Постанова

від 27.11.2023 по справі 163/449/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 163/449/23 Провадження №33/802/717/23 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С. Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці Кунєвої З.Ю.,

захисника Нестеришина Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Нестеришина Тараса Степановича на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , декларанта (агента з митного оформлення) ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 81949 (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 49 копійок з конфіскацією в дохід держави товару «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження продукт збагачення дорогоцінних металів з техногенних відходів (відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат), загальною вагою 825 кілограмів, вартістю 81949,49 гривень, що вилучені за протоколом про порушення митних правил № 0814/20500/22..

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці витрати по справі на зберігання товару в розмірі 19647 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок сім) гривень 97 копійок на рахунок UA488201720313231001201160491 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43958385, призначення платежу "за зберігання товарів").

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 як декларант (агент з митного оформлення) умитній декларації типу ЕК10АА №UA100360/2022/720650 задекларував переміщуваний 01 листопада 2022 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці в режимі експорту від ТОВ «Княже Поле» (Україна) в адресу компанії «EDELMET GmbH» (Німеччина) товар «інші руди та концентрати дорогоцінних металів: Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом:…. » з класифікаційним кодом згідно УКТЗЕД 2616 90 00 00, тоді як згідно висновку спеціалістів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2022 № 1420003102-0175 та службової записки УПМКМВ та МТР ЗЕД Волинської митниці від 15.12.2022 №7.3-15-04/140 переміщуваним товаром є «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження продукт збагачення дорогоцінних металів з техногенних відходів (відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат), який класифікується за кодом 7112 99 00 00 згідно з УКТЗЕД, загальною вагою 825 кілограмів та загальною вартістю 81949,49 гривень, тобто не заявив за встановленою формою в митній декларації точні та достовірні відомості про товар, який підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись із рішенням суду захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову незаконною та необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст..472 МК України. Просить постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Крім того просить зобов`язати митницю повернути вилучені товари. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши захисника, який апеляційну скаргу підтримав та просив рішення місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити, представника митниці, яка скаргу заперечила та просила постанову залишити без змін, апеляційний суд приходить до наступного.

Беручи до уваги доводи апелянта апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження даної постанови, передбачений ст.294 КпАП України, був пропущений з поважних причин у зв`язку з чим підлягає поновленню.

27 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0814/20500/22 за ст.472 МК України за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.472 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 472 МК України, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як визначено ст.252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст.486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

Під час розгляду справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог ст. 489 МК України, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Переглянувши справу, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, відповідно до вимог ст.283 КпАП України, ґрунтуються на підставі об`єктивно з`ясованих обставин у справі, які підтверджені належними та допустимими доказами, які були досліджені під час судового розгляду й оцінені судом першої інстанції згідно положень ст.252 цього Кодексу.

Так вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказах, яким суд дав належну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях першого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0814/20500/22 від 27.12.2022 року; митною декларацією ЕК10АА №UA100360/2022/720650, у якій в графі 31 (опис товару) задекларовано: «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів: Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС); товаросупровідними документами; дорученням старшого слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьк) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові Юрчишина М. від 02.11.2022 року №12-31-16959вих-22 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення; актом про взяття проб (зразків) товарів від 03.11.2022 року; висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2022 №1420003102-0175 та опису виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження, заявлений до митного контролю товар за митною декларацією типу ЕК від 28.10.2022 №UA100360/2022/720650, управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці у службовій записці від 15.12.2022 №7.3-15-04/140 визначило, що переміщуваний за цією митною декларацією товар класифікується за кодом 7112 99 00 00 згідно з УКТЗЕД, а не за кодом 2616 90 00 00, у зв`язку з чим, переміщуваний товар підлягає ліцензуванню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1424 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік».

Поряд з цим, твердження представника ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на думку апеляційного суду є безпідставними, а тому такими, що не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Диспозицією ст.472 МК України передбачено порушення митних правил, яке полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України характеризується як умислом, так і необережністю.

Підпунктом 3 та ч.1 ст.196 МК України визначено, товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, не можуть бути пропущені через митний кордон України.

Згідно ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, тощо.

Згідно ч.2 ст.266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно вимог ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

Відповідно до вимог ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до п.п.8.5.а, 8.5.б, 8.5.г, 8.6.а, 8.6.в ст.257 МК України декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТЗЕД, ставки податків, суми митних платежів.

Аналіз наведених норм права на думку апеляційного суду дає підстави для висновку, що доводи ОСОБА_1 щодо оформлення ним товарів відповідно до їх супровідних документів та наявності у нього права, а не обов`язку, як декларанта щодо перевірки відповідності таких даних перед декларуванням, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки законом визначено, що саме декларант несе повну відповідальність за відомості, внесені у декларації.

Згідно з ч.2 ст.459 та п.п.7, 43 ст.4 МК України суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

У відповідності до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Частиною четвертою статті 266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Правопорушення вважається закінченим з моменту здійснення зазначених у диспозиції статті дій, тобто з моменту незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість, тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

«Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 визначено графи митних декларацій, які заповнюються декларантом самостійно. Зокрема, графа 31 МД «Вантажні місця та опис товарів - маркування та кількість - номери контейнерів - кількість та розпізнавальні особливості». При цьому, згідно пояснень Порядку до заповнення графи 31 МД, в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товару, що є в наявності, в тому числі кількість (в одиницях виміру відповідно до рахунку або іншого документу, що визначає вартість товару).

Отже, ОСОБА_1 , мав право самостійно визначати необхідність здійснення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, однак таким правом не скористався таподав МД до митного оформлення, чим заявив за встановленою формою точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, тобто підтвердив, що заявлені ним товари в повній мірі відповідають тим, що були переміщені через митний кордон.

Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення до уваги не беруться, оскільки не звільняють декларанта від обов`язку належним чином відобразити у декларації товар, який перевозиться, що само по собі передбачає необхідність огляду товару або вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на правильне відображення у декларації товару, який перевозиться, а відтак не спростовують обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил.

Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 при визначенні назви товару, його коду УКТЗЕД та характеристик керувався наданими йому власником товару ТОВ «Княже Поле» документами, у тому числі висновком судової товарознавчої експертизи Київської незалежної судово-експертної установи від 20 вересня 2022 року № 3234 то апеляційний вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.

Так в розумінні положень ст.ст.257, 266 МК України перед здійсненням декларування декларант зобов`язаний проаналізувати надані йому документи на товар та відображені у них відомості, при необхідності провести огляд товару, відібрати проби та зразки.

Із висновку експертизи від 20 вересня 2022 року № 3234 вбачається, що у ньому дійсно зазначено, що продукція ТОВ «Княже Поле» за своїми характеристиками, властивостями і сукупністю являють собою «концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КТМД-МГС), відповідає характеристикам товарної під категорії: 2616 90 00 00 інші».

Разом з цим, із дослідницької частини цього експертного висновку вбачається, що сировиною для вищевказаної кінцевої продукції є відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних плат (п.4). Основний процес переробки є механічне багаторазове подрібнення та механічна гравітаційна сепарація (п.7).

Враховуючи зазначене місцевий суд дійшов вірного висновку, що характер сировини, з якої виготовляється кінцева продукція, з урахуванням вищенаведеного пояснення до групи 26 УКТЗЕД, вочевидь свідчить, що задекларований у митній декларації №UA100360/2022/720650 товар «Концентрат дорогоцінних металів» не може класифікуватися в товарній позиції 2616 УКТЗЕД, оскільки виготовлений не з металовмісного жильного мінерального утворення.

З цих же мотивів суд не вбачав підстав для кваліфікації таких обставин як складного випадку у відповідності до ст.69 МК України.

Також не є спроможними доводи сторони захисту про те, що митним органом не було дотримано законодавчо визначеного порядку прийняття рішень про класифікацію товару згідно з УКД ЗЕД.

Так у справі встановлено, що митницею прийняття митної декларації №UA100360/2022/720650 є Київська митниця, а Волинська митниця - лише пунктом пропуску товару за цією декларацією.

Виявлення невідповідностей задекларованого товару у митній декларації в частині його опису та коду згідно УКТЗЕД (графи 31 та 33), які між собою нерозривно взаємопов`язані, мало місце на Волинській митниці, тобто після митного оформлення товару.

Відповідно до п.23 Порядку № 650 у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за результатами проведення документальної перевірки з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи в порядку, визначеному статтями 345-354 Кодексу. Рішення у цьому випадку не виноситься, а в разі наявності прийнятого Рішення воно відкликається відповідно до положень, визначених пунктами 20-22 цього розділу, до завершення документальної перевірки.

Згідно із п.25 Порядку № 650 на запити інших підрозділів митного органу відділ митних платежів готує роз`яснення щодо класифікації товарів у формі службової записки за підписом керівника ВМП або особи, яка виконує його обов`язки.

Отже, у випадку виявлення порушення правил класифікації товарів після митного оформлення товарів рішення про визначення коду товару не приймається.

Крім того місцевий суд врахував те, що документальні перевірки з 24 лютого 2023 року по даний час митними органами не проводяться, у зв`язку із запровадженим воєнним станом, та дійшов вірного висновку, що у даному випадку можливим і прийнятним є застосування п.25 Порядку № 650, а тому визначення управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці коду товару згідно із УКТЗЕД здійснено на законних підставах, шляхом надання службової записки на запит відділу аналітичної роботи управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Враховуючи зазначене та те, що слідування товару на експорт та прийняття митної декларації здійснене відділом митного оформлення № 3 митного поста «Східний» Київської митниці Держмитслужби, апеляційний суд вважає підставним висновок суду першої інстанції про те, що службова записка управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці від 15.12.2022 №7.3-15-04/140, якою визначено класифікаційний код товару 7112 99 00 00 згідно з УКТЗЕД є належним та допустимим доказом з огляду на положення Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, у редакції на 15.12.2022, тобто на дату складання службової записки (далі Порядок № 650).

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, усі інші доводи захисника, які викладені в апеляційній скарзі і наведені нею в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки вони перевірялись місцевим судом, який дав їм правильну юридичну оцінку, а на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 472 МК України шляхом закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що в діях декларанта ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України, а саме: недекларування товарів за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Також не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару є надто суворим, оскільки місцевий суд належним чином врахував конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, доведеність його вини, та обґрунтовано наклав на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення, яке визначене санкцією ст.472 МК України, у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних предметів з їх конфіскацією.

Законних підстав для скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи наведене, оскаржена постанова є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ

Поновити захиснику особи,що притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 адвокатуНестеришину ТарасуСтепановичустрок на подачу апеляційної скарги на постанову судді Любомльського районногосуду Волинськоїобласті від21вересня 2023рокущодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Нестеришина Тараса Степановича залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гапончук