Рішення

від 22.11.2023 по справі 914/3208/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 914/3208/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати», Львівська область, Золочівський район, с. Вороняки

про стягнення 861848,50 грн

за участю представників:

від позивача: Горбунова О.Л.;

від відповідача: Жук Р.С..

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати», про стягнення 861848,50 грн.

Ухвалою від 22.12.2016 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі, судове засідання призначив на 11.07.2017.

Ухвалою від 29.12.2016 суд виправив допущену описку, виклавши п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 22.12.2016 у справі №914/3206/16 у наступній редакції «Справу призначити до розгляду в судовому засіданні на 11.01.2017 о 15:30».

10.01.2017 через відділ загального діловодства суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№753/17).

11.01.2017 через канцелярію суду представником позивача подано повідомлення на виконання ухвали від 22.12.2016 про відсутність спору між ПАТ «Львівобленерго» та СТзОВ «Карпати» про той же предмет і з тих же підстав (вх.№858/17).

Ухвалою від 11.01.2017, занесеною до протоколу судового засідання від 11.07.2017, суд відклав розгляд справи на 01.02.2017.

У судовому засіданні 01.02.2017 суд оголосив перерв до 20.02.2017.

01.02.2017 від СТзОВ «Карпати» надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» яке оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 року комісії ЛМЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електронною енергією на підставі акту про порушення №027879 від 16.02.2016 року у справі №914/3208/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати», про стягнення 861848,50 грн.

Ухвалою від 06.02.2017 суд відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви СТзОВ «Карпати» до ПАТ «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» яке оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 року комісії ЛМЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електронною енергією на підставі акту про порушення №027879 від 16.02.2016 року у справі №914/3208/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати» про стягнення 861848,50 грн.

09.02.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про повернення зустрічної позовної заяви (вх.№556/17).

20.02.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстровані додаткові пояснення позивача з доданими відповідними документами (вх.№6714/17).

20.02.2017 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№754/17).

Ухвалою від 20.02.2017, занесеною до протоколу судового засідання від 20.02.2017, суд зупинив провадження у справі №914/3208/16 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/268/17 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати» до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», яке оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016.

Вказаною ухвалою зобов`язано сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі, на підтвердження чого надати суду належні докази.

23.06.2023 через відділ загального діловодства суду представником позивача подано клопотання (вх.№15699/23) про поновлення провадження у справі №914/3208/16. Додатково, у вказаному клопотанні представник позивача повідомляє, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 рішення Господарського суду у справі №914/268/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СТзОВ «Карпати» відмовлено повністю. Одночасно із заявленим клопотанням про поновлення провадження у справі, представник позивача подав до суду заяву про визнання попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3208/16 (вх.№15700/23 від 23.06.2023).

15.12.2017 діє нова редакція Господарського процесуального кодексу України, викладена у розділі І Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження у справі було порушено до набрання чинності новою редакцією Кодексу, а станом на даний час розгляд справи слід здійснювати за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, предмет спору, категорію та складність справи, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, при цьому початок підготовчого провадження і відповідно облік процесуальних строків починається з дня винесення такої ухвали.

Ухвалою від 27.06.2023 суд поновив провадження у справі №914/3208/16, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 19.07.2023.

Ухвалою від 19.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 19.07.2023, суд відклав підготовче засідання на 06.09.2023.

05.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№21509/23).

Ухвалою від 06.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 06.09.2023, суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 04.10.2023.

Ухвалою від 04.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 04.10.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті на 25.10.2023.

23.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.10.2023) від представника позивача надійшло клопотання про вступ у справу як представника (вх.№25594/23).

25.10.2023 на електронну адресу суду представник відповідача подав клопотання про призначення у справі судової експертизи (вх.№4280/23).

У судовому засіданні 25.10.2023 суд оголосив перерву до 22.11.2023.

22.11.2023 на електронну адресу суду представник відповідача подав клопотання про призначення у справі судової експертизи (вх.№4678/23).

У судове засідання 22.11.2023 з`явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.

У судове засідання 22.11.2023 з`явився представник відповідача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Щодо заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.11.2023 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 22.11.2023, після повернення з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про те, що між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Сільськогосподарським товариством з обмежено відповідальністю «Карпати» 04.09.2012 року було укладено договір про постачання електричної енергії №10188.

16.02.2016 уповноваженими представниками ПАТ «Львівобленерго» було проведено перевірку засобів обліку електричної енергії на об`єкті відповідача.

За результатами перевірки, представниками ПАТ «Львівобленерго» складено акт про порушення ПКЕЕ №027889 від 16.02.2016, згідно яким встановлено «дії споживача, які призвели до зміни показників приладу обліку, фіксації внутрішнім індикатором впливу магнітного або електричного поля (спрацював внутрішній індикатор ERROR MAГН». Відтак, позивач повідомляє про те, що зазначений акт був підписаний у присутності директора підприємства, який зі змістом зазначеного акту ознайомився та зауважень не надав.

За результатами розгляду акта про порушення ПКЕЕ №027889 від 16.02.2016, комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ Золочівського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» було прийнято протокольне рішення №6 про проведення нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії з дати контрольного огляду №163 від 11.08.2015.

Позивач повідомляє, що 27.07.2016 вищевказане рішення було переглянуте на засіданні комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ. Комісією (протокольне рішення №6в-ЛОЕ) було вирішено рішення комісії Золочівського РЕМ змінити, а саме: провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період від останнього контрольного огляду, але не більше 6 місяців по силі струму, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів). Нарахування проведено у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 04.05.2006 №562 із змінами та доповненнями - в подальшому Методика). Одночасно, позивач наголошує на тому, що на засіданні комісії був присутній директор підприємства Кривий Артем Миколайович.

Таким чином, за результатами розгляду акту про порушення ПКЕЕ на підставі протоколу засідання, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату вартості недорахованої електроенергії на суму 861848,50 грн.

Додатковими поясненнями від 20.02.2017 за вх.№6714/17, позивач повідомляє про те, що актом про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них №272141 від 25.06.2015 підтверджується факт пломбування та передачі на відповідальне зберігання електролічильника НІК 2303 АРК1 №0241521з вбудованим в нього індикатором магнітного поля.

Відтак, позивач наголошує на тому, що фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів є самостійним видом порушення, що зафіксовано актом про порушення №027879 від 16.02.2016.

Додатково, позивач звернув увагу суду на те, що після складання акту про порушення №027879 від 16.02.2016 по об`єкту СТзОВ «Карпати» за адресою Золочівський район, с. Жуличі, вул. Тиха, 16 цегельний завод, позивачем спостерігається значний ріст споживання електричної енергії у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Таким чином, позивач зазначає про те, що середньомісячне споживання після складання акту про порушення №027879 від 16.02.2016 зросло у 1,7 рази.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 861848,50 грн вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення умов договору, яке оформлено актом про порушення №027879 від 16.02.2016 року.

Аргументи відповідача.

Відповідач станом на дату ухвалення рішення у справі відзиву на позовну заяву до суду не скерував, письмових обґрунтованих пояснень суду не представив.

01.02.2017 від СТзОВ «Карпати» надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» яке оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 року комісії ЛМЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електронною енергією на підставі акту про порушення №027879 від 16.02.2016 року у справі №914/3208/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати», про стягнення 861848,50 грн.

Однак, ухвалою від 06.02.2017 суд відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви СТзОВ «Карпати» до ПАТ «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії ПАТ «Львівобленерго» яке оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 року комісії ЛМЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електронною енергією на підставі акту про порушення №027879 від 16.02.2016 року у справі №914/3208/16 за позовом ПАТ «Львівобленерго» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати» про стягнення 861848,50 грн.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив у повному обсязі, повідомивши суд, що не згідний із сумою відшкодування за складеним актом про порушення №027879 від 16.02.2016 року.

На думку представника відповідача, зазначений акт містить нарахування 464612 кВт/год. електричної енергії, яку на переконання позивача, спожив відповідач.

Відтак, представник відповідача зазначає про те, що існувало два різних протоколи комісій, а саме: протокол від 17.03.2016 року на суму 1661831,65 грн та протокол від 27.07.2016 року на суму 861848,50 грн.

Не погоджуючись з розрахунком, визначеним у акті про порушення, що здійснювався за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, представник відповідача звертається до суду з клопотаннями про призначення судової експертизи у справі з метою встановлення відповідності обсягів нарахованої позивачем кількості спожитої відповідачем електричної енергії (вх.№4280/23 від 25.10.2023та за вх.№4678/23 від 22.11.2023.

