Ухвала

від 29.11.2023 по справі 160/30239/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2023 рокуСправа №160/30239/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфанової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про розгляд справи №160/30239/23 у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 відкрито провадження у справі № 160/30239/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

На адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення про розгляд справи №160/30239/23 за правилами спрощеного позовного провадження, в якому клопоче про вирішення питання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що позивач звернувшись до суду робить тиск на посадових осіб відповідача, вважає цю справу не малозначною.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом спірних відносин є ненадання відповіді відповідачем на заяву від 07.09.2023р., тому суд має встановити - чи надавалась така відповідь чи відповідачем допущено бездіяльність.

При цьому, до суду відповідачем відзив по справі не надано.

Клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Однак, у поданому відповідачем клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 160/30239/23 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін (за правилами загального позовного провадження), слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи № 160/30239/23 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін (за правилами загального позовного провадження) - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя О.В. Єфанова