Рішення

від 29.11.2023 по справі 759/10858/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10858/23

пр. № 2-др/759/191/23

29 листопада 2023 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Мовчана О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Вищезазначена цивільна справа перебувала в провадженні Святошинського районного суду м. Києва з 14.06.2023року.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів, задоволено частково.

28.11.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гуревича М.Г., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки під час ухвалення рішення Святошинського районного суду м. Києва судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 95954 грн.01 коп.

Зваживши доводи заяви представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суму, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3)судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив судове рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

З урахуванням вимог ст. 270 ЦПК України суд проводить розгляд даної справи без виклику сторін та інших учасників справи у судове засідання.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2023 року позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів, задоволено частково.

Під час судових дебатів представником відповідача заявлено про стягнення з позивача понесені відповідачкою та третьою особою витрати на наданні їм правової/правничої допомоги, докази чого та їх конкретний розмір будуть надання суду протягом встановленого законом 5-денного строку після ухвалення судом рішення у справі.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

Відповідно до п.2.3.6 Договору про надання правової допомоги від 26.05.2023р., укладеного позивачкою з адвокатом Гуревичем М.Г., який представляє її інтереси, становить фіксований розмір - 10 % від суми, стягнутої судом з відповідача на користь позивачки. Гонорар сплачується Клієнтом (позивачкою) адвокату після фактичної сплати відповідної суми на користь позивачки відповідачем або іншою особою, яка виконуватиме зобов`язання відповідача.

Оскільки судом з відповідача на користь позивачки стягнуто пеню в розмірі 959540,13 грн., то розмір гонорару, який позивачка зобов`язана сплатити адвокату, становить: 959540,13 грн. * 10 % = 95954,01 грн.

Отже, вказана вище сума гонорару обумовлена позивачкою та адвокатом на рівні договірних відносин, визначена до сплати у відсотковому розмірі під відкладальною умовою.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже факт гчно сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 речу у справі № 554/2586/16-ц. від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати вбачається також із практики ЄСПЛ.

Зокрема, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має праве ьисувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (8ауіп V. ІІкгаіпе), п. 97)».

Факт надання адвокатом послуг позивачці щодо надання правничої допомоги підтверджується визначеними ЦПК України документами, а саме: договором-дорученням про надання правової допомоги від 26.05.2023р.; детальним описом робіт (наданих послуг) від 21.11.2023р.; актом приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2 323р. (додається).

Отже на виконання вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню витрати понесені позивачем на правову/правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Постановити у цивільній справі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів, додаткове рішення наступного змісту.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23728595) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею витрати на правову/правничу допомогу адвоката в розмірі 95954 грн.01 коп.

На додаткове рішення може бути подано скаргу відповідно до вимог діючого законодавства.

Суддя: Л.М. Шум