Ухвала

від 29.11.2023 по справі 160/31180/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

29 листопада 2023 р.Справа №160/31180/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/31180/23 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА", П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області, П`ятихатського міського голови Ісаєв Гілал Міргасан огли, Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення депутатом та на посаді, стягнення середнього заробітку й моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.11.2023 року (до відділення поштового зв`язку подано 25.11.2023 року) надійшов позов ОСОБА_1 до Політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА", П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області, П`ятихатського міського голови Ісаєв Гілал Міргасан огли, Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, в якій позивач простить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення політичної ради Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» від 26 жовтня 2023 року №06-11-460 про відкликання депутата П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

- визнати протиправною та скасувати постанову П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області № 21 від 26 жовтня 2023 року «Про розгляд рішення політичної ради політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», та питання наступного за черговістю кандидата у депутати в єдиному виборчому списку Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина»;

- поновити ОСОБА_1 депутатом П`ятихатської міської ради VIII скликання Кам`янського району Дніпропетровської області;?

- визнати протиправним і скасувати розпорядження міського голови Ісаєва Гілала Міргасана огли від 27 жовтня 2023 року № 85-рк «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря П`ятихатської міської ради VIII скликання Кам`янського району Дніпропетровської області;

- стягнути з Виконавчого комітету Пятихатської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2023 року і до дати винесення судом рішення з розрахунку 1686,96 грн за один робочий день;

- стягнути з Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 27 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року за три робочі дні з розрахунку 1686,96 грн за один робочий день;

- стягнути з політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» та П`ятихатського міського голови ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч),00 грн.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуальних актів до вирішення справи по суті, а саме:

- рішення політичної ради Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» від 26 жовтня 2023 року №06-11-460 про відкликання депутата П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

- постанову П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області № 21 від 26 жовтня 2023 року «Про розгляд рішення політичної ради політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», та питання наступного за черговістю кандидата у депутати в єдиному виборчому списку Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина».

В обґрунтування заяви вказано про наявність очевидних ознак протиправності таких індивідуальних актів та заподіяння ними порушенню прав позивача.

Розглядаючи заяву суд виходить із того, що відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

У свою чергу, досліджуючи зміст поданої заяви суд доходить висновку, що позивачем не доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів. Заява не містить належного обґрунтування та не ґрунтується на будь-яких доказах.

Крім того, спосіб, про який позивач просить суд забезпечити позов не відповідає цілям, на досягнення яких запроваджено цей процесуальний інститут, адже у такому випадку мова йде про надання правової оцінки оскарженим індивідуальним актам, а задоволення заяви у порушений позивачем спосіб, є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки позивачем не наведено переконливих підстав для вжиття заявлених заходів, а також наявності фактичних обставин, з якими позивач пов`язує їх застосування, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.Є. Букіна