Рішення

від 21.11.2023 по справі 260/5387/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/5387/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Гавій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рахівського районного суду Закарпатської області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 листопада 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 04 грудня 2023 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Рахівського районного суду Закарпатської області (далі відповідач, Рахівський районний суд), в якому просить:

1) Зобов`язати Рахівський районний суд в особі голови суду видати наказ про визнання недійсним наказу Рахівського районного суду від 08.12.2021 року № 381/02-04/21 Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області судді Тулика І.І..

2) Зарахувати ОСОБА_1 до штату Рахівського районного суду з 17.11.2021 року.

3) Зобов`язати Рахівський районний суд в особі голови суду видати наказ про зарахування ОСОБА_1 до штату Рахівського районного суду з 17.11.2021 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі наказу Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області судді Тулика І.І. Рахівського районного суду від 08.12.2021 року № 381/02-04/21 позивача було відраховано зі штату зазначеного суду з 17.11.2021 року у зв`язку з тим, що набрав законної сили вирок суду, яким позивача засуджено до позбавлення волі. Вирок Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 року у справі № 348/1674/19 набрав законної сили 17.11.2021 року після його перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, в результаті чого винесено відповідну ухвалу від 17.11.2021 року у справі № 348/1674/19.

Однак зазначені вирок та ухвала Вищого антикорупційного суду повністю скасовані постановою Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінальною суду від 01.06.2022 року у справі № 348/1674/19.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили 01.06.2022 року з моменту її проголошення. Тому після отримання повного тексту цієї постанови позивач звернувся до голови Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою від 06.06.2022 року про зарахування його в штат суду. За результатами розгляду зазначеної вище заяви голова Рахівського районного суду листом від 28.06.2022 року №02-12/61/2022 фактично відмовив у її задоволенні, зазначивши, що відсутній механізм вирішення питання, порушеного позивачем.

З метою захисту свого конституційного права на працю позивач звернувся з адміністративним позовом про поновлення його на посаді судді Рахівського районного суду.

За результатами розгляду адміністративної справи № 260/2410/22 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року позов задоволено частково: зобов`язано Рахівський районний суд повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування його в штат Рахівського районного суду від 06.06.2022 року, з врахуванням висновків суду.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі № 260/2410/22, Рахівський районний суд повторно розглянув заяву позивача від 06.06.2022 року про зарахування його до штату суду і відмовив у задоволенні такої заяви, зазначивши, що правові підстави для поновлення позивача на посаді судді - відсутні. Разом з тим, у разі наявності акту про призначення позивача як судді па посаду, головою суду буде видано відповідний наказ.

За переконанням позивача, такі висновки Рахівського районного суду не відповідають чинному законодавству і порушують конституційне право останнього на працю. У зв`язку із зазначеним, з метою поновлення порушених прав, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом про зобов`язання Рахівського районного суду вчинити передбачені чинним законодавством дії, необхідні для ефективного захисту прав позивача.

Ухвалою судді від 04.07.2023 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, в зв`язку з чим, призначено підготовче судове засідання.

27.07.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Ухвалою від 05.09.2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (далі третя особа, ТУ ДСА України в Закарпатській області). 11.09.2023 року до суду надійшли пояснення третьої особи.

Ухвалою суду від 02.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Указом Президента України від 24.01.2007 року №40/2007 ОСОБА_1 призначено на посуду судді Рахівського районного суду строком на п`ять років.

На підставі вказаного Указу, Рахівським районним судом видано наказ від 01.02.2007 року №14 про зарахування позивача суддею до штату названого суду.

Постановою Верховної Ради України від 09.02.2012 року №4375-VІ позивача обрано на посаду судді Рахівського районного суду безстроково.

На підставі вказаної Постанови, Рахівським районним судом видано наказ від 14.02.2012 року №9-ос про зарахування ОСОБА_1 суддею у штат Рахівського районного суду Закарпатської області безстроково.

У відповідності до наказу Рахівського районного суду від 08.12.2021 року № 381/02-04/21 Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області судді ОСОБА_1 позивача було відраховано зі штату зазначеного суду з 17.11.2021 року, у зв`язку з тим, що набрав законної сили вирок суду, яким позивача засуджено до позбавлення волі.

Вирок Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 у справі № 348/1674/19 скасований Постановою Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 у справі № 348/1674/19, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Згідно Постанови Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 у справі № 348/1674/19, підставою для закриття кримінального провадження стало саме повідомлення слідчими органами про підозру ОСОБА_1 після закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

06.06.2022 року позивач звернувся до голови Рахівського районного суду із заявою про зарахування його в штат на посаду судді, оскільки відпали обставини, які зумовили припинення його повноважень на посаді судді.

Відповідач, Рахівський районний суд, листом від 28.06.2022 року № 02-12/61/2022 відмовив у задоволенні вказаної заяви, так як відсутній механізм вирішення питання, порушеного позивачем у своїй заяві. Окрім того, зазначено, що до штату Рахівського районного суду зараховано двоє суддів шляхом відрядження у зв`язку з їх переведенням із судів, що знаходяться на території України, яка наразі окупована російською федерацією.

Позивач вважаючи наказ про його відрахування зі штату суду таким, що порушує його трудові права звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу голови Рахівського районного суду "Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 " від 08.12.2021 року №381/2-04/21, поновлення позивача на посаді судді Рахівського районного суду з 17.11.2021 року та зарахування у штат Рахівського районного суду з 17.11.2021 року, а також, стягнення з Рахівського районного суду на його користь суми суддівської винагороди за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 17.11.2021 року за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року №4901-VI та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі № 260/2410/22 (головуючий - суддя Гебеш С.А.) вказаний позов задоволено частково, права позивача захищено шляхом зобов`язання Рахівського районного суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування його в штат Рахівського районного суду від 06.06.2022 року, з врахуванням висновків суду.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі № 260/2410/22, Рахівський районний суд повторно розглянув заяву позивача від 06.06.2022 року про зарахування його до штату суду і відмовив у задоволенні такої заяви, зазначивши, що правові підстави для поновлення позивача на посаді судді - відсутні. Разом з тим, у разі наявності акту про призначення позивача як судді па посаду, головою суду буде видано відповідний наказ.

За переконанням позивача, такі висновки Рахівського районного суду не відповідають чинному законодавству і порушують конституційне право останнього на працю.

У зв`язку із зазначеним, з метою поновлення порушених прав, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом про зобов`язання Рахівського районного суду вчинити передбачені чинним законодавством дії, необхідні для ефективного захисту прав позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Статтею 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вбачається із адміністративного позову позивач просить як вирішити публічно-правовий спір (скасувати наказ та поновити на посаді), так і відшкодування шкоди. Отже, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Суддя обіймає посаду безстроково.

Підставами для звільнення судді відповідно до вказаної статті Конституції є: 1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я; 2) порушення суддею вимог щодо несумісності; 3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; 5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; 6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.

Згідно вказаної статті 126 Конституції України повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Отже, Конституція України передбачає як підстави для звільнення судді, так і підстави для припинення повноваження судді.

При цьому, згідно зі ст. 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини 6 статті 126 Конституції України, згідно з статтею 56 цього Закону, питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 4 та 6 частини 6 статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої Ради правосуддя.

Так, на засіданні Вищої Ради правосуддя розглядається питання про звільнення судді з підстав визначених у Конституції України, а питання щодо припинення повноваження судді відповідно до Закону України Про Вищу раду правосуддя до її компетенції не належить, а відповідно до глави 2 розділу VІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», належить до повноважень голови суду.

Згідно з ст. 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо особи, яка є суддею, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.

Повноваження судді припиняються з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього. Такий суддя втрачає визначені законом гарантії незалежності і недоторканності судді, право на грошове, в тому числі суддівську винагороду, та інше забезпечення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо судді є підставою для припинення його повноважень, що, в свою чергу, є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Як встановлено судом, вирок відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 17.11.2021 року, а тому, на момент його винесення, наказ голови Рахівського районного суду 08.12.2021 року № 381/02-04/21 щодо припинення з 17.11.2021 року повноважень судді Рахівського районного суду ОСОБА_1 , у зв`язку з набранням законної сили обвинувального вироку Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 року у справі № 348/1674/19, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 04.10.2019 року у справі № 140/865/19, зокрема, що подальше скасування Верховним Судом у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінальною суду від 01.06.2022 року у справі № 348/1674/19 вироку та ухвали Вищого антикорупційного суду, не може свідчити про незаконність спірного наказу та не є підставою для його скасування, оскільки вирішуючи питання законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень та їх відповідності ч. 2 ст. 2 КАС України, суд оцінює такі рішення, дії чи бездіяльності на час їх прийняття, вчинення чи часу, коли дія повинна була бути вчинена.

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача про необхідність застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», з огляду на наступне.

Перш за все, згідно ч. 7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Так, приписами частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Перелік підстав, визначений ст. 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Натомість, такої підстави, як закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, із закінченням після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України, наведений вище Закон не містить.

Зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_1 не виправдовувався у вчиненні злочину і кримінальне провадження відносно нього не закривалося, унеможливлює застосування до спірних правовідносин Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Позовні вимоги про поновлення на роботі є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування спірного наказу, тому, як і основна позовна вимога, задоволенню не підлягають.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Частинами 1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представниками відповідача та третьої особи у відзиві/поясненнях до позову, дають адміністративному суду підстави для постановлення висновків, які спростовують правову позицію позивача, а останнім не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рахівського районного суду Закарпатської області (Закарпатська область, м. Рахів, вул. Карпатська, 15 код ЄДРПОУ 02896325), третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30 код ЄДРПОУ 26213408), про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті