Постанова

від 05.12.2023 по справі 916/1074/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1074/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від ПП «ЛОДЖІКФОКС» - адвокат Портний М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС»

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023

по справі №916/1074/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед»

до відповідача Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС»

про стягнення 1 221 963,93 грн.,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед»

про стягнення 3 867 187,47 грн.,

суддя суду першої інстанції Мостепаненко Ю.І.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.07.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Лоджікфокс», в якій просить суд стягнути з відповідача 1 221 963,93 грн. заборгованості, у тому числі: 1 205 776,80 грн. основної заборгованості, 6 540,92 грн. 3% річних, 9 646,21 грн. інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані непоставкою відповідачем товару на виконання укладеного між сторонами договору у спрощений спосіб, у зв`язку з чим позивач вимагає повернення суми попередньої оплати.

27.04.2023 до суду від відповідача - ТОВ «Лоджікфокс» надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд стягнути з ТОВ «Еверест Лімітед» 3867187,47 грн. заборгованості, у тому числі: 2809870,46 грн. основної заборгованості, 311749,01 грн. інфляційних витрат, 380000 грн. витрат, понесених за зберігання товару, 365568 грн. неустойки за понадмірне використання контейнерного обладнання (детеншн), а також суму судових витрат.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПП «Лоджікфокс» зазначає, що між сторонами було укладено договір поставки №LO-000000000060 від 20.08.2020. При цьому, 09.09.2021 між ТОВ «Еверест Лімітед» та ПП «Лоджікфокс» було укладено та підписано замовлення на придбання товару на загальну суму 4 015 647,26 грн., яким обумовлено наступні умови оплати: 30% - передоплата, 70% протягом 7 днів з моменту здійснення поставки товару.

Разом з тим, відповідно до встановлених сторонами домовленостей, ПП «Лоджікфокс» 09.11.2021 було виставлено ТОВ «Еверест Лімітед» рахунок на оплату №754 за договором №LO-000000000060, на підставі якого ТОВ «Еверест Лімітед» було перераховано передоплату на рахунок ПП «Лоджікфокс» - відповідно до платіжних доручень № 3424 від 11.11.2021 та № 3452 від 16.11.2021 на загальну суму 1 205 776,80 грн.

Однак, як стверджує відповідач, останні 70% від вартості товару, а саме 2809870,46 грн., ТОВ «Еверест Лімітед» зобов`язалося сплатити протягом 7 днів з дня поставки замовленого товару на адресу, зазначену в замовленні, проте, після завершення поставки ТОВ «Еверест Лімітед» не виконало зобов`язання з оплати вартості замовленого товару у встановлений сторонами строк, та не забрало замовлений товар.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» до Приватного підприємства «Лоджікфокс» про стягнення 1 221 963,93 грн. відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Лоджікфокс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» про стягнення 3 867 187,47 грн. відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

Судом встановлено, 20.08.2020 між Приватним підприємством «ЛОДЖІКФОКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» було укладено договір поставки № LO- 000000000060.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, судом зазначено, що відповідно до умов додатку № 1 до договору замовленні на придбання товару, оплата спірного товару здійснюється в наступному порядку: 30% передоплата, 70% протягом 7 днів з моменту здійснення поставки товару до м. Одеса.

Разом з тим, суд встановив відсутність належних і допустимих доказів щодо прийняття спірного товару позивачем, як-то видаткові накладні про передачу товару, суд зазначив про передчасність доводів відповідача про виникнення у позивача обов`язку з оплати цього товару.

Щодо вимог ПП «Лоджікфокс» у зустрічному позові про стягнення з позивача понесених витрат за зберігання товару в сумі 380 000 грн. та неустойки за наднормативне використання контейнерного обладнання (детенш) в сумі 365 568 грн., суд зазначив, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вини позивача у заподіяних витратах. Зокрема, відповідач не надав належні та допустимі докази того, що ним вжито заходів з передачі позивачу спірного товару, а останній не прийняв його.

