Ухвала

від 28.11.2023 по справі 911/2269/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2269/22

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. (головуючого), Баранця О. М., Булгакової І. В., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Пєскова В .Г., Чумака Ю. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 (судді: Алданова С. О. - головуюча, Корсак В. А., Євсіков О. О.)

та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 (суддя Горбасенко П. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез"

про стягнення 5 240 319,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (далі - ТОВ "Укртехнобез", Відповідач) про стягнення 5 240 319,60 грн, з яких: 5 140 368,00 грн пені та 99 951,00 грн штрафу.

2. Позов обґрунтований невиконанням Відповідачем у строк своїх зобов`язань за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/155 від 17.06.2021 в частині виконання робіт, у зв`язку з чим, заявлено до стягнення пеню у розмірі 5 140 368,00 грн та штраф у розмірі 99 951,00 грн.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/2269/22, залишеним постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 без змін в частині вимог по суті спору, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача: 51 403, 68 грн пені; 99 951, 00 грн штрафу; 1 427, 74 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю доводів позивача про порушення відповідачем строків виконання відповідних робіт за договором. Проте, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків через порушення відповідачем зобов`язання у спірних правовідносинах, а також враховуючи неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суди дійшли висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення в порядку ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України арифметично-правильного та обґрунтованого розміру заявленої до стягнення пені до 51 403, 68 грн, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

5. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Центренерго" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 51 403,68 грн пені за невиконання господарського зобов`язання за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/155 від 17.06.2021 та ухвалити нове рішення у цій частині, відповідно до якого стягнути з ТОВ "Укртехнобез" на користь ПАТ "Центренерго" 4 340 755,20 грн пені.

6. У якості підстави для подання касаційної скарги, Позивач посилається на неврахування місцевим і апеляційним господарськими судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, викладених в постановах від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 04.06.2018 у справі № 908/1453/14, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21.

7. Згідно з наведеними аргументами в касаційній скарзі позивач вказав, що суди, скориставшись своїм правом, передбаченим статтею 551 ЦК Україна та статтею 233 ГК України, та максимально зменшивши розмір штрафних господарських санкцій, зокрема, пені фактично на 99%, не просто зменшили розмір штрафних санкцій, а звільнили відповідача від їх сплати, що порушує баланс інтересів сторін, не відповідає правовим нормам, судовій практиці та суті відповідальності, яку сторони передбачають при укладенні правочину.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2023 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/2269/22.

9. Ухвалою від 04.10.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів: Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С., справу № 911/2269/22 разом із касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10. Під час касаційного перегляду колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 підтримав зменшення судом апеляційної інстанції заявленої до стягнення у вказаній справі суми пені на 99% та зазначив, що апеляційним судом було встановлено наявність обставин, за наявності яких господарський суд може зменшити неустойку (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України), зокрема, що порушення відповідачем у вказаній справі своїх зобов`язань за договором не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача, а доводи останнього про звільнення відповідача від відповідальності є безпідставними та зводяться до нічим не підтверджених припущень, а також до бажання позивача застосувати до відповідача відповідальність у надмірному розмірі.

11. Таким чином, Верховний Суд у зазначеній справі фактично дійшов висновку про те, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.

12. Під час розгляду касаційної скарги у справі № 911/2269/22, колегія суддів, не погодившись з вказаними висновками, зазначила, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань. При цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

13. Так, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 28.09.2022 у справі № 916/2302/21.

14. Отже, зменшення розміру пені на 99 % від заявленої Позивачем суми порушує баланс інтересів сторін, оскільки таке зменшення не стимулює боржника до належного виконання покладених на нього договірних зобов`язань та позбавляє позивача можливості отримати передбачену укладеним між сторонами договором компенсацію за невиконання його умов.

15. Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 6.13. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

16. Неустойка (штраф, пеня) - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини перша, друга статті 549 Цивільного кодексу України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 Цивільного кодексу України).

17. При цьому за приписами частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

18. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

19. Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

20. Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

21. Законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, що полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, а й принципом справедливості, добросовісності та розумності (постанова Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 922/4121/20).

22. Водночас, перевіряючи обґрунтованість висновків судів про наявність підстав для суттєвого зменшення заявленої до стягнення суми пені, колегія суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 зазначила, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

23. Колегія суддів погодилась з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 та від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, оскільки зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені на 99%, фактично не просто зменшує розмір штрафних санкцій, а звільняє останнього від їх сплати, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, судовій практиці та суті відповідальності, яку сторони передбачають при укладенні відповідного правочину.

24. У зв`язку з наведеним, колегія суддів зазначила про наявність правових підстав для відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №920/437/22, про можливість зменшення заявленої пені до 1%, оскільки у такому разі фактично відбувається звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій, що не відповідає вищенаведеним правовим нормам та усталеній судовій практиці.

25. Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

26. З огляду на викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у цій справі підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу № 911/2269/22 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 19 січня 2024 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кім. № 203.

3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді О. М. Баранець

І. В. Булгакова

О. Р. Кібенко

Т. М. Малашенкова

В. Г. Пєсков

Ю. Я. Чумак