Будь-яких інших доводів та доказів відповідачем суду не було надано. Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - постачальник; позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмежено відповідальністю «Карпати» (далі - споживач; відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №10188 (далі - договір) та додатки до нього.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго». Зазначене також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За умовами пункту 1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього договору.

У додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» сторони узгодили точку обліку - цегляний завод, с. Жуличі, вул. Тиха, 16, Золочівський район, прилад обліку №0155738.

Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Пунктом 2.1.2 договору передбачено, що у випадку зміни чинного законодавства України, зокрема нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини, що виникають з приводу постачання електричної енергії та стосуються предмету цього договору; зобов`язань, прав, обов`язків та відповідальності сторін; порядку визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності; порядку обмеження та припинення електропостачання; обліку електричної енергії та порядку розрахунків; відносин із третьою стороною та інших правовідносин, які випливають з приводу постачання електричної енергії, застосовуються положення цих нормативно-правових актів, які мають перевагу перед положеннями цього договору. Сторони зобов`язуються керуватися вимогами цих нормативно-правових актів з дня набрання ними чинності незалежно від внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 3.1.5. договору постачальник електроенергії має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювати потужність, контролювати покази якості електричної енергії та контролювати дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Також сторони договору зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями в подальшому - ПКЕЕ).

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

Відповідно до п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій позивача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Підпунктом 4.2.4 договору передбачено, що споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1. - 4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії непереборної сили.

Згідно п. 4.4 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт. Сторони погодили, що уповноваженим представником сторони вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах із стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складення двостороннього акту порушення.

За умовами пункту 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Відповідно до п. 7.5. договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію.

Відповідно до акту №272141 позивач здійснив пломбування розрахункових засобів обліку, зокрема, електролічильника НІК 2303 АРК1 №0241521 і передав його та встановлені пломби на відповідальне зберігання відповідачу. На підставі акта про проведені роботи в колах обліку електроенергії від 25.06.2015 №108 позивач встановив (опломбував) лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1 №0241521.

16.02.2016 уповноваженими представниками Золочівського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» за результатами огляду приладу обліку в точці обліку за адресою с. Жуличі, вул. Тиха, 16, Золочівський район складено акт про порушення №027889 від 16.02.2016, у якому зазначено про дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, фіксація внутрішнім індикатором впливу магнітного або електричного поля (спрацював внутрішній індикатор EROR MAGN) п. 3.3., п. 3.31., п. 6.40., п. 10.2. ПКЕЕ. Вказаний акт підписано трьома працівниками позивача та Кривим А.М., який зазначений уповноваженим представником споживача.

На підставі акту №027889 від 16.02.2016 у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення за участі представника споживача (протокол №6в-ЛОЕ від 27.07.2016) проведено нарахування вартості недоврахованої електроенергії за період часу з 16.08.2015 по 16.02.2016 на загальну суму 861848,50 грн.

14.07.2016 року ПАТ «Львівобленерго» надіслало директору СТзОВ «Карпати» повідомлення №134-4026 від 14.07.2016, зазначивши, що 27.07.2016 о 14:30 год. на засіданні комісії ПАТ Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ буде здійснюватися повторний розгляд акту про порушення №027879 від 16.02.2016 року, складеного по об`єкту СТзОВ «Карпати» за адресою: с. Жуличі, вул.. Тиха, 16. Докази надіслання містяться у матеріалах справи.

27.07.2016 вищевказане рішення було переглянуте на засіданні комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ. Комісією (протокольне рішення №6в-ЛОЕ) було вирішено рішення комісії Золочівського РЕМ змінити, а саме: провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період від останнього контрольного огляду, але не більше 6 місяців по силі струму, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів). Нарахування проведено у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 04.05.2006 №562 із змінами та доповненнями - в подальшому Методика). На засіданні комісії був присутній директор підприємства Кривий Артем Миколайович.

За результатами розгляду акту про порушення ПКЕЕ, ПАТ «Львівобленерго» виставило відповідачу рахунок-фактуру №32-6в-ЛОЕ від 27.07.2016 за електроенергію згідно акту про порушення ПРЕЕ №027879 від 16.02.2016на суму 861848,50 грн, де зазначено, що кількість спожито енергії 464612кВт.

28.07.2016 ПАТ «Львівобленерго» листом від 28.07.2016 за вих.№134-4316 надіслало копію протоколу засідання комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 щодо розгляду акту про порушення №027879 від 16.02.2016, який був складений по об`єкту СТзОВ «Карпати», одночасно, скерувавши розрахунковий документ на оплату вартості недорахованої електроенергії на суму 861848,50 грн. Позивач, повідомив відповідача про те, що оплата повинна бути проведена в строки, передбачені Правилами користування електричною енергією та договором про постачання електричної енергії. Рахунок станом на момент розгляду позовної заяви відповідачем не оплачено. Докази надіслання містяться у матеріалах справи.

У матеріалах справи міститься копія акту контрольного огляду №163 від 16.08.2015 року, відповідно до якого за об`єктом відповідача: завод за адресою: вул. Тиха, 16, с. Жуличі, Золочівський район, номер лічильника: 0239292 за типом лічильника НІК 2303 АРК1(дата ДП лічильника 01.04.2014) за дозволеною потужністю 200 Квт, К роз 60).

До матеріалів справи долучено сертифікати відповідності електролічильника НІК 2303 АРК1 з вбудованим у нього індикатором магнітного поля, виданого виробнику лічильника на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань, проведених ДІЇ «Укрметртестстандарт»

Позивачем долучено копію паспорта лічильника НІК 2303 АРК1 (ААХШ.411152.010-15 ПС (14U1), у якому згідно з п. 2.2 визначено технічні характеристики ІМП, а пунктом 2.3 - технічні характеристики ІЕГІР.

Як вбачається з паспорта лічильника електричної енергії НІК 2303АРК1, такий виготовлений і прийнятий відповідно до вимог ГОСТ 30207, ДСТУ ІЕС62053-21, ДСТУ ІЕС 62053-23 та ТУ У 33.2-33401202-006:2007 та визнаний придатним для експлуатації. Крім того, в лічильнику НІК2303 АРК1, для запобігання несанкціонованого втручання в його роботу, вбудовані індикатори магнітного поля та електромагнітного поля радіочастоти. У паспорті лічильника зазначено, що при наведенні на кожух лічильника магнітного поля величиною 100 мТл спрацьовує магнітний датчик та звукова сигналізація. Після 3 секунд на електронному дисплеї з`являється повідомлення «Error МАГН». Показники датчика скидаються у сервісному центрі. Сигналізація діє доки не буде забрано магніт. При впливі на лічильник електромагнітного поля напруженістю більше 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 500 МГц вмикається звукова сигналізація. Після 3 секунд на дисплеї з`являється повідомлення «Error radio». Показники датчика скидаються у сервісному центрі. Сигналізація вимикається після закінчення дії електромагнітного поля.

Станом на дату винесення рішення, відповідач суму заборгованості не сплатив, доказів погашення такої до суду не подав.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Одностороння відмова від виконання не допускається.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно норм статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов`язання на підставі укладеного договір про постачання електричної енергії №10188 від 04.09.2012.

Згідно з предметом договору, а саме пункту 1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього договору.

У додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» сторони узгодили точку обліку - цегляний завод, с. Жуличі, вул. Тиха, 16, Золочівський район, прилад обліку №0155738.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

На момент складення акта №027889 від 16.02.2016 та прийняття 27.07.2016 рішення про нарахування вартості недоврахованої електроенергії були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28 (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 1.2. ПКЕЕ (які були чинні на момент складення акта №027889 від 16.02.2016 та прийнятого 27.07.2016 рішення про нарахування вартості недоврахованої електроенергії) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України; основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації.

Пунктом 5.1. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 16.02.2016 уповноваженими представниками Золочівського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» за результатами огляду приладу обліку в точці обліку за адресою с. Жуличі, вул. Тиха, 16, Золочівський район (об`єкт відповідача) складено акт про порушення №027889 від 16.02.2016. Згідно зазначеного акту, дії споживача призвели до зміни показів приладу обліку, фіксація внутрішнім індикатором впливу магнітного або електричного поля (спрацював внутрішній індикатор EROR MAGN) п. 3.3., п. 3.31., п. 6.40., п. 10.2. ПКЕЕ.

