ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/8287/23Головуючий у 1-й інстанції Позняк В. М. Провадження № 22-ц/817/816/23 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участі секретаря Жук В.М.
та представника ОСОБА_1 адвоката Дембіцького П.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник - адвокат Дембіцький Павло Дмитрович на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2023 року, постановлену суддею Позняка В.М., за заявою об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » про забезпечення позову у справі за позовом об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » до ОСОБА_1 , треті особи - Тернопільська міська рада, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном,-
В С Т А Н О В И В:
в травні 2023 року Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , треті особи - Тернопільська міська рада, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просило: зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні квартирами будинку по АДРЕСА_1 , шляхом повного демонтажу об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 ».
12 травня 2023 року Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «М. Шептицького, 9» подало заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом: - заборони центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питанні державного архітектурно будівельного контролю та нагляду (Державна інспекція архітектури та містобудування України) та її структурним органам Державного архітектурно будівельного контролю (Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » та введення їх в експлуатацію до набрання законної сили рішенням суду в даній справі; - заборони Тернопільській міській раді вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » до набрання законної сили рішенням суду в даній справі; - заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » до набрання законної сили рішенням.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2023 року заяву задоволено частково.
Заборонено центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питання державного архітектурно будівельного контролю та нагляду (Державна інспекція архітектури та містобудування України) та її структурним органам Державного архітектурно будівельного контролю (Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » та введення їх в експлуатацію до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
Заборонено державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » до набрання законної сили рішенням.
В задоволенні решти заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Дембіцький П.Д. просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2023 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову, постановивши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «М. Шептицького, 9» в частині задоволених вимог, посилаючись на її безпідставність та порушення судом норм процесуального права.
У скарзі зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, а також не наведено обставин, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача «Об`єднанню співвласників 5-ти квартирного будинку «Шептицького, 9» до ухвалення судового рішення у справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд приймаючи рішення про забезпечення позову, не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, на думку представника відповідача, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги тільки інтереси позивача, проте всупереч вимогам Закону не взяв до уваги та не врахував права та інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Також зазначив, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не враховував співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Дембіцький П.Д. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити та скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених вимог заяви.
Представники об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку М. Шептицького, 9, Тернопільської міської ради, відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явилися і не повідомили причин неявки, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою направлення на їх електронні адреси, зазначені в матеріалах справи, судової повістки.
Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частина 8 статті 128 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд із урахуванням предмета спору виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити його виконання.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Як вбачається із матеріалів справи, Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «М. Шептицького, 9» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , треті особи - Тернопільська міська рада, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просило: - зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні квартирами будинку по АДРЕСА_1 , шляхом повного демонтажу об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 ».
Звертаючись до суду із даним позовом, Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «М. Шептицького, 9» зазначало, що відповідачем при реконструкції квартири АДРЕСА_4 під магазин промтоварів та стоматкабінету було здійснено надбудову в один додатковий поверх, без дотримання вимог та правил містобудівної діяльності.
Зокрема, дахова покрівля реконструйованої квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінету із надбудовою в один додатковий поверх по АДРЕСА_3 , перекрила димовий прохід, внаслідок чого він перестав виконувати свою функцію та перебуває в аварійному стані, що створює перешкоди у користуванні майном та не дає нормальної можливості проживати у квартирах по АДРЕСА_1 , оскільки існує загроза безпечного перебування мешканців у власних домівках, так як найвища точка димохідної труби повинна знаходитись на безпечній відстані від покрівлі.
У позовній заяві зазначено, що 31.03.2023 року було отримано Технічний висновок за результатами якого, експертом було встановлено, що при здійснені реконструйованої квартири АДРЕСА_5 , проігноровано та знехтувано дотримання положень п.6.8.11 та 6.8.13 ДБН В.2.5.-67:2013 - опалення, вентиляція та кондиціонування, в саме: комин (димохід) при реконструкції даної будівлі повністю перекритий карнизом (виступом) реконструйованого даху будівлі по АДРЕСА_3 , що являється грубим порушенням пожежної безпеки та безпечного проживання людей в будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (пункт 2).
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову, а також доведення відповідності (адекватності) засобу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, у тому числі викладених у пункті 4 позовної заяви.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «М. Шептицького, 9» у своїй заяві вказувало на те, що введення в експлуатацію нерухомого майна - Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 та реєстрація права власності на таке майно значним чином ускладнить об`єктивний розгляд справи, оскільки призведе до зміни фактичних обставин справи, так як суд буде оцінювати не лише законність цієї будівлі, але і враховувати зареєстровані права власності на таку будівлю та виходити із принципу пропорційності захисту інтересів позивачів та інтересами власником майна.
Окрім того, у заяві зазначено, що спірний об`єкт незавершеного будівництва можу бути відчужений третім особам, що в свою чергу значно ускладнить виконання в майбутньому можливого судового рішення у разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що між сторонами виник спір щодо усунення перешкод в користуванні майном, і висновок суду про те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питанні державного архітектурно будівельного контролю та нагляду (Державна інспекція архітектури та містобудування України) та її структурним органам Державного архітектурно будівельного контролю (Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » та введення їх в експлуатацію, а також заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови по АДРЕСА_3 » до набрання законної сили рішенням суду в справі, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача «Об`єднанню співвласників 5-ти квартирного будинку «Шептицького, 9» до ухвалення судового рішення у справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у випадку введення об`єкта в експлуатацію, відповідач буде мати можливість використовувати реконструйовану будівлю, відчужити її, тощо.
Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстрацію дозвільних документів та вчиняти реєстраційні дії є достатнім для забезпечення можливого виконання рішення суду у справі, із урахуванням принципу співмірності та пропорційності заходів забезпечення позову, тому доводи скарги про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Колегія суддів також погоджується з тим, що такий вид забезпечення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та інших осіб, тому доводи скарги про те, що суд не взяв до уваги та не врахував права та інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів є безпідставними.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі та в доповненнях до неї не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дембіцький Павло Дмитрович, слід залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2023 року залишити без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дембіцький Павло Дмитрович, залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 01 грудня 2023 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2023 |
Оприлюднено | 04.12.2023 |
Номер документу | 115336639 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні