Ухвала

від 04.12.2023 по справі 910/18355/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/18355/16 (910/5080/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1 362 990,45 грн)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023

у справі №910/18355/16 (910/5080/23)

за позовом Головного управління Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби,

до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної міграційної служби України,

про стягнення 8 690 830,68 грн

в межах справи № 910/18355/16

за заявами Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі №910/18355/16(910/5080/23) позов задоволено частково; стягнуто з ДНВК "Київський інститут автоматики" податковий борг в розмірі 7 327 840, 23 грн; стягнуто з ДНВК "Київський інститут автоматики" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 109 917,60 грн; в іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві та стягнути кошти платника податків ДНВК "Київський інститут автоматики" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 8 690 830,68 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі №910/18355/16(910/5080/23) залишено без змін.

До Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі №910/18355/16 (910/5080/23) в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1 362 990,45 грн та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/18355/16 (910/5080/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи судової справи між суддями від 29.11.2023.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесу-ального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо за-стосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1 362 990,45 грн) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023у справі №910/18355/16 (910/5080/23) з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).

Також, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Судом встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять доказів надсилання копії цієї касаційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державній міграційній службі України у справі №910/18355/16 (910/5080/23).

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державній міграційній службі України;

- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1 362 990,45 грн) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023у справі №910/18355/16 (910/5080/23) залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Головному управлінню Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державній міграційній службі України;

- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга.

4. Роз`яснити Головному управлінн. Державної податкової служби у міста Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков