Рішення

від 16.11.2023 по справі 200/26960/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/26960/15-ц

Провадження № 2/932/739/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Васильченко О.М., Прищепи С.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу містіДніпрі заправилами загального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 дотовариства зобмеженою відповідальністю«ОМЕГА»,приватної виробничо-торгівельноїфірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО»про захиставторського правата стягненнякомпенсації,штрафу,заборону вчинятипевні діїта зустрічнимпозовом приватноївиробничо-торгівельноїфірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» до ОСОБА_2 , державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію авторського права на твір, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в уточненій редакції якої (від 05.05.2018), остання просила суд:

-стягнути з ТОВ «ОМЕГА» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за оприлюднення дизайну шляхом продажу;

-стягнути з ТОВ «ОМЕГА» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за розповсюдження у торговій мережі;

-стягнути з ТОВ «ОМЕГА» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за рекламування;

-стягнути з ТОВ «ОМЕГА» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за розміщення товару у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання;

-стягнути з приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за перекручування авторського дизайну;

-стягнути з приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за відтворення авторського дизайну у матрицях для виготовлення печива;

-стягнути з приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за оприлюднення авторського дизайну шляхом виробництва;

-стягнути з приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за розповсюдження у торговій мережі;

-стягнути з приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 137000,00 грн. за розміщення товару у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання;

-стягнути з ТОВ «ОМЕГА» штраф у розмірі 10% від суми компенсації, який на дату звернення із позовною заявою дорівнює 55120,00 грн.;

-стягнути з приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» штраф у розмірі 10% від суми компенсації, який на дату звернення із позовною заявою дорівнює 68900,00 грн.;

-заборонити ТОВ «ОМЕГА» у будь-якій формі використовувати зображення дизайну печива «Дніпро» - повністю або їх частин при продажу, у рекламі та ін.., у тому числі шляхом розміщення зображень в мережі Інтернет;

-заборонити приватній виробничо-торгівельній фірмі «КРІОЛІТ-ДНІПРО» у будь-якій формі використовувати, змінювати або спотворювати будь-яким способом зображення дизайну печива «Дніпро» - повністю або їх частин при виробництві (використання матриць для випічки), при продажу, у рекламі та ін., у тому числі шляхом розміщення зображень на формах для випікання кондитерських виробів та шляхом розміщення зображень в мережі Інтернет;

-вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що вона, у спадщину після смерті ОСОБА_3 , отримала майнові права авторського права на розробку дизайну «Печиво «Дніпро», що належали спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України від 17.04.2012 за №43355.

З огляду на те, що відповідачами було незаконно використане авторське право на дизайн печива «Дніпро», що з боку ТОВ «ОМЕГА» виразилось у: оприлюдненні авторського дизайну шляхом продажу; розповсюдженні у торговій мережі; рекламуванні; розміщенні твору у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання; а з боку приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» у: перекручуванні авторського дизайну; відтворенні авторського дизайну у матрицях для виготовлення печива; оприлюдненні авторського дизайну шляхом виробництва; розповсюдженні у торговій мережі; розміщенні твору у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання; позивач вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом (Том №2 а.с.27-35).

Відповідачем - ТОВ «ОМЕГА» надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами. Так, останнім зазначено, що ТОВ «ОМЕГА» не приймає безпосередньої участі у виготовленні печива та не приймає участі у погодженні дизайну за яким виготовляється печиво «Дніпро-К». Також вказано про те, що дизайн печива «Дніпро-К» виготовляється на підставі та у відповідності до патенту про промисловий зразок №21315. Крім того, відповідач зазначає про недоведеність розміру завданих збитків та не вірності проведених розрахунків з огляду на те, що робочий день триває 8 годин, а не 24 години, як зазначено позивачем у розрахунку спричиненої шкоди (Том №1 а.с.71-72, Том №2 а.с.148-150).

Відповідачем - приватною виробничо-торгівельною фірмою «КРІОЛІТ-ДНІПРО» надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами. Так, останнім зазначено, що підприємство не порушувало прав позивача, оскільки не здійснює виробництво печива «Дніпро», а правомірно здійснює господарську діяльність з виробництва печива «ДНІПРО-К», виходячи із запатентованого ним малюнку такого печива, згідно патенту на промисловий зразок №21315 «Печиво» від 10.01.2011, виданого Державною службою інтелектуальної власності України (дата подання заявки: 30.08.2010), який на дату розгляду справи є чинним. Також, відповідачем зазначено про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо розміру партій печива, яке, на думку позивача, було випущено з порушенням її прав, у зв`язку з чим вимоги про стягнення збитків є безпідставними (Том №1 а.с.130-132, Том №2 а.с.142-144).

У листопаді 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО», в уточненій редакції якої (від 11.05.2023), остання просила суд визнати протиправним та скасувати рішенні Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (заявка від 16.02.2012 №43512, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , дата реєстрації 17.04.2021).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство посилалось на те, що рішення Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підлягає скасуванню з огляду на те, що воно ухвалене з порушенням Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 за №1756, а саме п.6, яким встановлено, обов`язковість наявності у заявці на реєстрацію авторського права примірника твору (оприлюднений чи неоприлюднениий) у матеріальній формі (п.15 цього Порядку), а також документу, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору. Крім того зазначено, що оскаржуване рішення ухвалено за результатами розгляду заявки, яка має виправлення та містить недостовірну інформацію, а також за відсутності документів підтверджуючих факт створення ОСОБА_3 зазначеного твору 27.03.1967, що є також порушенням положень ст..437 ЦК України і ч.2 ст.11 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» (у редакції Закону станом на 09.05.2011).

Виходячи з вищевикладеного, приватна виробничо-торгівельна фірма «КРІОЛІТ-ДНІПРО», вважало за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем за зустрічним позовом - ОСОБА_2 було надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами зустрічного позову. Так, останньою зазначено, що реєстрація твору була здійснена, як не оприлюдненого, а тому подання документів що свідчать про факт і дату оприлюднення не вимагається. Крім того зазначено, що за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Відповідачем за зустрічним позовом Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» було надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами зустрічного позову. Так, останнім зазначено, що державна реєстрація авторського права на твір образотворчого мистецтва «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відбувалося за механізмом встановленим для неоприлюдненого твору та за правилами визначеними Порядком №1756. Посилання позивача у позові щодо не відповідності заявки вимогам вказаного Порядку у зв`язку з наявністю закреслень не свідчать не є такими, що впливають на законність рішення про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва.

Третя особа за зустрічним позовом ТОВ «ОМЕГА» надано письмові пояснення, доводи викладені в яких зводяться до підтримки вимог зустрічної позовної заяви. Так, товариством зазначено, що до заявки про реєстрацію авторського права, в порушення приписів постанови КМ України №1756, як для не оприлюдненого твору образотворчого мистецтва, не було надано фото чи/або копію зображення дизайну на паперовому носії, у зв`язку з чим оскаржуване свідоцтво підлягає скасуванню.

Позивачем за зустрічним позовом було надано відповідь на відзив ОСОБА_2 та Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» в яких містяться доводи аналогічні до обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Єлісєєвої Т.Ю. від 19.01.2016 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.

На виконання вимог ухвали від 19.01.2016, ОСОБА_2 , 05.02.2016, надано позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 від 20.01.2016 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.07.2016 у справі за позовом ОСОБА_2 призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності у зв`язку з чим зупинено провадження.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2017 виправлено помилку в ухвалі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.07.2017.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.01.2018 відновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.05.2018 витребувано докази.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 , справу було передано судді Томашу В.І., яким за ухвалою від 28.05.2019 її прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У зв`язку із закінченням строку відрядження судді ОСОБА_5 до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, справу було передано судді Женеску Е.В., якою за ухвалою від 22.10.2019 її прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_6 від здійснення правосуддя, справу було передано судді Сліщенку Ю.Г., яким за ухвалою від 29.04.2020 її прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_7 у відставку, справу було передано судді Куцеволу В.В., яким за ухвалою від 12.04.2021 її прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.09.2021 витребувано докази.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.09.2021 відмовлено у витребуванні доказів.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.11.2021 зустрічний позов приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» повернуто заявнику.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2022 відмовлено в задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.04.2022, ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.11.2021 про повернення зустрічного позову приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО», скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.04.2022, прийнято зустрічну позовну заяву приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 . Об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2023 залучено до участі у справі, як співвідповідача Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги позову ОСОБА_2 та надав пояснення аналогічні викладеним в ньому. Заперечував щодо вимог зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ПВТФ «КРІОЛІТ-ДНІПРО», підтримав вимоги зустрічного позову та надав пояснення аналогічні викладеним в ньому. Заперечував щодо вимог первісного позову.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - ТОВ «ОМЕГА», підтримав вимоги зустрічного позову та надав пояснення аналогічні викладеним в ньому. Заперечував щодо вимог первісного позову.

