20-12/415
Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
"21" червня 2006 р. справа № 20-12/415
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” (99011, м. Севастополь, вул. Терещенко, 14-а)
до: Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
Спільного Українсько-Російське підприємство “Укрроссінтез” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 61)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2),
Севастопольська міська державна адміністрація (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3),
про визнання дій відповідачів по забудові бетонної стіни на мережі спільної суміжної з земельної ділянкою позивача недопустимим впливанням, який порушує законні права суміжного землекористування, спонукання СУРП “Укрроссінтез” перенести бетонну стіну на відділення 3,3 метрів від фундаменту будівлі по вул. Терещенко, 14-а, визнати за позивачем право користування земельною ділянкою площею 0,00847 га на мережі суміжної з сусідній земельної ділянкою, по вул. Терещенко, 12, стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 20000 грн., стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 54500 грн.,
За зустрічним позовом: Спільного Українсько-Російське підприємство “Укрроссінтез” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 61)
до: Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” (99011, м. Севастополь, вул. Терещенко, 14-а)
про спонукання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,5 кв.м по вул. Терещенко, 12, поновлення довгочасові межові знаки, спонукання усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом заборони відповідачу здійсняти дії, які перешкоджають здійсненню будівельних робіт, в'їзду - виїзду транспорту на прибудинкову територію,
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
Від позивача – Малков В.Ю., довіреність № 006 від 09.03.06р., представник;
Кісс О.М., довіреність б/н від 23.01.06р., представник;
Від відповідача (УКБ СМДА) - Яковлєва О.В., довіреність б/н від 13.05.06р., начальник технічного відділу;
Від відповідача (СУРП “Укрроссінтез”) –Малий О.С., довіреність б/н від 21.06.06р.;
Від третій особи (Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів) - не з'явився,
Від третій особи (Севастопольська міська державна адміністрація) - не з'явився;
Від третій особи (Севастопольська міська Рада) –не з'явився;
Суть спора:
Закрите акціонерне товариство “Севгорснаб” ” звернулось до суду з позовною заявою до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез” про визнання права володіння територією, яка прилягає до будинку 14-а по вул. Терещенко згідно узгодженому сторонами Генеральному плану будівництва жилого будинку та стягнення матеріальної шкоди в розмірі 74500,00 грн.
Ухвалою від 08.12.2005р. вжити заходи щодо забезпечення позову у вигляді заборони Севастопольської міської державної адміністрації, Спільному Україно-Російському підприємству “Укрроссінтез” учиняти роботи на території, яка прилягає до будинку № 14-а по вул. Терещенко в м. Севастополі до винесення рішення по справі № 20-12/415.
Ухвалою від 20.12.05р. зупинено провадження у справі № 20-12/415 до розгляду апеляційної скарги Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез" Севастопольським апеляційним господарським судом по справі № 20-12/415 на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 08.12.05р..
Постановою від 23.01.06р. ухвала господарського суду м. Севастополя від 08.12.05р. залишена без змін, апеляційна скарга Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез” –без задоволення.
Ухвалою від 01.03.06р. поновлено провадження у справі № 20-12/415.
Ухвалою від 23.03.06р. прийнята для сумісного розгляду зустрічна позовна заява СУРП “Укрроссінтез” до ЗАТ “Севгорснаб” про спонукання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,5 кв.м по вул. Терещенко, 12, поновлення довгочасові межові знаки, спонукання усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом заборони відповідачу здійсняти дії, які перешкоджають здійсненню будівельних робіт, в'їзду - виїзду транспорту на прибудинкову територію.
Ухвалою від 23.03.06р. залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів, Севастопольська міська державна адміністрація, Севастопольська міська Рада.
Від позивача ЗАТ “Севгорснаб” надійшло уточнення позовних вимог (вх. № 16464 від 16.06.06р.), просить визнати дії СУРП “Укрроссінтез” по самовільному знищенню майна позивача (бетонованих плит сходів, тротуарної плитки) та самовільному переносу металевої фігурної огорожі недопустимим діянням, яке порушують законні права суміжного землекористувача; зобов'язати СУРП “Укрроссінтез” перенести металеву фігурну огороджу на бетоновану (підпірну) стіну, визнати місцезнаходження бетонованої (підпірної) стіни, розміщеної на відстані 2,8 метрів від отмостки адміністративної будівлі по вул. Терещенко, 14-а, розмежувальної границею території земельної ділянки ЗАТ “Севгорснаб”, суміжного із сусідній земельної ділянки по вул. Терещенко, 12; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 20000 грн., стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 54500 грн. (втрачену вигоду за період зупинених робіт магазину “1000 мелочей” з 01.10.03р. по 23.11.05р.)
Відповідач (Управління капітального будівництва СМДА) позовні вимоги ЗАТ “Севгорснаб” не визнав, просить виключити його з числа відповідачів як неналежного відповідача, вважає, що відповідальність за здійснення всіх будівельних робіт в межах виділеного під будівництво земельної ділянки несе СУРП “Укрроссінтез”.
Відповідач (СУРП “Укрроссінтез”) позовні вимоги ЗАТ “Севгорснаб” не визнав, просить у задоволенні позову відмовити, пояснив, що бетонована стіна була встановлена в межах при будинкової території представленої під будівництво жилого будинку по адресу вул. Терещенко, 12 відповідно до проекту будівництва, узгодженим та з наявною державною землевпоряджувальною експертизою. Твердження позивача про самовільне знищення тротуарної плитки та бетонованих сходів необґрунтоване, землекористувач має право самостійно господарювати на земле відповідно до статті 95 Земельного кодексу України.
Відповідач по зустрічної позовної заяві ЗАТ “Севгорснаб” зустрічні позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов, пояснив, що ЗАТ “Севгорснаб” є власником будівлі по вул. Терещенко, 14-а, земельна ділянка за цією адресою знаходиться у його користуванні на умовах оренди строком на 25 років.
Третя особа (Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів) по суті спору пояснила, що ЗАТ “Севгорснаб” не надано матеріалів, які підтверджують передачу йому відповідним органом влади земельної ділянки площею 0,00847 га на границі суміжної з сусідній земельної ділянкою необґрунтовані. Зустрічні позовні вимоги СУРП “Укрроссінтез” вважає необґрунтованими до надання матеріалів, які підтверджують факт самовільного заняття ЗАТ “Севгорснаб” земельної ділянки по вул.. Терещенко, 12. Крім того пояснив, що СУРП “Укрроссінтез” не оформлені в установленому законом порядку документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою по вул. Терещенко, 12 та не визначені з виносом в натуру (на місцевість) границі прибудинкової території.
Третя особа (Севастопольська міська державна адміністрація) по суті спору пояснила, що ЗАТ “Севгорснаб” не надано матеріалів, які підтверджують передачу йому відповідним органом влади земельної ділянки площею 0,00847 га на границі суміжної з сусідній земельної ділянкою необґрунтовані. Зустрічні позовні вимоги СУРП “Укрроссінтез” вважає необґрунтованими до надання матеріалів, які підтверджують факт самовільного заняття ЗАТ “Севгорснаб” земельної ділянки по вул.. Терещенко, 12.
Третя особа (Севастопольська міська Рада) вважає, що у ЗАТ “Севгорснаб” в принципі не може виникнути права користування земельної ділянкою, яка не існує в якості об'єкту даного виду цивільних правовідносин. Також вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, тому що СУРП “Укрроссінтез” не є власником або титульним землевласником спірної земельної ділянки.
Треті особи (Севастопольська міська державна адміністрація, Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів, Севастопольська міська Рада) явку повноважних представників до судового засідання не забезпечили, Севастопольська міська державна адміністрація у поясненнях по суті спору просить розглянути справу без участі її представника. Про дату, місце та годину засідання повідомлені належним чином –рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався, в розгляді справи оголошувалась перерва, строк вирішення спору продовжувався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін суд,
в с т а н о в и в :
Закрите акціонерне товариство „Севгорснаб” (Надалі ЗАТ «Севгорснаб») є власником будівлі, яка розташована на вулиці Терещенко, 14-А, що підтверджується свідоцтвом на право власності №1244 Р від 25.06.2001. Земельна ділянка відведена під цю будівлю Севастопольською міською державною адміністрацією відповідно до договору оренди №75 від 08.10.1996.
24.01.2000 роки розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №142-р було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,1224 га, розташований по вул. Терещенко –вул. С.Ценського, який даним розпорядженням був наданий управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації в тимчасове користування на строк до 01.01.2005 року для будівництва жилого будинку. На підставі розпорядження №142-р, між Севастопольською міською державною адміністрацією і управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації був укладений договір на право тимчасового користування землею від 16.08.2000 року, зареєстрований під №538.
Вищезгаданий проект відведення даної земельної ділянки був розроблений на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №2541-р від 03.12.1996 року. При цьому він містив всі необхідні складові землевпоряджувальної документації даного виду, пройшов передбачені узгодження проекту, а також отримав позитивний висновок державної землевпоряджувальної експертизи від 24.11.1999 року №305/99.
В той же час в матеріалах проекту відведення вищезгаданої земельної ділянки міститься Акт узгодження встановлених (уточнених) меж землекористування від 12.07.2000 року, згідно якому сусідній землекористувач –ЗАТ «Севгорснаб»не згоден зі встановленими межами землекористування. Також даним документом встановлюється, що межі землекористування закріплені на місцевості кам'яною стіною, бордюрами, металевими кільцями.
Таким чином, неузгодження з сусіднім землекористувачем –ЗАТ „Севгорснаб” встановлених меж землекористування є порушенням вимоги статті 102 Земельного кодексу Української РСР (в редакції 1990 року, що діяла у момент ухвалення розпорядження СМДА № 142-р).
На вказаній земельній ділянці збудовано будівлю по вулиці Терещенко 12, балансоутримувачем якого є Спільне українсько-російське підприємство „Укрроссінтез” (Надалі СУРП «Укрроссінтез»).
Таким чином, між сусідніми землекористувачами ЗАТ «Севгорснаб»та управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації виник спір щодо прав на користування прилеглою територією, яка визначилась між будівлею ЗАТ «Севгорснаб»та підпірною стінкою що зведена СУРП «Укрроссінтез».
Як вбачається з матеріалів справи, у ЗАТ «Севгорснаб»відсутні законні права користування на спірну земельну ділянку, тому що позивач не приводить жодного доказу наявності у нього прав на дану земельну ділянку і не надає ніяких землевпорядних документів. Надання суду подібних доказів в даному випадку є обов'язковим, оскільки відповідно до статті 20 Закону України «Про землеустрій»надання, відчуження земельних ділянок незалежно від форми власності, здійснюється з обов'язковим проведенням землеустрою, що включає складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки зі встановленням його меж в натурі (на місцевості), який відноситься у одному з видів землевпоряджувальної документації згідно статті 25 Закону України «Про землеустрій». Такої документації позивачем або іншою особою до теперішнього часу не складено.
Таким чином, у позивача не має права користування на земельну ділянку, а відтак і права на захист відповідно до вимог частини 2 статті 152 Земельного кодексу України.
Стосовно прав на спірну земельну ділянку у СУРП «Укрроссінтез», суд зазначає таке:
Відповідно до вимог статті 212 Земельного кодексу України вимагати повернення самовільно зайнятої земельної ділянки має права його власник або землекористувач. Той же принцип закладено і відносно застосування такого способу захисту права власності як негаторний позов. СУРП «Укрроссінтез»не є ні власником, ні титульним землевласником спірної земельної ділянки. Більш того, в даний час дана земельна ділянка є вільною від прав третіх осіб на нього, оскільки договір на право тимчасового користування землею від 16.08.2000 року, зареєстрований під № 538, укладений між Севастопольською міською державної адміністрацією і управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації припинений 01.01.2005 роки у зв'язку із закінченням терміну його дії.
Той факт, що позивач –СУРП «Укрроссінтез» є балансоутримувачем будівлі, розташованої на спірній території не породжує прав на земельну ділянку, оскільки нормами статті 82 Земельного кодексу України встановлений перелік підстав виникнення прав на земельну ділянку, і знаходження на балансі будівлі, розташованої на земельній ділянці не входить до їх числа.
На підставі викладеного, суд вважає що задоволення зустрічного позову СУРП «Укрроссінтез»неможливо.
Також судом встановлено (та не заперечується сторонами), що на спірній земельній ділянці знаходилось майно ЗАТ „Севгорснаб”, а саме: тротуарна плитка, бетонні сходи, які зруйновано відповідачами та перенесено фігурну металеву огорожу (паркан).
Стаття 49 Закону України „Про власність” закріплено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.
Згідно частини 2 статті 48 Закону України „Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії СУРП «Укрроссінтез»щодо знищення майна ЗАТ „Севгорснаб” та переносу металевої фігурної огорожі є самовільними, а відтак і неправомірними тому що порушують права іншого суб'єкта господарювання.
Згідно статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Виходячи з викладеного, суд вважає можливим задовольнити вимоги щодо стягнення майнової шкоди в вигляді прямих збитків за знищення майна позивача.
Стосовно вимог позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди у вигляді не отриманих прибутків, то суд вважає недоведеним факт неотримання прибутків за вказаними позивачем обставинами, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Разом з цим, суд встановив, що в матеріалах проекту відведення спірної земельної ділянки є узгодження головного державного санітарного лікаря міста Севастополя та начальника відділу державного департаменту пожежної безпеки України в місті Севастополі, в яких зазначено, що відведення земельної ділянки можливо лише за умовами дотримання забезпечення встановленої відстані від будівлі, згідно пунктів 3.13, 3.1 ДБН 360-92*.
Згідно вимогам статті 5 Закону України „Про основи містобудування”, - при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:
розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з державними стандартами, нормами і правилами, архітектурно-планувальними завданнями і технічними умовами.
Відповідно до пункту 2.7.1 „Правил та порядку розподілу території житлового кварталу (мікрорайону)” (затверджених наказом Держбуду України від 16 вересня 1999 р. N 228):
„Для житлових будинків влаштовують проїзди з твердим покриттям, які забезпечують зручні зв'язки та дотримання протипожежних норм.
Для житлових будинків заввишки 9 поверхів повинні бути проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, придатні для проїзду пожежних машин з двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків і з усіх сторін односекційних будинків. До житлових будинків меншої поверховості проїзди допускається влаштовувати з однієї поздовжньої сторони.
Уздовж фасадів будинків, які не мають входів, допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатні для проїзду пожежних машин”.
Як вбачається з матеріалів справи, будівля яка належить ЗАТ „Севгорснаб” не має відповідної смуги придатної для проїзду пожежних машин, тому що з повздовжньої сторони будинку у притул відповідачами розташовано металеву огорожу. Виявлена судом обставина суперечить вимогам Закону України „Про основи містобудування”.
На підставі викладеного, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визначення розподільної межі на спірній земельній ділянці на відстані 2,8 метри, що визначено на місцевості підпірною бетонною стінкою.
Таким чином, позовні вимоги ЗАТ “Севгорснаб” підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги СУРП “Укрроссінтез” задоволенню не підлягають.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів солідарно покладаються витрати позивача ЗАТ “Севгорснаб” по сплаті до державного бюджету України державного мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задовленним позовним вимогам.
Керуючись ст. 20, 25 Закону України «Про землеустрій», ст. 48, 49 Закону України “Про власність”, ст. 82, 152, 212 Земельного кодексу України,”, ст. 225 Господарського кодексу України, ст. 49, 69, 77, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” задовольнити частково.
2. Визнати дії Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез” по самовільному знищенню майна Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” (бетонованих плит сходів, тротуарної плитки) та самовільному переносу металевої фігурної огорожі недопустимим діянням, яке порушує законні права суміжного землекористувача.
3. Зобов'язати Спільне Українсько-Російське підприємство “Укрроссінтез” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 61, ідентифікаційний код 24691753) перенести металеву фігурну огорожу на бетоновану (підпірну) стіну, розташовану на відстані 2,8 метрів від отмостки адміністративної будівлі по вул. Терещенко, 14-а.
4. Визнати місцезнаходження бетонованої (підпірної) стіни, розташованої на відстані 2,8 метрів від отмостки адміністративної будівлі по вул. Терещенко, 14-а, розмежувальної границею території земельної ділянки Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб”, суміжного із сусідній земельної ділянки по вул. Терещенко, 12.
5. Стягнути з Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 61, ідентифікаційний код 24691753) на користь Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” (99011, м. Севастополь, вул. Терещенко, 14-а, ідентифікаційний код 05494403) матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн., державне мито в сумі 185,00 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 15,84 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
6. Стягнути з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код 02498725) на користь Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” (99011, м. Севастополь, вул. Терещенко, 14-а, ідентифікаційний код 05494403) матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн., державне мито 185,00 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 15,84 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
7. В частини позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” про стягнення з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез” солідарно матеріальної шкоди у вигляді втраченої вигоди в розмірі 54500,00 грн. –відмовити.
8. У задоволенні зустрічної позовної заяви Спільного Українсько-Російського підприємства “Укрроссінтез” –відмовити.
Примирники рішення надіслати на адресу сторін та третіх осіб рекомендованою кореспонденцією.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
в порядку ст. 84 ГПК України 21.06.2006р.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 11537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні