Рішення

від 16.11.2007 по справі 10/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

16.11.07 р.                                                                              

Справа № 10/260                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні

Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому

засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою

відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк

до відповідача: Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі

236 612,10грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Горошко Г.О.

представник за дов. № б\н від 10.01.2006р.

від відповідача: ОСОБА_2представник

за дов. № 3198 від 08.09.2006р.

У судовому засіданні оголошувалася

перерва з 06.11.2007р. по 16.11.2007р. згідно ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою

відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з

позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи  ОСОБА_1м. Донецьк про стягнення

заборгованості в сумі 236 612,10грн., і з яких: 198303грн.30коп.- основний

борг, 38308грн80коп.-вартість тари з ПДВ.

19.08.2006р. господарський суд

Донецької області порушив провадження у справі           № 10/260.

17.09.2007р. розпорядженням голови

господарського суду Донецької області справа № 10/260 була передано на розгляд

судді Радіонової О.О.

В обґрунтування вимог, позивач

посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за домовленістю про

поставку товару згідно накладних.

19.10.2006р. господарський суд

Донецької області своєю ухвалою призначив по справі судово-бухгалтерську

експертизу та  зупинив провадження у

справі.

08.08.2007р. на адресу суду

повернулася справа № 10/260 із 

Науково-дослідного інституту 

судових експертиз та висновок судово-бухгалтерської експертизи №

6212/25.

Ухвалою від 09.08.2007р. суд

поновив провадження у справі.

09.10.2007р. відповідач  надіслав до 

суду відзив на позовну заяву з урахуванням висновку

судово-бухгалтерської  експертизи, який

судом розглянутий, прийнятий до                

уваги та залучений до  матеріалів

справи.

У своєму відзиві відповідач

зазначив, що з висновками експертизи не згодний, а позовні вимоги  не визнає.

Позивач звернувся до суду із

клопотанням від 10.10.2007р. про продовження строку розгляду справи на один

місяць, яке судом було розглянуто, залучено до матеріалів справи та відхилено.

23.10.2007р. позивач надіслав

до  суду заяву про уточнення позовних

вимог від 22.10.2007р. № б/н, в якій зазначив, що для запобігання розбіжностей

між позовними вимогами та висновком судово-бухгалтерської експертизи позивач

просить суд  стягнути з відповідача суму,

що підтверджена судово-бухгалтерською експертизою з  урахуванням документів, наданих суду, а саме:

суму основного боргу по оплаті за поставлений товар у розмірі 198303грн.30коп.

Заява судом розглянута, прийнята до

уваги та залучена до  матеріалів справи.

06.11.2007р. у судовому

засіданні  позивач надав суду заяву

про  уточнення позовних вимог від

25.10.2007р. № б/н, в якій зменшує позовні вимоги на суму здійснених

відповідачем оплат відповідно до платіжних доручень: № 32 від 15.02.2005р. яким

здійснено оплату поставленого товару за накладними № 73750, 78347,

79268,86287,88079 від 30.10.2004р., 07.12.2004р., 14.12.2004р., 22.01.2005р.,

29.01.2005р. на суму 22 000грн., № 10 від 12.01.2005р.; за накладною № 69794/95

від 01.10.2004р.на суму 5200грн., № 15 від 18.01.2005р.; за накладною №

69794/95 від 01.10.2004р. на суму 1441грн.44коп.,  № 11 від 15.01.2005р.; за накладною №

69794/95 на суму 6000грн. та просить  суд

стягнути з відповідача 169276грн.88коп.

Крім цього, позивач уточнив період,

за який виникла заборгованість та вказав накладні, по яким вона виникла, а

саме: заборгованість виникла з 22.12.2004р. по 30.11.2005р. Сума заборгованості

складає 169276грн.88коп., згідно з накладними, які вказані в позовні заяві під

№ № 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, а саме:                       № № 80253/54, 95148/49,

95150, 109662, 12360, 123113, 23113, 123266, 123245, 123391, 155192, 155399,

156060, 156614.

12.11.2007р. на адресу

господарського суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву з

урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, який судом розглянутий,

прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

У своєму відзиві відповідач

зазначив, що уточнені позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки

вважає, що у відповідача заборгованість перед позивачем відсутня. Крім цього,

відповідач зазначив, що проводить розрахунки заборгованості начинаючи з 2003р.,

оскільки заборгованість за 2003рік у сумі 17324грн. переходить на 2004р.

Відповідач  також пояснює, що оплата за

продукцію відповідачем здійснювалась відповідно до п. 7.4 Договору  поставки від 01.01.2004р., крім цього,

відповідачем оплата за отриману продукцію  

на протязі  періоду господарських

відносин між сторонами  проводилась не

тільки платіжним  дорученнями, а й

вносилась  готівкою до каси, що

підтверджується  видатковими касовими

ордерами.

Так, відповідач привів свій

розрахунок заборгованості та її погашення ним, а саме:  заборгованість станом на 2003 рік складала

364грн.32коп., заборгованість станом на початок 2004р. складає 17324грн.60коп.,  заборгованість станом на 2005р складає

69276грн.94коп.,  на кінець 2005р

заборгованість відповідача перед позивачем погашена у повному обсязі.

За видатковими накладними № 117711

від 18.05.2005р., № 118433 від 19.05.2005р., № 118621/22 від 20.05.2005р.. №

119030, 3 119024 від 21.05.2005р., № 123266, № 123245 від 03.06.2005р. № 123391

від 04.06.2005р., № 145946/47 від 22.09.2005р., № 148319 від 05.10.2005р., №

148504 від 06.10.2005р., № 150301 від 19.10.2005р., № 150482 від 20.10.2005р.,

№ 151505, № 151507 від 27.10.2005р., № 151692, 3 151689 від 28.10.2005р.

продукція відповідачем не була отримана.

Відповідач наполягає на тому, що у

представлених позивачем накладних підпис отримувача товару не є підписом СПД ФЛ

ОСОБА_1, печатка на даних накладних відсутня.

Таким чином, як вважає відповідач,

заборгованість СПД ФЛ ОСОБА_1 перед позивачем за поставлену продукцію відсутня,

заборгованість, яка вказана позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від

25.10.2007р. у сумі 169276,88 грн. не відповідає дійсності, а відтак підстав

для задоволення позову не має.

У судовому засіданні 16.11.2007р.

позивач звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позовних вимог, в

якій відмовляється від позовних вимог в частини стягнення заборгованості з

повернення тари у розмірі 38308,80 грн. та просить провадження у цій частини

припинити, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів

справи.

Перед початком розгляду справи по

суті представників сторін  було

ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали

клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке

судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК

України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши

докази по справі та вислухавши 

уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою

відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк (далі - позивач ) та Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1м. Донецьк  (далі -

відповідач) була укладена усна домовленість на поставку товару ( пива та

напоїв).

Позивач поставив відповідачу пиво

та напої за накладними: №№ 69794/95 від 01.10.2004р. на суму 12641,44грн.,

73750 від 30.10.2004р. на суму 1650грн.00коп., 79268 від 14.12.2004р. на суму

2067,50грн., 80253/54 від 22.12.2004р. на суму 13517,28грн, 68287 від

22.01.2005р. на суму 1615грн., 88079 від 29.01.2005р. на суму 11052,48грн.,

95148/49 від 28.02.2005р. на суму 13977,28грн., 95150 від 28.02.2005р. на суму

2520грн., 109662 від 22.04.2005р., на суму 13392,60грн., 12360 від 02.06.2005р.

на суму 17585,28грн., 123113 від 02.06.2005р. на суму 5075грн., 123266 від

03.06.2005р. на суму 23404,80грн., 123245 від 03.06.2005р. на суму 10350грн.,

123391 від 04.06.2005р. на суму 12316,56грн., 155192 від 23.11.2005р. на  суму 14746,48грн., 155399 від 24.11.2005р. на

суму 15680,72грн., 156060 від 29.11.2005р. на суму 12590,88грн., 156614 від

30.11.2005р. на суму 14120грн., а всього на суму 198303,30грн.

Оскільки матеріалами справи

підтверджується оплата відповідачем відповідно до платіжних доручень: № 32 від

15.02.2005р. якими здійснено оплату поставленого товару за накладними № 73750,

78347, 79268,86287,88079 від 30.10.2004р., 07.12.2004р., 14.12.2004р.,

22.01.2005р., 29.01.2005р. на суму 22 000грн., № 10 від 12.01.2005р. сплата

вартості поставленого за накладною № 69794/95 від 01.10.2004р.на суму 5200грн.,

№ 15 від 18.01.2005р. сплата вартості поставленого за накладною № 69794/95 від

01.10.2004р. на суму 1441грн.44коп.,  №

11 від 15.01.2005р. сплата вартості поставленого за накладною № 69794/95 на

суму 6000грн. Позивач зменшив позовні вимоги на суму здійснених відповідачем

оплат, окрім оплати здійсненої відповідачем згідно накладної № 78347, оскільки

позивач не посилається на дану накладну, як на не сплачену відповідачем.

Таким чином, позивач просить суд

стягнути з відповідача 169276,88 грн.

Оскільки до теперішнього часу

відповідач не розрахувався перед позивачем за поставлений товар: пиво та напої,

то з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд

стягнути з відповідача заборгованість у сумі 169276грн.88коп., яка виникла за

період з 22.12.2004р. по 30.11.2005р. згідно накладних № № 80253/54, 95148/49,

95150, 109662, 12360, 123113, 23113, 123266, 123245, 123391, 155192, 155399,

156060, 156614.

Позивач відмовився від позовних

вимог в частини стягнення заборгованості з повернення тари у розмірі 38308,80

грн., про що надав суду заяву.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних

вимог посилається на накладні  №№

69794/95 від 01.10.2004р. на суму 12641,44грн., 73750 від 30.10.2004р. на суму

1650грн.00коп., 79268 від 14.12.2004р. на суму 2067,50грн., 80253/54 від

22.12.2004р. на суму 13517,28грн, 68287 від 22.01.2005р. на суму 1615грн.,

88079 від 29.01.2005р. на суму 11052,48грн., 95148/49 від 28.02.2005р. на суму

13977,28грн., 95150 від 28.02.2005р. на суму 2520грн., 109662 від 22.04.2005р.,

на суму 13392,60грн., 12360 від 02.06.2005р. на суму 17585,28грн., 123113 від

02.06.2005р. на суму 5075грн., 123266 від 03.06.2005р. на суму 23404,80грн.,

123245 від 03.06.2005р. на суму 10350грн., 123391 від 04.06.2005р. на суму

12316,56грн., 155192 від 23.11.2005р. на 

суму 14746,48грн., 155399 від 24.11.2005р. на суму 15680,72грн., 156060

від 29.11.2005р. на суму 12590,88грн., 156614 від 30.11.2005р. на суму

14120грн., накладні на повернення тари, вимогу про сплату боргу № б/н від

20.07.2006р., заяву про уточнення позовних вимог, правовстановлюючі документи

тощо.

Відповідач посилається на відзиви

на позовну заяву від 11.09.2006р., від 09.10.2007р.,  договір 

поставки від 01.01.2004р., акти звірки, 

накладні, видаткові накладні, накладні на повернення тари,

правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Господарські зобов'язання можуть

виникати, зокрема,  з господарського

договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених

законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК

України)

Суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України

передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори

та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або

договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання

або не настання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України

правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати

форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не

встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка

сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором

або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується

наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин

безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у

силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої

особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи,

оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України

передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або

прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою ст. 530 ЦК України

встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений

або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 20.07.2006р. на адресу

відповідача було  направлено вимогу № б/н

про сплату боргу, яка залишена відповідачем без розгляду.

Доказів щодо оплати накладних № №

80253/54, 95148/49, 95150, 109662, 12360, 123113, 23113, 123266, 123245,

123391, 155192, 155399, 156060, 156614 відповідачем надано суду не було.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення

з відповідача заборгованості у сумі 169276грн.88коп. згідно накладних № №

80253/54, 95148/49, 95150, 109662, 12360, 123113, 23113, 123266, 123245,

123391, 155192, 155399, 156060, 156614, є доказаними, обґрунтованими та такими,

що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача не заслуговують

на уваги з огляду на таке.

Відповідач у відзиві на  позовну заяву з урахуванням заяви про

уточнення позовних вимог від 25.10.2007р. посилається на  заборгованість 2003р., 2004р. та 2005р., в

той час як позивач уточнив період заборгованості, з 22.12.2004р. по

30.11.2005р.

У відзиві, вказані крім накладних №

123266, 123245 від 03.06.2005р. № 123391 від 04.06.2005р., інші накладні, на

які позивач не посилається в обґрунтування заявлених вимог з урахуванням їх

уточнення.

В указаних накладних № 123266,

123245 від 03.06.2005р. № 123391 від 04.06.2005р.,  наявні печатки з позначкою: “ СПД ОСОБА_1 м-н

“Холодок” для накладних “ та “СПД ФЛ ОСОБА_1 м-н “Земляк” для накладних” та

підпис, отже вказані накладні є доказами щодо поставки товару відповідачу у

розумінні ст. 36 ГПК України.

Позивач свої вимоги обґрунтовує

позадоговірною поставкою товару, в той час як відповідач у відзиві посилається

на договори поставки від 01.01.2003р. та від 01.01.2004р. та надає до відзиву

платіжні доручення з  позначкою:

призначення платежу: “...по договору б/н від 01.01.2003р.”, “... по договору

поставки від 01.01.2004р., а також надає платіжні доручення № 1 від 10.01.2004р.

№ 10 від 12.01.2005р., № 11 від 15.01.2005р., № 15 від 18.01.2005р., в яких є

посилання на інші накладні ніж ті, що вказані позивачем в остаточно визначених

позовних вимогах, тому вони не можуть бути прийняті як докази щодо сплати

отриманого товару.

Крім того, відповідач посилається

на платіжне доручення № 32 від 15.02.2005р. на суму 22000 грн., як доказ сплати

отриманого товару за накладними № 73750, № 78347, № 79268, № 86287, № 88079 від

30.10.2004р, 07.12.2004р., 14.12.2004р., 22.01.2005р., 29.01.2005р., які

позивач виключив зі  своїх вимог,

оскільки вони були оплачені відповідачем.

З висновком судово-бухгалтерської

експертизи № 6212/25 від 01.08.2007р. суд не погоджується, не враховує його у

винесенні рішення та постановляє рішення на підставі інших доказів, оскільки,

по-перше, згідно до ст. 42 ГПК України висновок експерта не є обов”язковим і

оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього

Кодексу, по-друге, висновки експерта не відносяться до вимог, які були

позивачем уточненні  в подальшому при

розгляді справи, а стосуються інших договірних відносин між сторонами.

Судові витрати слід віднести на

відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду згідно вимог ст.

49 ГПК України.

Враховуючи викладене та, керуючись

ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 692 ГК України,

ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, 

господарський суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою

відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк до Суб”єкта підприємницької діяльності

фізичної особи ОСОБА_1м. Донецьк про стягнення боргу у сумі

169276грн.88коп.  за накладними № №

80253/54, 95148/49, 95150, 109662, 12360, 123113, 123266, 123245, 123391,

155192, 155399, 156060, 156614 за період з 22.12.2004р. по 30.11.2005р.,

задовольнити.

          Стягнути з Суб”єкта підприємницької

діяльності фізичної особи ОСОБА_1м. Донецьк ( АДРЕСА_1, банківські реквізити

відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк (83016, м. Донецьк, вул.Кірова,50, р\р

26002006070000 в Донецькій філії АКІБ “УкрСиббинк” м. Донецьк, МФО 335827,

ЄДРПОУ 31535158) заборгованість у сумі 169276 грн. 88 коп., держмито у розмірі

2366, 12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у

сумі 118 грн., витрати на проведення судової експертизи у сумі 5958,84 грн.

          Припинити провадження у справі в

частині стягнення заборгованості вартості тари у розмірі 38308,80 грн.

          У судовому засіданні оголошено

вступну та резолютивну частину рішення.

          Повний текст рішення виготовлений та

підписаний 19.11.2007р.

          Рішення набирає законної сили у

десятиденний строк з дня його підписання.

Суддя                                                                         Радіонова

О.О.                              

Надруковано

3 примірника:

1

- до справи

2-сторонам

у справі