Інші учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали, вислухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2013 виданого державним нотаріусом П`ятої ДДНК Ужва Т.М., ОСОБА_2 , у спадок після смерті ОСОБА_3 , отримала майнові права авторського права на розробку дизайну «Печиво «Дніпро», що належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 17.04.2012 за НОМЕР_2 .

Відповідно до копії реєстраційної справи за якою видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , вона містить:

-копію заяви ОСОБА_3 про реєстрацію авторського права на твір (заявка №43512), у якій зазначено: вид та назва твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Розробка дизайну); галузь творчої діяльності мистецтво; анотація або реферат твору дизайн печива « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відображає його значення долі українського народу. Прямокутна форма збільшена, напис посередині великими літерами і поверхня у вигляді високих дніпрянських хвиль підкреслює його велич. Об`єднання хвиль в оригінальний орнамент символізує його об`єднуюче значення; відомості про оприлюднення твору (опублікування, сповіщення, виконання, показ тощо) було надано опис форми та дизайну та вказано автора ОСОБА_3 ; прізвище, ім`я, по батькові першого автора ОСОБА_3 ; суть авторства розробка дизайну. Вказана заява зареєстрована у Службі інтелектуальної власності України 16.02.2012.

Згідно копіїсвідоцтва прореєстрацію авторськогоправа натвір № НОМЕР_1 виданого головоюДержавної службиінтелектуальної власностіУкраїни ОСОБА_8 зареєстровано розробкудизайну «Печиво«Дніпро»,автором є ОСОБА_3 . Дата реєстрації 17.04.2012.

Відповідно до копії патенту на промисловий зразок №21315, який виданий головою Державного департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_8 та зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 10 січня 2011 року, запатентовано промисловий зразок печива з надписом «ДНІПРО-К», власником якого є приватна виробничо-торгівельна фірма «КРІОЛІТ-ДНІПРО».

Згідно копії договору поставки №СТМ 903 від 21.11.2013, приватна виробничо-торгівельна фірма «КРІОЛІТ-ДНІПРО» взяло на себе зобов`язання здійснювати поставки ТОВ «ОМЕГА» печива «ДНІПРО-К».

Відповідно до копії свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 виданого головою Державного департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_8 , 10.05.2011 ТОВ «Омега» зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів у послуг, торгівельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно висновку експерта №197/17 від 27.12.2017 наданого експертом НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТПАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Ковальовою Н.М.:

- у зображеннях печива «Дніпро-К», знімки яких містяться у матеріалах цивільної справи №200/26960/15 на а.с.19, 44, 168, 175, 209, 211, 214, 218 має місце відтворення твору «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 17.04.2012, виданого Державною службою інтелектуальної власності України ОСОБА_3 );

- у зображеннях печива «Дніпро-К», знімки яких містяться у матеріалах цивільної справи №200/29-6960/15 на а.с.133-134, 160 зворотна сторона, 172, 175, 178, 229-231 не відтворено твір «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 17.04.2012, виданого Державною службою інтелектуальної власності України ОСОБА_3 ).

Відповідно до матеріалів справи на а.с. 19, 44, 168, 175, 209, 211, 214, 218 у Томі №1, відображено зображення печива на якому міститься напис «ДНІПРО-К» та яке реалізоване ТМ «ВИГОДА». На підтвердження факту реалізації (продажу) надано копії відповідних чеків, а також фотознімки плакатів та витяги з рекламних брошур.

Авторське право, як частина цивільного законодавства, регулює відносини, пов`язані з використанням творів літератури, науки і мистецтва, які є результатом творчої діяльності, незалежно від призначення, способу і форми їх вираження, а також художніх достоїнств або наукової цінності.

За змістомст.435 ЦК УкраїнитаЗУ «Про авторське право і суміжні права» суб`єктами авторського права є автор твору, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторській майнові права.

Згідно п.п.1, 2 ст. 28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення втору. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно дост.1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно ч. 1ст. 11 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» визначено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Частинами 1, 3ст. 433 ЦК Українипередбачено, що об`єктами авторського права є твори.

Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

Твором є результат творчої діяльності людини у будь-якій сфері, він втілює авторський задум та виражає ідеї, уявлення, бачення, думки, образи людини, яка його створила.

Ознаками твору як об`єкта авторського права є те, що: 1) твір має володіти культурно-історичною унікальністю, тобто, твір має бути оригінальним, він не має бути відтворенням або повторенням уже існуючого (раніше створеного) твору; 2) твору має бути надана об`єктивована форма, яка дозволяє його сприйняття іншими людьми.

Вбачається, що одним з основних критеріїв для визначення об`єкта авторського права є його оригінальність.

Пунктом 1 статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24.07.1971 року, яка є чинною для України з 25.10.1995 року, вбачається, що термін «Літературні і художні твори» охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки тощо.

Згідно п. 6 ст. 2 Конвенції твори, зазначені у цій статті, користуються охороною у всіх країнах Союзу. Ця охорона здійснюється на користь автора і його правонаступників.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.29 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Згідно рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 31.07.2015 (набрало законної сили), яке ухвалено за результатами розгляду справи №760/27853/14-ц та предметом розгляду якої була правомірність та дотримання механізму реєстрації авторського права на твір № НОМЕР_1 , встановлено факт створення ОСОБА_3 об`єкта авторських прав. При розгляді вказаної справи судом досліджувалося та було дано оцінку документам, які містяться в реєстраційній справі заведеній у зв`язку з видачею свідоцтва на твір № НОМЕР_1 . Крім того, було досліджено , трудову діяльність ОСОБА_3 та етапи створення дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також вказане опосередковано підтверджено рішенням Соломянського районного суду м.Києва від 31.08.2018 (цивільна справа № 760/9618/16-ц) та постановою Запорізького апеляційного суду від 15.06.2021 прийнятою за результатами розгляду справи № 332/3136/20.

Відповідно ч.4ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно висновку якого дійшла колегія суддів ВС/КЦС у постанові від 09.12.2019 прийнятій за результатами розгляду справи № 337/1253/16-ц, преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на те, що матеріали цивільної справи містять докази, які в своїй сукупності та з огляду на вищезазначені судові рішення, свідчать про належність ОСОБА_3 дизайну «Печиво «Дніпро», заявлені вимоги приватної виробничо-торгівельної фірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» не підлягають задоволенню.

Посилання позивачаза зустрічнимпозовом нате,що подана ОСОБА_3 заявка про реєстрацію авторського права на твір (заявка №43512) містить закреслення, що унеможливлює встановлення автора твору, не заслуговує на увагу, оскільки вказана заявка містить всі дані, які ідентифікують об`єкт лише з ОСОБА_3 .

Посилання позивача за зустрічним позовом з приводу того, що ОСОБА_3 не належить твір на який видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , не заслуговує на увагу оскільки будь-якою іншою особою не заявлено своїх прав на твір «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Доказів того, що приватну виробничу-торгівельну фірму «КРІОЛІТ-ДНІПРО» будь-яка особа яка претендує на вказаний твір уповноважила вчиняти дії на захист її прав, матеріали справи не містять.

Посилання позивача за зустрічним позовом з приводу того, що під час реєстрації авторського права на вищезазначений твір було допущено порушення п.6 Постанови КМУ від 27.12.2001 за №1756, якою встановлено, обов`язковість наявності у заявці на реєстрацію авторського права примірника твору (оприлюднений чи неоприлюднениий) у матеріальній формі (п.15 цього Порядку), а також документу, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору не заслуговує на увагу та не є підставою для скасування оскаржуваного свідоцтва, оскільки реєстрацію твору було здійснено як не оприлюдненого, що не вимагає надання документу, який свідчить про факт і дату його оприлюднення. Крім того, в матеріалах реєстраційної справи міститься примірник твору зображений на фотознімку, а також у заяві про реєстрацію твору міститься опис твору, що у своїй сукупності ідентифікують його з твором - «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » власником (розробником) якого є ОСОБА_3 .

Також суд вважає за необхідне зазначити про те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту є неналежним, що є окремою підставою відмови у задоволенні заявлених вимог з огляду на те, що застосування недійсності реєстрації в сфері інтелектуальної власності, як способу захисту, ефективне для тих випадків, за яких для набуття виключного права застосовується реєстраційна система набуття прав, а в інших випадках такий спосіб не присікає порушення цивільних прав та інтересів і не відновлює їх (постанова ВС/КЦС від 16.06.2021 прийнята за результатами розгляду справи №760/20855/16).

Що ж до вимог за первісним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»:

- примірник твору - це копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі;

-оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо;

-відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер;

- опублікування твору - це випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми;

- розповсюдження об`єктів авторського права і (або) суміжних прав - це будь-яка дія, за допомогою якої об`єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об`єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об`єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відповідно до ст.50 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» у редакції Закону на час виявлення факту порушення прав позивача за первісним позовом, порушення авторського права і суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав .

Згідно ч.1 ст.15 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною 3 статті 15 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер; 11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст.52 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: а)вимагати визнаннята поновленнясвоїх прав,у томучислі заборонятидії,що порушуютьавторське правоі (або)суміжні правачи створюють загрозу їхпорушення; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; д)вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України; е)брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов`язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об`єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження; з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов`язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення відповідачами за первісним позовом дій, що порушують авторські права позивача на твір № НОМЕР_1 , що знайшло своє відображення у: оприлюдненні авторського дизайну шляхом продажу; розповсюдженні у торговій мережі; рекламуванні; перекручуванні авторського дизайну; відтворенні авторського дизайну у матрицях для виготовлення печива; оприлюдненні авторського дизайну шляхом виробництва; заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з останніх компенсації у розмірі 137800,00 грн. з кожного, що буде співмірним до шкоди спричиненої вказаними діями.

Оскільки накладення штрафу є правом суду, у даному випадку, враховуючи, що відповідачами самостійно усунуто порушення прав позивача, суд не вбачає підстав для накладення штрафу.

Вимоги позивачаза первіснимпозовом щодозаборони використаннязображення дизайну печива «Дніпро» не підлягає задоволенню, оскільки згідно наявних у матеріалах справи доказів, печиво з зображенням, яке порушувало авторські права позивача на твір № НОМЕР_1 було вилучено з обігу, та станом на 2023 рік відсутні докази щодо продовження його виготовлення і розповсюдження. Суд звертає увагу, що спір виник у 2015 році.

Посилання відповідачів за первісним позовом з приводу не відповідності експертизи приписам права не заслуговує на увагу, оскільки останніми не надано доказів які б спростовували висновок експерта або об`єктивно свідчили про його незаконність.

Послання ТОВ«ОМЕГА» з приводу відсутності у нього обов`язку нести відповідальність за шкоду спричинену порушенням авторських прав з огляду на відсутність доказів щодо виготовлення ним продукції, не заслуговує на увагу, оскільки такий факт не звільняє від відповідальності за розповсюдження продукції виготовленої з порушенням авторських прав.

Відповідно до частини 1 статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разізадоволення позову-на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 6577,20 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 11439,36 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог по 1945,76 грн. з кожного відповідача за позовом ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 дотовариства зобмеженою відповідальністю«ОМЕГА»,приватної виробничо-торгівельноїфірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО»про захиставторського правата стягненнякомпенсації,штрафу,заборону вчинятипевні дії задовольнити частково.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«ОМЕГА» на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 137800,00 грн.

Стягнути з приватної виробничо-торгівельноїфірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 137800,00 грн.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«ОМЕГА» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1945,76 грн.

Стягнути зприватної виробничо-торгівельноїфірми«КРІОЛІТ-ДНІПРО»на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1945,76 грн.

Зустрічний позов приватноївиробничо-торгівельноїфірми «КРІОЛІТ-ДНІПРО» до ОСОБА_2 , державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію авторського права на твір залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 24.11.2023 року.

Суддя В.В. Куцевол

16 листопада 2023 року