Ухвала

від 28.11.2023 по справі 914/1041/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2023 Справа № 914/1041/23

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси», м.Дрогобич,

про: розстрочення виконання рішення суду від 03.06.2023

у справі № 914/1041/23

За позовом: Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської обл,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси», м.Дрогобич,

про: стягнення 210154,07 грн.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Г.Гелеш

Представники:

Від позивача (стягувача): не з`явився.

Від відповідача (заявника): Б.ХАМАНДЯК адвокат.

ПРОЦЕС.

15.11.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2023 у справі №914/1041/23 за позовом Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» про стягнення 210154,07 грн.

Ухвалою суду від 20.11.23 у цій справі заяву про розстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 28.11.2023.

Позиція позивача (стягувача у справі).

У судове засідання 28.11.2023 представник позивача (стягувача) не з`явився, подав заяву вх.№28804/23 від 24.11.2023 про розгляд розстрочки без участі представника КП «УБК» ДМР. При вирішенні заяви поклався на розсуд суду.

Позиція заявника (відповідача).

У судове засідання 28.11.2023 відповідач (заявник) з`явився, вимоги, викладені у заяві, підтримав повністю. Просив розстрочити виконання рішення суду у цій справі рівними частинами по 30472,34 грн щомісячно строком на 7 місяців через складене матеріальне становище та неможливість виплатити одночасно всю суму боргу стягувачу.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2023 у справі №914/1041/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» (82100, Львівська обл, м.Дрогобич, вул.Бориславська, буд.8, ідентифікаційний код 38992487) на користь Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради (82100, Львівська обл, м.Дрогобич, пл.Ринок, 20, ідентифікаційний код 04590317) 210154,07 грн збитків, 3152,31 грн судового збору.

На виконання рішення суду видано судовий наказ 26.06.2023.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 рішення суду І інстанції від 03.06.2023 залишено без змін.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За приписами п.п. 7.1.2 п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 12.10.2012 р., розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Норми п. 7.2 цієї ж Постанови є аналогічними до положень ч. 4 ст.331 ГПК України та передбачають, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; 4) щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст.331 ГПК України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2014р. у справі №925/1408/13, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від нього обставин.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

Разом з тим, суд зазначає, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Окрім того, при вирішенні поданої заяви, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 331 ГПК України, господарським судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує також матеріальні інтереси позивача як стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього. Відтак, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду від 03.06.2023 у справі №914/1041/23 на 5 місяців по 42661,28 грн щомісячно.

Керуючись статтями 74, 234, 331 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» про розстрочення виконання рішення суду від 03.06.2023 у справі №914/1041/23 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання Господарського суду Львівської області від 03.06.2023 у справі №914/1041/23 на 5 (п`ять) місяців з наступним графіком погашення заборгованості:

-грудень 2023 - 42661,28 грн;

-січень 2024 - 42661,28 грн;

-лютий 2024 - 42661,28грн;

-березень 2024 - 42661,28грн;

-квітень 2024 - 42661,28 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку розділу ІV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.11.2023.

Суддя Козак І.Б.