Постанова

від 21.11.2023 по справі 922/1535/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1535/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача: Зубрич Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Україна"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023

та рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022

у справі № 922/1535/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Україна"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БТК-Україна" звернулось до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про скасування рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач прийняв оскаржуване рішення про донарахування позивачу необлікованих об`ємів природного газу за відсутності ознак правопорушення, яке, у розумінні Кодексу ГРС, кваліфікуються як несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 (суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу ГРС, оформлене протоколом від 30.06.2021 №1788/2 про задоволення акта про порушення від 22.03.2021 №105/21.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №922/1535/22 скасовано. Справу №922/1535/22 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, оцінюючи висновок експертного дослідження від 07.05.2021 №ЕД-19/104-21/11922-ТР, фактично взяв до уваги лише відповіді на питання, які стосувалися порушення пломби, однак залишив без дослідження, а відтак оцінки, відповідь на питання 5, яке безпосередньо стосується пошкодження деталей відлікового механізму (суматору) лічильника газу. Верховний Суд зазначив, що зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції, поклавши в основу постанови оцінку висновку лише в частині відповідей на питання, що стосуються порушення пломби, не дослідивши та не оцінивши відповіді на питання, які стосувалися пошкодження деталей відлікового механізму (суматору) лічильника газу.

За результатами нового розгляду справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 (колегія суддів у складі: Тихий П.В. - головуючий, Терешенко О.І., Хачатрян В.С.) рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 залишено без змін.

Судами під час розгляду справи встановлено, що ТОВ "БТК-УКРАЇНА" (споживач) шляхом підписання заяви-приєднання № 09420Y987JAP016 приєдналось до затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015. Типового договору розподілу природного газу, відповідно до якого публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (яке згодом було перейменоване на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз") (Оператор ГРМ) зобов`язалося надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

22.03.2021 на об`єкті позивача, який розташований за адресою м. Харків, вул. Польова, № 140, представниками відповідача було проведено контрольній огляд вузла обліку газу, про що складено акт №2203/ВС1 від 22.03.2021 в якому зазначено, що виникла підозра у автентичності пломби державного повірника, яка встановлена на суматорі лічильника промислового GMS G25 заводський номер 126131.

22.03.2021 газопостачання позивача було припинено, а лічильник демонтовано для проведення позачергової та експертної повірки, про що складено протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки (далі за текстом - ЗВТ) на позачергову чи експертну повірку №694/21 від 22.03.2021 та протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу №694/21- 1 від 22 03.2021.

Відповідно до висновків, які містяться в акті експертизи ЗВТ та пломб №12ПЕ від 23.03.2021, виявлено втручання в газовий лічильник.

За результатами повірки лічильника видана довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/855 ЦСБ 067ПЕ від 23.03.2021.

У подальшому лічильник заводський № 126131 було направлено для проведення додаткової експертизи до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Згідно з висновком, викладеним в експертному дослідженні №ЕД-19/104- 21/11922-ТР від 07.05.2021, виявлено ознаки пошкоджень, які свідчать про несанкціоноване втручання у ЗВТ.

Протоколом № 1788/2 від 30.06.2021 постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем, на підставі висновку, що міститься у експертному дослідженні №ЕД-19/104- 21/11922-ТР від 07.05.2021 про виявлення несанкціонованого втручання у ЗВТ, вирішено акт про порушення №105/21 від 22 03.2021 задовольнити та постановлено провести нарахування згідно з Кодексом ГРС.

На виконання протоколу № 1788/2 від 30.06.2021 фахівцем відповідача Гончаровою І.О. на підставі пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем був здійснений розрахунок необлікованих об`ємів природного газу, згідно з яким перераховано необліковані об`єми природного газу за період з 18.12.2020 07:00 по 22.03.2021 10:20 та донараховано (за вирахуванням обсяг), що пройшов згідно лічильника), об`єм газу у розмірі 49 761,88 м3.

Позивач вважає, що у відповідача не було достатніх правових підстав для донарахування необлікованих обсягів газу у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ, з огляду на таке.

Зі складеного фахівцем відповідача Гончаровою І.О. розрахунку необлікованих об`ємів природного газу (без номеру дати складання) вбачається, що його складено на підставі акта про порушення №105/21 від 22.03.2021, задоволеного Протоколом № 1788/2 від 30.06 2021 постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань пов`язаних з розглядом актів про порушення, у відповідності до положень розділу XI, глави 4, п. 1 Кодексу газорозподільних систем, адже у зазначеному протоколі суб`єкт прийняття рішення посилається на те, що за висновком експертного дослідження №ЕД-19/104-21/11922-ТР на досліджуваному лічильнику є ознаки пошкоджень, які свідчать про несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ.

Позивач вважає, що відповідач прийняв оскаржуване рішення про донарахування Позивачу необлікованих об`ємів природного газу за відсутності ознак правопорушення, яке, у розумінні Кодексу ГРС, кваліфікуються як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що експертним дослідженням №ЕД-19/104-21/11922-ТР доведено пошкодження, знімання, повторне навішування та переопломбування пломби на лічильнику газу відповідача. Крім того, виявлені пошкодження на деталях відлікового пристрою. Вказані порушення дають реальну можливість впливати на покази приладу обліку. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем за результатами розгляду акта про порушення №105/21 від 22.03.2021 у відповідності до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення правомірно проведено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу споживачу ТОВ "БТК-Україна" з урахуванням п. 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. При цьому суд апеляційної інстанції, за результатами нового розгляду справи, надавши оцінку зокрема відповіді на питання №5, викладеній в експертному дослідженні №ЕД-19/104- 21/11922-ТР від 07.05.2021, дійшов висновку про наявність ознак пошкоджень, які свідчать про несанкціоноване втручання у ЗВТ. Вказані порушення дають реальну можливість впливати на покази приладу обліку.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що в розумінні п.4 Глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ є не лише доведення факту втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються або обліковуються частково чи з порушенням). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №914/375/18, від 24.10.2018 у справі №914/2384/17, від 12.02.2020 у справі №922/1850/19, від 03.11.2020 у справі № 908/554/19, від 31.07.2019 у справі № 904/4030/18, від 17.02.2021 у справі № 914/375/18, від 05.11.2019 у справі № 922/137/19, від 28.12.2019 у справі № 911/721/19, від 12.03.2020 у справі № 920/1217/16, від 26.06.2020 у справі № 911/720/19, від 08.09.2020 у справі № 922/4351/19, яких не було враховано судами попередніх інстанцій. За доводами скаржника, з експертного висновку вбачається, що встановити механізм утворення вказаних пошкоджень (у тому числі чи були вони утворені в результаті втручання в механізм лічильника), не надалось можливим, у зв`язку з відсутністю орієнтуючих ознак, які вказували на це, а матеріали справи не містять доказів, що внаслідок виявлених експертизою пошкоджень показники лічильника відображали неправдиві показники. Крім цього, суди дійшли помилкового висновку про подібність правовідносин у справах № 922/1535/22 та № 903/160/21. Також судами не надано оцінки доводам позивача щодо дотримання відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення положень п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу.

Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено вище.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.10.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2023 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 13.11.2023.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.11.2023 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Так Верховний Суд в постанові від 17.02.2021 у справі 914/375/18 зазначив, що п.4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що втрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується(обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Розтлумачуючи ці положення Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі 904/4030/18 вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу XI Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму(обсягу) природного газу і його вартості.

У постанові від 24.10.2018 у справі 914/2384/17 Верховний Суд, проаналізувавши положення пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу.

Подібний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі 922/137/19, від 28.12.2019 у справі 911/721/19, від 12.03.2020 у справі 920/1217/16, від 26.06.2020 у справі 911/720/19, від 08.09.2020 у справі 922/4351/19, від 12.02.2020 у справі №922/1850/19, від 03.11.2020 у справі № 908/554/19, від 17.02.2021 у справі № 914/375/18.

Як вбачається з текстів оскаржених судових рішень у справі № 922/1535/22, висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, зазначеним скаржником в якості підстав касаційного оскарження, а навпаки - надавши оцінку вказаним висновкам, зокрема відповіді на питання №5, викладеній в експертному дослідженні №ЕД-19/104- 21/11922-ТР від 07.05.2021, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність ознак пошкоджень, які свідчать про несанкціоноване втручання у ЗВТ, та що вказані порушення дають реальну можливість впливати на покази приладу обліку.

Доводи скаржника в цій частині зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою наявним у матеріалах справи доказам, однак передбачені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають суду касаційної інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Посилання скаржника на неподібність справ № 922/1535/22 та № 903/160/21 колегією суддів відхиляються, оскільки Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 у цій справі зазначив, що справа №922/1535/22 та означені скаржником (№927/89/18, №903/160/21) є подібними за предметом розгляду (скасування рішення комісій з розгляду актів про порушення, відповідно до яких прийнято рішення стосовно донарахування обсягу природного газу) та схожого нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин (Кодекс ГРС).

Інші доводи скаржника Верховним Судом не розглядаються як такі, що не обґрунтовані підставами касаційного оскарження.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також не має, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржені постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржені судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі № 922/1535/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.