17.03.2016 відбулося засідання комісії Золочівського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, де за результатами розгляду акта від 16.02.2016 №027879 було прийнято протокольне рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, а саме: згідно протоколу №6 від 17.03.2016 нарахування проведено за період з дати контрольного огляду №163 (11.08.2015) по дату складання акту (16.02.2016) на суму 1661831,65 грн.

За результатами перегляду акта комісією ПАТ «Львівобленерго» на засіданні відповідної комісії у присутності Кривого А.М. (уповноважена особа споживача; директор відповідача) було прийнято рішення, оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період часу з 11.08.2015 по 16.02.2016 на загальну суму 861848,50 грн. Одночасно, зазначеним протоколом було змінено рішення комісії Золочівського РЕМ, а саме: провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період від останнього контрольного огляду, але не більше 6 місяців по силі струму, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів). Нарахування проведено у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 04.05.2006 №562 із змінами та доповненнями - в подальшому Методика).

Пунктом 1.2. ПКЕЕ визначено, що недоврахована електрична енергія це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Згідно п. 1.3. ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, Правил та проектних рішень.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п. 3.2 ПКЕЕ).

Відповідно до вимог п. 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

На підставі ПКЕЕ представниками позивача було проведено перевірку об`єкта відповідача: завод за адресою вул.. Тиха, 16, с. Жуличі, Золочівський район, Львівська область

Перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: вул.. Тиха, 16, с. Жуличі, Золочівський район, Львівська область, порушив правила користування електричною енергією, про що було складено відповідний акт. Зокрема актом №027889 від 16.02.2016. представниками енергопостачальної організації було зазначено, що дії споживача призвели до зміни показів обліку: фіксація внутрішнім індикатором впливу магнітного або електричного поля (спрацював внутрішній індикатор EROR MAGN), чим порушено п. 3.3., п. 3.31., п. 6.40., п. 10.2. ПКЕЕ.).

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Акт про порушення правил користування електроенергією відповідачем від 16.02.2016 №027889 був складений у присутності директора СТзОВ «Карпати» - Кривого Артема Миколайовича, який був ознайомлений із зазначеним актом, про що свідчить особистий підпис представника відповідача (директора) в акті про порушення.

Відповідно до п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

З матеріалів справи, судом вбачається, що акт про порушення ПКЕЕ №027889 від 16.02.2016, такий підписаний трьома працівниками позивача та Кривим А.М., який зазначений уповноваженим представником споживача.

Відповідно до вимог п. 6.42. ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 6.42. ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання вимог п. 6.42. ПКЕЕ, надав відповідачу протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення разом з розрахунковим документом для оплати недоврахованої електричної енергії.

Судом встановлено, що згідно з квитанції про відправку рекомендованої кореспонденції 28.07.2016 року на адресу відповідача було скеровано протокол засідання комісії №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 року та розрахункові документи рекомендованими листами від 27.07.2016 №32-6в-ЛОЕ на суму 861848,50 грн.

Пунктом 10.2. ПКЕЕ визначено обов`язки споживача електричної енергії, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до п. 6.43. ПКЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

З матеріалів справи, судом встановлено, що ухвалою від 20.02.2017 року справу №914/3208/16 було зупинено до вирішення питання у справі №914/268/17, предметом якої було визнання недійсним та скасування рішення комісії.

Відтак, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду у постанові від 15.06.2023 у справі №914/268/17 дійшла висновку про те, що «…позивачем недоведено порушення його прав відповідачем, у зв`язку зі складанням акта про порушення, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за результатами розгляду акта про порушення від 16.02.2016 №027879».

Положеннями п. 3.1 Методики встановлено, що експертизою має бути підтверджений факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку. Однак вплив на прилад обліку предметами, що є джерелом фізичного поля, не пов`язаний з пошкодженням пломб та/або приладів обліку, оскільки такий вплив не викликає фізичних та хімічних змін в матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку. Таким чином, при виявленні представниками енергопостачальника порушення ПКЕЕ в частині факту фiксацiї індикатором впливу пошкодження індикатора дії магнітного поля шляхом його спрацювання, проведення експертизи Методикою не передбачено, оскільки зазначене порушення не пов`язане з пошкодженням пломб та/або приладів обліку.

Одночасно, суд вважає за потрібне зазначити, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 року у справі №914/268/17 також встановлено наступне. «З висновку експерта №16300 від 25.11.2021 за результатами проведення судової повторної електротехнічної експертизи вбачається, що напис «Error МАГН» на рідкокристалічному індикаторі електролічильника НІК 2303 АРК 1100 №0241521 з`явився внаслідок дії невідомих осіб шляхом впливу на електролічильник НІК 2303 АРК 1100 №0241521 зовнішнього постійного магнітного поля з магнітною індукцією не менше 100 мТл, також напис «Error МАГН» на рідкокристалічному індикаторі електролічильника НІК 2303 АРК 1100 №0241521 не міг з`явитися внаслідок виходу лічильника з ладу, впливу зовнішнього магнітного поля блискавки та короткого замикання в електромережі. Напис «Error МАГН» однозначно з`явився на рідкокристалічному індикаторі лічильника НІК 2303 АРК 1100 №0241521 внаслідок впливу зовнішнього постійного магнітного поля. Механічного втручання в роботу електролічильника НІК 2303 АРК 1100 №0241521 до моменту відділення його прозорого кожуху від цоколя не було, і само по собі механічне втручання в роботу лічильника не може по суті призвести до появи на рідкокристалічному дисплеї напису «Error МАГН». Отже, вказаними експертизами однозначно встановлено, що індикатор магнітного поля спрацьовує лише і, виключно, внаслідок впливу на лічильник магнітним полем, жодні інші фактори не можуть спричинити спрацювання індикатора.». Відтак, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про недоведеність Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати» порушення його прав Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго», у зв`язку зі складанням акта про порушення, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за результатами розгляду акта про порушення від 16.02.2016 №027879.

Зазначена постанова не була оскаржена та набрала законної сили 15.06.2023.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що зазначена постанова не була оскаржена Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати», а відтак, рішення суду є чинним.

Таким чином, на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №914/268/17 рішення комісії ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №6в-ЛОЕ від 27.07.2016 на підставі акта про порушення №027889 від 16.02.2016 визнано дійсним, а також, визначено, що відповідний акт вірно нарахував обсяг та вартість не облікованої електричної енергії.

Відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відтак, твердження відповідача про неправильне нарахування обсягу та вартості поза облікової електричної енергії спростовується наявними доказами у матеріалах справи.

Дослідивши правову природу спірних відносин, суд зазначає, що у даному випадку обов`язковою умовою застосування оперативно-господарської санкції є доведення вчинення споживачем протиправних дій, які призвели до зміни показів приладів обліку, а саме встановлення факту фіксації індикатором впливу магнітних полів на прилад обліку електричної енергії. Встановлення факту фіксації індикатором впливу магнітних полів на прилад обліку електричної енергії не пов`язано із порушенням пломб та/або приладів обліку, тому в даному випадку не обов`язкова наявність доказів вилучення сторонніх пристроїв, за допомогою яких вчинявся вплив на засіб обліку, зокрема створення магнітного поля, а достатньо самої фіксації індикатором впливу на лічильник, що і зафіксовано в акті перевірки, та одночасно зафіксовано на фотокамеру (фотознімки долучені до матеріалів справи).

Слід звернути увагу, що у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного)магнітного або електричних полів проведення експертизи приладу обліку є недоцільним у зв`язку з тим, що вплив магнітного або електричних полів на роботу приладу обліку не викликає фізичних та хімічних змін в матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку, крім того для монтажу та демонтажу магнітів відсутня необхідність здійснення пошкодження приладів обліку та після демонтажу магнітів з приладу, прилади обліку, як правило, відповідають встановленим для них нормованим метрологічним характеристикам.

Отже, на думку суду, достатньою правовою підставою для застосування до відповідача оперативно-господарської санкції є сам факт порушення відповідачем ПКЕЕ, яке зафіксоване в акті №027879 від 16.02.216. Методика застосовується при виявленні дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, в тому числі фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), який є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій щодо крадіжки електроенергії (правопорушення), оскільки цей факт підтверджується самим індикатором.

Аналогічні правові позиції Вищого господарського суду України викладені у постановах від 13.11.2013 у справі №904/2735/13, від 09.07.2014 у справі №918/1458/13 та від 18.08.2016 у справі №902/239/15.

Відповідно до п. п. 3 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (яка була чинною на дату складення акту про порушення ПКЕЕ та здійснення нарахувань недоврахованої електричної енергії) Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

У випадку виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 п. 2.1. та підпунктах 1-3,5 п.2.1 Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, або за умови відсутності договору велична розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу Wдоб. (кВт.*год) визначається для відповідача за формулою: Wдоб.с.п. = Рс.п.*tвик.с.п.; де Рс.п потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою у разі підключення до трьох фаз: Рс.п = 3*І*Uном фаз х cosц, де І сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі А; Кв. коефіціент використання електрообладнання; Uном фаз номінальна фазна напруги, кВ.; cosц косинус кута між фазною напругою та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою.

Відтак, потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою у разі підключення до трьох фаз для відповідача дорівнює 222,2 (3*374*0,22*0,9).

Вчинення споживачем дій, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку як порушення ПКЕЕ визначене у підпункті 3 пункту 2.1 Методики.

Виходячи зі змісту пп 3 п. 2.1 Методики, необхідною умовою його застосування є наявність зв`язку між виявленим фактом пошкодження приладу обліку чи фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів приладу обліку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 05.02.2020 у справі №914/1503/18.

Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи у справі від 22.11.2023 за вх.№4678/23 суд повідомляє наступне.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України Стаття 99 суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до п. 8 ч. 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на обґрунтування зазначеного клопотання, відповідач зазначає про те, що оскільки представник відповідача не був присутній у підготовчих засіданнях, з огляду на наведене, останній був позбавлений можливості на подання відповідного клопотання.

Суд вважає за потрібне зазначити, що ухвалою від 27.06.2023 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 19.07.2023. У подальшому, суд неодноразово відкладав розгляд справи у підготовчому провадженні у зв`язку з неявкою відповідача. Ухвалою від 06.09.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 04.10.2023 з метою забезпечеення учасникам справи надати суду усі необхідні заяви, клопотання, пояснення та докази, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті.

Однак, відповідач у призначені засідання не з`являвся, явку повноважного представника до суду не забезпечував. З огляду на тривалий час розгляду справи, з метою дотримання розумних строків, суд ухвалою від 04.10.2023 закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 25.10.2023.

Відтак, представник відповідача вперше після поновлення провадження у справі з`явився у судове засідання для розгляду справи по суті 25.10.2023. Перед початком судового засідання, представник відповідача на електронну пошту суду надіслав клопотання про призначення експертизи у справі, що підписано цифровим електронним підписом 25.10.2023 о 09 год. 56 хв. (вх.№4280/23 від 25.10.2023). Протокольною ухвалою суд залишив без розгляду зазначене клопотання, роз`яснивши відповідачу, що таке подано з порушенням процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

З метою призначення судової експертизи у справі для визначення правильності нарахування позивачем суми стягнення за актом про порушення, відповідач повторно 22.11.2023 звертається до суду з клопотанням про призначення експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження. Зазначене клопотання було скеровано на електронну адресу суду та підписано цифровим електронним підписом 22.11.2023 об 11 год. 03 хв.

Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Відтак, відповідачем не обґрунтовано поважності неприбуття у підготовчі засідання, не подання відповідних клопотань, а також не здійснення інших дій, які б спростували доводи позивача, зазначені у позовній заяві.

З огляду на наведені обставини, з урахуванням приписів процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про призначення експертизи у справі від 22.11.2023 за вх.№4648/23 подано поза межами встановленого законодавством строку, а отже, суд залишає таке без розгляду та здійснює розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не подано будь-яких доказів, які б спростували наведені позивачем аргументи та доводи, доказів сплати заборгованості суду не надав.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12927,73 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №25846 від 28.11.2016 року на суму 12927,73 грн.

Відтак, з огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача підлягає до стягнення 12927,73 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати» (80751, Львівська область, село Вороняки; ідентифікаційний код 13839299) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, 3; ідентифікаційний код 00131587) 861848,50 грн вартості недоврахованої електричної енергії та 12927,73 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.

Суддя Гоменюк З.П.