Ухвала

від 27.11.2023 по справі 420/8166/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8166/22

УХВАЛА

23 листопада 2023 рокум. Одеса

У залі судових засідань №18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання- Товтин В.Р.

за участю сторін:

представника заявника- Білошапки О.В.

представника відповідача- Димона І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №420/8166/22, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 04.02.2022 року №81 «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 10.03.2022 року №147 «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» по управлінню патрульної поліції в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку, з 11 березня 2022 року відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновлення на службі в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку з 11 березня 2022 року, стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11 березня 2022 року по день ухвалення судового рішення, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №420/8166/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволено частково, визнано протиправним наказ Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» по управлінню патрульної поліції в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 (0128886), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку, з 11 березня 2022 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» в частині визначення дати звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , зобов`язано Департамент патрульної поліції внести зміни до наказу від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» по управлінню патрульної поліції в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 (0128886), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку, з 11 березня 2022 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», зазначивши дату звільнення замість «з 11 березня 2022 року» належну дату «з 08 квітня 2022 року», в іншій частині позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року залишено без змін.

06.10.2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами, в якій позивач просить суд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року скасувати за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 по справі №420/8166/22.

Представник позивача в судове засідання з`явився, вимоги заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами підтримав в повному обсязі. Заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами мотивована позивачем тим, що підставою його звільнення зі служби в поліції згідно наказів від 10.03.2022 року №147 в частині звільнення та від 11.03.2022 року №602 стало службове розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62021150020000447 від 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, а тому обставина закриття рішенням слідчого 27.02.2022 року кримінального провадження №62021150020000447 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є нововиявленою істотною обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома позивачу на час розгляду справи. Позивач вказує, що станом на дату прийняття оскаржуваних наказів від 10.03.2022 року №147 в частині звільнення зі служби в поліції та від 11.03.2022 року №602 о/с в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2, кримінальне провадження №62021150020000447 від 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України закрите рішенням слідчого 27.02.2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто досудовим розслідуванням не виявлено в діянні позивача складу кримінального правопорушення. Позивач вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, окрім наявності кримінального провадження №62021150020000447, що були здобуті в ході службового розслідування та надавали б підстави для висновку про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, а висновок службового розслідування від 03.02.2021 року не містить жодної інформації про пояснення відповідальної особи, яка забезпечує безперебійне заряджання портативного відеореєстратора, виданого позивачу, не встановлено факту належного технічного стану портативного відеореєстратора і дисциплінарною комісією, яка проводила службове розслідування.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами. Заперечення обґрунтовані відповідачем тим, що прийняте слідчим рішення - не є встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильної о перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі. Відповідач вказує, що позивача було звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарних проступків, а не за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, дані факти підтверджуються матеріалами службового розслідування, висновком службового розслідувань та Наказом №147. На думку відповідача, обставини викладені позивачем в заяві про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами - не є нововиявленими обставинами у розумінні п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги заяви позивача та заперечення відповідача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 затверджено «Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» (Інструкція №1026), яка регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Згідно з п. 2-6 Розділу ІІ Інструкції №1026 портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.

Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Відповідно до п. 1-3 Розділу VII Інструкції №1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам`яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку.

Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.

Згідно абз. 1, 3 пункту 1 Розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 3 Розділу ІV вказаних Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Одеський окружний адміністративний суд в рішенні від 28.09.2022 року встановив, що наказом Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП від 16.12.2021 року №796 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими співробітниками полку УПП в Одеській області, що виразилось у можливому порушені 01.12.2021 року, 04.12.2021 року - 05.12.2021 року, 05.12.2021 року - 06.12.2021 року, 08.12.2021 року, 09.12.2021 року вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року, призначено службове розслідування, за результатами якого 03.02.2022 року затверджений Висновок службового розслідування.

Цим службовим розслідуванням встановлено, що поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 під час несення служби 01.12.2021 року, в нічну зміну 04.12.2021 року - 05.12.2021 року, 05.12.2021 року - 06.12.2021 року, 08.12.2021 року, 09.12.2021 року під час реагування на виклики та під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, складання відповідних адміністративних матеріалів, не здійснював/здійснював частково відеофіксацію на портативний відеореєстратор, який, перед заступанням на несення служби, отримував у СЗтТ УПП в Одеській області ДПП, чим порушив вимоги пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затверджених наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026.

На підставі зазначеного, наказом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 04.02.2022 року №81 «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пункту 5 Розділу II та підпункту 2 пункту 1, пункту 2 Розділу VII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, пункту 1.2 Розділу 1 та пунктів 1, 4, Розділу ІІІ «Посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №5112 від 13.11.2018 року, на підставі пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення йому суворої догани згідно п. 1 наказу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 04.02.2022 року №81 є обґрунтованим та таким, що відповідає ступеню його вини.

Також, наказом Департаменту патрульної поліції від 15.12.2021 року №2528 за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150020000447 від 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, до вчинення якого можуть бути причетні інспектор взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 , інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 , а також за фактом звернення громадянина ОСОБА_4 , яке надійшло до УПП в Одеській області ДПП 14.12.2021 року стосовно тієї ж події, призначено службове розслідування у формі письмового провадження, за результатами якого 05.03.2022 року затверджений Висновок службового розслідування.

Цим службовим розслідуванням встановлено, що під час виконання службових обов`язків 14.12.2021 року лейтенант поліції ОСОБА_2 та сержант поліції ОСОБА_1 не оформили адміністративних матеріалів відносно водія транспортного засобу Peugeot 406, номерний знак НОМЕР_1 , та не забезпечили ведення безперервної відеофіксації подій на портативні відеореєстратори, чим порушили вимоги пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, не сприяли дисциплінарній комісії у проведені службового розслідування, чим порушили пункт 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, та, як наслідок, порушили високі стандарти поведінки поліцейського, встановлені «Правилами етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, 14.12.2021 року всупереч розстановці сил та засобів рот №1-4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП затвердженої керівництвом указаного підрозділу під час виконання службових обов`язків перебували за межами міста Одеса, що підтверджується відповідним треком маршруту з інформаційно-аналітичної системи «Інформаційний портал Національної поліції».

Також, службовим розслідуванням встановлено, що під час виконання службових обов`язків 14.12.2021 року екіпаж поліції «Океан-0107», до складу якого входив сержант поліції ОСОБА_1 , проводили відеофіксацію на портативний відеореєстратор частково.

На підставі зазначеного, наказом Департаменту патрульної поліції від 10.03.2022 року №147 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 19 та статті 68 Конституції України, частини першої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, абзаців першого та другого пункту 1 розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ «Посадової інструкції поліцейського роти батальйону УПП в Одеській області ДПП», затвердженої наказом ДПП від 13 листопада 2018 року №5112, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УШІ в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За наказом Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який встановлений дисциплінарною комісією, а саме частини першої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, абзаців першого та другого пункту 1 розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ «Посадової інструкції поліцейського роти батальйону УПП в Одеській області ДПП», затвердженої наказом ДПП від 13 листопада 2018 року №5112.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджений «Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України» (Порядок №893).

Відповідно до п. 1, пп. 1 п. 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Згідно з п. 2, 3, 7 Розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Відповідно до п. 1, 4 Розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно положень ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

На підставі викладеного, Одеський окружний адміністративний суд в рішенні від 28.09.2022 року прийшов до висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним та пропорційним, однак при накладенні дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади відповідачем не дотримано вимог ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

В зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що з метою приведення наказу Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» у відповідність з приписами ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту та відновлення порушених прав щодо заборони звільнення у період його тимчасової непрацездатності необхідним є внесення змін до наказу від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» по управлінню патрульної поліції в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 (0128886), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку, з 11 березня 2022 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», зазначивши дату звільнення замість «з 11 березня 2022 року» належну дату «з 08 квітня 2022 року», що й стало наслідком часткового задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним наказу Департаменту патрульної поліції від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» по управлінню патрульної поліції в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 (0128886), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку, з 11 березня 2022 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» в частині визначення дати звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , та зобов`язання Департаменту патрульної поліції внести зміни до наказу від 11.03.2022 року №602 о/с «По особовому складу» по управлінню патрульної поліції в Одеській області в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 (0128886), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку, з 11 березня 2022 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», зазначивши дату звільнення замість «з 11 березня 2022 року» належну дату «з 08 квітня 2022 року».

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважається нововиявленими обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Наведене свідчить, що істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

З урахуванням зазначеного, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

В заяві про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказує, що підставою його звільнення зі служби в поліції стало службове розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62021150020000447 від 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Однак такі доводи позивача є помилковими, оскільки підставою його притягнення до дисциплінарної відповідальності став висновок за результатами службового розслідування, в якому встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни. Дисциплінарна комісія в межах наданих повноважень сама обирає вид дисциплінарного стягнення, враховуючі усі обставини, які мають та мали місце при вчиненні особою дисциплінарного проступку.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не здійснення/здійснення частково відеофіксації на портативний відеореєстратор під час несення служби, не оформлення адміністративних матеріалів відносно водія транспортного засобу Peugeot 406 (номерний знак НОМЕР_1 ), не сприяння дисциплінарній комісії у проведені службового розслідування, порушення високих стандартів поведінки поліцейського, перебування за межами міста Одеса під час виконання службових обов`язків всупереч розстановці сил та засобів.

При цьому, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150020000447 від 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, внесені у зв`язку з можливим отриманням неправомірної вигоди службовими особами.

Тобто, підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пов`язані з фактом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62021150020000447 від 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Суд зазначає, що призначення службового розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не позбавляє права дисциплінарну комісію встановлювати лише наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, а й зобов`язує встановити наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій зі сторони цього поліцейського.

Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.

Натомість, як визначено ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та/або набрання чинності вироком суду чи закриттям кримінального провадження. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 року у справі №120/8381/20-а, від 22.02.2023 року у справі №200/11036/20-а, від 14.03.2023 року у справі №320/1206/21, від 03.08.2023 року у справі №160/7157/19.

Отже, прийняття слідчим рішення від 27.02.2022 року про закриття кримінального провадження №62021150020000447 від 14.12.2021 року за результатами досудового розслідування відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в даному випадку не є нововиявленою обставиною у розумінні КАС України у справі №420/8166/22, оскільки вона не спростовує факти, які було покладено в основу рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по цій справі, та не породжує процесуальні наслідки, не впливає на його законність і обґрунтованість без її урахування, так як позивача звільнено за порушення службової дисципліни, а рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України, а предметом цього спору є саме порушення позивачем службової дисципліни.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 03.02.2021 року у справі №826/20239/16 зазначила, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено стосовно позивача службові розслідування, які призначені відповідними наказами, надана оцінка всім обставинам справи, встановлені порушення, викладені обставини у відповідних висновках про результати службового розслідування, обґрунтовано застосування дисциплінарних стягнень, в тому числі звільнення.

Тобто, обставина існування рішення слідчого від 27.02.2022 року про закриття кримінального провадження №62021150020000447 від 14.12.2021 року за результатами досудового розслідування відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України станом на дату прийняття оскаржуваних наказів від 10.03.2022 року №147 та від 11.03.2022 року №602 о/с, а також станом на час ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 жодним чином не спростовує факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та обґрунтованість притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Суд зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема в силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. При цьому, інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але він (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Тотожний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 02.05.2023 року у справі №420/20522/21 та від 10.08.2023 року у справі №260/771/19.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про відсутність нововиявлених обставин у цій справі згідно поданої 06.10.2023 року ОСОБА_1 заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. 6, 90, 256, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/8166/22 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27.11.2023 року.

СуддяЛеонід СВИДА