Ухвала

від 04.12.2023 по справі 904/4213/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4213/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.), рішення від 09.05.2023 та додаткове рішення від 22.05.2023 Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бєлік В.Г.)

у справі №904/4213/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Агро-пром" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "БОТіК")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 472 101,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон Агро-пром" (далі - ТОВ "Легіон Агро-пром") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" (далі - ТОВ "Павлоградзернопродукт") про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №П2912К від 18.12.2020 року у розмірі 472 101,04 грн, з яких: 61 996,31 грн - 3% річних та 410 104,73 грн - інфляційні втрати.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 09.05.2023 у справі №904/4213/22 позов задовольнив. Стягнув з ТОВ "Павлоградзернопродукт" на користь ТОВ "Легіон Агро-пром" (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 01.06.2023 року) 3% річних у розмірі 61 996,31 грн, інфляційні втрати у розмірі 410 104,73 грн, а також судовий збір у розмірі 7 081,52 грн.

ТОВ "Легіон Агро-пром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 190 953,10 грн

Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 22.05.2023 у справі №904/4213/22 заяву ТОВ "Легіон Агро-пром" задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Павлоградзернопродукт" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 543,00 грн. В решті заяви відмовив.

ТОВ "Павлоградзернопродукт" звернулось 17.11.2023 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023, рішення від 09.05.2023 та додаткове рішення від 22.05.2023 Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4213/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.11.2023 для розгляду справи №904/4213/22 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Студенець В.І., Кібенко О.Р.

Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 472 101,04 грн, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

ТОВ "Павлоградзернопродукт" підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень вказує те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, дана справа має виняткове значення для скаржника (підпункти "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК). Також скаржником зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) та про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).

У поданій касаційній скарзі скаржник не наводить аргументів, що спір у справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки мотиви скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями.

Фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами. При цьому, скаржник не наводить норму (норми) права стосовно якої (яких) існує неоднозначна правозастосовча практика судів.

Так, в обґрунтування того, що справа має виняткове для нього значення та фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики скаржник лише посилається на те, що ця категорія спорів про стягнення штрафної санкції за порушення умов договору поставки, вирішується судами по-різному (наводить номери справ), втім не обґрунтовує скаргу доводами щодо різних правових висновків судів в інших справах саме щодо застосування у подібних правовідносинах певної норми права (не наводить ані норми, ані висновків).

Незгода із судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Щодо посилань скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відсутність висновку стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах, то колегія суддів відзначає, що вони є саме підставами касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК, втім, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність належного обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Павлоградзернопродукт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023, рішення від 09.05.2023 та додаткове рішення від 22.05.2023 Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4213/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023, рішення від 09.05.2023 та додаткове рішення від 22.05.2023 Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4213/22.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. Р. Кібенко

В. І. Студенець