Ухвала

від 01.12.2023 по справі 911/2250/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"01" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2250/23

Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області від 28.11.2023 №54-7820вих-23 про забезпечення позову у справі

за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, м. Вишгород Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд», м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачаДержавне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,

м. Київ

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду,

без виклику представників,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області 24.07.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 30.06.2023 №54-4351вих-23 в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд», в якому просить суд:

1. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»;

2. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора:

№50895186 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0068;

№50901634 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0063;

№50897658 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0061;

№50898350 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0064;

№50892836 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0074;

№50896996 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0065;

№50896028 від 30.01.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «Оланта Ленд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0075;

3. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами:

3222081400:02:001:0068 від ТОВ «Оланта Ленд»;

3222081400:02:001:0063 від ТОВ «Оланта Ленд»;

3222081400:02:001:0061 від ТОВ «Оланта Ленд»;

3222081400:02:001:0064 від ТОВ «Оланта Ленд»;

3222081400:02:001:0074 від ТОВ «Оланта Ленд»;

3222081400:02:001:0065 від ТОВ «Оланта Ленд»;

3222081400:02:001:0075 від ТОВ «Оланта Ленд».

4. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 06.07.2010 №1420 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано безоплатно у власність громадянам, у тому числі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельні ділянки загальною площею 12,8917 га на території Страхоліської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №252804 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0068 площею 2,0002 га; ОСОБА_2 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №202709 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0063 площею 1,1352 га; ОСОБА_3 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №202797 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0061 площею 1,8190 га; ОСОБА_4 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №202800 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0064 площею 1,9579 га; ОСОБА_5 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №202810 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0074 площею 1,9986 га; ОСОБА_6 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №202801 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0065 площею 1,9807 га; ОСОБА_7 29.02.2012 видано державний акт серії ЯК №202811 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0075 площею 2,0001 га.

У подальшому, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222081400:02:001:0068, 3222081400:02:001:0063, 3222081400:02:001:0061, 3222081400:02:001:0064, 3222081400:02:001:0074, 3222081400:02:001:0065, 3222081400:02:001:0075 стало ТОВ «Оланта Ленд».

Прокурор твердить, що за матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років земельні ділянки з вище зазначеними кадастровими номерами є земельними ділянками лісогосподарського призначення, яка розташовані в 85 кварталі Оранського лісництва філії «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Прокурор твердить, що вилучення земельних ділянок державної власності - лісів площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб належало до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відтак, на переконання прокурора, Іванківською районною державною адміністрацією на підставі вищезазначеного розпорядження здійснено незаконне відведення земельної ділянки у приватну власність громадян без згоди землекористувача, без вилучення з постійного користування ділянки, без зміни цільового призначення ділянок, у тому числі за погодженням з постійним лісокористувачем, та, відповідно, без розроблення і затвердження в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення ділянки (в порядку зміни цільового призначення).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2250/23 в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

25.08.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив від 22.08.2023 №22/08-2023, в якому відповідач просить суд застосувати до позовних вимог загальний строк позовної давності, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12.09.2023 до Господарського суду Київської області від Філії «Іванківське лісове господарство ДП «Ліси України» надійшла заява від 07.09.2023 №744 про долучення пояснень, в якій третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2023.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.11.2023 суд оголосив перерву до 04.12.2023 до 11:20, про що присутні представники всіх сторін були повідомлені особисто під розпис.

30.11.2023 Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з заявою від 28.11.2023 №54-7820вих-23 про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи по забезпеченню позову у справі №911/2250/23 у спосіб:

1. Накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуження, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081400:02:001:0068, 3222081400:02:001:0063, 3222081400:02:001:0061, 3222081400:02:001:0064, 3222081400:02:001:0074, 3222081400:02:001:0065, 3222081400:02:001:0075, які зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд»;

2. Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд» та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222081400:02:001:0068, 3222081400:02:001:0063, 3222081400:02:001:0061, 3222081400:02:001:0064, 3222081400:02:001:0074, 3222081400:02:001:0065, 3222081400:02:001:0075.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області вказує про те, що з часу отримання першими набувачами державних актів на право власності на спірні земельні ділянки всі вони були відчужені за договорами-купівлі продажу, та на даний час наявний ризик подальшого відчуження спірних земельних ділянок, що в свою чергу викличе необхідність заміни сторін у справі, уточнення позовних вимог та в загальному затягне розгляд судом даної справи.

Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області зазначає, що на даний час спірні земельні ділянки обліковуються за цільовим призначенням як землі для ведення особистого селянського господарства, однак прокурор позов обґрунтовує тим, що спірні земельні ділянки відведенні саме за рахунок заліснених земель лісогосподарського призначення, які передбачені для ведення лісового господарства.

Таким чином, на переконання прокурора вирубування дерев та будівництво відповідачами будівель на спірних земельних ділянках та реєстрація права власності на них ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Розглянувши заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області від 28.11.2023 №54-7820вих-23 про забезпечення позову, суд встановив таке.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 13, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу можливість реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою і статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20) зауважила, що з метою унеможливлення неодноразового відчуження спірного майна існує інститут забезпечення позову (глава 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України). У подібних спорах вжиття відповідних заходів забезпечення позову може не допустити подальше відчуження нерухомого майна, тим самим забезпечивши позивачу ефективну можливість захистити свої права без необхідності повторного звернення до суду.

Наразі право власності на земельні ділянки зареєстроване за ТОВ «Оланта Ленд», яке не обмежене у можливості реалізації прав власності на спірні земельні ділянки та може здійснити як їх відчуження, так і незворотну зміну їх властивостей, наприклад у спосіб видалення дерев.

Таким чином суд погоджується із доводами прокурора про наявність у заявника достатньо обґрунтованих підстав вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову в даній справі та його ефективний захист в межах одного та саме цього судового провадження, виникне необхідність у разі об`єднання/поділу земельних ділянок, їх подальшого відчуження власником, яким наразі у державному реєстрі значиться відповідач, використовувати інші способи захисту порушених прав шляхом подання нових позовів.

При цьому, відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли би підтвердити наміри щодо вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об`єднання земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідача, як в одноособового власника, можливості вільно розпорядитися вказаними земельними ділянками.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Отже, заборона вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки, про які просить заявник, стосуються предмета спору й також не суперечать приписам статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи доводи прокурора, пов`язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку про обґрунтованість поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та наявність підстав для її задоволення.

Суд врахував, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У даному випадку вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області від 28.11.2023 №54-7820вих-23 про забезпечення позову у справі №911/2250/23 задовольнити.

2. Накласти арешт та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі щодо реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081400:02:001:0068, 3222081400:02:001:0063, 3222081400:02:001:0061, 3222081400:02:001:0064, 3222081400:02:001:0074, 3222081400:02:001:0065, 3222081400:02:001:0075, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6а, ідентифікаційний код 42624611).

3. Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6а, ідентифікаційний код 42624611) та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222081400:02:001:0068, 3222081400:02:001:0063, 3222081400:02:001:0061, 3222081400:02:001:0064, 3222081400:02:001:0074, 3222081400:02:001:0065, 3222081400:02:001:0075, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Оланта Ленд» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6а, ідентифікаційний код 42624611).

У порядку частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала від 01.12.2023 про забезпечення позову у справі №911/2250/23 набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред`явлення ухвали від 01.12.2023 про забезпечення позову у справі №911/2250/23 до виконання до 02.03.2024.

Суддя О.В. Конюх