Постанова

від 27.11.2023 по справі 921/389/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2023 р. Справа №921/389/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) Чекалюк Я.В.

від відповідача Чупрій М.О. (голова), Маньовська З.І.

розглянувши апеляційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства Монастириське АТП-16151 Чекалюка Ярослава Володимировича, б/н від 11 вересня 2023 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року (підписане 23.08.2023), суддя Чопко Ю.О.

у справі №921/389/23

за позовом Голови ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства Монастириське АТП-16151 Чекалюка Ярослава Володимировича, м. Монастириська, Чортківський район, Львівська область

до відповідача Чортківської районної ради, м. Чортків, Тернопільська область

про скасування рішення органу місцевого самоврядування №154 від 14.03.2023

в с т а н о в и в :

29 травня 2023 року Голова ліквідаційної комісії ВАТ "Монастириське АТП-16151" Чекалюк Ярослав Володимирович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської районної ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування №154 від 14.03.2023 "Про завершення приватизації об`єкта комунальної власності нежитлової будівлі, будівлі та споруди за адресою вулиця Шевченка, 150, місто Монастириська Чортківського району Тернопільської області".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року у справі №921/389/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено наявності у нього порушеного права оскаржуваним рішенням, як і не доведено порушення оскаржуваним рішення порядку проведення приватизації, визначеного Законом України "Про приватизацію державного або комунального майна". Разом з тим, суд у рішенні зазначає, що майно яке було об`єктом приватизації належало Чортківській районній раді, що підтверджується судовими рішеннями, зазначеними в рішенні суду та свідоцтвом САВ№883261 про право власності на нерухоме майно від 06.06.2008 року, згідно якого власником нежитлової будівлі, будівель та споруд, що за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Тернопільської області є Монастириська районна рада. Право власності до Чортківської районної ради на вказане майно перейшло в процесі реорганізації Монастириської районної ради шляхом приєднання до Чортківської районної ради.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач Голова ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства Монастириське АТП-16151 Чекалюк Ярослав Володимирович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року у справі №921/389/23 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що нерухоме майно за адресою вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області є власністю ВАТ "Монастириське АТП-16151". Зокрема, зазначає, що Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області №269 від 14.03.1996 року дозволено приватизацію державного майна Монастириського автотранспортного підприємства 16151 шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство. До переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Монастириське АТП-16151" згідно наказу регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області від 30.05.1996 №711, увійшли: матеріальний склад, ковальсько-зварювальний цех, автогараж, 9 одиниць заправочних цистерн, під`їзна дорога, благоустрій території, водопровід, альтанка. Позивач звертає увагу суду на те, що засновники Монастириського райагробуду не мають жодного відношення до ВАТ "Монастириське АТП-16151" та не мали жодного права передавати спірне майно в комунальну власність. Також вважає, що рішенням Чортківської районної ради №525 від 20.10.2020 майно, що є об`єктом приватизації, передане Монастириській міській раді, а тому Чортківська районна рада не мала права реалізовувати спірне майно. Поряд з цим, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував, в якій частині відповідач визнав позовні вимоги, порушив вимоги процесуального права, не врахував значення справи для інших власників цінних паперів (акцій) на майно, яке незаконно перейшло у власність Монастириської районної ради та не дослідив чи були підстави у Чортківської районної ради при процедурі реорганізації стати власником (мати у комунальній власності) майна акціонерів, оскільки, Монастириська районна рада не була законним власником майна акціонерів. Поряд з цим, скаржник зазначає, що рішення Монастириської районної ради та Чортківської районної ради не оприлюднювались.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що об`єкт приватизації належав Чортківській районній раді, що підтверджено судовими рішеннями та свідоцтвом САВ№883261 про право власності на нерухоме майно від 06.06.2008 року, згідно якого власником нежитлової будівлі, будівель та споруд за адресою вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області була Монастириська районна рада. Питання щодо скасування даного свідоцтва розглядалось судами різних інстанцій, за результатами розгляду яких було винесено рішення, в задоволенні вимог позивача відмовлено, рішення набрали законної сили. Поряд з цим, наголошує, що відповідач на час проведення приватизації був власником вищевказаного нерухомого майна як правонаступник Монастириської районної ради, право власності до Чортківської районної ради на вказане майно перейшло в процесі реорганізації Монастириської районної ради, шляхом приєднання до Чортківської районної ради. Поряд з цим, Чортківською районною радою, відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного або комунального майна" дотримано порядку приватизації державного або комунального майна, саме в частині прийняття рішення про завершення приватизації.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити: скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року у справі №921/389/23 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки управління агропромислового розвитку Монастириської районної державної адміністрації №03-01/152 від 09.02.2013, у 1971 році за кошти колгоспів утворена Монастириська міжколгоспна шляхобудівельна організація, яка в квітні 1986 року перейменована в міжколгоспну шляхобудівельну пересувну механізовану колону №11 Монастириського району (далі Монастириська ШБМК №11). 13.05.1995 рішенням зборів уповноважених представників засновників Монастириської ШБМК №11 остання ліквідована, рухоме майно передано у Монастириський райагробуд, а нерухоме новоствореному Монастириському АТП.

13 травня 1995 року на зборах уповноважених представників господарств-учасників Монастириської міжгосподарської шляхобудівельної пересувної механізованої колони №11 (оформленого протоколом), прийнято рішення про ліквідацію Монастириської міжгосподарської шляхобудівельної пересувної механізованої колони №11, передавши її будівлі і споруди, майно колективних с/г підприємств для створення Монастириського автотранспортного підприємства. Інші основні засоби передано Монастириському райагробуду.

Згідно постанови №3 від 13 травня 1995 року представників колективних підприємств Монастириська міжгосподарська шляхобудівельна пересувна механізована колона №11 реорганізована (приєднана) до Монастириського райоагробуду, на баланс якого передано основні засоби (рухоме майно), нерухоме майно (виробнича база) передано новоствореному автотранспортному підприємству.

Актом прийому передачі майна від 18 липня 1995 Монастириська міжгосподарська шляхобудівельна пересувна механізована колона №11 передала, а Бучацьке автотранспортне підприємство 16139 прийняло наступне майно: будівлі - матеріальний склад, ковальсько-зварювальний цех, автогараж; споруди: заправочні цистерни, під`їзна дорога, благоустрій території, водопровід, альтанка.

Розпорядженням Голови Монастириської районної державної адміністрації №20 від 29.09.1995 зареєстровано статут Монастириського державного автотранспортного підприємства".

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області №269 від 14.03.1996 року дозволено приватизацію державного майна Монастириського автотранспортного підприємства 16151 шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство.

Відповідно до наказу №711 від 30.05.1996 року Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області "Про створення відкритого акціонерного товариства "Монастириське АТП-16151" створено ВАТ "Монастириське АТП-16151" шляхом перетворення державного підприємства "Монастириського автотранспортного підприємства" (п.1 Наказу). Затверджено статут "Монастириське АТП-16511" (п.2 Наказу). Головою ВАТ "Монастириське АТП-16511" призначено Чекалюка Я.В. (п.3 Наказу).

Розпорядженням Голови Монастириської районної державної адміністрації №120 від 30.05.1996 зареєстровано статут Відкритого акціонерного товариства "Монастириське автотранспортне підприємство 16151".

30.05.1996 року Монастириською районною державною адміністрацією видано свідоцтво серії А00 №699613 про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ "Монастириське автотранспортне підприємство 16151".

До переліку майна переданого до статутного фонду ВАТ "Монастириське АТП-16151" згідно наказу регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області від 30.05.1996 №711, увійшли: матеріальний склад, ковальсько-зварювальний цех, автогараж, 9 одиниць заправочних цистерн, під`їзна дорога, благоустрій території, водопровід, альтанка.

16.07.1998 року ВАТ "Монастириське АТП-16151" здійснено випуск простих іменних акцій (цінних паперів) кількістю 189 600 штук на суму 47 400 грн, номінальною вартістю 25 коп., форма випуску документарна, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій № 51/19/1/98.

Протоколом №1 засідання засновників "Монастириського райагробуду" від 25.12.2007 року нерухоме майно "Монастириської районної шляхобудівельної організації" (Монастириської ШБМК №11) передано у районну комунальну власність.

Довідкою №01-12/29 від 25.03.2014 року Управління агропромислового розвитку Монастириської районної державної адміністрації підтверджено, що, особи, вказані в протоколі №1 від 25.12.2007 року, які вирішили передати спірне майно в комунальну власність району, станом на 25.12.2007 року були правонаступниками колгоспів, за кошти яких утворено шляхобудівельну організацію.

Згідно свідоцтва САВ №883261 про право власності на нерухоме майно від 06.06.2008 року Монастириська районна рада є власником нежитлової будівлі, будівель та споруд, що за адресою: вул. Шевченка (вул. Леніна), буд. 150, м.Монастириська Тернопільської області, форма власності комунальна, підстава - рішення Монастириської районної ради тринадцятої сесії п`ятого скликання від 16.05.2008 року №176.

ВАТ "Монастириське АТП-16151" оспорювало рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Монастириського районного суду від 29.12.2011 у справі №2-а-1495/2011 зазначений позов залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Поряд з тим, видане на підставі рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 свідоцтво про право власності на нерухоме майно оспорювалося у справі №603/132/13-ц про визнання права власності на будівлі, які знаходяться за адресою вул. Шевченка 150, м. Монастириська Тернопільської області на основі протоколу зборів акціонерів ВАТ "Монастириське АТП-16151" від 18.12.2010 року.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 15.04.2013 у справі №603/132/13-ц в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 14.08.2013 у справі №603/132/13-ц доповнено резолютивну частину рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 15.04.2013. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі ВАТ "Монастириське АТП-16151", виданого Монастириській районній раді, та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 05.03.2015 року апеляційну скаргу відхилено. Рішення Монастириського районного суду від 15 квітня 2013 року та додаткове рішення Монастириського районного суду від 14 серпня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.05.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 22.10.2015 відмовлено у допуску справи до провадження.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.10.2015 у справі №603/404/15-ц відмовлено в задоволенні позову про скасування свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, будівлі та споруди по вул. Шевченка (вул. Леніна), 150, м. Монастириська Тернопільської області, серії САВ №883261 від 06.06.2008 року, скасування державної реєстрації права власності Монастириської районної ради на нежитлові будівлі, будівлі та споруди по вул. Шевченка (вул. Леніна), 150, м. Монастириська Тернопільської області, проведеної на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №883261 від 06.06.2008 року, зобов`язання повернути у приватну власність відкритого акціонерного товариства "Монастириське АТП-16151" нерухоме майно, а саме матеріальний склад, ковальсько-зварювальний цех, автогараж, заправочні цистерни, під`їзну дорогу, територію АТП, водопровід, альтанку.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 01.12.2015 року апеляційну скаргу відхилено. Рішення Монастириського районного суду від 23 жовтня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.02.2016 касаційну скаргу відхилено. Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01 грудня 2015 року залишено без змін.

Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2022 у справі №921/370/21 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 (акціонеру ВАТ "Монастириське АТП-16151") до Чортківської районної ради за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Відкритого акціонерного товариства "Монастириське автотранспортне підприємство 16151", про визнання недійсним та скасування рішення, яке оформлене протоколом №1 засідання представників засновників "Монастириського райагробуду" від 25.12.2007 в частині передачі нерухомого майна колишньої "Монастириської районної шляхобудівельної організації" у районну комунальну власність; визнання недійсним та скасування рішення 13 сесії 5 скликання Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 про визнання за Монастириською районною радою права власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка №150, м. Монастириська Тернопільської області; визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САВ№883261, виданого на ім`я Монастириської районної ради від 06.06.2008 р., про право власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка №150, м. Монастириська Тернопільської області, загальною площею 614,9 кв.м.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року у справі №921/370/21 скасовано. Провадження у справі №921/370/21 закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до Чортківської районної ради про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом №1 від 25.12.2007, засідання представників засновників "Монастириського райагробуду" від 25.12.2007 (в частині), визнання недійсним та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008, визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САВ№883261 від 06.06.2008. Визнано нечинними рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 921/370/21. Закрито провадження у справі № 921/370/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, судова колегія, враховуючи встановлені вищезазначеними рішеннями, що набрали законної сили, обставини, дійшла висновку про чинність рішення Монастириської районної ради від 16.05.2008 року №176 і свідоцтва серії САВ№883261 від 06.06.2008 про право власності на нерухоме майно за адресою: вул. Шевченка, 150, м.Монастириська Тернопільської області.

Крім того, рішенням №525 від 20.10.2020 Монастириської районної ради вирішено передати до 15 листопада 2020 (безоплатно) із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Монастириського району Монастириській міській раді, серед іншого, нежитлове приміщення за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Тернопільська область (п.1.24. Рішення).

Рішенням №1427 від 23.10.2020 Монастириська міська рада вирішила прийняти до 01.12.2020 із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста у комунальну власність Монастириської міської ради, серед іншого, нежитлове приміщення за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Тернопільська область (п.1.24. Рішення).

17.12.2020 Чортківською районною радою прийнято рішення №14 яким розпочато процедуру реорганізації Монастириської районної ради (ЄДРПОУ 04058216) місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільска область шляхом приєднання до Чортківської районної ради (ЄДРПОУ 04058255): місцезнаходження вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область) (п.1.3. Рішення).

Рішенням Чортківської районної ради №120 від 14.12.2021 затверджено розпорядження голови районної ради №52-0д від 15.11.2021 "Про приватизацію нежитлової будівлі, будівлі та споруди за адресою вул. Шевченка, 150 м. Монастириська Чортківський район Тернопільська область шляхом викупу" та розпорядження голови районної ради №62-0д від 07.12.2021 "Про продовження строків укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації будівлі, будівлі та споруди за адресою вул. Шевченка, 150 м. Монастириська Чортківський район Тернопільська область".

17.02.2023 між Чортківською районною радою та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд способом продажу на аукціоні.

Рішенням Чортківської районної ради №154 від 14.03.2023 вирішено вважати приватизацію об`єкта приватизації нежитлової будівлі, будівлі та споруди загальною площею 614,9 кв.м., розташованої за адресою вул. Шевченка, 150 м. Монастириська Чортківський район Тернопільська область, завершеною.

Вказане рішення позивач просив скасувати як протиправне стверджуючи, що Чортківська районна рада неправомірно реалізувала неналежне їй майно за адресою вул. Шевченка, 150 м. Монастириська Чортківський район Тернопільська область.

Відповідно до ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 ЦК України, до яких, серед іншого, відносяться визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічні положення закріплені у ст.20 Господарського кодексу України.

За ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (у даному випадку позивача у справі).

Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, в господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Правовідносини, що пов`язані з приватизацією регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного або комунального майна" приватизація державного або комунального майна - (далі приватизація та Закон) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Частиною 6 статті 3 Закону передбачено, що приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Статтями 6, 8 Закону встановлено, що суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці. Покупцями об`єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути, зокрема громадяни України, іноземні громадяни.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, рішення Монастириської районної ради від 16.05.2008 року №176 і свідоцтва серії САВ№883261 від 06.06.2008 про право власності на нерухоме майно за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Тернопільської області є чинними.

Відтак, судова колегія приходить до висновку, що станом на час проведення приватизації Чортківська районна рада була власником нежитлової будівлі, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, буд. 150, м. Монастириська Тернопільської області, як правонаступником Монастириської районної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чортківської районної ради, як правонаступником Монастириської районної ради, №81 від 27.05.2021 розпочато процедуру приватизації об`єкта комунальної власності по вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів скасування зазначеного рішення.

Згідно протоколу про результати електронного аукціону UA-PS-2021-10-22-000071-1, затвердженого розпорядженням голови Чортківської районної ради №52-ОД від 15.11.2021, переможцем став ФОП Гринчишин М.Б.

17.02.2023 між Чортківською районною радою та переможцем аукціону Гринчишин М.Б. укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд за адресою вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області.

10.03.2023 між сторонами договору підписано Акт приймання-передачі майна, згідно якого Чортківська районна рада передала Гринчишин М.Б. нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 614,9 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області.

Згідно п.14 ч.1. ст.1 Закону України "Про приватизацію державного або комунального майна" завершення приватизації продаж об`єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об`єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Відповідно до п.п.19, 20 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання про вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, під заставу об`єктів комунальної власності або прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, що забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об`єктів в установленому законом порядку; вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішенням Чортківської районної ради №154 від 14.03.2023 вирішено вважати приватизацію об`єкта приватизації завершеною.

16.03.2023 в електронній торговій системі опубліковано наказ про завершення приватизації, про що свідчить відповідний скріншот.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності у нього порушеного права оскаржуваним рішенням, як і не доведено порушення оскаржуваним рішенням порядку проведення приватизації, визначеного Законом України "Про приватизацію державного або комунального майна".

З огляду на наведене, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що майно яке було об`єктом приватизації не належить Чортківській районній раді, оскільки таке спростовується вищенаведеними судовими рішеннями та свідоцтвом САВ №883261 про право власності на нерухоме майно від 06.06.2008 року, згідно якого власником нежитлової будівлі, будівель та споруд, що адресою: вул. Шевченка, буд. 150, м.Монастириська Тернопільської області є Монастириська районна рада. Право власності до Чортківської районної ради на вказане майно перейшло в процесі реорганізації Монастириської районної ради шляхом приєднання до Чортківської районної ради.

Також відхиляються апеляційним судом посилання скаржника на рішення Монастириської районної ради №525 від 20.10.2020, яким вирішено передати спірне майно до 15.11.2020 Монастириської міської ради та рішення Монастириської міської ради №1427 від 23.10.2020 яким вирішено прийняти спірне майно в строк до 01.12.2020. Оскільки, судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначені рішення Монастириської районної ради та Монастириської міської ради в зазначені строки не могли бути реалізовані адже рішення про початок процедури реорганізації Монастириської районної ради шляхом приєднання до Чортківської районної ради прийнято 17.12.2020.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи спростовані вищевикладеним.

Щодо тверджень скаржника, що рішення Монастириської районної ради та Чортківської районної ради не оприлюднювались, колегія суддів зазначає, що нормативні та інші акти відповідних рад оприлюднюються на їх офіційних веб-сайтах.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову та скасування рішення органу місцевого самоврядування №154 від 14.03.2023.

При цьому, доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та такі спростовані в рішенні місцевого господарського суду.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2023 року у справі №921/389/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства Монастириське АТП-16151 Чекалюка Ярослава Володимировича без задоволення.

Матеріали справи №921/389/23 повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 04 грудня 2023 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.