У даному випадку, вина позивача, протиправність його поведінки, наявність та розмір збитків, завданих протиправною поведінкою, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство «ЛОДЖІКФОКС» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (з урахуванням уточнень від 09.08.2023), в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 по справі №916/1074/23 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» про стягнення заборгованості, іншу частину рішення залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

Скаржник зазначає, ПП «ЛОДЖІКФОКС» було подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: Копію нотаріально завіреної заяви Кременюка І.О., зареєстрованої в реєстрі № 624, копію звернення ПП «ЛОДЖІКФОКС» до ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» від 23 червня 2022 року, копію видаткової накладної № 1056 від 23 червня 2022 року, копію опису вкладення на підтвердження направлення Звернення та видаткової накладної, фотодокази наявності товару замовленого ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД», та у відповідності до 4.1, 4 ст. 119 ГПК України просив поновити строк для подання відповідних доказів.

Не зважаючи на поважність причин пропуску строку на подання відповідних доказів у зв`язку з неможливістю подання таких доказів раніше через обставини які не залежали від ПП «ЛОДЖІКФОКС», судом не було прийнято такі докази.

Дослідження наданих ПП «ЛОДЖІКФОКС» доказів має істотне значення для вирішення даного спору.

Додана ПП «ЛОДЖІКФОКС» заява ОСОБА_1 є важливим доказом, який підтверджує не лише наявну домовленість між ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» та ПП «ЛОДЖІКФОКС», а також факт виконання з боку ПП «ЛОДЖФКФОКС» своїх зобов`язань в повному обсязі з відповідним повідомленням про це ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД».

Також належними та достатніми доказами по справі є звернення ПП «ЛОДЖІКФОКС» до ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» від 23.06.2023 року, яким останнього було повідомлено про поставлення замовленого ним товару та видаткова накладна № 1056 від 23 червня 2022 року, яку ПП «ЛОДЖІКФОКС» також було направлено ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД», та фотопідтвердження наявності товару замовленого ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» на складі який перебуває в користуванні ПП «ЛОДЖІКФОКС».

Зазначені вище докази є беззаперечним доказом виконання ПП «ЛОДЖІКФОКС» своїх зобов`язань та факт ухилення ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» від виконання покладених на нього зобов`язань з оплати та прийняття товару, та підтверджує наявність у останнього наміру уникнути відповідальності за невиконання своїх зобов`язань.

Крім іншого зазначаємо, що в матеріалах справи були наявні й інші докази, які підтверджують поставку товару

До того ж при розгляді справи ТОВ «ЕВРЕСТ ЛІМІТЕД» жодним чином не спростовувало факт поставки замовленого товару, що також підтверджує обізнаність останнього про наявність замовленого ним товару на складі ПП «ЛОДЖІКФОКС», що також спростовує доводи суду про недоведеність обставини поставлення товару.

Скаржник зазначає, що про поставлення товару ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» було відомо, що останнім ніяким чином не оспорювалося при розгляді справи.

При цьому будучи обізнаним про виконання з боку ПП «ЛОДЖІКФОКС» зобов`язання з поставлення замовленого ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» товару, останній не зробив жодних дій задля його отримання.

ПП «ЛОДЖІКФОКС» під час очікування виконання покладених на ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» зобов`язань зіткнулося з додатковими витратами, які не планувало понести, а саме ПП «ЛОДЖІКФОКС» змушений щомісячно сплачувати послуги зі зберігання товару, яка станом на дату подання зустрічного позову становила 380 000,00 грн.

Крім того, судом також було неправомірно відмовлено ПП «ЛОДЖІКФОКС» в частині стягнення нарахованих інфляційних втрат на вказану суму боргу на підставі ст. 625 ЦК України в загальній сумі 311 749,01 грн.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г. суддів Аленіна О.Ю., Діброви Г.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1074/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1074/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства ЛОДЖІКФОКС на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 по справі №916/1074/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

26.07.2023 матеріали справи №916/1074/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у задоволенні клопотання Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги щодо оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 по справі №916/1074/23 відмовлено.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 по справі №916/1074/23- залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ЛОДЖІКІФОКС» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 по справі №916/1074/23.

Призначено справу № 916/1074/23 до розгляду на 07.11.2023 о 14:00 год.

02.10.2023 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» та Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» про відкладення справи № 916/1074/23 задоволено. Відкладено розгляд справи № 916/1074/23 на 05.12.2023 о 15:00 год.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 05.12.2023 представник Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на неї, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, 20 серпня 2020 року між Приватним підприємством «Лоджікфокс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» (покупець) укладено договір поставки № LO-000000000060, відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач як постачальник зобов`язується поставити позивачу як покупцеві товар, а позивач як покупець зобов`язується прийняти та вчасно оплатити вартість товару на умовах даного договору. Кількість та асортимент товару, адреси, строки та умови поставки кожної конкретної партії товару, що постачається згідно з даним договором, погоджуються та визначаються сторонами у замовленнях (п. 1.2 договору). Ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура товару зазначаються у бухгалтерських документах постачальника - видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору).

В п. 2.1 договору передбачено, що вартість товару визначається для кожної партії окремо та відображається у видаткових накладних.

Загальна ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється поставка товару за даним договором протягом строку дії договору (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальник товару. Оплата за товар, переданий постачальником покупцю по кожній накладній, здійснюється покупцем з відстроченням оплати протягом 30 календарних днів з дати передачі товару перевізникові або службі доставки для вручення покупцеві.

Згідно з п. 2.4 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем у національній валюті України - гривні шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника із зазначенням у платіжних дорученнях номера даного договору, рахунку-фактури або видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.5 договору оплата вважається такою, що відбулася, з моменту зарахування відповідних коштів у повному обсязі на поточний рахунок постачальника.

Рахунок дійсний до сплати протягом 1 (одного) банківського дня (п. 2.6 договору).

В розділі 3 договору визначені умови, строки та порядок поставки. Зокрема, за п.3.1 договору товар поставляється партіями відповідно до замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару, строк та умови поставки. Замовлення подається письмовому вигляді (по факсу або електронною поштою).

Відповідно до п. 3.2. договору поставка товару покупцю здійснюється в термін, погоджений в письмовій формі з постачальником, на кожну окрему партію товару, відповідно до умов цього договору.

При передачі товару постачальник зобов`язаний передати необхідну документацію на товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару покупцю, а також надати постачальнику належним чином оформлене доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідною особою (п. 3.3 договору).

Передача всього товару або його частини може здійснюватися постачальником достроково за письмовою згодою покупця (п. 3.4 договору).

За умовами п. 3.5 договору приймання-передача товару оформляється шляхом підписання сторонами видаткових накладних.

Факт поставки товару підтверджує видаткова накладна, підписана обома сторонами (п. 3.6 договору).

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 3.8 договору право власності та ризик випадкового знищення та/або пошкодження на товар переходить до покупця з дати поставки товару покупцю. Якщо покупець не підписав видаткові накладні протягом 10 (десяти) робочих днів з дати передачі таких накладних постачальником і не надав письмову мотивовану відмову від їх підписання, то товар вважається прийнятим відповідно до документів про постачання товару, які підписані постачальником в односторонньому порядку (п. 3.9 договору).

Порядок прийому товару за якістю, кількістю та упаковка товару наведено в розділі 4 договору. Так, в п. 4.2 договору вказано, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: за якістю - під час передачі товару представнику покупця; за кількістю - під час передачі товару представнику покупця згідно з даними, зазначеними у відповідній видатковій накладній.

Згідно з п. 4.10 договору постачальник буде вважатися таким, що належним чином виконав зобов`язання з поставки товарів, якщо він поставив товари покупцю у відповідності з погодженим замовленням та за ціною, узгодженою у рахунку, з усією супровідною документацією, яка вимагається діючим в Україні законодавством.

Відповідно до п. 9.1 договору останній набирає чинності та вступає в дію в момент підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору не виявить ініціативу щодо його (договору) розірвання. Договір вважається пролонгованим (продовженим) на кожен наступний календарний рік на умовах, викладених у ньому (у договорі).

Договір може бути припинений або достроково розірваний виключно за взаємною згодою сторін (за винятком обставин, визначених у пунктах 7.4. та 9.3. договору) з обов`язковим складанням додаткової угоди, підписаної сторонами чи їх уповноваженими представниками (п. 9.2 договору).

Також з матеріалів справи вбачається, що 09.09.2021 між ПП «Лоджікфокс» (постачальник) та ТОВ «Еверест Лімітед» (покупець) укладено додаток № 1 до договору поставки № LO-000000000060 від 20.08.2020 «Замовлення на придбання Товару», відповідно до якого предметом поставки є: корпус Everest 6116-400w 12cm MATX, 2xUSB2.0 у кількості 4 000 шт., корпус Everest 8800 no PS у кількості 996 шт. на загальну суму 4 015 647,26 грн. У вказаному додатку передбачено, що поставка здійснюється транспортом до адреси: м. Одеса, вул. Моторна, 8Б, за рахунок постачальника; дата поставки товару 31.03.2022 року; умови оплати 30% предоплата, 70% протягом 7 днів з моменту здійснення поставки товару до м. Одеса.

ПП «Лоджікфокс» надано до суду копії видаткових накладних № LO-0000709 від 10.11.2020, № LO-0000715 від 16.11. 2020, № LO-0000547 від 22.09.2020, № LO-0000654 від 26.10.20020, № LO-0000010 від 04.01.2021, № LO-000003 від 04.01.2021, № LO-0000075 від 11.02.2021, № LO-0000093 від 15.02.2021, № LO-0000151 від 26.03.2021, № LO-0000150 від 26.03.2021, № LO-0000253 від 18.05.2021, з яких вбачається здійснення ПП «Лоджікфокс» у період дії вказаного вище договору поставки на користь ТОВ «Еверест Лімітед» комп`ютерних корпусів, у т.ч. корпусів «Everest» 6116.

Крім того, ПП «Лоджікфокс» надано копії рахунків на оплату № 464 від 19.07.2021, № 588 від 09.09.2021 та № 592 від 10.09.2021 за корпуса «Everest» 6116 з блоком живлення, корпуса «Everest» 8800, корпуса «Everest» S602 BS з блоком живлення, в яких підставою для оплати вказано «договір № 60 від 20.08.2020», і копії платіжних інструкцій № 3101 від 15.09.2021 про оплату рахунку № 588 від 09.09.2021, № 3102 від 15.09.2021 про оплату рахунку № 592 від 10.09.2021, № 2828 від 21.07.2021 про оплату рахунку № 464 від 19.07.2021.

Щодо наданої ПП «Лоджікфокс» копії платіжної інструкції № 5234 від 12.02.2020, то суд зазначив, що остання не відноситься до спірних правовідносин, з огляду на вчинення платежу до підписання вказаного договору поставки.

Між тим, ТОВ «Еверест Лімітед» визнає факт існування господарських відносин між сторонами за вказаними первинними документами: видатковими накладними, рахунками на оплату і платіжними документами, однак керівник товариства заперечує факт підписання ним вищевказаного договору поставки від 20.08.2020 № LO-000000000060 і додатку № 1 від 09.09.2021 до цього договору.

За положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як свідчать матеріали справи, у листопаді 2021 року ПП «Лоджікфокс» виставлено ТОВ «Еверест Лімітед» рахунок на оплату № 754 від 09.11.2021 на загальну суму 1 205 776,80 грн. за корпуси «Everest» 6116 з блоком живлення 400W та кабелем і за корпуси «Everest» 800, підставою оплати в рахунку вказано «договір № LO-000000000060 від 20.08.2020».

Вказана в рахунку № 754 від 09.11.2021 сума була сплачена ТОВ «Еверест Лімітед» згідно платіжних доручень № 3424 від 11.11.2021 на суму в розмірі 602 888,40 грн. і № 3452 від 16.11.2021 на суму в розмірі 602 888,40 грн.

В свою чергу, ТОВ «Еверест Лімітед» зазначає, що між ним, як покупцем, і ПП «Лоджікфокс», як продавцем, на початку листопада 2021 р. була досягнута усна домовленість щодо поставки корпусів з блоками та без блоків живлення в кількості 1500 штук на умовах їх попередньої оплати покупцем, тобто сторонами було укладено договір у спрощений спосіб в усній формі. Доказами укладання сторонами вказаного усного договору, а також доказами його одностороннього виконання позивачем, ТОВ «Еверест Лімітед» визначає вищевказаний рахунок № 754 від 09.12.2021 та платіжні доручення № 3424 від 11.11.2021 і № 3452 від 16.11.2021. Таким чином, позивач вказує, що за фактом вчинення сторонами вказаних дій у відповідача виник обов`язок продати (поставити) визначений в рахунку №754 від 09.11.2021 р. товар, а у позивача отримати від відповідача товар, а в разі неотримання - вимагати повернення перерахованих ним у вигляді попередньої оплати коштів за товар.

Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Предметом апеляційного розгляду є рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ «Лоджікфокс» про стягнення з ТОВ «Еверест Лімітед» 3867187,47 грн. заборгованості, у тому числі: 2809870,46 грн. основної заборгованості, 311749,01 грн. інфляційних витрат, 380000 грн. витрат, понесених за зберігання товару, 365568 грн. неустойки за понадмірне використання контейнерного обладнання (детеншн), а також суму судових витрат.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма вміщена до статті 265 ГК України.

До договору поставки, в силу вимог статті 712 Цивільного кодексу України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями статті 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до матеріалів справи, замовлений ТОВ «Еверест Лімітед» товар ПП «Лоджікфокс» замовляв з Китаю. Згідно коносаменту № 149116620608, EVERGREEN LINE прийняло на себе зобов`язання здійснювати на судні СМА CGM VOLGA 0BXBFW1MA з порту завантаження - SHEKOU (China) до порту ODESSA (Ukraine) доставку товару в ISO-стандартних контейнерах: EMCU8791841, TCNU7524617, TCNU2418398, TGBU6534400. Експедитором виступило Товариство обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВЕЙ».

Згідно доданих ПП «Лоджікфокс» копій митних декларацій № UA500420/2022/001912, № UA500020/2022/010239, № UA500420/2022/002062, № UA500020/2022/010573- корпуси для комп`ютерів Everest 8800, Everest 6116, Everest 6103, кабелі для електроживлення блоків персональних комп`ютерів Everest були отримані ПП «Лоджікфокс2 у червні 2022 року (09.06.2022, 11.06.2022, 13.06.2022, 18.06.2022 відповідно за вказаними деклараціями).

За ствердженнями позивача за зустрічним позовом, 01.07.2022, ПП «Лоджікфокс» було поставлено товар на адресу, зазначену в замовлені: м. Одеса, вул. Моторна, 8Б.

Разом з тим, строк поставки в додатку № 1 до договору було встановлено 31.03.2022. Однак, матеріали справи не містять жодних звернень ТОВ «Еверест Лімітед» до ПП «Лоджікфокс» стосовно поставки замовленого товару.

12.12.2022 ТОВ «Еверест Лімітед» на адресу ПП «Лоджікфокс» було направлено претензію № 2/157, в якій зазначено, що товар, замовлений ТОВ «Еверест Лімітед», не був поставлений в розумні строки, у зв`язку з чим ТОВ «Еверест Лімітед» втратило комерційний інтерес в поставці зазначеного товару. У зв`язку з цим ТОВ «Еверест Лімітед» заявив вимогу до ПП «Лоджікфокс» про сплату суми в розмірі 1 205 776,80 грн., яка була сплачена покупцем відповідно до платіжних доручень № 3424 та 3452.

У відповідь на претензію № 2/157 від 12.12.2022, ПП «Лоджікфокс» 05.01.2023 було направлено на адресу покупця звернення, в якому підприємство повідомило, що постачальником було виконано усі вимоги договору LO-000000000060 від 20.08.2020, виконано всі зобов`язання, які були покладені на нього відповідно до вищевказаного договору. Крім того, ПП «Лоджікфокс» у відповіді було зазначено, що товар, який не був вчасно прийнятий ТОВ «Еверест Лімітед», вже довгий час перебуває на складі постачальника, а ПП «Лоджікфокс», у свою чергу, несе витрати щодо зберігання товару належного ТОВ «Еверест Лімітед». Наразі, ПП «Лоджікфокс», як постачальник, повідомив про можливість у будь-який час доставити замовлений та сплачений покупцем товар на зазначену ним адресу, та просив дотримуватись погоджених між сторонами умов, у найближчі строки прийняти товар, що очікує.

Відповідно до умов додатку № 1 до договору замовленні на придбання товару, оплата спірного товару здійснюється в наступному порядку: 30% передоплата, 70% протягом 7 днів з моменту здійснення поставки товару до м. Одеса.

Так, відповідно до за умовами п. 3.5, п. 3.6 договору: приймання-передача товару оформлюється шляхом підписання сторонами видаткових накладних, і факт поставки товару підтверджує саме видаткова накладна, підписана обома сторонами.

Водночас, матеріали справи не містять відповідних видаткових накладних стосовно поставки товару, зазначеного в рахунку № 754 і додатку № 1 до договору, у зв`язку з чим доводи ПП «Лоджікфокс» про виконання ним своїх зобов`язань в повному обсязі.

Поряд з цим, суд зауважує, що за умовами п. 3.9 договору, у разі, якщо покупець не підписав видаткові накладні протягом 10 (десяти) робочих днів з дати передачі таких накладних постачальником і не надав письмову мотивовану відмову від їх підписання, то товар вважається прийнятим відповідно до документів про постачання товару, які підписані постачальником в односторонньому порядку.

Однак, як вірно зауважено судом першої інстанції ПП «Лоджікфокс» не надано доказів відповідної передачі позивачу видаткових накладних на поставку спірного товару, тому вказані положення п. 3.9 договору не можуть бути застосовані у даному спорі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Еверест Лімітед» суми в розмірі 2 809 870,46 грн., що дорівнює залишку 70% від вартості всього товару згідно додатку № 1, у зв`язку з чим такі вимоги ПП „Лоджікфокс у зустрічному позові не підлягають задоволенню, та відповідно похідні вимоги в частині стягнення нарахованих інфляційних втрат на вказану суму боргу на підставі ст. 625 ЦК України в загальній сумі 311 749,01 грн також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що зважаючи на поважність причин пропуску строку на подання доказів, а саме: копії нотаріально завіреної заяви Кременюка І.О., зареєстрованої в реєстрі № 624, копію звернення ПП «ЛОДЖІКФОКС» до ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» від 23 червня 2022 року, копію видаткової накладної № 1056 від 23 червня 2022 року, копію опису вкладення на підтвердження направлення Звернення та видаткової накладної, фотодокази наявності товару замовленого ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД», судом першої інстанції не було прийнято такі докази, дослідження яких має істотне значення для вирішення даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи, в підготовчому засіданні 23.06.2023 Господарським судом Одеської області оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи № 916/1074/23 до розгляду по суті в судовому засіданні на 28 червня 2023 року.

В судовому засіданні 28.06.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву в розгляді справи по суті до 30.06.2023 о 12:00.

Під час судового засідання 30.06.2023 судом задоволено клопотання ТОВ «Еверест Лімітед» про відкладення розгляду справи, про що судом оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено розгляд справи по суті на 11.07.2023 о 11 год. 30 хв.

06.07.2023 до господарського суду надійшла заява Приватного підприємства «Лоджікфокс» про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 22455/23), в якій заявник просить поновити строк для подання наявних у позивача доказів та долучити до матеріалів справи № 916/1074/23 наступні докази: копію нотаріально завіреної заяви Кременюка І.О., зареєстрованої в реєстрі № 624, копію звернення ПП «Лоджікфокс» до ТОВ «Еверест Лімітед» від 23 червня 2022 року; копію видаткової накладної № 1056 від 23 червня 2022 року; копію опису вкладення на підтвердження направлення звернення та видаткової накладної; фото-докази наявності товару, замовленого ТОВ «Еверест Лімітед».

Щодо поновлення строку на подання доказів у цій справі, яке заявлене на стадії розгляду справи по суті, колегія суддів звертає увагу, що строк розгляду справи по суті є строком, який визначений ст. 195 ГПК України і становить 30 днів з дня початку розгляду справи по суті.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 2). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4).

Колегія суддів зауважує, що у заявленому клопотанні позивач не обґрунтував причин, які перешкоджали йому подати доказ разом з позовною заявою або до початку розгляду справи по суті. Також позивачем до початку розгляду справи по суті не повідомляв суд письмово про неможливість подання доданих до клопотання доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин та відповідно про їх можливе подання в майбутньому, при цьому відповідне клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів позивачем не заявлялось. Потреба додаткового підтвердження фактичних підстав позову не може бути обставиною, яка свідчить про неможливість їх подання у вказаний строк з причин, які не залежали від позивача.

За положеннями ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

До того ж, колегія суддів зазначає, що сторони повинні добросовісно користуватися своїми правами та подавати свої документи у визначений ГПК України або судом строк, а не напередодні судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, викладений в ухвалі суду від 11.07.2023, про відмову у задоволенні клопотання ПП «Лоджікфокс» про поновлення строку на подачу доказів, наведене в заяві про долучення доказів до матеріалів справи за вх. № 22455/23 від 06.07.2023 та залишення без розгляду заяви ПП «Лоджікфокс» про долучення доказів (вх. № 22455/23 від 06.07.2023).

Щодо позовних вимог ПП «Лоджікфокс» про стягнення з позивача понесених витрат за зберігання товару в сумі 380 000 грн. та неустойки за наднормативне використання контейнерного обладнання (детенш) в сумі 365 568 грн.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з нормами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У статті 225 Господарського кодексу України закріплено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: -вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; -додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; -неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; -матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: -протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; -наявність збитків; -причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; -вина боржника.

Як встановлено у даній справі, ПП «Лоджікфокс» не надав належні та допустимі докази того, що ним вжито заходів з передачі ТОВ «Еверест Лімітед» спірного товару, а останній не прийняв його, отже відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вини ТОВ «Еверест Лімітед» у заподіяних витратах.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ПП «Лоджікфокс» не було доведено належними та допустимими доказами вини ТОВ «Еверест Лімітед», його протиправної поведінки у вигляді неприйняття товару, що спричинило шкідливий результат для зобов`язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи. Що в свою чергу, не дають підстави для покладення на ТОВ «Еверест Лімітед» обов`язку по відшкодуванню витрат понесених ПП «Лоджікфокс» за зберігання товару в сумі 380 000 грн. та по сплаті неустойки за наднормативне використання контейнерного обладнання (детенш) в сумі 365 568 грн.

Доводи скаржника були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 у справі № 916/1074/23 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «ЛОДЖІКФОКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» про стягнення 3 867 187,47 грн. залишити без змін..

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «ЛОДЖІКФОКС».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.12.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяГ.І. Діброва