Ухвала

від 06.12.2023 по справі 153/1857/23

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"06" грудня 2023 р. Справа153/1857/23

Провадження2/153/471/23-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №153/1857/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передовик» («ТОВ Передовик») про стягнення поворотної фінансової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2023 року за вхід.№7402 до Ямпільського районного суду Вінницької області було подано позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передовик» («ТОВ Передовик») про стягнення поворотної фінансової допомоги.

04 грудня 2023 року за вхід.№7403 позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у даній цивільній справі. Заява мотивована тим, що заявником до Ямпільського районного суду Вінницької області пред`явлено позов до ТОВ «Передовик» про стягнення поворотної фінансової допомоги. Згідно заявлених позовних вимог предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передовик», ЄДРПОУ 36237826, на його користь борг в сумі 523500 грн. (п`ятсот двадцять три тисячі п`ятсот гривень) та судових витрат по справі в розмірі 5235 грн., всього 528735 гривень. Як вбачається із матеріалів справи та позову між позивачем та відповідачем ТОВ «Передовик» існує реальний спір щодо стягнення поворотної фінансової допомоги у розмірі 523500 грн. Невжиття заходів забезпечення безсумнівно або ускладнить, або унеможливить виконання судового рішення та утруднить ефективний захист ОСОБА_1 законних прав. ОСОБА_1 вживались заходи щодо вирішення цього спору в позасудовому порядку, направлялась на адресу відповідача вимога про повернення поворотної фінансової допомоги, яка залишилась без реагування зі сторони відповідача, відповідач не бажає повертати кошти, тобто поведінка відповідача свідчить про ухилення від виконання взятих на нього зобов`язань. Заявник стверджує, що реальне виконання судового рішення залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Відповідно до вимог ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Як вище було зазначено, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного ОСОБА_2 , безпосередньо пов`язано із предметом позову. Вважає, що адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову. Щодо пропозицій заявника, що до зустрічного забезпечення, то у нього такі пропозиції відсутні, і у вирішенні цього питання покладається на розгляд суду. Тому вважає, що вжиті заходи забезпечення позову, які він просить суд вжити, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Передовик", ЄДРПОУ 36237826, в межах суми 528735 (п`ятсот двадцять вісім сімсот тридцять п`ять) гривень, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки не повідомлялися про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Відповідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Тому, суд має підстави для розгляду заяви про забезпечення позову 06 грудня 2023 року без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення виходячи із наступного:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Положеннями ст.153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін негайно вжити заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Так, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним видом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд враховує конкретні обставини цієї справи щодо наявності обставин, визначених частинами другою та третьою статті 13 Цивільного Кодексу України, застосовує загальні засади цивільного права - принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також керується однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti Iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "Передовик" в межах суми 528735 гривень, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд доходить висновку про співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами щодо накладання арешту.

Встановлено, що між сторонами дійсно існує майновий спір, оскільки позивач зазначає, що підставою для звернення до суду з позовом є стягнення з ТОВ «Передовик» на його користь боргу в сумі 523500 грн. та судових витрат по справі в розмірі 5235 грн., всього 528735 гривень, а тому невжиття заходу забезпечення позову може у подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення.

Суд вважає, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно тощо.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а саме - накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах ТОВ "Передовик" ЄДРПОУ 36237826, в межах суми 528735 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 157, 258, 259, 260, 261, 351, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, Постановою ПВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №153/1857/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передовик» («ТОВ Передовик») про стягнення поворотної фінансової допомоги задовольнити.

Накласти арешт на майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Передовик" ЄДРПОУ 36237826, в межах суми 528735 (п`ятсот двадцять вісім тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копії ухвали для виконання направити начальнику Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та приватним нотаріусам Могилів-Подільського районного нотаріального округу Бешинській Г.А., Горбоконь О.Г. та Мойсеєнко Г.Л..

Копії ухвали рекомендованими листами невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк