Ухвала

від 19.10.2023 по справі 463/7713/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

19 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 463/7713/19

провадження № 61-11419ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання договору укладеним,

В с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку із касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року на підставі пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України, оскільки ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року і воно не було переглянуте в апеляційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року повернуто заявнику на підставі частини другої статті 406 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню окремо від рішення суду.

ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що отримав копію ухвали Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку лише 27 березня 2023 року, а тому вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить його поновити. Разом з тим, у тексті касаційної скарги заявник вказує, що вперше касаційну скаргу подав у квітні 2023 року, однак ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року його касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року було повернуто оскільки він, ОСОБА_1 , звернувся із касаційною скаргою у інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції, після чого касаційну скаргу повторно подано.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року визнано наведені у клопотанні ОСОБА_1 причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. На підтвердження зазначених причин пропуску строку на касаційне оскарження, заявник мав надати відповідну довідку суду про дату отримання копії судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші причини, надавши докази. При цьому заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, Верховний Суд виходив з того, що жодних належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень додано не було.

06 вересня 2023 року ухвала Верховного Суду від 17 серпня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху була направлена на поштову адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу 11 вересня 2023 року.

Станом на 19 жовтня 2023 року від заявника не надійшло до Верховного Суду заяв про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Аналогічні наслідки в цивільному процесі передбачені пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, згідно з яким суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

У параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 17 серпня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху, у відведений судом строк ОСОБА_1 не виконав вимог цієї ухвали, не направив до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, не усунув недоліків касаційної скарги, що унеможливлює відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.

Тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарженні ухвали Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання договору укладеним.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк