Рішення

від 27.11.2023 по справі 522/9388/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9388/22

Провадження № 2/522/1225/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокуПриморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Лещенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку загального позовногопровадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Таранської Аліни Миколаївни, АТ КБ «ПриватБанк», третя особа ПП «Егіна» про вчинення нотаріальної дії з порушенням законодавства, визнання посвідчення договору іпотеки недійсним, скасування заборони,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Таранської Аліни Миколаївни, АТ КБ «ПриватБанк», третя особа ПП «Егіна» про вчинення нотаріальної дії з порушенням законодавства, визнання посвідчення договору іпотеки недійсним, скасування заборони.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Таранською А. М. про надання йому завіреної копії договору іпотеки який нотаріусом Таранської А.М. було посвідчено договір іпотеки від 08.05.2008 року. ОСОБА_2 надала 12.04.21 року 121/01-16 фотокопії документів на 7 аркушах. А саме: договір іпотеки, довідку з ЖЕК індифікаційний код ОСОБА_1 , копію витягу з реєстру прав власності, копію з реєстру нотаріальних дій. Копії паспорту ОСОБА_1 , приватний нотаріус Таранська А.М. не надала. Позивач вказує, що це тому, що нотаріус не бачила особисто, а ні ОСОБА_1 а ні паспорта ОСОБА_1 .

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» назване в подальшому «Іпотекодержатель або Комісіонер», в особі Заступника начальника директора-Начальника Кредитного центру Южного ГРУ Приватбанку Седих С.О., та громадянин ОСОБА_1 далі іменований «Іпотекодавець» який є майновим поручителем за ПП «Егіна» з іншої сторони, уклали договір іпотеки про наступне:

За зим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань ПП «Егіна», що випливають з Договору комісії про відкриття банківської гарантії № 2404/15 GUR від 07 травня 2008 року.

Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов`язання. Від свого імені та рахунок Комітента, надати на користь SIXTY ACTIVE S Р.А. (Via Piaggio, 35-66013 Chieti Scalo (CH) - Italy) гарантію на суму 100000 (сто тисяч) евро яка буде гарантувати виконання Комітентом перед Бенефіціаром обов`язки з оплати Комітентом товару, що випливає з контракту № 30/03/- SА|Е від 30 березня 2008 року

В забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Договором комісії та Іпотекодавцем зобов`язань за договором, Іпокодавець надав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру під номером «ДВА», що знаходиться в АДРЕСА_1 в будинку № «п`ятдесят сім», та складається в цілому з п`яти кімнат, загальною площею 126,0, жилою 93,4, та належить на підставі купівлі-продажу ОСОБА_1 .

Відповідно до позову вказується, що ОСОБА_1 не підписував даний договір іпотеки, бо у даного нотаріуса 08.05.2008 року не був. На даному договорі іпотеки стоїть не підпис ОСОБА_1 . Документи паспорт, інд. код не надавав даному нотаріусу.

Позивач вказує, що квартира яка належить ОСОБА_1 на правах приватної власності згідно з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна який надала приватний нотаріус Таранська А.М. стоїть заборона № 67 на нерухоме майно згідно договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року.

ОСОБА_1 , в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, він не підписував 08.05.2008 року договір іпотеки.

Особисто не приходив до нотаріальної контори, що розташована у м. Одесі, свій паспорт та код приватному нотаріусу не надавав.

Позивач зазначає, що паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000р. на ім`я ОСОБА_1 не є дійсним з моменту видачі та підлягає обов`язковому обміну у зв`язку з його непридатністю до використання.

Однією з підстав недійсності правочину с недодержання вимог цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства в момент його вчинення. Однієї такої підстави достатньо для визнання правочину недійсним незалежно від наявності чи відсутності інших підстав.

Тобто недійсність правочину може обґрунтовуватись саме неправомірними діями нотаріуса.

У свою чергу нотаріус в порушення законодавства про нотаріат провела встановлення особи саме на підставі недійсного паспорта. Який приватний нотаріус Таранська А.М. в загалі не бачила, особу ОСОБА_1 по паспорту не встановлювала.

Виходячи з вищевикладеного позивач просить суд визнати вчинення нотаріальної дії за недійсним паспортом приватного нотаріуса Таранською А.М. порушенням чинного законодавства України, визнати посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Таранською А.М. договору іпотеки РИ 8104 від 08.05.2008 року недійсним та скасувати заборону № 67 від 08.05.2008 року накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Таранською А.М. на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 29 липня 2022 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

08 серпня 2022 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, а саме у приватного нотаріуса матеріали нотаріальної справи щодо посвідчення договору іпотеки PN8104 від 08.05.2008 року.

Ухвалою суду від 18 серпня 2022 року вирішено витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської Аліни Миколаївни (65044, м. Одеса, вулиця Пироговська, 7/9) належним чином посвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, а саме посвідчення договору іпотеки PN8104 від 08.05.2008 року щодо квартири АДРЕСА_2 за участю ОСОБА_1 .

