КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №756/6037/22 Головуючий у 1 інстанції: Белоконна І.В.
Провадження №22-ц/824/11725/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
22 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Гуля В.В., Шебуєва В.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 травня 2023 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» звернувся до суду з позовом до відповідачі про стягнення заборгованості та з урахуванням уточнення просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 2 314,35 грн, судовий збір у розмірі 413,50 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 480,00 грн, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 11 571,76 грн, судовий збір у розмірі 2 067,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 400,00 грн.
В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Зокрема, відповідач ОСОБА_1 є власником 1/6 частини вказаної квартири, а відповідач ОСОБА_2 є власником 5/6 частин вказаної квартири.
На утриманні у позивача знаходиться вище зазначений будинок, для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги. Однак, відповідачі за спожиті послуги не сплачують. У зв`язку з чим у них перед позивачем утворилася вищевказана заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 3 травня 2023 позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 2 314 гривень 35 копійок, судовий збір у розмірі 413 гривень 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 480 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 11 571 гривня 76 копійок, судовий збір у розмірі 2 067 гривень 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 400 гривень 00 копійок.
Рішення мотивовано тим, що відповідачі належним чином не виконували своїх зобов`язань щодо сплати грошових коштів на утримання квартири, а тому позов необхідно задовольнити у повному обсязі та відповідно до розміру часток стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 2 314,35 грн та з відповідача ОСОБА_2 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 11 571,76 грн.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року задоволено заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» (код ЄДРПОУ 22884956; адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 67, 71) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» (код ЄДРПОУ 22884956; адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 67, 71) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх узагальнені доводи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянти посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Вважає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема законного обґрунтування заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; серед іншого стверджують, що статутом позивача, протоколами загальних зборів членів правління кооперативу та протоколами загальних зборів членів кооперативу передбачена необхідність оплати внесків його членами, а не житлово-комунальних послуг.
На переконання апелянтів, в судовому засіданні 23 березня 2023 року суд першої інстанції всупереч закону, з власної ініціативи, зобов`язав представника позивача надати уточнення до позовної заяви з урахуванням вимог та залученням співвідповідача - ОСОБА_2 , який у свою чергу стверджує, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи й він не мав змоги належним чином захищати в суді свої права.
Також апелянти вважають, що витрати на професійну правову допомогу не обґрунтовані належними доказами й стягнуті судом першої інстанції всупереч фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
11 серпня 2023 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу представник ЖБК «Кристал -22» - Студенцов О.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін посилаючись на законність та обґрунтованість рішення. Зазначає, що законодавець урегулював питання виникнення зобов`язань співвласника багатоквартирного будинку щодо утримання будинку та прибудинкових територій у чітко визначений спосіб - відшкодування витрат.
15 листопада 2023 року апелянти подали пояснення по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де заперечували про доводів викладених у відзиві та просили апеляційну скаргу задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру права власності, відповідачі є власниками кв. АДРЕСА_1 , з частками 5/6 - ОСОБА_2 , та 1/6 - ОСОБА_1 .
З інформації, що надана Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у вказаній вище квартирі з 1994 року по теперішній час.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників та є обов`язковими для виконання всіма співвласниками.
Відтак, судом встановлено, що на утриманні позивача знаходиться вище вказаний будинок АДРЕСА_4 , для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги й позивачем підтверджено доказами про надання послуг й понесення щомісячних грошових витрат на утримання, зокрема будинку АДРЕСА_4 .
Через неналежну сплату відповідачами грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 в них перед позивачем в період з 01 серпня 2019 року по 01 березня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 11 455,10 грн. й 2 032,24 грн. інфляційних втрат та 398,77 грн. 3% річним в порядку ст. 625 ЦК України.
Суду першої інстанції не надано доказів на спростування утворення вказаної заборгованості чи невірного її нарахування, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов у повному обсязі та відповідно до розміру часток стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 2 314,35 грн та з відповідача ОСОБА_2 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 11 571,76 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Колегія суду вважає слушними доводи відповідача про ухвалення рішення без його участі без наявності в матеріалах справи належних доказів про його повідомлення й відкидає доводи суду першої інстанції про належне повідомлення ОСОБА_1 через ОСОБА_2 .
Виходячи з наведеного, колегія суду погоджується з апелянтами про незаконність рішення суду в частині його ухвалення без належного повідомлення сторони у справі.
Так, реалізуючи своє конституційне право на судовий захист позивач ЖБК «Кристал - 22» діючи на підставі Статуту, що затверджений Загальними зборами членів «Кристал -22» (протокол №2/16 від 7.12.2016) звернувся до суду з цим позовом до відповідачів з підстав, що ним надаються житлово-комунальні послуги, в той час як у споживачів, у даному випадку відповідачів, виникла заборгованість перед позивачем за сплату наданих останнім послуг, які той просить суд з них стягнути.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 1.6 Статуту ЖБК «КРИСТАЛ-22», мета створення кооперативу - надання послуг членам кооперативу, сприяння та захист прав і свобод, задоволення суспільних, економічних, соціальних та інших інтересів його членів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.
Як зазначено в п.10.1 Статуту ЖБК «КРИСТАЛ-22», загальні збори: встановлюють розміри та строки внесення внесків на капітальний ремонт житлового будинку, внесків на експлуатацію житлового будинку та утримання прибудинкової території, платню за комунальні послуги та приймають рішення про стягнення з членів кооперативу, власників (мешканців) грошової компенсації за несвоєчасне їх внесення.
В силу п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 5.8 Статуту ЖБК «КРИСТАЛ-22», член кооперативу зобов`язаний: своєчасно вносити платежі на покриття витрат кооперативу по експлуатації, капітальному ремонту житлового будинку та утримання прибудинкової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги, в разі затримки таких платежів нести фінансову відповідальність за порушення грошового зобов`язання, встановлену чинним законодавством України.
22 вересня 2019 року Загальними зборами ЖБК «КРИСТАЛ-22» було прийнято рішення про затвердження тарифу на утримання багатоквартирних (житлових) будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 в розмірі 6,27 грн/м2 загальної площі квартири, а для перших поверхів 5,03 грн./м2, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Протоколу Загальних зборів від 22 вересня 2019 року.
Відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували ці висновки, як і не здобуто в процесі розгляду справи доказів, з яких вбачалося б, що позивач належним чином не виконує свої обов`язки або ж у відповідачів є обґрунтовані скарги щодо якості таких послуг, що звільняли б останніх від їх оплати.
Тому суд визнає встановленими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи й нормам закону виниклі між сторонами правовідносини, згідно яких у позивача існував обов'язок надання житлово-комунальних послуг відповідачам, в той час як в останніх - обов'язок оплачувати такі послуги.
В той час, згідно довідки - розрахунку, складеної позивачем зазначено, що заборгованість відповідачів перед позивачем станом складає 11 455,10 грн. й 2 032,24 грн. інфляційних втрат та 398,77 грн. 3% річних.
Заперечуючи проти задоволення позову як в суді першої інстанції й на стадії апеляційного перегляду відповідачами, не надано суду доказів, що комунальні послуги не надавались чи розмір заборгованості визначено невірно. Відтак, перевіривши таку заборгованість на предмет нормативного виникнення й формули нарахування, суд першої інстанції не знайшов підстав для відмови у задоволенні позову в частині розміру заборгованості, що підлягав стягненню з відповідачів на користь позивача. Не викликав сумнівів й розрахунок заявлених позивачем й понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в цій частині з огляду на таке.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги
Відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону праву споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів кореспондує обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст. 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 3 ст. 12 цього ж Закону).
Заплановані кількісні та якісні показники послуг, що повинні надаватись виконавцем виходячи з вартості калькуляційної одиниці загальної площі лежать в основі визначення вартості оплати частки співвласника будинку, яка згідно п. 9 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є площа квартири співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, а обов`язкова оплата частки співвласником встановлена ч. 2 ст. 7 Закону. Сукупність часток, становить вартість запланованих необхідних витрат на утримання всього будинку, а зобов`язання в межах своєї частки несе власник квартири.
Враховуючи вимоги зазначених норм у справах про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги позивач, який звертається з таким позовом має довести, що відповідач є власником житлового чи нежитлового приміщення, до якого такі послуги надаються або споживачем цих послуг, а також довести період та розмір заборгованості відповідача та складові такої заборгованості.
На переконання колегії суду, позивачем доведено, що відповідачі є власником житлового приміщення, а відповідачі є споживачами таких послуг.
Відповідачами не спростовано жодним чином ці висновки, як не наведено й доводів про неправильне нарахування виниклої заборгованості. Такими доказами могли б бути дані про відсутність цього будинку на балансі позивача, докази ненадання чи неналежне надання останнім житлово-комунальних послуг, чи підтвердження сплати відповідачами житлово-комунальних послуг. Відсутність цих доказів в матеріалах справи розцінюється колегією суду як небажання відповідача сплачувати за спожиті послуги.
В той час, згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки відповідачами не надано будь - яких доказів на спростування встановлених судом першої інстанції висновків, іншого розрахунку чи доказів сплати житлово-комунальних послуг, за наслідками розгляду справи, колегія суду вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21, зазначила що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 травня 2023 року, то додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року також слід скасувати.
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія апеляційного суду акцентує увагу, що відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суду не вбачає порушень чи неспівмірності заявлених витрат на правову допомогу зі сторони позивача й не вбачає підстав для їх зменшення. До того ж зі сторони відповідача не надходило клопотання про їх зменшення й це не було предметом розгляду в порядку апеляційного провадження, а відтак вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суду апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступлення від зроблених судом першої інстанції висновків, викладених у додатковому рішенні від 16 травня 2023 року.
Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу із позивача на користь відповідачів під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу надавав адвокат Філімонов К.О. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 28 жовтня 2022 року укладеного між адвокатським об`єднанням «Адвокатська колегія «Юрспецсервіс» та ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 травня 2023 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» (код ЄДРПОУ 22884956; адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 67, 71) заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) гривень 35 копійок, судовий збір у розмірі 413 (чотириста тринадцять) гривень 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» (код ЄДРПОУ 22884956; адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 67, 71) заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 11 571 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривня 76 копійок, судовий збір у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» (код ЄДРПОУ 22884956; адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 67, 71) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРИСТАЛ-22» (код ЄДРПОУ 22884956; адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 67, 71) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді В.В. Гуль
В.А. Шебуєва
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115419247 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Гаращенко Дмитро Русланович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні