Ухвала

від 10.12.2024 по справі 160/31180/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа №160/31180/23

адміністративне провадження № К/990/44511/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №160/31180/23 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА», П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області, П`ятихатського міського голови Ісаєва Гілал Міргасан огли, Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - П`ятихатська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення депутатом та на посаді, стягнення середнього заробітку й моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Політичної партії «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА», П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області, П`ятихатського міського голови Ісаєв Гілал Міргасан огли, Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, у якому простила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Політичної ради Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» від 26 жовтня 2023 року №06-11-460 про відкликання депутата П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

- визнати протиправною та скасувати постанову П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області №21 від 26 жовтня 2023 року «Про розгляд рішення політичної ради політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», та питання наступного за черговістю кандидата у депутати в єдиному виборчому списку Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина»;

- поновити ОСОБА_1 депутатом П`ятихатської міської ради VIII скликання Кам`янського району Дніпропетровської області;?

- визнати протиправним і скасувати розпорядження міського голови Ісаєва Гілала Міргасана огли від 27 жовтня 2023 року № 85-рк «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря П`ятихатської міської ради VIII скликання Кам`янського району Дніпропетровської області;

- стягнути з Виконавчого комітету Пятихатської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2023 року і до дати винесення судом рішення з розрахунку 1686,96 грн за один робочий день;

- стягнути з Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 27 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року за три робочі дні з розрахунку 1686,96 грн за один робочий день;

- стягнути з політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» та П`ятихатського міського голови Ісаєва Гілала Міргасана огли солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч),00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

20 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №160/31180/23. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Губська О.А.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа має суспільний інтерес та виняткове значення для позивача, що за змістом відповідає підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Щодо виняткового значення, Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Проте, доводи заявника в цій частині не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги позивача у цій справі в якусь особливу категорію спорів, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до опису обставин справи, незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Щодо посилання позивача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

При цьому Верховний Суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Зокрема, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним і скасувати рішення Політичної ради Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» від 26 жовтня 2023 року №06-11-460, суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Судами відхилені як необґрунтовані твердження позивачки про необґрунтованість та недоведеність підстав прийнятого спірного рішення, оскільки рішення прийнято у зв`язку з невідповідністю практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми, від якої його обрано депутатом. Ця підстава є окремою та самодостатньою в силу приписів статті 37 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» для прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради.

Крім того, суди відзначили, що не підлягають оцінці судом висновки обласного осередку Політичної партії та вищого керівного органу Політичної партії щодо належної діяльності свого члена, обраного до складу місцевої ради від Партії. Пропозиція та рішення про дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради підлягають перевірці виключно на предмет дотримання процедури їх прийняття. Суди попередніх інстанцій наголосили, що рішення політичної партії є виключно внутрішньо-організаційною діяльністю політичної партії та її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у внутрішню діяльність політичних партій забороняється законом і суди, в тому числі, не належать до органів, які відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2365-III можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, а відтак, висновки обласного осередку Політичної партії та вищого керівного органу Політичної партії щодо належної діяльності свого члена, обраного до складу місцевої ради від Партії не можуть слугувати предметом судового розгляду, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2024 року у справі №380/4165/22.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області № 21 від 26 жовтня 2023 року суди зазначили, що фактично така вимога є втручанням в дискреційні повноваження відповідного суб`єкта владних повноважень, оскільки закон визначає чіткі повноваження виборчих комісій та підстави для прийняття тих чи інших рішень, які не можуть змінюватися судом. А саме приписами статті 41 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» встановлено, що на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо звільнення позивача з посади секретаря ради з підстав їх необґрунтованості, суди зазначили, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» порядку. А тому, враховуючи, що посада секретаря ради є виборною та може обиратися виключно із числа депутатів ради, то сам факт припинення повноважень депутата у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку свідчить про неможливість обіймання цієї посади та як наслідок невідповідність займаної посади, про що зазначено в оскарженому розпорядженні.

У зв`язку з цим, судами відмовлено і у задоволенні похідних вимог, а саме щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку й моральної шкоди.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини «с» статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №160/31180/23 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА», П`ятихатської міської територіальної виборчої комісії Кам`янського району Дніпропетровської області, П`ятихатського міського голови Ісаєва Гілал Міргасан огли, Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - П`ятихатська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення депутатом та на посаді, стягнення середнього заробітку й моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко