УХВАЛА
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 391/469/20
провадження № 61-12766ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом.
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2020 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24 червня 2010 року, зареєстрованого у Компаніївському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037300035, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_2 , у редакції постанови.
24 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення скасувати й залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції заявнику та її представнику надіслано не було, не надавши, при цьому належних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На виконання вимог ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року заявник направила до суду документ, що підтверджує сплату судового збору разом з мотивуванням, що для отримання документів на підтвердження пропуску строку необхідний додатковий час.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 . Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надала додаткові письмові пояснення разом з доданими до неї матеріалами, а саме: копія листа Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2023 року; копія супровідного листа Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2023 року; копія рекомендованого повідомлення акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») про вручення поштового відправлення за трек-номером 2500800920710. З наданих документів вбачається, що копію судового рішення апеляційного суду від 18 квітня 2023 року направлено заявнику на адресу, яка також зазначена й у касаційній скарзі, «відправлення вручено особисто» 25 травня 2023 року. Разом з цим, заявник повторно наголошує, що копію постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року вона не отримувала, в поштовому повідомленні про вручення не розписувалась, а отже, вважає, що строк пропущений з поважних причин, тому підлягає поновленню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Вказані заявником повторно підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, що є по суті аналогічними, які заявник зазначав у касаційній скарзі, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу й не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Заявником не спростовано дані щодо отримання нею 25 травня 2023 року копії судового рішення апеляційного суду від 18 квітня 2023 року.
Отже, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, заявником не доведено, що зазначені нею обставини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року унеможливили подання касаційної скарги у визначений законодавством процесуальний строк.
Крім того, заявником не наведено інших поважних обставин, які б перешкоджали йому своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Верховним Судом установлено, що відповідно до даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було оприлюднено 19 травня2023 року, а з касаційною скаргою заявник звернулася до суду касаційної інстанції лише 24 серпня 2023 року.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Заявнику неодноразово надавався строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак вона не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у захисті своїх прав.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (статті 43, 49 ЦПК України).
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Заявник не демонструвала готовність брати участь у розгляді цієї справи.
Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці ЄСПЛ.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а наведені підстави для поновлення пропущеного строку визнані неповажними та заявником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі відмовити.
Копію ухвали разом із доданими до скарги матеріалами направити заявникові.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2023 |
Оприлюднено | 06.12.2023 |
Номер документу | 115423800 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні