правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма статті 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. В свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3 ст. 234 ЦК України).

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони не бажають настання правових наслідків, обумовлених договором; усі сторони договору поінформовані про його фіктивність; письмовим текстом договору створюється лише видимість правовідносин між сторонами; мета вчинення фіктивного правочину не має значення.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, якщо хоча б одна зі сторін оспорюваного договору намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може визнаватися фіктивним. Зокрема, як зазначено в постанові ВС від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, Верховний Суд у застосуванні приписів статі 234 ЦК України у подібних правовідносинах виходив, зокрема, з того, що в разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Практичне правозастосування виходить з того, що «фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним» (постанова ВС від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18).

Така правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

Прокурор вважає договір № 8-1 від 02.07.2019 про закупівлю товарів між ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «ПРОСКО 2000», а також договір № 9-1 від 02.07.2019 про закупівлю товарів між ТОВ «ПРОСКО 2000» та ТОВ «БАНТОН 32», фіктивними договорами і просить визнати їх недійсними.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що на виконання зобов`язань за цими договорами:

ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» сплатило ТОВ «ПРОСКО 2000» грошові кошти в загальному розмірі 3 054 757,39 грн;

ТОВ «ПРОСКО 2000» сплатило ТОВ «БАНТОН 32» грошові кошти в загальному розмірі 1 156 488,72 грн;

ТОВ «БАНТОН 32» передало у власність ТОВ «ПРОСКО 2000» гумове покриття дитячих майданчиків в кількості 2036 м2 на загальну суму 1 156 488,72 грн;

ТОВ «БАНТОН 32» здійснило монтаж гумового покриття дитячих майданчиків на об`єкті: «Будівництво дитячого садку - ясел в першому мікрорайоні житлового району «Масани» в м. Чернігові».

За таких обставин, договори № 8-1 та № 9-1 від 02.07.2019 не можна вважати фіктивними, оскільки договір № 9-1 від 02.07.2019 був повністю виконаний його сторонами, а договір № 8-1 від 02.07.2019 - частково шляхом сплати ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» грошових коштів.

Щодо доводів прокурора про те, що одна із осіб, яка вчинила зазначені правочини - ТОВ «ПРОСКО 2000», не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, суд зазначає наступне:

Так, в договорах № 8-1 та № 9-1 від 02.07.2019 вказано, що від імені ТОВ «ПРОСКО 2000» вони були укладені директором товариства ОСОБА_1.

Втім, згідно висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 27.11.2020 № 5223-5236/20-24 за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42020270000000042 від 02.04.2020, в договорах № 8-1 та № 9-1 від 02.07.2019, в специфікаціях до них, в рахунку - фактурі № 070301 від 03.07.2019, в видаткових накладних № 1, 7 від 02.08.2019, підписи були виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Зазначена обставина, на думку прокурора, є підставою для визнання договорів № 8-1 та № 9-1 від 02.07.2019 недійсними.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Тобто, як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей 73, 98 ГПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Відповідне регулювання міститься і в положеннях ЦК України про договір. У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Разом з тим, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Така правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 54 ЦК України, якщо договір поставки хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався повністю або частково його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

У разі якщо договір виконувався його сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір поставки вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення відповідача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача.

Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується.

За таких обставин, факт підроблення підписів ОСОБА_1 в договорах № 8-1 та № 9-1 від 02.07.2019 не може бути підставою для визнання договорів недійсними, адже в такому випадку договори вважаються неукладеними.

В той же час, як було вказано вище, договір № 9-1 від 02.07.2019 був повністю виконаний його сторонами, а договір № 8-1 від 02.07.2019 - частково шляхом сплати ТОВ «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» грошових коштів. Тому вони розглядаються як укладені та чинні договори поставки.

Щодо самого висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 27.11.2020 № 5223-5236/20-24 за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42020270000000042, то в п. 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 був зроблений висновок, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відтак, експертиза, проведена у кримінальному провадженні за постановою слідчого, є судовою, і її висновки повинні оцінюватися господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 909/1345/14, від 23.05.2018 у справі № 922/1909/17).

Оскільки прокурором був наданий оригінал вищевказаного висновку експерта, а також постанову прокурора від 06.03.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020270000000042, про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, суд вважає висновок експерта від 27.11.2020 допустимим доказом і оцінює його у взаємозв`язку з іншими доказами у їх сукупності.

У відповідності з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 691 - 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, проаналізувавши зміст оспорюваних договорів про закупівлю товарів, укладених між відповідачами, суд дійшов висновку, що вони не суперечать чинному законодавству. Тому позовні вимоги прокурора про визнання їх недійсними є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Оскільки під час розгляду справи не було встановлено недійсності укладених між відповідачами договорів, похідні позовні вимоги прокурора про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» на користь Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради заподіяних місцевому бюджету збитків в сумі 1 992 747,22 грн також не підлягають задоволенню.

Додатково суд зазначає, що сплата позивачем грошових коштів в сумі 1 992 747,52 грн, які прокурор вважає надмірно витраченими бюджетними коштами, відбулась не внаслідок протиправних дій відповідачів, а на підставі умов укладеного між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» договору підряду № 111-19 від 26.07.2019, який на даний час є чинним і доказів його розірвання або визнання недійсним в судовому порядку суду надано не було.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 28.04.2023 № 1020 Чернігівською обласною прокуратурою було сплачено 45 506,00 грн судового збору.

Втім, з огляду на положення ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», прокурор був зобов`язаний сплатити 37 943,21 грн судового збору (8 052 грн за три вимоги немайнового характеру + 29 891,21 грн за вимогу про стягнення 1 992 747,22 грн).

Таким чином, судовий збір в розмірі 37 943,21 грн повністю покладається на прокурора.

Також прокурор має право звернутися до суду із заявою про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ІНЖИНІРІНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО 2000» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНТОН 32» про визнання недійсним договорів та стягнення 1 992 747 грн 22 коп. залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2023р.

Суддя А.С.Сидоренко


Суд	Господарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення	16.11.2023
Оприлюднено	30.11.2023
Номер документу	115231860
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу

Сидоренко А.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.11.2023 по справі 927/812/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —927/812/23

Рішення від 16.11.2023

Рішення
від 16.11.2023 по справі 927/812/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