Постанова

від 22.05.2024 по справі 175/2781/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 175/2781/21

провадження № 61-18727св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 19 липня 2023 року у складі судді Бойка О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у складі колегії суддів:

Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» (далі - ТОВ «Рулонні Газони України», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

2. Позовна заява мотивована тим, що 10 лютого 2014 року між товариством та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, остання передала у строкове платне володіння та користування позивачу земельну ділянку, площею 3,7973 га, з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, на строк із 10 лютого 2014 року по

31 серпня 2019 року.

3. Пунктом 6.5. вказаного договору передбачено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт.

4. Позивач зазначав, що ним була засіяна газонна трава (рулонний газон) на ділянці ОСОБА_1 та здійснювались польові роботи щодо її вирощування, що свідчить про продовження терміну оренди згідно із

пунктом 6.5. договору, а відповідно до пункту 4.1. договору оренди орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

5. 03 грудня 2020 року ОСОБА_3 , на прохання

ОСОБА_2 , за допомогою трактору New Holland TD5.110, номерний знак НОМЕР_1 , вказана земельна ділянка була безпідставно переорана, а посіяна на ній газонна трава (рулонний газон) повністю знищена. ОСОБА_2 зорати земельну ділянку попросила ОСОБА_1 .

6. З метою припинення протиправних дій відповідачів була викликана поліція та охоронна компанія, здійснювалась фотозйомка, складено відповідний акт про заподіяння майнової шкоди та бухгалтерська довідка про залишок готової продукції, а співробітниками поліції оформлений протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується, складений протокол огляду місця події, відібрані письмові пояснення у директора ТОВ «Рулонні Газони України» та ОСОБА_2 .

7. Висновком експерта Дніпропетровського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 11 червня 2021 року № ЕД-19/104-21/10180 ЕК підтверджено недоотриманий дохід позивача у зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці,

площею 0,6 га, у сумі 368 760 грн, у тому числі - витрати у розмірі

90 180,89 грн та упущена вигода - 278 579,11 грн.

8. Вважає, що вказаними неправомірними, спільними, умисними діями відповідачів 03 грудня 2020 року, всупереч умовам договору оренди земельної ділянки, було знищено майно товариства, а саме рулонний газон, площею 0,6 га, що вирощувався на земельній ділянці з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, яка була орендована у ОСОБА_1 . Унаслідок цих протиправних дій відповідачів позивачу завдана майнова шкода.

9. Посилаючись на викладене, ТОВ «Рулонні Газони України» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 368 760 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

11. Суд першої інстанції вказав, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Однак позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заподіяної шкоди, визначеного Порядком визначення та кодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284. Розрахунок збитків, наданий позивачем, не може вважатись належним і допустимим доказом.

12. Позивачем не доведено факт спричинення збитків, а також безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Крім того, ТОВ «Рулонні Газони України» не доведено, що воно могло і повинно було отримати вказаний ним дохід, і лише дії відповідача стали єдиною, достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Рулонні Газони України» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 19 липня 2023 року змінено у частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

14. Змінюючи рішення суду у частині правового обґрунтування відмови у позові, суд апеляційної інстанції, врахувавши належне повідомлення орендаря про небажання орендодавця продовжувати договір оренди, вказав, що термін дії договору оренди землі закінчився 31 серпня 2019 року, а сам договір є припиненим, що встановлено рішенням суду у справі № 175/1780/20, яке набрало законної сили. Використання позивачем земельної ділянки після завершення договору оренди, з вересня 2019 року до грудня 2020 року для зберігання готової продукції, свідчить про його недобросовісність, як сторони договору оренди, та безпідставне користування земельною ділянкою ОСОБА_1 упродовж 15 місяців.

15. У матеріалах справи відсутні докази укладення ТОВ «Рулонні Газони України» із ОСОБА_1 додаткових угод до договору оренди землі

від 10 лютого 2014 року про продовження строку основного договору або інших правочинів щодо розміщення на земельній ділянці готової продукції позивача (газонної трави).

16. Також суд зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які займались оранкою земельної ділянки за дорученням ОСОБА_1 , є неналежними відповідачами у цій справі.

17. Позивачем не доведено розмір спричинених йому збитків, оскільки не доведено площу, яку займала готова до реалізації газонна трава на земельній ділянці ОСОБА_1 станом на 03 грудня 2020 року. Крім того, згідно із актом обстеження земельної ділянки від 13 жовтня 2020 року орендована земельна ділянка була вільна від насаджень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. У касаційній скарзі ТОВ «Рулонні Газони України» просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. У грудні 2023 року ТОВ «Рулонні Газони України» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року.

20. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду.

21. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах від 20 вересня

2023 року у справі № 753/23331/16-ц, від 09 лютого 2023 року у справі

№ 761/46733/19, від 11 січня 2024 року у справі № 916/1247/23, від 16 січня 2024 року у справі № 381/1260/22, від 17 січня 2024 року у справі

№ 705/3950/21, від 13 грудня 2023 року у справі № 752/26392/17,

від 13 грудня 2023 року у справі № 295/13310/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18 (пункт 1

частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Також вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Наголошує, що відповідно до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. На частині орендованої земельної ділянки, площею 0,6 га, залишилась нереалізована продукція у вигляді стиглої газонної трави. З метою підтримки життєдіяльності газонної трави на зораній ділянці здійснювалися польові роботи із систематичного поливу трави та внесення добрива, що давало безспірне право на продовження дії договору відповідно пункту 6.5. договору, яким було встановлено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт, а тому додаткову угоду про продовження оренди укладати не потрібно.

26. Звертає увагу, що відповідно до статті 28 Закону України «Про оренду землі» орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

27. Вважає, що у справі встановлені обставини щодо здійснення спільних дій відповідачів по знищенню рулонного газону на орендованій товариством земельній ділянці, а тому апеляційний суд помилково вказав на те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не є належними відповідачами.

28. Стверджує, що позивачем не було завершено польові роботи у зв`язку із відсутністю попиту на готову до реалізації врожаю газонної трави та коротким терміном її зберігання (від 1 до 3 діб).

29. Зауважує, що апеляційним судом помилково застосовано до спірних правовідносин, які врегульовані умовами договору, приписи статті 319

ЦК України, а крім того неправильно встановлені обставини справи щодо розміру завданих збитків.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

30. У лютому 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Биструшкін О. С., подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Наголошує, що позивачем не доведено порушення його прав, вчинення відповідачами протиправних дій та розміру збитків.

31. 14 березня 2024 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження, а колегією суддів не встановлено підстав для продовження цього строку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

32. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,7973 га,

з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

33. 10 лютого 2014 року ОСОБА_1 і ТОВ «Рулонні Газони України» укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого

ОСОБА_1 передала товариству у строкове платне володіння та користування земельну ділянку, площею 3,7973 га, з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010.

34. Згідно з пунктами 1.2., 6.5. вказаного договору земельна ділянка надається в оренду з 10 лютого 2014 року по 31 серпня 2019 року. При закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт.

35. У пункті 4.1. договору оренди зазначено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

36. Договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 6.7. договору оренди).

37. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ТОВ «Рулонні Газони України» за вказаним договором зареєстровано 10 лютого 2014 року.

38. У листі-повідомленні від 30 серпня 2019 року ОСОБА_1 просить ТОВ «Рулонні Газони України» утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали їй відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну їй на праві власності земельну ділянку. Крім того, зазначає, що фактичне використання товариством земельної ділянки після закінчення строку дії договору трактуватиме як самовільне заволодіння земельною ділянкою і в такому випадку, незалежно від стану ділянки, наявності в ній насіння чи інших сільськогосподарських культур, орендодавець залишає за собою право приступати до використання земельної ділянки без додаткового інформування орендаря, будь-які ризики і збитки нестиме орендар.

39. Згідно із копією акта обстеження земельної ділянки від 13 жовтня

2020 року, складеного погоджувальною комісією Підгородненської міської ради, при виїзді на місцевість комісією було встановлено, що на земельній ділянці, у тому числі, з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, сільськогосподарські насадження відсутні, земельні та сільськогосподарські роботи не ведуться.

40. ОСОБА_3 03 грудня 2020 року з використанням трактору New Holland TD5.110, державний номер НОМЕР_1 , здійснив оранку земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, на виконання вказівок ОСОБА_2 , який, у свою чергу, діяв за дорученням (довіреністю) власниці земельної ділянки - ОСОБА_1 .

41. У висновку дільничного офіцера по розгляду матеріалу ЖЄО № 21114 від 03 грудня 2020 року, зазначено що ОСОБА_4 просив правоохоронні органи вжити заходи щодо протиправних дій з боку ОСОБА_2 , який за довіреністю ОСОБА_1 самовільно культивує на тракторі поле, що належить заявникові у с. Перемога. В ході опитування,

ОСОБА_2 повідомив, що виконує вказані роботи за довіреністю ОСОБА_1 , яку надав до Дніпровського районного відділу поліції.

В результаті проведених заходів було встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 склались цивільно-правові відносини, які розглядаються

у суді.

42. Згідно із довідкою ТОВ «Рулонні Газони України» від 03 грудня

2020 року станом на 03 грудня 2020 року на полі (кадастровий номер 1221411000:01:090:0010), розташованому в с. Перемога Дніпровського району Дніпропетровської області, орендованому у ОСОБА_1 , обліковувався залишок готової продукції - рулонного газону, площею 0,6 га, яка має ринкову вартість 390 000 грн.

43. 11 грудня 2020 року ТОВ «Рулонні газони України» на адресу

ОСОБА_1 направило лист № 02-11-20, в якому повідомило про закінчення польових робіт на земельній ділянці № 1221411000:01:090:0010, яка є предметом договору оренди від 10 лютого 2014 року і запропонувало з`явитися за місцем знаходження земельної ділянки 22 грудня 2020 року об 11:00 год для підписання акта прийому-передачі об`єкта оренди.

44. Відповідно до висновку експерта № ЕД-19/104-21/10180 ЕК, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 11 червня 2021 року, недоотриманий дохід у ТОВ «Рулонні Газони України»

у зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці, площею 0,6 га, становить 368 760 грн, у тому числі: витрати у розмірі 90 180,89 грн та упущена вигода - 278 579,11 грн. Експертизу проведено в обсязі наданих документів з використанням методу документальної перевірки, арифметичної перевірки тощо.

45. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року у справі № 175/1780/20, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2022 року,

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Рулонні Газони України» про визнання договору оренди припиненим, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування збитків та упущеної вигоди відмовлено.

Вказаними судовими рішеннями, зокрема, встановлено, що термін дії договору оренди землі від 10 лютого 2014 року закінчився 31 серпня

2019 року, а отже договір є припиненим в силу закону.

46. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/42ж-ЕК, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру

24 червня 2022 року, недоотриманий дохід у ТОВ «Рулонні Газони України» у зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці, площею 0,6 га, становить 368 760 грн, у тому числі: витрати у розмірі

90 180,89 грн та упущена вигода - 278 579,11 грн. Експертизу проведено в обсязі наданих документів з використанням методу документальної перевірки, арифметичної перевірки тощо.

47. В судовому засіданні в апеляційному суді директор ТОВ «Рулонні Газони України» пояснив суду, що у серпні 2019 року позивачу стало відомо про відсутність намірів продовження договору оренди ОСОБА_1 . Газонна трава була висаджена у 2018 року та станом на травень-липень 2019 року була в готовому (вирощеному) до зрізання (згортання в рулони) та реалізації стані. На 03 грудня 2020 року на частині належної ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,6 га, з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010 залишилась продукція у вигляді «стиглої» газонної трави, яку позивач не реалізував з часу припинення договору оренди через відсутність попиту.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

48. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

49. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

50. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

51. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

52. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

53. Відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

54. Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

55. Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

56. Відповідно до пункту б) частини першої статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

57. Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

58. Відповідно до статті 28 Закону України «Про оренду землі» орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних. У разі дій орендаря, не передбачених договором оренди, що призвели до зміни стану земельної ділянки, витрати на їх здійснення орендодавцем не відшкодовуються. У разі здійснення орендарем за письмовою згодою орендодавця поліпшення орендованої земельної ділянки за власний рахунок орендодавець зобов`язаний компенсувати витрати на її поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Орендар вправі залишити за собою здійснені ним за власний рахунок вигоди від поліпшення орендованої земельної ділянки, якщо ці поліпшення можуть бути відокремлені без заподіяння шкоди земельній ділянці.

59. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

60. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

61. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

62. Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

63. У розглядуваній справі встановлено, що строк оренди землі за договором від 10 лютого 2014 року закінчився 31 серпня 2019 року, а сам договір є припиненим, що підтверджено, зокрема і судовими рішеннями у справі № 175/1780/20.

64. У судовому засіданні в апеляційному суді директор ТОВ «Рулонні Газони України» не заперечував, що у серпні 2019 року йому стало відомо про відсутність у власника землі наміру продовжувати договору оренди. Газонна трава була висаджена у 2018 року та станом на травень-липень 2019 року була в готовому (вирощеному) до зрізання (згортання в рулони) стані, однак не була реалізована через відсутність попиту.

65. Також судами встановлено, що дії з приводу оранки земельної ділянки проведені відповідачами 03 грудня 2020 року, тобто через п`ятнадцять місяців після припинення договору оренди землі.

66. Відповідно до частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

67. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність.

68. Об`єднана палата Касаційного цивільного у складі Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 вказала, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

69. Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову, правильно звернув увагу на положення пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, оскільки використання орендарем земельної ділянки після завершення договору оренди до грудня 2020 року для зберігання готової продукції з підстав відсутності попиту на її реалізацію не може вважатися таким, що відповідає принципам справедливості, добросовісності, розумності, покладає на власника земельної ділянки додатковий тягар та фактично створює ситуацію коли із незалежних від нього причин власник не може на власний розсуд користуватися своїм майном невизначений строк.

70. Вочевидь ОСОБА_1 не може впливати на наявність чи відсутність на ринку попиту на товар позивача і не має нести ризики, які передбачає господарська діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції. Натомість орендар мав достатньо часу (15 місяців) для того щоб звільнити ділянку від своєї готової продукції.

71. ОСОБА_1 , окрім повідомлення про відсутність намірів щодо продовження договору оренди, неодноразово зверталась до позивача, зокрема: 06 жовтня 2019 року з проханням визначити дату підписання акта прийому-передачі земельної ділянки; 17 жовтня 2019 року з проханням роз`яснити поняття «польові роботи» та визначити їх кінцеву дату, 26 грудня 2019 року з повідомленням про необхідність захисту її прав.

72. За встановлених обставин, висновки суддів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову не суперечать висновками, викладеним у постановах від 20 вересня 2023 року у справі № 753/23331/16-ц, від 09 лютого 2023 року у справі № 761/46733/19, від 11 січня 2024 року у справі

№ 916/1247/23, від 16 січня 2024 року у справі № 381/1260/22, від 17 січня 2024 року у справі № 705/3950/21, від 13 січня 2023 року у справі

№ 752/26392/17, від 13 грудня 2023 року у справі № 295/13310/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі

№ 372/1652/18, на які заявник посилається як підставу для касаційного оскарження судових рішень.

73. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині дослідження доказів, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції та апеляційним судом надано оцінку доказам відповідно до статті 89 ЦПК України.

74. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

75. Оскільки під час вирішення справи по суті не встановлено неправомірних дій з боку відповідачів, оцінка інших доводів касаційної скарги, зокрема щодо визначення вартості товару (продукції) не впливає на правовий результат вирішення спору.

76. Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Також потрібно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Тож питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

77. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять відповіді на ключові правові питання, які виникли під час вирішення спору.

78. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

79. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції, з врахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного перегляду справи, та постанову апеляційного суду - без змін.

80. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2023 року, з врахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного перегляду справи, та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець В. В. Шипович