Ухвала

від 22.11.2023 по справі 552/3985/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3985/23 Номер провадження 11-сс/814/1046/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів за участі секретаря судового засідання адвоката прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 24 липня 2023 року у кримінальному провадженні №72023170000000028 від 12.06.2023,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 та наклав арешт на майно, вилучене 19.07.2023 під час обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 у КП Кам`янської міської ради «Кам`янське автотранспортне підприємство» (код 03341701), а саме: на необліковані готівкові грошові кошти у сумі 307 869 гривень. Місцем зберігання визначено Бюро економічної безпеки України.

З даною ухвалою не погодився адвокат ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива ОСОБА_9 про арешт майна, вилученого 19.07.2023 під час обшуку , а саме: готівкових грошових коштів у сумі 307 869 грн., котрі були вилучені у робочому кабінеті співробітника ТОВ «Екко-сіті» ОСОБА_8 .

Зазначає, в матеріалах клопотання детектива та в ухвалі суду відсутнє обгрунтування того, яким чином вилучені гроші в даному випадку можуть бути речовими доказами у провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Стверджує, що грошові кошти, вилучені у робочому кабінеті співробітника ТОВ «Екко-сіті» ОСОБА_8 , яка є непричетною до подій кримінального провадження.

Вказує, що рішення слідчого судді не містить висновків, що ці грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим апелянт просить поновити строк на оскарження, оскільки 25.09.2023 було укладено договір про надання правничої допомоги між адвокатом ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, в засідання не з`явилась.

Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, представника власника майна-адвоката ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Як вбачається з матеріалів провадження, детективами Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №72023170000000028 від 12.06.2023 за ч.3 ст.212 КК України, в межах якого встановлено, що службові особи ТОВ «Дніпро-Інвестгруп» (код 38187083, м.Кам`янське Дніпропетровської області) та ТОВ «Будівельна компанія «Білдінг Буд» (код 42795375, м.Кам`янське Дніпропетровської області), у період з 01.01.2020 по 30.04.2023 на замовлення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради (код 34827358) документально відобразили неіснуючі фінансово-господарські операції з будівництва будівельних майданчиків, внаслідок чого умисно ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 22 740 558 грн., що призвело до фактично ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

19.07.2023 у період з 09-20 год. до 13-50 год. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 14.07.2023 проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено необліковані готівкові грошові кошти у сумі 307 869 грн., та з робочого ноутбука скопійовано документи щодо виплати заробітної плати КП Кам`янської міської ради «Кам`янське автотранспортне підприємство» на флеш-носій ТУ БЕБ.

20.07.2023 вилучені 19.07.2023 необліковані грошові кошти у сумі 307 869 гривень старшим детективом ОСОБА_9 визнано речовими доказами.

21.07.2023 старший детектив Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 за погодженням прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Полтави з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 19.07.2023 під час обшуку нежитлових приміщень за адресою : АДРЕСА_1 , у КП Кам`янської міської ради «Кам`янське автотранспортне підприємство» (код 03341701) в особі заступника директора ОСОБА_10 , а саме: на необліковані готівкові грошові кошти у сумі 307 869 гривень, мотивуючи вказане клопотання тим, що вказані грошові кошти визнані речовими доказами, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 24 липня 2023 року клопотання детектива задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого вказав, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучене майно, щодо якого є підстави вважати, що воно є знаряддям вчинення кримінального праовпорушення та (або) зберегло на собі його сліди та може слугувати доказом обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на даному етапі досудового розслідування є необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

Під час апеляційного було встановлено наявність мети арешту вказаного майна, а саме: збереження слідів злочину, які в подальшому можуть слугувати доказом обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов).

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вилучене майно, як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами має суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання про поновлення строку адвоката ОСОБА_6 -задовольнити.

Апеляційну скаргу представника власника майна-адвоката ОСОБА_6 -залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4