УХВАЛА
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/12191/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (вх. № 7901/2023)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023
у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Доманської М.Л., Сотнікова С.В.
у справі № 910/12191/21
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -
В С Т А Н О В И В:
17.08.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/12191/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича.
30.05.2023 постановою Господарського суду міста Києва, серед іншого, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; визнано ОСОБА_1 банкрутом; введено процедуру погашення боргів боржника, призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича.
02.10.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст складено 10.10.2023) постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/12191/21 скасовано та ухвалено нове рішення. Закрито провадження у справі № 910/12191/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
15.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 910/12191/21 та залишити в силі постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у цій справі.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 910/12191/21.
16.11.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скарга підписана представником ОСОБА_1 - Рубаном Іваном Євгенійовичем, проте до касаційної скарги не доданий документ, що посвідчує повноваження представника.
Касаційна скарга направлена безпосередньо до Верховного Суду, матеріали цієї справи у суду касаційної інстанції відсутні, а тому Суд позбавлений можливості перевірити наявність у матеріалах справи документів на підтвердження повноважень Рубана Івана Євгенійовича на представництво інтересів скаржника ОСОБА_1 у Верховному Суді.
Крім цього відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Всупереч наведеному у поданій у справі № 910/12191/21 касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, при цьому чітко не зазначено порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанцій та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом при прийнятті оскаржуваної постанови.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
1) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та чітко зазначити порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустився апеляційний суд при ухваленні оскарженого судового рішення у справі № 910/12191/21, і в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
2) надати суду документ, що посвідчує повноваження Рубана Івана Євгенійовича , який підписав і подав касаційну скаргу від імені ОСОБА_1 .
У зв`язку з залишенням касаційної скарги без руху, розгляд клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 910/12191/21 відкладається до усунення скаржником вказаних вище недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 910/12191/21 - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115442946 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні