Ухвала

від 29.11.2023 по справі 910/18137/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

29.11.2023Справа № 910/18137/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія -1"

про забезпечення позову

у справі № 910/18137/23

за позовом Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія -1"

до 1) Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

про визнання недійсними рішень та договору

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Українська сервісна бурова компанія -1" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі - відповідач-2), у якій просить визнати недійсними оформлені протоколами № 521 від 05.10.2023 та № 595 від 06.11.2023 рішення відповідача-1, а також Договір постави (графік поставки) № УГВ549/30-23, укладений 22.11.2023 між відповідачами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 безпідставно відхилив тендерну пропозицію позивача, чим вчинив дії, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників закупівлі. З огляду на порушення відповідачем-1 передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі" порядку проведення закупівель, укладений між відповідачем-1 як замовником та відповідачем-2 як переможцем торгів оспорюваний договір не відповідає основним принципам закупівель, що відповідно до положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви Приватним підприємством "Українська сервісна бурова компанія -1" подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити відповідачам вчиняти дії та приймати будь-які рішення щодо виконання Договору поставки (графік поставки) № УГВ549/30-23 від 22.11.2023, укладеного відповідачем-1 з відповідачем-2, за результатами проведення процедури відкритих торгів в порядку, визначеному "Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, предмет закупівлі 42130000-9 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (Головки колонні в асортименті), № 23Т-272, ідентифікатор закупівлі № UA-2023-09-07-000530-а до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що на момент набрання рішенням у цій справі законної сили оспорюваний договір вже може бути виконаний його сторонами, що унеможливить ефективний захист прав і законних інтересів позивача.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія -1" про забезпечення позову суд дійшов висновку про наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом позову в цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними оформлених протоколами № 521 від 05.10.2023 та № 595 від 06.11.2023 рішень відповідача-1 про відхилення тендерної пропозиції позивача та про визначення відповідача-2 переможцем торгів № UA-2023-09-07-000530-a, а також Договору постави (графік поставки) №УГВ549/30-23, що укладений 22.11.2023 між відповідачами за наслідком проведення вищенаведеної процедури закупівлі.

Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду.

Подібну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 473/1878/19.

За змістом частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на те, що вимога про визнання правочину недійсним є немайновою, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, застосовуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Суд відзначає, що умовами оспорюваного договору передбачено строк поставки товару - 200 календарних днів з дати укладення договору з можливістю дострокової поставки, з чого слідує, що дострокове виконання договору його сторонами призведе до невідворотного порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Так, суд виходить з того, що у разі фактичного виконання сторонами зобов`язань за оспорюваним договором майбутнє виконання рішення суду не буде можливим, як таке, що не матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку у відповідача вже не буде необхідності в товарі, щодо якого було оголошено тендер. Таким чином не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав позивача.

З урахуванням вищенаведеного, є підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання оспорюваного договору до прийняття рішення по суті, стане неможливим ефективний захист позивача, а також істотно ускладниться виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених прав та інтересів позивача у даній справі.

Обраний позивачем захід забезпечення позову, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 902/402/18, від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18, суд вважає адекватним та співрозмірним заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, який відповідає обставинам справи, спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до остаточного вирішення спору.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України в пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на вищенаведене, оскільки позивачем обґрунтовано та доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Необхідності в зустрічному забезпеченні суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідачам будуть завдані збитки у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія -1" про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити Акціонерному товариству "Укргазвидобування" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) та Товариству з обмеженою відповідальністю "МІК" (Україна, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А; ідентифікаційний код: 30105738) вчиняти дії та приймати будь-які рішення щодо виконання Договору поставки (графік поставки) № УГВ549/30-23 від 22.11.2023, укладеного між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК", за результатами проведення процедури відкритих торгів в порядку, визначеному "Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, предмет закупівлі 42130000-9 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (Головки колонні в асортименті), № 23Т-272, ідентифікатор закупівлі № UA-2023-09-07-000530-а до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (29.11.2023) та може бути пред`явлена до виконання у строк до 29.11.2026 включно.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Приватне підприємство "Українська сервісна бурова компанія -1" (Україна, 36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зигіна, буд. 29, офіс 313; ідентифікаційний код: 36514677).

Боржниками у виконавчому провадженні за цією ухвалою є:

- Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код: 30019775);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" (Україна, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А; ідентифікаційний код: 30105738).

5. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай