Рішення

від 27.11.2023 по справі 300/4915/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2023 р.Справа № 300/4915/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/4915/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елма Трейдинг» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022 про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 08.11.2023 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елма Трейдинг» сплачений судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

У зазначеному рішенні суду від 08.11.2023 не вирішено питання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Представник позивача, 20.01.2023 подав заяву в якій просив суд вирішити питання понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у цій справі, оскільки кількість підготовлених процесуальних документів та понесення через це позивачем витрат невідома.

Представник позивача, 16.11.2023 звернувся в суд із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Обґрунтовуючи співмірність заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача вказав на те, що адвокатом надані оплачуванні послуги на загальну суму 6000 грн, з яких 5000 грн за подання позовної заяви та 1000 грн за подання запитів до Львівської митниці та Державної митної служби, відповіді яких додані до відповіді на відзив. Також зазначив про те, що сплачена адвокату сума підлягає оподаткуванню на рівні 41,5 % (18% податок на прибуток, 1.5% військовий збір, 22% ЄСВ), через що з 6000,00 грн прибуток адвоката становить 3510, 00 грн, що на його думку відповідає складності справи й значенню для позивача, ціні позову, витраченому часу на підготовку та подання процесуальних документів.

Від відповідача, 17.11.2023 надійшли заперечення з приводу заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Так, представник відповідача заперечила проти заявленої суми судових витрат на професійну правову допомогу та вказала на те, що представником позивача у позовній заяві не зазначалось про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати докази з метою доведення їх обґрунтованості. Окрім того, позивачем чи його представником не було зроблено заяву про те, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду. Такі докази були надані до суду лише із заявою про поновлення строків на стягнення судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення у справі.

Представник позивача, 20.11.2023 надіслав клопотання в якому зазначив про те, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що позивачем не подана заздалегідь заява про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті спору, адже така заява подана 20.01.2023 та зареєстрована за вх. № 1594/23.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом при прийнятті 18.11.2023 рішення у справі № 300/4915/22 питання стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До позовної заяви позивач долучив: копію договору про надання правової допомоги від 05.10.2022, укладений між позивачем та адвокатом Афоніним О.В.; додаткову угоду від 11.11.2022, копію акту про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 07.10.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5239 від 22.10.2021 (а.с. 16); ордер серії АЕ № 1163774 від 15.11.2022 на надання правничої допомоги адвокатом Афоніним О.В (а.с. 17); рахунок від 15.11.2022 № 1 на суму 12000 грн (аванс за надані послуги з правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги від 05.10.2022 та додаткова угода від 15.11.2022), платіжна інструкція № 288 про сплату авансу за надані послуги з правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги від 05.10.2022.

Так, відповідно до пункту 1, 7 акту №1 про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 07.10.2023, виконавець надав замовнику правову допомогу по написанні позову про оскарження рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA206080/2022/000029/2 та подання адвокатського запиту до Державної митної служби України щодо відомостей з АСМО «Інспектор».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вищевказаного закону).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід-Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., є співмірним зі складністю справи. Такий висновок суд зробив з огляду на зміст, кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Підготовка такої позовної заяви потребувала значного часу. З огляду на задоволення позову, суд вважає справедливим відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, що буде співмірним зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи наявність у матеріалах справи заяви представника позивача поданої на адресу суду 20.01.2023 (а.с.96-97) про вирішення питання понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у цій справі, а також поважність та обгрунтованіть причин пропуску строку на подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає доводи представника відповідача наведені у поданому на адресу суду 17.11.2023 клопотанні - необґрунтованими.

Керуючись статтями 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити повністю.

Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/4915/22.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005, ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елма Трейдинг» (вул. Самійленка Володимира, 3, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203, ідентифікаційний код юридичної особи 43971154) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.