17.10.2022 року від відповідача приватного нотаріуса Таранської Аліни Миколаївни до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву нотаріус наполягала, що оспорюваний договір іпотеки нею було посвідчено у повній відповідності до законодавства України, договір було підписано сторонами особисто. Крім того, нотаріус зазначила, що не є належним відповідачем у вказаній цивільній справі.

02.02.2023 року від відповідача АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії зустрічної позовної заяви по справі № 2-1143/10, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2010 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 20.10.2011 року.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме: із Київського районного суду м. Одеси належним чином посвідчені копії матеріалів цивільної справи № 520/21210/18.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року вирішено клопотання представника АТ КБ «ПриватБанк`задовольнити.

10.03.2023 року від Київського районного суду м. Одеси до суду надійшли копії матеріалів справи № 520/21210/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Павлісяк Тарас Юрійович, про визнання довіреності від 04.12.2009 року недійсною.

30.03.2023 року від відповідача приватного нотаріуса Таранської А.М. до суду надійшла копія договору іпотеки від 08.05.2008 року за № 8104 та копії документів на підставі яких він був посвідчений.

23.05.2023 року від позивача до суду надано клопотання про витребування доказів.

24.05.2023 року від відповідача АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

Під час судового засідання призначеного на 24.05.2023 року суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та ухвалив закрити підготовче провадження у справі.

06.07.2023 року від третьої особи ПП «Егіна» до суду надійшов відзив на позовну заяву. Третя особа підтримала позовну заяву позивача.

24.07.2023 року від відповідача до суду надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

25.07.2023 від приватного нотаріуса Таранської А.М. до суду надійшли письмові пояснення.

25.07.2023 року від третьої особи ПП «Егіна» до суду надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи.

19.10.2023 року від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

27.11.2023 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

У судове засідання призначене на 27 листопада 2023 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Предметом позову у даній справі є визнання вчинення нотаріальної дії з приводу посвідчення договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року з порушенням законодавства, визнання посвідчення договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року недійсним та як наслідок скасування заборони № 67 від 08.05.2008 року на квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову позивач вказує на наступні обставини по справі.

Позивач вказує, що він не підписував договір іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року, у даного нотаріуса не був, на вказаному договорі стоїть не його підпис, проте матеріали справи не містять доказів підтвердження цього факту. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивач не заявляв.

Вказані обставини спростовуються стороною відповідача. На спростування відповідачем надано копію зустрічної позовної заяви по справі № 2-1143/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , третя особа Приватне підприємство «Егіна» про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "Приват Банк", ПП "Егіна", ОСОБА_4 , про визнання договорів комісії та іпотеки недійсними.

Так, відповідно до тексту зустрічно позовної заяви ОСОБА_1 зазначено наступне:

«8 травня 2008 року між мною ОСОБА_1 та ЗАТПриватбанк» булоукладено договіріпотеки згідно якого я відповідав своїм майном, а саме квартирою АДРЕСА_2 …».

В рішенні від 20 жовтня 2010 року по вказаній справі також констатується наступне:

«Під час попереднього судового засідання відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічною позовною заявою до ЗАТ КБ "ПриватБанк", ПП "Егіна" та ОСОБА_4 про визнання недійсним Договору комісії №2404/15GUR та Договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року. Свої вимоги по зустрічному позову ОСОБА_1 обґрунтовує,тим,що вінвчинив оскарженніправочини під впливом омани та під впливом помилки, тому данні договори підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 229, 230 ЦК України.»

Позивач не спростував вказані обставини, однак зазначив, що нотаріус не могла встановити його особу при укладанні оспорюваного договору іпотеки, так як копія паспорту не залучена до матеріалів справи нотаріуса при посвідченні договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року.

Приватний нотаріус у своїх пояснень спростувала вказані твердження позивача та вказала що у справах нотаріуса було залишено усі копії документів, які вимагались чинною та той час Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом МЮУ № 20\5 від 03.03.2004року.

Суд погоджується з позицією приватного нотаріуса, адже в п.19 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами (в редакції станом на 01.01.2008р.) зазначено, що при посвідченні правочинів нотаріусом у текстах правочинів зазначаються - для фізичних осіб- ідентифікаційний номер за Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. На підтвердження ідентифікаційного номера (коду) нотаріусу подається відповідна, завірена уповноваженою особою , довідка або витяг, фотокопія якого долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.

Відповідно до п. 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами ( в редакції станом на 01.01.2008р.) зазначено, що документи, що посвідчують особу фізичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій. їх представників або представників юридичних осіб, повертаються особам, що їх подачі, у реєстрі записуються найменування документа, його номер, дата видачі й найменування установи, яка видача документ.

Таким чином суд приходить до висновку, що посилання позивача на порушення нотаріусом законодавства під час посвідчення оспорюваного договору іпотеки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Позивач також зазначає, що паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000р. на ім`я ОСОБА_1 не є дійсним з моменту видачі та підлягає обов`язковому обміну у зв`язку з його непридатністю до використання.

Позивач вказує, що даний факт встановлений в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 року справі №520/21210/18 та висновком правової експертизи від 27.01.2020 року.

Дійсно, у вказаному рішенні суду зазначено наступне:

«Згідно висновку правової експертизи № 9454 від 21 січня 2020 року, яка була проведена ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.04.2000 року Іллічівський РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був дійсним та придатним для користування. Нотаріус не мав право здійснювати нотаріальні дії за умов відсутності в паспорті печатки органу, який видав даний паспорт.»

«Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Згідно до Наказу ДМС України № 141аг від 09.11.2018 року «Про стандартні операційні процедури», а саме СОП № 03.09 «Ознаки непридатності та/або підробки паспорта громадянина України у формі картки, паспорта громадянина України зразка 1994 року, паспорта громадянина України для виїзду за кордон» при огляді Вашого паспорта НОМЕР_1 керівником територіального підрозділу, а саме начальником Кальміуського РВ у місті Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області було виявлено факт непридатності паспорта ОСОБА_5 до використання бо відсутній відбиток мастикової гербової печатки органу оформлення на другій сторінці паспорту.»

З тексту вказаного рішення також вбачається, що «Згідно листа Кальміуського РВ у м. Маріуполі Головного управління ДМС України в Донецькій області за №26-8456 від 05.12.2018року за результатами розгляду звернення позивача було виявлено факт непридатності паспорта ОСОБА_5 до використання, бо відсутній відбиток мастикової гербової печатки органу оформлення на другій сторінці паспорту.»

Суд встановлює, що факт недійсності паспорту було встановлено лише у 2018 році за результатами розгляду звернення позивача.

Частиною першою статті 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд погоджується з посиланням позивача відносно того, що його паспорт НОМЕР_1 від 08.04.2000 року визнано недійсним.

В той же час суд звертає увагу сторін, що справедливість та добросовісність є одними із основних засад цивільного законодавства та цивільних правовідносин (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони за умови, що інша сторона розумно покладається на них та зазнає негативних наслідків.

Матеріалами справи та зокрема поясненням сторін встановлено, що сторони оскаржуваного договору іпотеки та нотаріус при вчиненні нотаріальних дій не мали сумніву у ідентичності особи кожної з них, про наявність дефекту паспорту позивача сторони та нотаріус не знали та не могли знати, договір іпотеки уклали за взаємною згодою. Виходячи з вищевикладеного, суд вбачає, що недійсність паспорту позивача не може бути підставою для задоволення його позовних вимог стосовно визнання недійсним договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року.

Суд також враховує процесуальну поведінку позивача ОСОБА_1 , що полягає у зміні правової позиції відносно обставин укладання договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року.

Верховний суд у справі №910/19179/17 застосував принцип «естопель», тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява №41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини, заяви №№41340/98, 41342/98, 41344/98 ), він підлягає застосуванню і українськими судами.

Доктрина «естопель» (з англ. estoppel відхилення, від estop позбавляти права заперечення) бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Суд встановлює, що позивач надає суперечливі пояснення відносно укладання договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року. Так позивач у вказаній справі зазначає, що ніколи не укладав договору іпотеки № 8104 від 08.05.2008 року, в той же час у зустрічній заяві при розгляді справи № 2-1143/10 позивач вказує, що уклав даний правочин під впливом омани.

Виходячи з вищевикладеного суд встановлює, що посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог з підстав недійсного паспорту не відповідає принципу добросовісності.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Обставини на які посилається позивач не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а підтвердженні позивачем обставини не є достатніми та обґрунтованими для задоволення заявлених ним вимог.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Саме стандарт доказування, поряд із внутрішнім переконанням судді, дозволяє оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суддю у своїй версії, що робить оцінку доказів об`єктивною та більш обґрунтованою.

Судові акти різних національних судових інстанцій (Верховного Суду - справи № 917/1307/18, № 916/2403/18, № 910/18036/17, № 905/2382/17), як і Європейського суду з прав людини і основоположних свобод (рішення по справі «Бендерський проти України») орієнтують судову практику застосовувати при оцінці доказів стандарт доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities), або як його ще називають «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence), що притаманний саме приватно-правовим відносинам. За класичним визначенням цей стандарт тлумачиться як розумний ступінь ймовірності, але менш високий в порівнянні з кримінальною справою.

Саме за цим стандартом доказування, тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав.

Суд вбачає, що в діях позивача наявні ознаки зловживанні процесуальними правами, що полягають у зміні процесуальної поведінки, її непослідовності та суперечливості, а тому наведені позивачем обставини повинні обов`язково бути підтвердженими належними та допустимими доказами.

Стосовно клопотання відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц; від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц; від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц; від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80); від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61); № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61); від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71); від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134); від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51).

Враховуючи той факт, що суд прийшов до висновку про повну відмову у позовних вимогах ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2,4,13,76-81,95,258-259,263 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 доприватного нотаріусаТаранської АліниМиколаївни,АТ КБ«ПриватБанк»,третя особаПП «Егіна»про вчиненнянотаріальної діїз порушеннямзаконодавства,визнання посвідченнядоговору іпотекинедійсним,скасування заборони відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 06.12.2023 року.

Суддя Р.Д. Абухін

27.11.23