Номер провадження: 22-ц/813/3915/24
Справа № 522/9388/22
Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
04.04.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/9388/22
Провадження номер: 22-ц/813/3915/24
Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Ступник А.О.,
учасники справи:
-позивач ОСОБА_1 ,
-відповідачі приватний нотаріус Таранська Аліна Миколаївна, 2) Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Егіна»,
розглянуву відкритомусудовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, виклик свідка та призначення експертизи під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Таранської Аліни Миколаївни, Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Егіна», про визнання вчинення нотаріальної дії з порушенням законодавства, визнання посвідчення договору іпотеки недійсним, скасування заборони, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Абухіна Р.Д. 27 листопада 2023 року, повний текст рішення складений 06 грудня 2023 року
встановив:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати вчинення приватним нотаріусом Таранською А.М. нотаріальної дії за недійсним паспортом порушенням чинного законодавства України; 2) визнати недійсним посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. договору іпотеки P№8104 від 08.05.2008 року; 3) скасувати заборону №67 від 08.05.2008 року, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2023 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 ..
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування доказів та призначення у справі експертизи.
Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 16.01.2024року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року (Т. 2, а. с. 200 200 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2024 року призначено апеляційну скаргу апеляційну скаргу до розгляду у приміщенніОдеського апеляційногосуду (Т.2,а.с.207).
03.04.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для розгляду клопотання про витребування доказів та призначення експертизи, колегія суддів вважає можливим розглянути клопотання про витребування доказів та призначення у справі експертизи за відсутності її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання про витребування доказів та призначення по справі експертизи, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається у позові та в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм процесуального законодавства, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення.
За правилами, передбаченими ст. ст. 5, 11, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з подання відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлених законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтями 102, 103, 104, 107 ЦПК України передбачено, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових винятках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України).
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В п. 14постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
За приписамист. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що заявником не доведено неможливість заявлення клопотання про витребування доказів, виклик свідка та призначення у справі експертизи у суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Крім того, з вказаного клопотання про призначення експертизи неможливо встановити, яку саме експертизу, як на думку позивача, необхідно провести, та які питання необхідно поставити перед експертом.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та призначення по справі експертизи необхідно відмовити.
Частиною 2 ст. 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвали, в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвала апеляційного суду про відмову в призначенні експертизи не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 103, 268, 367, 368, 381, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, виклик свідка та призначення експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 29 квітня 2024 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118686984 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні