Постанова

від 30.11.2023 по справі 583/1279/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м.Суми

Справа №583/1279/23

Номер провадження 22-ц/816/1323/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

у присутності:

представника відповідача Селянського (фермерського) господарства «Відродження» - адвоката Абрамовича Олексія Володимировича

розглянув увідкритому судовомузасіданні упорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргуСелянського (фермерського)господарства «Відродження»

на рішення Охтирського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 20червня 2023року у складі судді Плотникової Н.Б., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повний тест якого складено 28 червня 2023 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Відродження», треті особи:Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, про розірвання договору оренди,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Котляревського С.О. звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом НМС № 603192 від 16 березня 2021 року та НМС № 603193 від 16 березня 2021 року вона є власником земельних ділянок площею 0,3989 га кадастровий номер 5920385400:01:001:0344 та площею 2,3352 га кадастровий номер 5920385400:01:001:0343, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01 червня 2012 року між ОСОБА_2 та СФГ «Відродження» було укладено договір оренди вказаних земельних ділянок площею 0,3989 га та 2,3352 га строком на 10 років.

21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 надіслано до СФГ «Відродження» лист про те, що вона не бажає продовжувати договірні відносини за договором оренди землі від 01 червня 2012 року, укладеному між СФГ «Відродження» та ОСОБА_2 .

Однак, 04 листопада 2022 року СФГ «Відродження» надіслало їй повідомлення про автоматичне продовження строку дії договору оренди землі від 01 червня 2012 року, строком на 1 рік до 01 листопада 2023 року у зв`язку з воєнним станом.

Відповідно до п. 40 вказаного договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Вказувала, що відповідач не бажає в добровільному порядку розірвати договір оренди.

Посилаючись на вищевказані обставини, просила суд розірвати договір оренди землі від 01 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Відродження», зареєстрований у відділі Держкомзему у Охтирському районі Сумської області, про що вчинено запис № 592030004003205 у Державному реєстрі земель від 01 листопада 2012 року.

РішеннямОхтирського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 20 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 01 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Відродження», зареєстрований у Відділі Держкомзему у Охтирському районі Сумської області, про що у Держаному реєстрі земель вчинено запис від 01 листопада 2012 року за № 592030004003205, щодо земельних ділянок площею 2,3352 га, кадастровий номер 5920385400:01:001:0343 та площею 0,3989 га, кадастровий номер 5920385400:01:001:0344, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Відродження» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 9073,60 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Селянське (фермерське) господарство «Відродження» подало апеляційнускаргу,в якій,посилаючись напорушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що після успадкування земельних ділянок після смерті ОСОБА_2 , позивачка не повідомляла відповідача у передбачений законом місячний термін про намір розірвати договір оренди землі у зв`язку зі зміною власника земельних ділянок. Навпаки, ОСОБА_1 систематично отримувала у 2020-2022 роках оренду плату, а отже своїми діями вона підтвердила бажання продовжувати договірні відносини з СФГ «Відродження».

Крім того вказує, що позивачка, направляючи у жовтні 2022 року на адресу відповідача листа, лише повідомила орендаря про необхідність повернення земельної ділянки по закінченню строку дії договору.

Звертає увагу суду на те, що у відповідності до положень п. 40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку є лише підставою для зміни умов або розірвання договору, а не передбачає одностороннє його розірвання.

Зазначає, що відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі» не допускається розірвання договору в односторонньому порядку, а лише за спільною домовленістю сторін договору. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази підтвердження спільної згоди між сторонами.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника апелянта,який підтримавдоводи апеляційноїскарги , перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 01 червня 2012 року між СФГ «Відродження» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до якого остання передала в оренду СФГ «Відродження» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,7341 га, у тому числі рілля 2,3352 га, сіножаті 0,3989 га, яка знаходиться на території Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області, строком на строк 10 років (а.с. 11-12).

01листопада 2012року договіроренди землібуло зареєстрованоу Відділі Держкомземуу Охтирськомурайоні за № 592030004003205.

Відповідно доп.п.37-39договору орендиземлідія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору, систематична невиплата та ухилення орендаря від виплати орендної плати, нецільове використання землі та недотримання вимог щодо чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах, особливо соняшнику, обов`язкове попередження іншої сторони про розірвання договору не менше ніж за три місяці та обґрунтування причин розриву.

Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с. 6).

16березня 2021року державнимнотаріусом Охтирськоїрайонної державноїнотаріальної конториВоропай В.В.видано ОСОБА_1 свідоцтва проправо наспадщину зазаповітом наземельні ділянкиплощею 2,3352га,кадастровий номер5920385400:01:001:0343та площею0,3989га,кадастровий номер5920385400:01:001:0344,надані дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,що знаходятьсяна територіїЛантратівської сільськоїради Охтирськогорайону Сумськоїобласті,які належали ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серіїР2 № 679703, виданого 12 серпня 2002 року Охтирською районною державною адміністрацією (а.с. 7-10).

Листом від 21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомила СФГ «Відродження» про набуття нею права власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , в якому просила повернути земельні ділянки після закінчення строку договору оренди, а саме 31 жовтня 2022 року, та зазначила, що намірів укладати додаткові угоди до договору відносно продовження строку дії чи укладати новий договір оренди землі з даним підприємством вона не має (а.с. 13).

Листом від 04 листопада 2022 року СФГ «Відродження» повідомило ОСОБА_1 про автоматичне проводження строку дії договору оренди землі, зазначивши, що відповідно до Закону України № 2145-ІХ від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» укладений між СФГ «Відродження» та ОСОБА_2 договір оренди землі від 01 червня 2012 року є автоматично поновленим строком на один рік до 01 листопада 2023 року без укладення будь-яких угод чи договорів між сторонами, а тому земельні ділянки площею 2,3352 га кадастровий номер 5920385400:01:001:0343 та площею 0,3989 га кадастровий номер 5920385400:01:001:0344 будуть повернуті власнику з орендного користування не раніше 01 листопада 2023 року (а.с. 14).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору оренди землі сторони погодили у пункті 40 договору таку підставу розірвання договору, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а тому договір оренди землі від 01 червня 2012 року підлягає розірванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

За змістом частини першоїстатті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першоюстатті 2Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першійстатті 626ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписамистатті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першоїстатті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно достатті 13Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першоїстатті 3 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є презумпція свободи договору, який відповідно до частини першої статті 627 ЦК України передбачено, що передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті3та статті627ЦК Українисвідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першоюстатті 628ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 525ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 651ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 та 4статті 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається,якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За приписамистатті 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі, в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору,якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони, укладаючи 01 червня 2012 року договір оренди землі, узгодили усі умови (пункти) договору, визначили їх зміст, а тому зазначений договір оренди землі укладено з усіма погодженими сторонами умовами.

Отже, сторони договору скориставшись принципом свободи договору та у пункті 40 передбачили можливість розірвання цього договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи. Вказані положення договору не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 набула права власності на земельні ділянки площею 2,3352 га, кадастровий номер 5920385400:01:001:0343 та площею 0,3989 га кадастровий номер 5920385400:01:001:0344 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

В той же час, наданим їй правом на розірвання договору оренди, передбаченого пунктом 40 договору, вона не скористалась, після набуття права власності на спадкове майно з відповідною заявою не зверталась, отримувала орендну плату за 2020-2022 роки і лише 21 жовтня 2022 року звернулась до орендаря із заявою про відсутність у неї наміру на укладення додаткової угоди до договору оренди відносно продовження строку його дії та укладення нового договору і просила після спливу строку дії договору 31.10.2022 повернути належні їй на праві власності земельні ділянки ( а.с.13) .

Орендар 04.11.2022 направив орендодавцю повідомлення про автоматичне продовження строку дії договору оренди землі , посилаючись при цьому на Закон України від 24.03.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» , яким доповнено Розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27 і встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1. вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб , дія якого продовжена наступними Указами Президента України , тому укладений між СФГ «Відродження « та ОСОБА_2 договір оренди землі від 01.06.2012 є автоматично поновленим строк на один рік до 1 листопада 2023 року .

Дії відповідача щодо пролонгації строку дії укладеного договору позивачем не оскаржувались. На час перегляду рішення місцевого суду судом апеляційної інстанції , строк дії договору, з урахуванням строку його пролонгації , вже сплив.

Таким чином , колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду щодо наявності правових підстав для розірвання договору оренди землі та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункти 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою, ставив також питання про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 16078 грн .

На підтвердження понесених ним витрат договір № 27 про надання правової допомоги від 25.04.2023, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.06.2023, квитанція № 27 від 23.06.2023 про оплату послуг адвоката ( а.с.87-89).

В той же час, враховуючи складність справи , обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 3000 гривень.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду, у задоволенні вимог про розірвання договору оренди землі було відмовлено, тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати за сплату судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 1610 грн

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Відродження» задовольнити .

Рішення Охтирського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 20 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського ) господарства «Відродження» сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1610 грн та витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 4 грудня 2023 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов