Постанова

від 29.11.2023 по справі 400/1990/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1990/20Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Альонішко С.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська меблева фабрика Кедр на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська меблева фабрика Кедр про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська меблева фабрика Кедр, код ЄДРПОУ 31039860, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чернецького, 227, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Первомайський міськрайонний відділ ГУ ДСНС України у Миколаївській області провів перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої виявив особливо небезпечні порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року позов задоволено. Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайська меблева фабрика «Кедр» (вул. Чернецького, 227, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 31039860) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта перевірки, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення за результатом повного з`ясування обставин справи та відповідно до вимог чинного законодавства. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ТОВ Первомайська меблева фабрика Кедр проводились і далі проводяться роботи по усуненню виявлених порушень. Надаючи оцінку стану порушень, які зазначені у приписі, суд, ухвалюючи рішення у 2023 році, посилається на акт, складений у 2020 році. Зі змісту резолютивної частини рішення відомостей про дослідження наданих на виконання ухвали суду від 16.03.2023 року будь-яких доказів, не вбачається, що, на думку апелянта, свідчить про невиконання ухвали суду позивачем, на якого покладено обов`язок по доведенню необхідності застосування такого заходу, як повного зупинення роботи підприємства. Апелянт зазначає, що станом на теперішній час виконані роботи по усуненню порушень, які не дають підстав застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

15 листопада 2023 року до суду від начальника Головного управління ДСНС України у Миколаївській області Миколи Панасенка надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників, в якому він просить здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представників ГУ ДСНС.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.03.2020 року по 16.03.2020 року посадовими особами ГУ ДСНС проведено планову перевірку щодо дотримання ТОВ «ПМФ «Кедр» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт від 16.03.2020 року № 99 (далі та раніше за текстом Акт № 99).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем приписів Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року (далі ППБ України) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Ряд виявлених порушень створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема отвори у протипожежних перегородках, стінах та перекриттях, що розділяють приміщення різного функціонального призначення і різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою, не заповнено протипожежними перепонами (двері, ворота, вікна, люки, тощо, чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України;

- дерев`яні конструкції виробничих та складських будівель (перекриття, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують ї групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глави 2 розділу III ППБ України;

- в складі готової продукції, поролоновому цеху, сушильні, столярному цеху та навісах допускається прокладання електричних проводів безпосередньо горючою основою, чим порушено п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБ України;

- електророзетки та вимикачі на території та приміщеннях об`єкту не відокремлені від горючої основи суцільним негорючим матеріалом, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, чим порушено п. 1.17 глави 1 розділу IV ППБ України;

- допускається проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, чим порушено п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБ України;

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в усіх будівлях, чим порушено п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБ України;

- відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21 глави І розділу IV ППБ України, глави 6 та 8 ДСТУ EN 62305-1:2012, ДСТУ EN 62305-2:2012;

- відсутній під`їзд з твердим покриттям до пірсу для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року, чим порушено пп. 5 п. 2.1 глави 2 розділу V ППБ України;

- пожежні крани-комплекти не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ними діаметра, стволом та важелем для полегшення відкривання вентиля, чим порушено пп. 2 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБ України;

- відповідальним за пожежну безпеку не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) на всіх об`єктах господарства, об`єкти не у повному обсязі забезпечено вогнегасниками, чим порушено п. 3.6 глави III розділу V ППБ України та п. 6 розділу V Наказу МВС України від 15.01.2018 року № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»;

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників на об`єкті, чим порушено п. 3.17 глави 3 розділу V ППБ України;

- експлуатація вогнегасників не здійснюється відповідно до вимог, а саме на вуглекислотних вогнегасниках відсутні розтруби, а на порошкових гнучкі шланги, чим порушено п. 3.10 глави 3 розділу V ППБ України;

- пожежні щити на встановлені на території не забезпечено у повному обсязі комплектом засобів пожежогасіння, чим порушено п. 3.11 глави 3 розділу V ППБ України;

- у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах (за наявності горючих матеріалів) відсутні бочки з водою. їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250-300 м2 захищуваної площі, чим порушено п. 3.24 глави 3 розділу V ППБ України;

- в складі фурнітури та тканини допускається виконання стелажу с горючого матеріалу висотою більше 3 м., чим порушено пп. 7 п. 9.1 глави 9 розділу VI ППБ України;

- допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок, зроблених з різних проводів та під`єднаних до розеток, чим порушено п. 1.18 глави 1 розділу ГУ ППБ України;

- допускається виконання виробничих операцій у приміщенні, де перебувають в обігу вибухопожежонебезпечні матеріали (горючі та легкозаймисті рідини), без впроваджених контрольно-вимірювальних приладів і автоматичних засобів контролю параметрів, значення яких визначають вибухопожежонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами блокувань, які перешкоджають виникненню аварійних ситуацій, чим порушено п. 7.5, 7.6 глави 7 розділу VI ППБ України;

- не забезпечено при безстелажному способі зберігання матеріалів проходи між штабелями шириною не менше 1 метра та відстані до стін не менше 0,8 м., чим порушено пп. 7 п. 9.1 глави 9 розділу VI ППБ України;

- працівників не забезпечено придатними до застосування засобами захисту органів дихання, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України;

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) такі приміщення: приміщення фарбувальної камери; приміщення складу поролону; адміністративно-виробничий корпус; цех збірки; склад фурнітури; склад готової продукції; цех каркасів; компресорна; цех розкрою ДСП; столярний цех, чим порушено п. 22 розділу II, 1.2 глави 1 розділу V ППБ України, п. 13.1.1, 14.2, 14.3.1, 20.1 таблиці А.1, п. 7.1.2, 7.1.1, 7.8.1, 7.30, 9.16 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», пп. 4.2, 8.4 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009;

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 такі приміщення: приміщення фарбувальної камери; приміщення складу поролону; склад фурнітури; склад готової продукції, чим порушено п. 22 розділу II, 1.2 глави 1 розділу V ППБ України, п. 14.2, 14.3.1, 20.1 таблиці А.1, п. 7.7, 7.8.1, 7.30, 7.30, 9.16 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Акт № 99 підписано директором ТОВ «ПМФ «Кедр»» без зауважень.

Виявлені порушення відповідачем усунуто частково.

Так, у період з 21.10.2020 року по 21.10.2020 року посадовими особами ГУ ДСНС проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «ПМФ «Кедр» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт від 21.10.2020 року № 191 (далі Акт № 191).

Перевіркою зафіксовано наступні порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема отвори у протипожежних перегородках, стінах та перекриттях, що розділяють приміщення різного функціонального призначення і різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою, не заповнено протипожежними перепонами (двері, ворота, вікна, люки, тощо, чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України;

- дерев`яні конструкції виробничих та складських будівель (перекриття, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБ України;

- відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБ України, глави 6 та 8 ДСТУ EN 62305-1:2012, ДСТУ EN 62305-2:2012;

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) такі приміщення: приміщення фарбувальної камери; приміщення складу поролону; адміністративно-виробничий корпус; цех збірки; склад фурнітури; склад готової продукції; цех каркасів; компресорна; цех розкрою ДСП; столярний цех, чим порушено п. 22 розділу ІІ, 1.2 глави 1 розділу V ППБ України, п. 13.1.1, 14.2, 14.3.1, 20.1 таблиці А.1, п. 7.1.2, 7.1.1, 7.8.1, 7.30, 9.16 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», пп. 4.2, 8.4 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009;

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 такі приміщення: приміщення фарбувальної камери; приміщення складу поролону; склад фурнітури; склад готової продукції, чим порушено п. 22 розділу ІІ, 1.2 глави 1 розділу V ППБ України, п. 14.2, 14.3.1, 20.1 таблиці А.1, п. 7.7, 7.8.1, 7.30, 7.30, 9.16 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Інші Акти перевірок відсутні.

Отже, станом на момент розгляду справи, відповідачем усунуто не усі порушення, виявлені під час перевірок.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення відповідачем вимог законодавства підтверджений належними доказами (актами перевірки). Відповідач не подав суду доказів усунення виявлених перевіркою порушень в повному обсязі. Суд оцінив зміст не усунутих на момент розгляду справи порушень, і дійшов висновку, що вони, відповідно до приписів статі 2 Кодексу цивільного захисту України, є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров`ю людей. У зв`язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КЦЗУ (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ч. 1 ст. 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Підпунктом 12 частини 1 статті 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗУ посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Частиною 1 статті 70 КЦЗУ, в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно ч. 2 ст. 70 КЦЗУ повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (далі - Класифікатор) надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Відповідно до пп. 3.3 пункту 3 Класифікатору аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування та/чи загибель людей або створює на об`єкті чи окремій території загрозу життю та здоров`ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Розділом 4 Класифікатору визначено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать; підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, визначено, що ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Одним з основних завдань ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила), та є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (п. 1, 2 Розділу І Правил).

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства (п. 4, 5 Розділу І Правил).

Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводиться до питання наявності чи відсутності обставин правових підстав для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду, заявлених позивачем.

Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що відповідачем було значно зменшено кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Проте, зменшення кількості порушень не може свідчити про повне їх усунення.

Колегія суддів надає оцінку доказам станом на момент прийняття рішення у зв`язку з чим приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм чинного законодавства.

Застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська меблева фабрика Кедр заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зауважує, що застосування заходу реагування шляхом повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Отже, надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, колегія суддів дійшла висновку, що порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню у відповідних будівлях та спорудах та невідворотних негативних наслідків.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 560/12693/21.

Вирішуючи спір, колегія суддів враховує, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

Однією із головних засад (принципу) адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

З урахування вищевикладеного та беручи до уваги загрозу життю та/або здоров`ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайська меблева фабрика Кедр залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик