Постанова

від 31.10.2023 по справі 175/2781/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8589/23 Справа № 175/2781/21 Головуючий упершій інстанції: Бойко О. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюТовариства зобмеженою відповідальністю"РулонніГазони України"на рішенняДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від19липня 2023року посправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РулонніГазони України»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провідшкодування майновоїшкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2021 року ТОВ «Рулонні Газони України» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10 лютого 2014 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за №339. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 передала позивачу в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, на строк з 10.02.2014 року по 31.08.2019 рік. Пунктом 6.5. договору передбачено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт. Позивач зазначає, що ним на вказаній земельній ділянці була засіяна газонна трава (рулонний газон) та здійснювались польові роботи щодо її вирощування, що безумовно свідчить про продовження терміну оренди вищевказаної земельної ділянки у відповідності до п. 6.5. Договору. 03 грудня 2020 року відповідачем ОСОБА_3 на виконання вказівок відповідача ОСОБА_2 за допомогою трактору New Holland TD5.110, державний номер НОМЕР_1 , вищевказана земельна ділянка була безпідставно переорана, а посіяна на цій ділянці газонна трава (рулонний газон) була повністю знищена. З метою припинення протиправних дій відповідачів була викликана патрульна поліція та охоронна компанія. Крім того, під час здійснення цих дій здійснювалась фотозйомка. ОСОБА_2 співробітникам поліції були надані пояснення про те, що зорати вищевказану земельну ділянку йому доручила ОСОБА_1 , про що свідчить копія наданої працівникам поліції довіреності від 20.11.18 року. На виконання саме цього доручення відповідачки ОСОБА_2 найняв тракториста, яким виявився його батько - ОСОБА_3 , який і зорав вищевказану ділянку та знищив газонну траву (рулонний газон), що росла на цій ділянці. За наслідками умисного знищення відповідачами газонної трави (рулонного газону) позивачем був складений відповідний Акт про заподіяння майнової шкоди, оформлена бухгалтерська довідка про залишок готової продукції, а співробітниками поліції були оформлені протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, складений протокол огляду місця події, відібрані письмові пояснення у директора позивача та ОСОБА_2 . У відповідності до п. 4.1 вищевказаного договору оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. За результатами судово-економічної експертизи відповідно до висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ від 11.06.21 №ЕД-19/104-21/10180 ЕК підтверджується недоотриманий дохід позивача, в зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га, у сумі 368760 грн., в тому числі - витрати у розмірі 90180,89 грн. та упущена вигода у розмірі 278579,11 грн. Вищевказаними неправомірними спільними умисними діями відповідачів 03 грудня 2020 року, всупереч умовам вищевказаного договору оренди земельної ділянки, було знищено майно позивача, а саме рулонний газон площею 0,6 га, що вирощувався на земельній ділянці з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, яка була орендована у ОСОБА_1 . Внаслідок цих протиправних дій позивачу була нанесена майнова шкода у розмірі 368760 грн. Тому позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 368760,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Рулонні Газони України», посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №790689, виданого 13.05.2009 року згідно з розпорядженням Дніпропетровської РДА від 23.02.2009 року №675-р, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912002677, що також підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №277196865 від 29.09.2021 (а.с. 7, 96-97 т.1).

10 лютого 2014 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» був укладений договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за №339, за умовами якого ОСОБА_1 передала позивачу в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с. 7-10 т.1).

Згідно пункту 1.2 вказаного вище договору, земельна ділянка надається в оренду з 10.02.2014 по 31.08.2019 року.

Пунктом 6.5 договору оренди земельної ділянки від 10.02.2014 №339 погоджено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт.

Договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 6.7 договору оренди земельної ділянки від 10.02.2014 №339).

За змістом пункту 6.13 вказаного вище договору, додаткові договори та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони укладені (складені) у тій же самій формі, що й цей договір.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №17603423 від 10.02.2014, право оренди ТОВ «Рулонні Газони України» було зареєстроване у вказаному реєстрі 10.02.2014 року, строк дії договору - 31.08.2019 (а.с. 11-12 т.1).

На адресу ТОВ «Рулонні Газони України» був направлений лист-повідомлення ОСОБА_1 (відімені якоїдіяв ОСОБА_2 )від 30.08.2019 року, у якому, зокрема, зазначено, що термін дії договору закінчується 31 серпня 2019 року, що є підставою для його припинення; повідомлено також, що орендодавець не має намір і бажання поновлювати договір, а також не має наміру і бажання укладати з ТОВ «Рулонні Газони України» договір оренди землі відносно вказаної земельної ділянки на новий строк (а.с. 82 т.1).

Також, у вказаному вище листі-повідомленні від 30.08.2019 року ОСОБА_1 просить позивача утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали їй відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну їй на праві власності земельну ділянку. Доведено до відома позивача, що фактичне використання ним земельної ділянки після закінчення строку дії договору трактуватиметься як самовільне заволодіння земельною ділянкою. Зазначено, що в такому випадку, незалежно від стану ділянки, наявності в ній насіння чи інших сільськогосподарських культур, орендодавець залишає за собою право приступати до використання земельної ділянки без додаткового інформування орендаря, будь-які ризики і збитки нестиме орендар (а.с. 82 т.1).

Згідно копії акту обстеження земельної ділянки від 13.10.2020 року, складеного погоджувальною комісією Підгородненської міської ради, при виїзді на місцевість комісією було встановлено, що на земельній ділянці, в тому числі, з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, сільськогосподарські насадження відсутні, земельні та сільськогосподарські роботи не ведуться (а.с. 184 т.1).

Згідно копії висновку дільничного офіцера сектору превенції Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області по розгляду матеріалу ЖЄО №21114 від 03.12.2020, 03грудня 2020року до вказаного відділення поліції із заявою звернувся ОСОБА_4 , в якій він просить органи поліції прийняти міри щодо протиправних дій з боку гр. ОСОБА_2 , який за довіреністю гр. ОСОБА_1 самовільно культивує на тракторі марки «Ньюхлад» поле, що належить заявнику в АДРЕСА_1 ; в ході опитування гр. ОСОБА_2 той повідомив, що виконує вищевказані роботи за довіреністю гр. ОСОБА_1 та надав до Дніпровського РВП копію довіреності; в результаті проведених заходів було встановлено що між гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 склались цивільно-правові відносини, які розглядаються у суді (а.с. 116 т.1).

На адресу ОСОБА_1 11 грудня 2020 року був направлений лист ТОВ «Рулонні газони України» №02-11-20 від 11.12.2020 року, в якому повідомляється про закінчення польових робіт ТОВ «Рулонні газони України» на земельній ділянці №1221411000:01:090:0010 та яка є предметом договору оренди від 10.02.2014 і запропоновано з`явитися за місцем знаходження земельної ділянки 22 грудня 2020 року об 11:00 год. для підписання акту прийому-передачі об`єкта оренди (а.с. 103 т.1).

Також встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, у цивільній справі №175/1780/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» про визнання договору оренди припиненим, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування збитків та упущеної вигоди.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2022 року не оскаржувалась, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року набрало законної сили 22.06.2022.

Вказаними вище судовими рішеннями у справі №175/1780/20, зокрема, встановлено, що термін дії Договору оренди землі від 10.02.2014 закінчився 31 серпня 2019 року. Визнання договору припиненим додатково у судовому порядку не потребує, оскільки він є припиненим в силу Закону.

Згідно довідки ТОВ «Рулонні Газони України» №01 від 03.12.2020 року, станом на 03.12.2020 року на полі (кадастровий номер 1221411000:01:090:0010) в с. Перемога Дніпровського району Дніпропетровської області, орендованому в ОСОБА_1 , обліковувався залишок готової продукції - рулонного газону, площею 0,6 га, яка має ринкову вартість 390000,00 грн. (а.с. 19 т.1).

Відповідно до висновку експерта №ЕД-19/104-21/10180 ЕК, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи експертом Дніпропетровського НДЕКЦ 11.06.21 року, підтверджується недоотриманий дохід у ТОВ «Рулонні Газони України» у зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га у сумі 368760 грн., в тому числі - витрати у розмірі 90180,89 грн. та упущена вигода у розмірі 278579,11 грн. (а.с. 29-54 т.1). Цю експертизу проведено в обсязі наданих документів з використанням методу документальної перевірки, арифметичної перевірки тощо.

Також суду представлено копію висновку експерта №СЕ-19/104-22/42ж-ЕК, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи експертом Дніпропетровського НДЕКЦ 24.06.22 року, підтверджується недоотриманий дохід у ТОВ «Рулонні Газони України» у зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га у сумі 368760 грн., в тому числі - витрати у розмірі 90180,89 грн. та упущена вигода у розмірі 278579,11 грн. (а.с. 142-160 т.1). Дану експертизу проведено в обсязі наданих документів з використанням методу документальної перевірки, арифметичної перевірки тощо.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (заподіювача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту положень ст. 48 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено,що відповідач ОСОБА_3 03 грудня 2020 року з використанням трактору New Holland TD5.110, державний номер НОМЕР_1 , виконував оранку земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, на виконання вказівок відповідача ОСОБА_2 , який, у свою чергу, діяв за дорученням (довіреністю) власниці земельної ділянки - ОСОБА_1 , що останньою не заперечується.

Судом установлено, що за умовами пунктів 1.2 та 6.5 договору оренди земельної ділянки від 10.02.2014 №339, земельна ділянка надається в оренду з 10.02.2014 по 31.08.2019 року. При закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №17603423 від 10.02.2014, право оренди ТОВ «Рулонні Газони України» було зареєстроване у вказаному реєстрі 10.02.2014 року, строк дії договору - 31.08.2019 (а.с. 11-12 т.1).

Згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Термін дії договору оренди землі від 10.02.2014 закінчився 31 серпня 2019 року та він є припиненим, що встановлено судовими рішеннями у справі №175/1780/20, яке набрало законної сили. У вказаному судовому рішенні судом, зокрема, наведено тлумачення положень договору оренди земельної ділянки від 10.02.2014 №339.

На адресу ТОВ «Рулонні Газони України» був направлений лист-повідомлення ОСОБА_1 (відімені якоїдіяв ОСОБА_2 )від 30.08.2019 року, у якому, зокрема, зазначено, що термін дії договору закінчується 31 серпня 2019 року, що є підставою для його припинення; повідомлено також, що орендодавець не має намір і бажання поновлювати договір, а також не має наміру і бажання укладати з ТОВ «Рулонні Газони України» договір оренди землі відносно вказаної земельної ділянки на новий строк (а.с. 82 т.1).

В судовому засіданні апеляційного суду директор ТОВ «Рулонні Газони України» пояснив суду, що у серпні 2019 року позивачу стало відомо про відсутність намірів продовження договору оренди власниці земельної ділянки - ОСОБА_1 ; газонна трава була висаджена у2018року тастаном натравень-липень2019року булав готовому(вирощеному)до зрізання(згортанняв рулони)та реалізаціїстані;викладене підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання від 31.10.2023 року.

Отже, ТОВ «Рулонні Газони України» було обізнане про припинення договору оренди землі з вересня 2019 року та необхідність збору (реалізації) врожаю газонної трави, яка була у стані готовності до реалізації з травня-липня 2019 року.

Дії з приводу оранки земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010 були проведені 03 грудня 2020 року, тобто через п`ятнадцять місяців після припинення договору оренди землі від 10.02.2014 року №339.

Директор ТОВ «Рулонні Газони України» в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що станом на 03 грудня 2020 року на частині площею 0,6 га належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровимномером 1221411000:01:090:0010залишилась продукціяу виглядістиглої газонноїтрави,яку позивачне реалізував(черезвідсутність попиту)з часуприпинення договоруоренди у вересні 2019 року.

Цивільний кодекс України (пункт 6 частини першої статті 3) встановлює, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, що відповідають нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст цих принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту. Добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішніми або об`єктивними, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями у цивільному праві.

Цивільне законодавство не містить визначення згаданих принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання. Тобто, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм, добросовісністю, по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, унеможливити укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб) і дотримуватись зовнішніх критеріїв, справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у співмірності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої процесуальної поведінки, яка б виключала необ`єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 17.04.2019 у справі №761/41709/17.

Згідно пояснень представника позивача, було допущено свідоме нездійснення позивачем, у звязку з відсутністю попиту, збору готового до реалізації врожаю газонної трави (зрізання та згортання у рулони) протягом 15 місяців після 31.08.2019 року. Враховуючи, що врожай трави був стиглим до завершення строку дії договору (31 серпня 2019 року), - з вересня 2019 року земельна ділянка відповідачки використовувалась позивачем фактично для зберігання готової продукції на ґрунті, що не передбачено умовами вказаного вище договору оренди.

Суду не представлено доказів укладення ТОВ «Рулонні Газони України» додаткових угод з ОСОБА_1 до договору оренди землі від 10.02.2014 року №339 щодо продовження строку основного договору, інших договорів з приводу розміщення на земельній ділянці ОСОБА_1 готової продукції позивача (газонної трави), тощо.

Виходячи з викладеного, враховуючи належне повідомлення орендаря про небажання орендодавця продовжувати договір оренди, - колегія дійшла висновку, що використання орендарем земельної ділянки після завершення договору оренди, з вересня 2019 року до грудня 2020 року, для зберігання на ґрунті готової продукції - свідчить про недобросовісність ТОВ «Рулонні Газони України», як сторони договору оренди від 10.02.2014, та безпідставне користування позивачем земельною ділянкою відповідачки протягом 15 місяців.

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, ОСОБА_1 , як власниця земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, має право обробляти свою земельну ділянку, в тому числі здійснювати оранку ріллі.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги спростування ОСОБА_1 її вини, оскільки вона правомірно проводила польові роботи на своїй земельній ділянці, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача збитків на суму 368760 грн. через неможливість, як стверджує позивач, збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га, в тому числі - витрати у розмірі 90180,89 грн. та упущена вигода у розмірі 278579,11 грн.

Також колегія звертає увагу, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які займались оранкою вищевказаної земельної ділянки за дорученням власниці ОСОБА_1 , що не заперечується останньою, - є неналежними відповідачами у даній справі.

Крім того, позивачем не доведено розмір спричинених йому збитків, оскільки не доведено площу, яку займала стигла газонна трава саме на земельній ділянці відповідачки площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, станом на 03 грудня 2020 року.

Згідно копії акту обстеження земельної ділянки від 13.10.2020 року, складеного погоджувальною комісією Підгородненської міської ради, при виїзді на місцевість комісією було встановлено, що на земельній ділянці, в тому числі, з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, сільськогосподарські насадження відсутні, земельні та сільськогосподарські роботи не ведуться (а.с. 184 т.1).

На підтвердження наявності рулонного газону на вказаній вище земельній ділянці ТОВ «Рулонні Газони України» надало лише копію власної довідки №01 від 03.12.2020 року, за змістом якої станом на 03.12.2020 року на полі (кадастровий номер 1221411000:01:090:0010) в с. Перемога Дніпровського району Дніпропетровської області, орендованому в ОСОБА_1 , обліковувався залишок готової продукції - рулонного газону, площею 0,6 га, яка має ринкову вартість 390000,00 грн. (а.с. 19 т.1).

Однак, ТОВ «Рулонні Газони України», як позивач у справі, заінтересоване в результатах розгляду даної справи, а тому сама по собі довідка №01 від 03.12.2020 року не може бути належним та достатнім доказом наявності на земельній ділянці відповідачки продукції у вигляді рулонного газону та його певної площі.

Обґрунтовані клопотання про надання суду інших доказів чи витребування доказів судом не заявлені, що підтверджується письмовими матеріалами даної цивільної справи, протоколом та звукозаписом судового засідання апеляційного суду.

Місцевий суд у повному обсязі фактичні обставини справи не встановив, що, однак, не вплинуло на правильність висновків про відсутність підстав для задоволення позову, тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю"РулонніГазони України" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від19липня 2023року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від19липня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова