Ухвала

від 22.07.2024 по справі 260/5387/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

справа № 260/5387/23

адміністративне провадження № К/990/25553/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Рахівського районного суду Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №260/5387/23 за позовом ОСОБА_1 до Рахівського районного суду Закарпатської області, за участю третьої особи - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, про зобов`язання вчинити дії,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рахівського районного суду Закарпатської області, за участю третьої особи - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, в якому просив:

- зобов`язати Рахівський районний суд в особі голови суду видати наказ про визнання недійсним наказу Рахівського районного суду від 08 грудня 2021 року № 381/02-04/21 «Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області судді ОСОБА_1 »; зарахувати його до штату Рахівського районного суду з 17 листопада 2021 року;

- зобов`язати Рахівський районний суд в особі голови суду видати наказ про зарахування його до штату Рахівського районного суду з 17 листопада 2021 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову голови Рахівського районного суду Закарпатської області у зарахуванні ОСОБА_1 як судді до штату Рахівського районного суду Закарпатської області:

- зобов`язано голову Рахівського районного суду Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 як суддю до штату Рахівського районного суду Закарпатської області з 01 червня 2022 року;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2024 року касаційну скаргу Рахівського районного суду Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №260/5387/23 повернуто особі, яка її подала.

02 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла повторна касаційна скарга Рахівського районного суду Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №260/5387/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 10 частини першої статті 284 Кримінально-процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Скаржник також повинен обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.

Проте скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні конкретної норми права, як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтував підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.).

Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

З огляду на зазначене, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішується.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Рахівського районного суду Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №260/5387/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя О.Р. Радишевська