Постанова

від 19.07.2006 по справі 20-12/415

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/415

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 17 липня 2006 року  

Справа № 20-12/415

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Заплави Л.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Кісса О. М., довіреність № 26 від 23.01.06; Малкова В. Ю., довіреність №  006 від 09.03.06;

відповідача: не з'явився - Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації;  

відповідача: Скарбенчук М. А., довіреність б/н від 27.12.05 - Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез";

третіх осіб: не з'явились;

розглянувши апеляційні скарги Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 21.06.2006 у справі №20-12/415

за позовом           Закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" (вул. Терещенка, 14-а, м.Севастополь, 99011)

до           Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)

Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" (пр. Ген. Острякова, 61, корп.1, офис 5, м.Севастополь, 99029)

треті особи:

Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (вул. Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)

Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)

Севастопольська міська державна адміністрація (вул. Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)

про визнання дій відповідачів недопустимим впливанням та стягнення матеріальної шкоди, за зустрічним позовом про спонукання до звільнення земельної ділянки

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 27.06.2006 у справі № 20-12/415 частково задоволено позов закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" про визнання дій відповідачів недопустимим впливанням та стягнення матеріальної шкоди.

Дії Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" по самовільному знищенню майна закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" (бетонованих плит сходів, тротуарної плитки) та самовільному переносу металевої фігурної огорожі визнані недопустимим діянням, яке порушує законні права суміжного землекористувача.

Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез" зобов'язане перенести металеву фігурну огорожу на бетоновану (підпірну) стіну, розташовану на відстані 2,8 метрів від отмостки адміністративної будівлі по вул. Терещенко, 14-а. Визнано місцезнаходження бетонованої (підпірної) стіни, розташованої на відстані 2,8   метрів   від   отмостки   адміністративної   будівлі   по   вул.   Терещенко,   14-а, розмежувальною границею території земельної ділянки закритого   акціонерного товариства "Севгорснаб", суміжною із сусідньою земельною ділянкою по вул. Терещенко, 12.

Стягнуто з Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" на користь закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Стягнуто з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на користь закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

У частині позовних вимог закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" про стягнення з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" солідарно матеріальної шкоди у вигляді втраченої вигоди у розмірі 54 500,00 грн. відмовлено.

У задоволені зустрічного позову Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати частково, у позові закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" відмовити у повному обсязі з тих підстав, що судом неправильно застосовані норми Закону України „Про власність” та Земельного кодексу України, а також допущені процесуальні  порушення .

          Другий відповідач просить про скасування  рішення у частині стягнення з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на користь позивача матеріальної шкоди та судових витрат, не вбачаючи правових підстав для покладення на Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації такого обов'язку та вважаючи, що відповідальність перед закритим акціонерним товариством "Севгорснаб" у повному обсязі повинно нести Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез".

          Закрите акціонерне товариство "Севгорснаб", заперечуючи проти апеляційних скарг, вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

У судове засідання 17.07.2006 представники відповідача - Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та третіх осіб не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У зв'язку з відпусткою судді Градової О.Г. 17.07.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Градової О.Г. на суддю Горошко Н.П.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

          У грудні  2006 року закрите акціонерне товариство "Севгорснаб" звернулось до господарського суду з позовом до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез", просило визнати за позивачем право володіння територією, що прилягає до будинку № 14-А по вул. Терещенко згідно з узгодженим сторонами Генеральним планом будівництва житлового будинку на місці існуючої будівлі барачного типу по вул. Терещенко, 14-А; стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 20 000,00 грн., яка пов'язана з несанкціонованим демонтажем майна позивача та матеріальну шкоду у вигляді недотриманого доходу в сумі 54500,00 грн., посилаючись на самочинні дії  відповідачів при проектуванні та будівництві об'єкту за адресою: місто Севастополь, вул. Терещенко, 12,  що призвели до порушення прав позивача.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08.12.2005, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006, вжиті заходи щодо забезпечення позову, а саме заборонено Управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, Спільному Українсько-Російському підприємству "Укрроссинтез" учиняти роботи на території, яка прилягає до будинку № 14-а по вулиці Терещенко в місті Севастополі до винесення рішення по справі № 20-12/415.

Відповідач - Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що земельні та будівельні роботи проводились Спільним Українсько-Російським підприємством "Укрроссинтез" після вводу житлового будинку в експлуатацію, тобто, після закінчення участі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації у будівництві.

Заперечення другого відповідача –Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссинтез" обґрунтовані тим, що будівництво проводилось у межах, встановлених відповідною документацією та згідно з затвердженим проектом.   

У березні 2006 Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссинтез" звернулось з зустрічним позовом до закритого акціонерного товариства "Севгорснаб", просило зобов'язати закрите акціонерне товариство "Севгорснаб" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Терещенко,12 площею 1,5 кв.м. та усунути перешкоди у користуванні майном –вбудованими приміщеннями у житловому будинку по вул. Терещенко, 12, а саме, не перешкоджати здійснювати роботи по благоустрою, в'їзду –виїзду транспорту на прибудинкову територію.

Уточнивши позовні вимоги, закрите акціонерне товариство "Севгорснаб" просило перенести бетонну стіну на відстань 3,3 метра від фундаменту будівлі по вул. Терещенко, 14-А, визнати за закритим акціонерним товариством "Севгорснаб" право користування земельною ділянкою площею 0,00847 га на межі з сусідньою земельною ділянкою по вул. Терещенко,12. Стягнути з Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" та Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації солідарно матеріальну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та неодержану вигоду в сумі 54 500,00 грн.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми Закону України „Про власність”, статті 82, 152, 212 Земельного кодексу України, 225 Господарського кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія  вважає, що оскаржуваний акт підлягає зміні з наступних підстав.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний   кодекс  України  застосовується  до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини сторін виникли до 01.01.2004 та продовжуються після зазначеної дати, тому спір підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги обґрунтовані нормами статті 629 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Уточнивши позовні вимоги, закрите акціонерне товариство "Севгорснаб" просило про стягнення матеріальної шкоди на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0.0357 га знаходиться у користуванні позивача строком на 25 років на умовах договору оренди з Севастопольською державною адміністрацією № 75 від 08.10.1996.

Закрите акціонерне товариство "Севгорснаб" є власником будівлі, розташованої по вул. Терещенко, 14-А (свідоцтво про право власності №1244 Р від 25 червня 2001 року).

При проектуванні об'єкту, що знаходиться за адресою: вул. Терещенко, 12 були узгоджені границі земельної ділянки за умови збереження і подальшого здійснення нормального режиму роботи магазина, що знаходиться у будівлі позивача по вул. Терещенко, 14-а, а також збереження межі території зони обслуговування будови (прибудинкової території).

Відповідно до пункту 2 статті 152 Земельного кодексу України власник   земельної ділянки  або  землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці  порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Суд визнав, що відповідачі у порушення узгоджених меж, не маючи правоустановчих документів на ділянку під забудову по вул. Терещенко, 12, на стадії проектування і надалі - будівництва, самовільно почали проводити земельні і будівельні роботи з подальшим демонтажем і перенесенням територіальної межі - металевої фігурної огорожі до стіни офісної будівлі позивача на відстані 1 метру, провели демонтаж тротуарної доріжки з бетонних плит та бетонних сходів до діючого магазину позивача.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення  є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних  засад і змісту законодавства України.

На думку колегії, оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 142-р від 24 січня 2000 року „Про надання у тимчасове користування Управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Терещенко - вул. Сергєєва-Ценського” і Договору № 538 від 16 серпня 2000 року на право тимчасового користування землею, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією і Управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (Землекористувач), Управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, згідно плану землекористування, який додається до Договору, із земель державної власності надана у тимчасове довгострокове користування строком до 01.01.2005 (на період будівництва) земельна   ділянка  площею  0,1224 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Терещенко - вул. Сергєєва-Ценського з наступною передачею на баланс у встановленому порядку. Границі земельної ділянки були нанесені на місцевості.

Суд визнав неузгодження з суміжним землекористувачем, а саме –з позивачем у справі встановлених меж землекористування порушенням вимог статті 102 Земельного кодексу Української РСР в редакції 1990 року.

Однак, як було зазначено вище, Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації діяло саме на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації, отже,  ознаки неправомірних дій цього відповідача у самовільному зайнятті спірної земельної ділянки  відсутні.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку колегії, позивачем не надано суду належних доказів того, що  діями Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації йому були спричинені матеріальні збитки.

Так, з ситуаційного плану місцезнаходження земельної ділянки (том 2, а.с.20) вбачається, що спірна ділянка площею 0.04 га Управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 142 від 24.01.00 не виділялась, а всі належні узгодження, проектна документація та експертні висновки були отримані для забудови саме на території 0.1224 га.

Отже, матеріали справи не містять інформації про те, що дії Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" носили двосторонній характер та були погоджені з Управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації.

Задовольняючи позов у частині стягнення з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на користь закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" збитків у  сумі 10 000 грн., суд не послався на норму матеріального права, якою передбачена така відповідальність.

Посилання суду на статтю 225 Господарського суду України судова колегія вважає недостатніми, оскільки зазначена норма стосується відповідальності за порушення господарського зобов'язання, тоді як суд не зазначив, яке саме зобов'язання перед позивачем порушило Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та чому саме 10 000 грн. підлягає стягненню з цього відповідача.

Норми ж Цивільного кодексу України, які регулюють деліктну відповідальність та можливість солідарного відшкодування шкоди (а не збитків), судом не застосовувались.   

Крім того, позивач просив про солідарне стягнення шкоди з двох відповідачів, тоді як суд визначив певні суми, що підлягають стягненню окремо з кожного відповідача.

          З огляду на вищенаведене рішення у частині стягнення з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на користь позивача суми 10 000 грн. підлягає скасуванню з відмовою у позові  до вищезгаданого відповідача.

          Одночасно судова колегія вважає, що сума шкоди, заявлена позивачем, підлягає стягненню у повному обсязі з Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" з наступних підстав.

          Пунктом 1 статті 6 Господарського кодексу України передбачено, що одним з загальних принципів господарювання є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Отже, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність  у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись    вимог законодавства.

Таким чином, здійснюючи свою господарську діяльність у рамках договору від 19.08.1998 по будівництву об'єкту за адресою: м.Севастополь, вул. Терещенко , 12 відповідач –Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез" не повинно порушувати будь-чиї права та охоронювані законом інтереси.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як свідчать матеріали справи, зовнішня межа тимчасового землекористування відведеної Управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та переданої останнім Спільному Українсько-Російському підприємству "Укрроссінтез" ділянки  по вул. Терещенко –вул. Сергійова-Ценського відповідачем –Спільним Українсько-Російським підприємством "Укрроссінтез" порушена шляхом несанкціонованого демонтажу майна позивача, а саме –металевої фігурної огорожі, бетонних сходів, тротуарної плитки.   

Та обставина, що Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез" є балансоутримувачем будівлі, розташованої на спірній території, не породжує прав на земельну ділянку, оскільки нормами статті 82 Земельного кодексу України встановлений перелік підстав виникнення прав на земельну ділянку, і знаходження на балансі будівлі, розташованої за земельній ділянці не входить до їх числа.

          Крім того, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 680-р від 02.04.1996 позивачу надана у тимчасове користування земельна ділянка по вул. Терещенко, 14-А площею 0,082 га, строком на 25 років на умовах оренди.

          За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" в частині визнання дій Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" по самовільному знищенню майна закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" (бетонованих плит сходів, тротуарної плитки) та самовільному переносу металевої фігурної огорожі недопустимим діянням, яке порушує законні права суміжного землекористувача та зобов'язання Спільного Українсько-Російського підприємство "Укрроссінтез" перенести металеву фігурну огорожу на бетоновану (підпірну) стіну, розташовану на відстані 2,8 метрів від отмостки адміністративної будівлі по вул. Терещенко, 14-а відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

          Також правильним судова колегія вважає рішення суду в частині  визнання місцезнаходження бетонної (підпірної) стіни, розташованої на відстані 2,8 метрів від отмостки адміністративної будівлі по вул.   Терещенко, 14-а, межею території земельної ділянки закритого акціонерного товариства "Севгорснаб", суміжною із земельною ділянкою по вул. Терещенко, 12 з огляду на необхідність дотримання  норм Закону України  „Про основи містобудування”.

          Задовольняючи позов закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" в частині стягнення з Спільного Українсько-Російського підприємство "Укрроссінтез" матеріальної шкоди в сумі 20 000 грн., судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду першої інстанції на статтю 225 Господарського кодексу України, оскільки позивача і відповідачів у справі не пов'язують  договірні відносини, а сума шкоди підлягає стягненню з Спільного Українсько-Російського підприємство "Укрроссінтез" згідно статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України загальними підставами притягнення особи до деліктної відповідальності є: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди;  в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

На думку колегії, у діях Спільного Українсько-Російського підприємство "Укрроссінтез" має місце наявність всіх елементів, необхідних для покладення відповідальності за заподіяну ним шкоду.

Розрахунок розміру шкоди, визначений позивачем, Спільним Українсько-Російським підприємством "Укрроссінтез" належним чином не оспорений.

Також обґрунтовано судом відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" до закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" про спонукання до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, оскільки як було зазначено вище, свою господарську діяльність Спільне Українсько-Російське підприємство "Укрроссінтез" повинно здійснювати в межах території, яка відводилась для будівництва об'єкту за адресою вул. Терещенко,12, площею 0,1224 га.

Крім того, позивач за зустрічним позовом на час звернення до суду не є ані власником, ані землекористувачем зазначеної ділянки.

          Доводи апеляційної скарги Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" спростовуються матеріалами справи та наданими сторонами доказами, які судом першої інстанції оцінені належним чином.

Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

             1) Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації задовольнити.

2) Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.06.2006 у справі № 20-12/415 змінити, виклавши пункти 5, 6 резолютивної частини рішення у наступній редакції:          

"5. Стягнути з Спільного Українсько-Російського підприємства "Укрроссінтез" (м. Севастополь, пр. Г.Острякова, 61, корп. 1, офіс 5; ІНН 24691573, п/р 26002394 в АППБ "Аваль", МФО 324504) на користь закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" (м. Севастополь, вул. Терещенко, 14-а; ІНН 05494403, п/р 346758 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195) матеріальну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., державне мито в сумі 370,00 грн., 31,78 грн. - витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

6. У позові  закритого акціонерного товариства "Севгорснаб" в частині солідарного стягнення з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації матеріальної шкоди у сумі 20 000,00 грн. відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін."

3) Доручити господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                Н.П. Горошко